Рішення № 30792734, 16.04.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.04.13 року Справа № 914/846/13-г

Господарський суд Львівської області у складі судді Козак І.Б.

при секретарі Ділай М.М.,

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», м.Львів,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Грифон-Буд», м.Львів,

про: заборону до вчинення дій та стягнення судових витрат.

За участю представників:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: Павляк Р.Ю. - представник (довіреність в матеріалах справи);

Представнику відповідача роз'яснено права та обов'язки, передбачені статтею 22 ГПК України, зокрема, підстави відводу судді відповідно до статті 20 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді не подано. Представник відповідача не наполягає на фіксації судового процесу технічними засобами.

Суть спору: розглядається справа за позовом Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грифон-Буд» про заборону до вчинення дій та стягнення судових витрат.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 28.02.2013 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 21.03.2013 року, про що сторони були належним чином повідомлені під розписку: позивач - 04.03.2013 року рекомендованою поштою №79040 0411303 0, відповідач - 04.03.2013 року рекомендованою поштою №79026 0389273 8 (оригінали повідомлень про вручення поштових повідомлень в матеріалах справи).

Розгляд справи відкладався з підстав, зазначених у відповідній ухвалі суду по справі.

Представник позивача в судове засідання 16.04.2013 року не з'явився, 15.04.2013 року подав клопотання (вх. №12474/13), у якому просить суд відкласти розгляд справи у зв'язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника в судове засідання.

Приписами частин першої та третьої статті 69 ГПК України встановлено, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Відповідно до частин першої та третьої статті 22 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Суд, оглянувши і дослідивши матеріали справи, заслухавши думку представника відповідача з приводу вказаного клопотання, відхиляє його з підстав тривалого розгляду справи, закінчення законодавчо встановлених процесуальних строків розгляду справи та надання судом сторонам всіх процесуальних засобів захисту своїх прав і охоронюваних законом інтересів.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, проти позову заперечив повністю з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

В ході розгляду справи встановлено.

Позивач: Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго» є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 05506460, знаходиться за адресою: 79040, Львівська область, м. Львів, вул. Д. Апостола, буд. 1 (докази в матеріалах справи).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Грифон-Буд» є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 38208083, знаходиться за адресою: 79012, Львівська область, м. Львів, вул. Сахарова, буд. 37, що підтверджується Випискою з ЄДРЮО та ФОП серії АА №537241, Довідкою Головного управління статистики у Львівській області з ЄДРЮО та ФОП серії АА №719189 та Витягом з ЄДРЮО та ФОП серії АЖ №917233 (докази в матеріалах справи).

27.02.2013 року позивач звернувся до господарського суду Львівської області із позовною заявою про заборону відповідачу будівництва та проїзду важкої автомобільної техніки у охоронній зоні тепломережі позивача по вул. Куликівська біля житлових будинків №39-Б, 39-В. Позовні вимоги позивача обґрунтовуються наступним:

На балансі Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» перебувають теплові мережі по вул. Куликівська 39-В.

Як зазначає позивач, 10 грудня 2012 року стався прорив поліетиленової труби трубопроводу гарячого водопостачання біля житлових будинків по вул. Куликівській 39, 39-Б, що підтверджується Актом від 11.12.2012 року, складеним працівниками позивача, представниками БУ-4 КЕВ м. Львова, та ТзОВ «Енергоресурсмонтаж» (належним чином завірена копія Акту від 11.12.2012 року б/н долучена до матеріалів справи). Внаслідок вказаного прориву позивачем було відключено гаряче водопостачання до семи житлових будинків.

В Акті обстеження теплової мережі від ЦТП по вул. Куликівській 39, 39 А, 39 Б, від 12.12.2012 року вказано, що причиною прориву теплової мережі є те, що в межах охоронної зони даної мережі відповідач, без погодження Зведеного плану інженерних мереж з позивачем, проводить будівельні роботи, а саме: встановлення огорожі та будівельного вагончика (належним чином завірена копія вказаного акту долучена до матеріалів справи).

Крім того, як зазначає представник позивача, проїзд будівельної техніки по існуючій безканальній теплотрасі призводить до руйнування трубопроводів теплових мереж, які забезпечують теплом житлові будинки даного кварталу.

Позивач 20.12.2012 року звертався до відповідача Претензією, вих. №39-4226, із вимогою про припинення руху важкої будівельної техніки та відшкодування завданих збитків в розмірі 570 000 грн. 00 коп. (належним чином завірена копія Претензії долучена до матеріалів справи).

Відповідач у своїй відповіді від 21.01.2013 року №01/П 13 відмовив позивачу в задоволенні Претензії від 20.12.2012 року вих. №39-4226 з підстав того, що приписами статті 5 ГПК України передбачено порядок досудового врегулювання спору між сторонами договору, а між відповідачем та ТзОВ «Енергоресурсмонтаж» немає жодних укладених договорів (належним чином завірена копія Листа від 21.01.2013 року №01/П 13 долучена до матеріалів справи).

Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву, поданому до суду 19.03.2013 року за вх. №7606/13, вважає позовні вимоги позивача безпідставними та необґрунтованими з наступних підстав.

Так, відповідач зазначає, що 10.12.2012 року дійсно стався прорив поліетиленової труби трубопроводу гарячого водопостачання біля житлових будинків по вул. Куликівська 39,39-Б, і саме про цей випадок відповідач повідомив всі відповідні установи міста Львова. Факт звернення до Головного інженера Управління архітектури Львівської міської ради, Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», Начальника Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області та Начальника Квартирно-експлуатаційного відділу міста Львова відповідач підтверджує долученою до матеріалів належним чином завіреною копією Листа від 10.12.2012 року вих. №1/10.12 (оригінал вказаного документа оглянуто в судовому засіданні).

Як вбачається із матеріалів справи та підтверджується в судовому засіданні представником відповідача, ТзОВ «Грифон - Буд» вказаним листом повідомив адресатів про факт прориву теплової мережі та те, що жодні будівельні роботи ТзОВ «Грифон-Буд» за вказаними адресами не проводилися і саме місце прориву знаходиться поза межами будівельного майданчика.

Окрім того, відповідач звертає увагу суду на той факт, що жодних будівельних робіт по вул. Куликівська 39-Б та 39-ТзОВ «Грифон - Буд» не проводить. Натомість, відповідачем, як підрядною організацією, за Договором підряду від 23.07.2012 року №23/07-12, укладеним із Приватним підприємством «Грифон-Буд-Інвест», виконуються роботи з будівництва багатоквартирного житлового будинку з підземними автостоянками та реконструкцією існуючого двоповерхового житлового будинку по вул. Околичній, 10 у місті Львові (належним чином завірена копія Договору підряду від 23.07.2012 року №23/07-12 долучена до матеріалів справи).

Вказані доводи відповідач підтверджує Декларацією про початок будівельних робіт, затвердженою Інспекцією Державного Архітектурно-будівельного контролю у Львівській області 21.09.2012 року за №ЛВ08312171009 (належним чином завірена копія вказаної Декларації в матеріалах справи).

Відповідно до підпункту 8 пункту 4 «Положення про інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області», затвердженого Наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 02.06.2011 року №22 інспекція державного архітектурно-будівельного контролю здійснює в межах своїх повноважень державний контроль за дотриманням юридичними і фізичними особами державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт, перепланування та реконструкції (дообладнання) житлового фонду, будівель громадського призначення, елементів упорядження територій для задоволення потреб осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших мало мобільних груп населення.

Як зазначає відповідач у своєму відзиві, саме Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області вправі провести планову чи позапланову перевірку дотримання вимог містобудівного законодавства, скласти акт та протокол про виявлені правопорушення, винести припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, скласти постанову в справі про адміністративне правопорушення та притягнути до відповідальності посадових чи фізичних осіб.

За визначенням статті 5 Закону України «Про автомобільні дороги» автомобільна дорога на вул. Куликівській у місті Львові підпадає під визначення «вулиці і дороги міст та інших населених пунктів». Жодних обмежень з користування чи забороняючих дорожніх знаків, передбачених пунктом 33.3 Правил дорожнього руху на даному відрізку дороги не встановлено.

Відповідач також зазначає, що автомобільна техніка до будівельного майданчика, на якому здійснює будівельні роботи відповідач, рухається виключно по проїзній частині, безпосередньо призначеній для руху транспортних засобів. Охоронна зона тепломережі повинна становити не менше 3-х метрів, що має місце і в даному випадку. В межах охоронних зон теплових мереж відповідачем не споруджуються переїзди і переходи через трубопроводи теплових мереж зовнішнього прокладання, не виконуються земляні роботи, не проводиться будівництво, капітальний ремонт, реконструкція, знесення будівель і споруд, а також не проводяться роботи, пов'язані з розкриттям дорожнього покриття та ґрунту.

Окрім того, на топографічному зніманні (М1:500) з нанесеними червоними лініями за адресою: м. Львів, вул. Околична, 10 наявний штамп «ПОГОДЖЕНО» ЛМКП «Львівтеплоенерго» датований 07.08.2012 року за підписом посадової особи Харків Н. (належним чином завірена копія топографічного знімання долучена до матеріалів справи).

Таким чином, на думку відповідача, твердження позивача про те, що в межах охоронної зони теплових мереж позивача відповідач проводить будівельні роботи є безпідставними і не відповідають дійсності, оскільки будівельні роботи проводяться останнім в межах огородженого будівельного майданчика на вул. Околичній, 10, а не біля будинків по вул. Куликівській 39-Б, 39-В. В районі прориву труби знаходиться дитячий майданчик.

Також відповідач звертає увагу суду на той факт, що в поданих позивачем актах обстеження теплової мережі від ЦТП 12.12.2012 року та від 11.12.2012 року немає підпису відповідальної чи уповноваженої особи відповідача, незважаючи на те, що його представники (працівники) весь час були присутніми як при ліквідації аварії, так і постійно виконавець робіт та/або майстер знаходяться на території будівельного майданчику по вул. Околичній, 10.

Як вбачається із Витягу про державну реєстрацію прав, виданого ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» 14.05.2012 року №34116619 та Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №708229, земельна ділянка на вул. Околичній, 10 у місті Львові на праві приватної власності належить Зубику Петру Романовичу (належним чином завірена копія витягу та акту в матеріалах справи).

Відповідно до приписів частини першої та пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно з статтею 1 Закону України «Про електроенергетику», мережа (електрична чи теплова) - сукупність енергетичних і трубопровідних установок для передачі та розподілу електричної енергії, гарячої води та пари.

Нормою статті 1 Закону України «Про теплопостачання» встановлено, що охоронна зона теплових мереж - це землі вздовж теплових мереж для забезпечення нормальних умов їх експлуатації, запобігання ушкодженню, а також для зменшення їх негативного впливу на людей, суміжні землі, природні об'єкти та довкілля.

Згідно пункту 11.23 ДБН В.2.5-39:2008, охоронні зони теплових мереж встановлюються вздовж траси прокладання теплової мережі у вигляді земельних ділянок шириною, яку визначають кутом схилу, але не менше ніж З метри у кожний бік від краю будівельних конструкцій у разі канального прокладання теплотрас або від зовнішньої поверхні теплоізольованого теплопроводу при безканальному прокладанні та згідно з Правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж.

Пунктом 11.24 ДБН В.2.5-39:2008 передбачено, що мінімально допустимі відстані від теплових мереж до будівель, споруд, лінійних об'єктів слід визначати залежно від способу прокладання з обов'язковим дотриманням їх при проектуванні, будівництві і ремонті вказаних об'єктів згідно з вимогами додатку Б цих вимог та Правил технічної експлуатації теплових установок та мереж.

У пункті 11.25 ДБН В.2.5-39:2008 чітко вказується, що в межах охоронних зон теплової мережі не допускається :

- виконувати роботи, які можуть призвести до порушень нормальної роботи теплової мережі її пошкоджень, саджати дерева;

- розміщувати автозаправні станції, склади паливно-мастильних матеріалів, гаражі, ринки, стоянки тощо.

Пунктом 11.26 ДБН В.2.5-39:2008 передбчено, що у межах охоронних зон теплових мереж без письмового дозволу підприємства та організацій, у підпорядкуванні яких перебувають ці мережі, забороняється споруджувати переїзди і переходи через трубопроводи теплових мереж зовнішнього прокладання, виконувати земляні роботи, проводити будівництво, капітальний ремонт, реконструкцію, знесення будівель і споруд, а також роботи, пов'язані з розкриттям дорожнього покриття та ґрунту.

Відповідно до підпункту 8 пункту 4 «Положення про інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області», затвердженого Наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 02.06.2011 року №22 інспекція державного архітектурно-будівельного контролю здійснює в межах своїх повноважень державний контроль за дотриманням юридичними і фізичними особами державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт, перепланування та реконструкції (дообладнання) житлового фонду, будівель громадського призначення, елементів упорядження територій для задоволення потреб осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення.

Згідно статті 8 Конституції України кожному гарантовано право на звернення до суду для захисту його конституційних прав і свобод безпосередньо на підставі Конституції України.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

У відповідності до статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Зазначений перелік способів захисту не є вичерпним, однак у разі порушення цивільного права чи інтересу у позивача виникає право на застосування конкретного способу захисту, який залежить від виду порушення. Тобто, позивач повинен обрати саме такий спосіб захисту, який відповідає характеру порушення його права чи інтересу.

Як вказано у статті 16 ЦК України, суд може захистити порушене, оспорюване або невизнане цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 20 ГК України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Згідно приписів статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Таким чином, позивачем не доведено достатніми, належними і допустимими доказами в розумінні статей 33 та 34 ГПК України факту наявності вини відповідача у прориві теплової мережі позивача, а також причинно-наслідкового зв'язку між рухом будівельної техніки відповідача по дорогах загального користування на вул. Куликівській у місті Львові і проривом теплових мереж позивача.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, оглянувши та дослідивши матеріали справи і подані сторонами докази, оцінив їх в сукупності та прийшов до висновку, що позов не є документально та нормативно обґрунтований, відповідачем спростований, а тому в його задоволенні слід відмовити повністю.

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір Платіжним дорученням від 14.02.2013 року №1437 в розмірі 1 147 грн. 00 коп. (оригінал вказаного платіжного доручення є додатком №7 до позовної заяви).

Судові витрати у справі покласти на сторони у відповідності до статті 49 ГПК України та залишити сплачений за подання позовної заяви судовий збір за Львівським міським комунальним підприємством «Львівтеплоенерго».

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 20, 21, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 77, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову відмовити повністю.

2. Залишити сплачений Платіжним дорученням від 14.02.2013 року №1437 за подання позовної заяви судовий збір в розмірі 1 147 грн. 00 коп. за Львівським міським комунальним підприємством «Львівтеплоенерго» (79040, Львівська область, м. Львів, вул. Д. Апостола, буд. 1; код ЄДРПОУ 05506460).

16.04.2013 року прийнято, підписано та проголошено вступну і резолютивну частини рішення. Описову та мотивувальну частину рішення оформлено відповідно до статті 84 ГПК України 19.04.2013 року.

Рішення може бути оскаржено в порядку ст. ст. 91 - 93 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 ГПК України.

Суддя Козак І.Б.