Постанова № 30792371, 13.11.2012, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Вступна та резолютивна частини

м. Миколаїв.

13.11.2012 р. Справа № 2а-8985/11/1470

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за поданням: Баштанскької міжрайонної державної податкової інспекції, Миколаївська область, м. Новий Буг

до відповідача: Фермерського господарства "Агропром-синтез", Миколаївська область, Казанківстький район, с. Троянка

Головуючий суддя Середа О.Ф.

Секретар судового засідання Котенкова Л.В.

представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Баштанська міжрайонна державна податкова інспекції (надалі - позивач) звернулась до окружного адміністративного суду м. Миколаєва з поданням до Фермерського господарства "Агропром-синтез" (надалі - відповідач) про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Відповідач заперечує проти задоволення подання.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив, що подання задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні подання Новобузької міжрайонної державної податкової інспекції (реорганізована у Баштанську міжрайонну державну податкову інспекцію Миколаївської область Державної податкової служби) про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна Фермерського господарства "Агропром-синтез" накладеного рішенням від 30.11.11 р. № 1 - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Головуючий суддя О. Ф. Середа

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" листопада 2012 р. Справа № 2а-8985/11/1470

м. Миколаїв

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за поданням: Баштанської міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської область Державної податкової служби, м. Новий Буг

до відповідача: Фермерського господарства "Агропром-синтез", Миколаївська область, Казанківський район, с. Троянка

Головуючий суддя Середа О.Ф.

Секретар судового засідання Котенкова Л.В.

представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Новобузька міжрайонна державна податкова інспекція (в подальшому реорганізована у Баштанську міжрайонну державну податкову інспекцію Миколаївської області Державної податкової служби - надалі позивач) звернулась до окружного адміністративного суду м. Миколаєва з поданням до Фермерського господарства "Агропром-синтез" (надалі - відповідач) про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

В обґрунтування подання позивач послався на відмову відповідача допустити працівників податкового органу для проведення перевірки, що було підставою для застосування адміністративного арешту майна платника податків з метою забезпечення виконання платником податків його обов'язків.

Позивач зазначив у поданні, що його дії є законними та передбаченими положеннями пункту 94.1 статті 94 Податкового Кодексу України та пунктом 2.1 розділу II Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.10 р. № 1042 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.12.10 р. за № 1434 (надалі - Порядок № 1434).

Відповідач заперечення надав, проти позову заперечив, при цьому зазначив, що твердження податкового органу про не допуск працівників для проведення перевірки є безпідставним, оскільки останнім неналежним чином було повідомлено про проведення перевірки, при цьому була порушена процедура ознайомлення із відповідним наказом керівника Новобузької міжрайонної державної податкової інспекції про проведення виїзної позапланової перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.08 р. по 30.09.11 р.

Також відповідач посилається на те, що 30.11.11 р. позивачем була порушена процедура опису майна яка проводилась у період сутінків.

Розглянувши матеріали справи, надані докази та заперечення, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що подання задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Позивач по справі на підставі наказу від 25.1.11 р. № 178 та направлень від 28.11.11 р № № 178/23-01, 179/17-01 повинна була розпочати виїзну позапланову документальну перевірку господарства відповідача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства тривалістю 8 робочих днів з 28.11.11 р. по 07.12.11 р. за період з 01.10.08 р. по 30.09.11 р.

29.11.11 р. співробітниками позивача було здійснено вихід на юридичну адресу відповідача, де представниками останнього було відмовлено від допуску посадових осіб податкової інспекції до проведення виїзної позапланової документальної та відмовлено в наданні необхідної документації, про що 29.11.11 р. перевіряючими був складений Акт № 16/2301/35741970 про відмову від допуску до перевірки.

30.11.11 р. керівником позивача було прийнято рішення № 1 про застосування адміністративного арешту майна платника податків. Як зазначено в даному рішенні, підставою для накладення адміністративного арешту є обставини, передбачені пунктом 94.2 статті 94 розділу II Податкового кодексу України (надалі -податковий кодекс) - платник податків відмовився від допуску посадових осіб органу державної податкової служби для проведення виїзної позапланової документальної перевірки.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 податкового кодексу - він регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно статті 4 податкового кодексу податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах, зокрема:

- рівність усіх платників перед законом;

- недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу;

- невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства;

- презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Відповідно до пункту 94.1 статті 94 податкового кодексу адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин:

- платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;

- фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;

- платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби;

- відсутні свідоцтва про державну реєстрацію суб'єктів господарювання, дозволи (ліцензії) на її здійснення, торгові патенти, сертифікати відповідності реєстраторів розрахункових операцій;

- відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;

- платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;

- платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу, та/або акта опису (виділення) майна для його продажу (пункт 94.2 статті 94 Податкового кодексу України).

Пунктом 94.3 статті 94 податкового кодексу визначено, що арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті, а пунктом 94.4 статті 94 податкового кодексу встановлено, що арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Керівник органу державної податкової служби (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 статті 94 податкового кодексу, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження (пункт 94.6 статті 94 податкового кодексу).

Як випливає зі змісту наказу Новобузької міжрайонної ДПІ від 25.11.11 р. № 178 "Про проведення виїзної позапланової документальної перевірки" вона проводилась на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.12 пункту 78.1 статті 78 податкового кодексу та на виконання розпорядження ДПА у Миколаївський області від 23.11.11 р. № 345-р "Про участь у проведенні перевірок" з метою дослідження та перевірки правомірності перебування підприємства платником фіксованого податку та перебування на спеціальному режимі ПДВ за період 2008- 2011 р. р.

Відповідно до направлень на перевірку від 28.11.11 р № № 178/23-01, 179/17-01№ 267/23-200 податковим органом було встановлено строк проведення перевірки -8 робочих днів.

Згідно пункту 20.1.4 статті 20 податкового кодекс у органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

За приписами пункту 78.1.12 статті 78 податкового кодексу, позапланова перевірка проводиться у разі призначення органом державної податкової служби вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня здійснено перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з'ясування під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо отримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Рішення про проведення документальної позапланової перевірки в цьому випадку приймається органом державної податкової служби вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу.

Згідно частин 81.1 статті 81 податкового кодексу особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення документальної виїзної перевірки за наявності підстав для її проведення, визначених цим Кодексом, і фактичної перевірки, яка проводиться з підстав, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби. Непред'явлення платнику податків (його посадовим (службовим) особам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) направлення на проведення перевірки або пред'явлення направлення, оформленого з порушенням вимог, установлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки. Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці другому цього пункту, не дозволяється. При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення. У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися направленні на перевірку посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

В свою чергу, відповідно до пункту 94.1 статті 94 податкового кодексу адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень свідка - головного бухгалтера фермерського господарства ОСОБА_1 відповідач 25.11.11 р. у податковій інспекції с.м.т. Казанка отримав запит від 25.10.11 р. № 1694/15-00, зареєстрований в журналі вхідної кореспонденції за вхідним від 25.11.11 р. № 30, про надання інформації з метою встановлення правомірності перебування на ФСП та спеціальному режимі оподаткування ПДВ з посиланням на підпункт 20.1.6 та пункт 73.3 податкового кодексу.

30.11.11 р. о 15-00 годині відповідачу стало відомо про те, що на технічну площадку в с. Іванівна Криворізького району Дніпропетровської області приїхали працівники податкової інспекції та працівники сільської ради для проведення арешту майна фермерського господарства.

Пізніше керівництву фермерського господарства було вручено рішення начальника Новобузької МДПІ про адміністративний арешт майна.

На думку суду, позивачем по справі була порушена процедура опису майна відповідача, виходячи з наступного:

- опис та арешт проводився у період сутінків;

- представник податкової інспекції, який проводив опис майна, не мав документально підтверджених повноважень на вчинення дій на проведення опису арештованого майна;

- опис майна відповідача проводився по відомості залишків, яка надавалась податковому органу на запит у квітні 2011 р., тобто без належної перевірки реальної вартості майна;

- понятими при вчиненні дій по опису майна були працівники сільради, участь яких обмежується Законом України "Про виконавче провадження";

- опис арештованого майна проводився за відсутності належного оцінювача, який повинен мати відповідний дозвіл (ліцензію) на визначення вартості майна;

- рішення №1 про застосування адміністративного арешту майна платників датків винесене Новобузькою МДПІ в м. Новий Буг 30.11.11 р. із зазначенням часу прийняття рішення 15-30 годин і вже через п'ять хвилин був складений протокол про застосування адміністративного арешту майна платника податків із зазначенням часу проведення опису майна від 30.11.11 р. з 15-35 годин до 16-23 гожини, що не відповідає дійсності оскільки відстань між м. Новий Буг Миколаївської області та с. Іванівна Криворізького р-ну Дніпропетровської області де проводився опис складає понад 100 км.;

Вищевказане не спростовано представником позивача.

При вирішенні спору відповідач пояснив, що в опис майна потрапило лізингове майно та майна, яке перебувало у відповідача в оренді і представник податкової інспекції був про це повідомлений, але не перевірив вказаний факт, що також не було спростовано представником позивача.

Відповідно до пункту 94.1 статті 94 податкового кодексу - адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач по справі належним чином виконує свої обов'язки, передбачені чинним законодавством, зокрема податковим, що також не спростовано представником позивача.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність у позивача належних підстав та доказів, що підтверджують факт та час виникнення обставин, які зумовили звернення з поданням.

Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності.

Під час розгляду справи судом також було встановлено, що позивач не довів у передбачений законом спосіб до відома відповідача запит про надання інформації щодо надходження на спеціальному режимі оподаткування, що стало підставою проведення перевірки.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що подання Новобузької міжрайонної державної податкової інспекції про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна Фермерського господарства "Агропром-синтез" задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні подання Новобузької міжрайонної державної податкової інспекції (в подальшому реорганізована у Баштанську міжрайонну державну податкову інспекцію Миколаївської область Державної податкової служби) про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна Фермерського господарства "Агропром-синтез" накладеного рішенням від 30.11.11 р. № 1 - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Головуючий суддя О.Ф. Середа

07.12.2012 р.