Постанова № 30792373, 11.03.2013, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(вступна та резолютивна частини)

м. Миколаїв.

11 березня 2013 року Справа № 814/296/13-а

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Іноземного підприємства «Южная Стівідорінг Компані Лімітед», м. Миколаїв

до відповідача Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби, м. Миколаїв

Головуючий суддя Середа О. Ф.,

секретар судового засідання Котенкова Л.В.

Представники:

Від позивача: Оксамитна Г.О.

Від відповідача: не з'явився.

Суть спору: про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 04.01.2013 року № 0000010070, № 0000020070.

Іноземне підприємство «Южная Стівідорінг Компані Лімітед» (надалі - позивач) звернулось до суду з позовом Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (надалі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 04.01.2013 року № 0000010070, № 0000020070.

Відповідач позовні вимоги не визнає повністю з підстав викладених у запереченні.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Іноземного підприємства «Южная Стівідорінг Компані Лімітед» задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 04.01.2013 року № 0000010070, прийняте Державною податковою інспекцією у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 04.01.2013 року № 0000020070, прийняте Державною податковою інспекцією у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Головуючий суддя О. Ф. Середа

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" березня 2013 року Справа № 814/296/13-а

м. Миколаїв

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Іноземного підприємства "Южная Стівідорінг Компані Лімітед", м. Миколаїв

до відповідача: Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби, м. Миколаїв

Головуючий суддя Середа О.Ф.

Секретар судового засідання Котенкова Л.В.

Представники:

від позивача: Оксамитна Г.О.

від відповідача: відсутній

Суть спору: про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Іноземне підприємство "Южная Стівідорінг Компані Лімітед" (надалі - позивач) звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.01.13 р. № 0000010070, № 0000020070, прийнятих Державною податкової інспекцією у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (надалі - відповідач).

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що висновки перевірки, яка передувала прийняттю оскаржених податкових повідомлень-рішень та викладені в Акті перевірки висновки є хибними та не ґрунтуються на нормах чинного податкового законодавства.

Відповідач позовні вимоги не визнає повністю з підстав викладених у запереченні.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

В період з 04.12.12 р. по 10.12.12 р. відповідач по справі провів документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування підприємством позивача суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань податку на додану вартість наступних податкових періодів за вересень 2012 р., яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у період з 01.08.12 р. по 31.08.12 р.

За результатами перевірки відповідач склав Акт від 17.12.12 р. № 3999/15-419/33798779 (надалі - Акт перевірки № 3999/15-419/33798779).

Зокрема, в Акті перевірки № 3999/15-419/33798779 відповідач зробив висновки, про завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ за серпень 2012 р. на суму 4415 грн., що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2012 р. на суму 4415 грн., а також завищено суму податкового кредиту з ПДВ за вересень 2012 р. на суму 4684 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту у вересні 2012 р. на суму 4684 грн. (з урахуванням частки використання сплаченого (нарахованого) податку за придбаними (ввезеними) товарами (послугами) між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями (18,22 %) по операціях з ДП "Миколаївський морський торговельний порт" з придбання послуг - подання (забирання) вагонів локомотивом залізниці, організації перевалки (вантажно-розвантажувальних робіт), вважаючи, що ці послуги призначені лише для використання в операціях, які звільнені від оподаткування (надання послуг нерезиденту, пов'язаних з перевезенням кам'яного вугілля транзитом через митну територію України).

За наслідками перевірки та висновків Акту перевірки № 3999/15-419/33798779) відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення від 04.01.13 р.:

- № 0000010070 яким зменшив суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 4415 грн. та нарахував штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2207,5 грн.;

- № 0000020070 яким зменшив розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 4684 грн.

Приймаючи оскаржені податкові повідомлення-рішення відповідач виходив з того, що на порушення пункту 198.4 статті 198, пункту 200.1, абзац "а", пункту 200.4 статті 200 Податкового Кодексу України, із змінами та доповненнями, позивач завищив заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за вересень 2012 р. на 4415грн. та на порушення пункту 198.4 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового Кодексу України завищив від'ємне значення різниці за вересень 2012 р. на 4684 гривні.

На думку відповідача, операціями, які звільняються від оподаткування ПДВ відповідно до підпункту 197.8 статті 197 Податкового Кодексу України, є господарські операції, які пов'язані з перевалкою транзитного вантажу, що підлягає оподаткуванню ПДВ, відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, місцем поставки яких є митна територія України. Такими операціями є швартові операції, операції з тимчасового надання складської площі для діяльності підприємств (сюрвейєрів), які проводять контроль якості та кількості, експертизу та сертифікацію транзитних вантажів і відповідно такі операції використовуються частково у оподатковуваних операціях так і у операціях звільнених від оподаткування ПДВ".

Згідно даних податкових декларацій з ПДВ за серпень, вересень 2012 р. та за результатами перевірки відповідачем встановлено, що у періоді, який перевірявся, підприємство позивача застосовувало ставки оподаткування податком на додану вартість 20 % згідно із пунктом 10 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України (швартові операції, утримання відкритої складської площі), а також застосовувало пільгу щодо звільнення від оподаткування згідно із пунктом 197.8 статті 198 Податкового кодексу України (надання послуг нерезиденту, пов'язаних з перевезенням кам'яного вугілля транзитом через митну територію України, а саме: навантажувально-розвантажувальних робіт, подача-забирання вагонів, зачистки вагонів, зберігання вантажу).

Відповідно розділу III Узагальнюючої податкової консультації щодо порядку оподаткування податком на додану вартість транспортно-експедиторської діяльності, затвердженої наказом ДПС України від 06.07.12 р. № 610, згідно зі статтею 90 глави 17 Розділу V Митного кодексу України від 13.03.12 р. № 4495-VI, транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома митними органами України або в межах зони діяльності одного митного органу без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Разом з тим, Закон України від 20.10.99 р. № 1172-XIV "Про транзит вантажів" (надалі - Закон № 1172-XIV) є законом, який визначає засади організації та здійснення транзиту вантажів авіаційним, автомобільним, залізничним, морським і річковим транспортом через територію України.

Відповідно до статті 1 Закону № 1172-XIV транзит вантажів - це перевезення транспортними засобами транзиту транзитних вантажів під митним контролем через територію України між двома пунктами або в межах одного пункту пропуску через державний кордон України, а транзитні послуги (роботи) - безпосередньо пов'язана з транзитом вантажів підприємницька діяльність учасників транзиту, що здійснюється в межах договорів (контрактів) перевезення, транспортного експедирування, доручення, агентських угод тощо.

Відповідно до статті 7 Закону № 1172-XIV транзитні послуги (роботи) надаються (виконуються) на підставі відповідних двосторонніх чи багатосторонніх договорів (контрактів) між учасниками транзиту.

При цьому учасники транзиту - вантажовласники та суб'єкти підприємницької діяльності (перевізники, порти, станції, експедитори, морські агенти, декларанти та інші), які у встановленому порядку надають (виконують) транзитні послуги (роботи)".

Під час проведення перевірки перевіряючі досліджували деякі договори позивача:

- договір від 01.01.11 р. № 01/11 укладений з компанією "МИР Трейд АГ" (Sandgrube 29 CH-9050 Appenzell, Switzerland);

- договір від 01.03.12 р. № 8-ПІТ укладений з ДП "Миколаївський морський торгівельний порт";

- договір від 01.10.11 р. № 21 укладений з ІП "СЖС Україна" (надалі Замовник) про нижченаведене;

- договір від 06.01.11 р. № 02/11 укладений з ТОВ "Інтермарін".

На думку відповідача, досліджені договори та надані до перевірки бухгалтерські документи свідчать про те, що здійснені позивачем господарські операції підлягають оподаткуванню за основною ставкою, оскільки вони здійснювались ним поза межами дій транзитного договору.

Відповідно пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до сум податку, які платник має право віднести до податкового кредиту, включається та частка сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях.

Підприємство нараховує податковий кредит (придбання мінінавантажувачу, дизельного палива, шин, послуг організації вантажно-розвантажувальних робіт, ремонту кранів, подачі-забирання вагонів, оренди приміщень, оренди механізмів, використання технічних електромереж, електрозабезпечення орендованих площ та ін.) з урахуванням частки використання сплаченого (нарахованого) податку за придбаними (ввезеними) товарами (послугами) між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями, розрахованої відповідно пункту 199.4 статті 199 Податкового кодексу України (18,22 % згідно даних додатку 7 до податкової декларації за грудень 2011 р. вх. від 20.01.12 №9014244377).

Відповідно до пункту 198.4 статті 194 Податкового кодексу України якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Відповідач зазначає, що перевіркою встановлено, що придбані послуги подання та збирання вагонів локомотивом залізниці, організації вантажно-розвантажувальних робіт не використовувались позивачем для виконання швартових операцій, утримання відкритої складської площі, що оподатковуються за основною ставкою, а отже не підлягають розподілу відповідно пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України.

Таким чином, відповідач вважає, що перевірка підтвердила висновки щодо завищення позивачем заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за вересень 2012 р. на 4415 грн., завищення від'ємного значення за вересень 2012 р. на 4684 грн. по операціях з придбання послуг, які призначаються для їх використання в операціях, що звільняються від оподаткування, а отже не дають право формування податкового кредиту з ПДВ.

Суд вважає такі висновки відповідача є помилковими з наступного.

При вирішення спроу встановлено, що здійснені позивачем господарські операції: навантажувально-розвантажувальні роботи транзитного вантажу, зачищення вагонів після розвантаження, зберігання вантажів, швартові операції судна, на яке навантажують цей транзитний вантаж та інші операції є нерозривно пов'язаними між собою та є єдиним процесом перевалки вантажів.

Операції з навантажування-розвантажування вантажу, зберігання вантажу, зачищення вагонів після розвантаження і таке інше, що надавались позивачем нерезиденту, згідно пункту 197.8 статті 197 Податкового Кодексу України звільняються від оподаткування податком на додану вартість, так як відносяться до послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів транзитом через митну територію України.

Судом встановлено, що підприємство позивача також надає послуги резидентам, тобто здійснює операції, пов'язані з перевалкою транзитного вантажу, що оподатковуються податком на додану вартість на загальних підставах згідно пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, так як є операціями з поставки послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України, а саме:

- швартування суден, які перевозять цей транзитний вантаж (договір від 01.03.12 р. № 8П/Т);

- тимчасове утримання відкритої складської площі для розміщення вагончиків з обладнанням для підприємств, які проводять контроль кількості та якості, експертизу та сертифікацію транзитного вантажу та контролюють процес перевалки цього вантажу (договір від 06.01.11 р. № 02/11, договір від 01.10.11 р. № 21)

Позивачем обгрунтовано, що формування податкового кредиту з ПДВ було здійснено підприємством у відповідності з пунктом 199.1 статті 199 Податкового кодексу України, в якому зазначається, що у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до сум податку, які платник має право віднести до податкового кредиту, включається та частка сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях.

Згідно пункту 199.2 статті 199 Податкового кодексу України частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року.

Розрахунок частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях на 2012 р. для позивача:

- 5392591 грн. - обсяг оподатковуваних операцій за 2011 р.;

- 29597849 грн. - загальний обсяг постачання за 2011 р.

Частка використання у 2012 р. складала = 5 392 591 грн./ 29597849 грн.*100 = 18,22%.

Загальна сума накладних, наданих позивачем з ПДВ складала - 25708,42 грн.

До податкового кредиту позивачем в вересні 2012 р. було віднесено суму: 25708,42 грн.*18,22% = 4684,07 грн.

Ця сума в Акті перевірки № 3999/15-419/33798779 була зазначена відповідачем як завищення від'ємного значення ПДВ за вересень 2012 р.

Згідно пункту 199.4 статті 194 Податкового кодексу України платник податку за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій.

Так, в результаті перерахунку, частка використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях позивача за 2012 р. склала 0,51 %.

Результати перерахунку сум податкового кредиту згідно пункту 199.5 статті 199 Податкового кодексу України були відображені позивачем у податковій декларації за грудень 2012 р.

Таким чином, після здійснення обов'язкового перерахунку у грудні 2012 р. та відображеного в декларації за грудень 2012 р., фактично до податкового кредиту за перевіряємий період за вересень 2012 р., підприємством позивача було правомірно віднесено суму: 25708,42 грн.*0,51% = 131,11 грн.

За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними і підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Іноземного підприємства "Южная Стівідорінг Компані Лімітед" - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.01.13 р. № 0000010070, прийняте Державною податковою інспекцією у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.01.13 р. № 0000020070, прийняте Державною податковою інспекцією у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Головуючий суддя О.Ф. Середа

12.03.2013 р.