Рішення № 30792860, 18.04.2013, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

___________________

Справа № 703/4129/12

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.04.2013 м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі: головуючого Оприск З.Л., при секретарі Лемак А.М., за участю представника позивача ОСОБА_1, відповідача-1: ОСОБА_2, представника відповідача-1: ОСОБА_3, представника відповідача-2: ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Виноградів цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк ПРИВАТБАНК до ОСОБА_2, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

ПАТ КБ ПРИВАТБАНК звернулося до суду із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості.

Позов мотивовано тим, що 10.07.2008 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір про надання кредиту в розмірі 10000,00 доларів США на термін до 05.07.2011 року. Умовами договору встановлено відповідальність за порушення зобовязань. З метою забезпечення виконання позичальником своїх зобов"язань, між позивачем та відповідачем ОСОБА_5 було укладено договір поруки. Однак відповідачі свої зобов"язання перед позивачем належним чином не виконали. Вимога, предявлена щодо виконання зобов'язання залишена без задоволення. Заборгованість, що виникла через порушення зобовязань за кредитним договором станом на 03.07.2012 року складає 21476,55 доларів США, з яких 8901,61 доларів США заборгованість за кредитом, 11522,45 доларів США заборгованість по процентам за користування кредитом, 31,29 доларів США штраф (фіксована частина), 1021,20 доларів США штраф (процентна складова).

Представник позивача у судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, просив задоволити їх в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання з'явився, позовні вимоги не визнав з підстав, викладених в запереченні проти позову, просив відмовити у їх задоволенні.

Представник відповідача ОСОБА_2 у судове засідання з'явився, позовні вимоги не визнав з підстав, викладених в запереченні проти позову, просив відмовити у їх задоволенні.

Представник відповідача ОСОБА_5 у судове засідання з'явився, позовні вимоги не визнав з підстав, викладених в запереченні щодо позову, просив відмовити у їх задоволенні.

Заслухавши пояснення, дослідивши письмові докази, враховуючи, що наявні матеріали є достатніми для вирішення справи, оцінивши досліджені докази у їх сукупності, суд прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 10.07.2008 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено кредитну угоду № 238010-SOGL (а.с. 23-28), якою визначено загальні умови, порядок надання банком кредиту позичальнику. Так пунктом 1.2 кредитної угоди № 238010-SOGL визначено загальну суму кредиту в розмірі 10000 доларів США. Згідно п.1.3 кредитної угоди

№ 238010-SOGL строк повернення кредиту і окремих частин траншів кредиту, встановлюється договорами про видачу траншів кредиту, а також графіком погашення кредиту і відсотків, але не пізніше 05.07.2011 року. 10.07.2008 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір про видачу траншу № 238010-CRED (а.с. 21-22) з додатком № 1 (а.с.19) та договір № 238010-CARD про відкриття картрахунку та обслуговування платіжної карти «МІКРОКРЕДИТ» (а.с. 29-31). Відповідач ОСОБА_2 з тарифами і правилами користування платіжними картами ознайомлений, картку № 4405885221443408 та конверт з PIN-кодом отримав. Як вбачається з графи «сальдо поточної заборгованості за кредитом» розрахунку заборгованості (а.с.5-9), відповідач ОСОБА_2 скористався кредитом, і частково виконав умови кредитної угоди № 238010-SOGL у розмірі визначеному в графі «сальдо простроченої заборгованості за кредитом».

Згідно п.4.1 кредитної угоди № 238010-SOGL від 10.07.2008 року за користування кредитними коштами позичальник сплачує відсотки у розмірі 19% річних. Пунктами 6.1-6.8 кредитної угоди № 238010-SOGL від 10.07.2008 року встановлено відповідальність позичальника при порушенні обовязків по даній угоді у вигляді сплати пені та штрафів. 10.07.2008 року з метою забезпечення виконання позичальником своїх зобов"язань, між позивачем та відповідачем ОСОБА_5 було укладено договір поруки № 238010-SOGL (а.с.32-33), згідно якого поручитель поручається перед кредитором за виконання ОСОБА_2 взятих на себе зобовязань, що витікають з кредитної угоди № 238010-SOGL від 10.07.2008 року та відповідає перед кредитором у тому ж розмірі, що і боржник.

Позивачем було складено повідомлення з вимогою погасити прострочену заборгованість (а.с.12), та 13.07.2012 року направлено відповідачам, що підтверджується реєстром повідомлень про наявність боргу з поштовим відтиском.

Як встановлено судом із поданих доказів, відповідачем порушено зобовязання в частині погашення кредиту та сплати процентів у встановлений умовами договору строк.

Суд констатує, що правовідносини, яким відповідають встановлені судом факти, врегульовані нормами ЦК України, чинного із 01.01.2004 року та умовами кредитного договору.

Відповідно до ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином, належними сторонами і в установлений строк відповідно до умов договору і вимог закону.

Згідно ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В силу приписів ч.1 і ч.2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Так згідно ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У відповідності до ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Як встановлено із поданих доказів, станом на 03.07.2012 року заборгованість за кредитною угоду № 238010-SOGL складає 21476,55 доларів США, з яких 8901,61 доларів США заборгованість за кредитом, 11522,45 доларів США заборгованість по процентам за користування кредитом, 31,29 доларів США штраф (фіксована частина), 1021,20 доларів США штраф (процентна складова).

Отже суд приходить до висновку, що розмір позовних вимог позивача є законним та обгрунтованим.

Згідно п. 11 договору поруки № 238010-SOGL від 10.07.2008 року цей договір діє до повного виконання позичальником зобовязань за кредитною угодою. Як вбачається з п. 7.1 кредитної угоди № 238010-SOGL від 10.07.2008 року угода діє до повного виконання обовязків позичальника. Як вбачається з п.1.3 кредитної угоди № 238010-SOGL строк повернення кредиту і

окремих частин траншів кредиту, встановлюється договорами про видачу траншів кредиту, а також графіком погашення кредиту і відсотків, але не пізніше 05.07.2011 року.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Строк виконання зобов'язання за кредитним договором (основного зобов'язання) наступив 05.07.2011 року. Кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'являв вимоги до поручителя. Повідомлення до відповідачів з вимогою погасити прострочену заборгованість датоване 08.07.2012 року та 13.07.2012 року направлене відповідачам, що підтверджується реєстром повідомлень про наявність боргу з поштовим відтиском.

Таким чином позивач ані протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання, ані протягом одного року від дня укладення договору поруки не пред'явив вимоги до поручителя, що свідчить про припинення поруки, і, як наслідок, про відсутність підстав для солідарного стягнення заборгованості з боржника та поручителя.

Тому, на підставі ст. 559 ЦК України, умов кредитної угоди № 238010-SOGL від 10.07.2008 року, договору поруки № 238010-SOGL від 10.07.2008 року, позовні вимоги ПАТ КБ ПРИВАТБАНК у частині стягнення з ОСОБА_5 заборгованості солідарно загальної суми в розмірі 21476,55 доларів США не підлягають задоволенню, у зв'язку з припиненням поруки. А відтак позовні вимоги ПАТ КБ ПРИВАТБАНК у частині стягнення з ОСОБА_5 судових витрат також не підлягають задоволенню.

Окрім цього, представником відповідача ОСОБА_2 в судових дебатах було зроблено усну заяву про застосування наслідків спливу строку позовної давності. Як вбачається з п.1.3 кредитної угоди № 238010-SOGL, строк повернення кредиту і окремих частин траншів кредиту, встановлюється договорами про видачу траншів кредиту, а також графіком погашення кредиту і відсотків, але не пізніше 05.07.2011 року. Позивач звернувся до суду з вимогою про захист свого цивільного інтересу 27.09.2012 року. Таким чином перебіг позовної давності почався зі спливом строку виконання - 05.07.2011 року, а позивач звернувся до суду з вимогою про захист свого цивільного інтересу 27.09.2012 року, тобто у передбачений ст. 257 ЦК України трьохрічний строк. Відтак строк позовної давності не сплив.

Отже, оцінивши подані докази у їх сукупності, суд приходить до переконання, що вимоги позову підлягають до часткового задоволення.

Керуючись ст.ст.10, 60, 212-215 ЦПК України, ст.ст.526, 527, 530, 612, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, -

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк ПРИВАТБАНК до ОСОБА_2, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН - НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк ПРИВАТБАНК (ідентифікаційний код 14360570) заборгованість у розмірі 21476,55 (двадцять одна тисяча чотириста сімдесять шість доларів США 55 центів) доларів США, що станом на 18.04.2013 року становить 171597,65 (сто сімдесять одна тисяча п'ятсотсот дев'яносто сім грн. 65 коп.) грн.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН - НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк ПРИВАТБАНК (ідентифікаційний код 14360570) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1715,98 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

ГоловуючийОСОБА_6