Постанова № 30792345, 22.01.2013, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(вступна та резолютивна частини)

м. Миколаїв.

22.01.2013 р. Справа № 2а-5078/12/1470

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кулінар-Груп», м. Миколаїв

до відповідача Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби, м. Миколаїв

Головуючий суддя Середа О. Ф.,

секретар судового засідання Котенкова Л.В.

Представники:

Від позивача: Сіряченко О.В.

Від відповідача: Сугацький О.М.

Суть спору: про скасування податкового повідомлення - рішення № 0003031502 від 25.07.2012 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кулінар-Груп» (надалі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (надалі - відповідач) про скасування податкового повідомлення - рішення № 0003031502 від 25.07.2012 року.

Відповідач позовні вимоги не визнає повністю з підстав викладених у запереченні.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кулінар-Груп» задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0003031502 від 25.07.2012 року, прийняте Державною податковою інспекцією у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Головуючий суддя О. Ф. Середа

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" січня 2013 року Справа № 2а-5078/12/1470

м. Миколаїв

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Кулінар-Груп", м. Миколаїв

до відповідача: Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби, м. Миколаїв

Головуючий суддя Середа О.Ф.

секретар судового засідання Котенкова Л.В.

Представники:

від позивача: Сіряченко О.В.

від відповідача: Сугацький О.М.

Суть спору: про скасування податкового повідомлення-рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кулінар-Груп" (надалі - позивач) звернулось до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення від 25.07.12 р. № 0003031502, прийнятого Державною податковою інспекцією у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (надалі - відповідач).

Позивач вважає, що оскаржене податкове повідомлення-рішення від 25.07.12 р № 0003031502, прийняте на підставі Акту перевірки від 10.07.12 р. № 1841/15-2-14/35402810, протирічить діючому законодавству та підлягає скасуванню, оскільки проведення камеральної перевірки було проведено с порушенням строків зазначених Податковим кодексом України. Крім того, чинним законодавством чітко визначені цілі проведення камеральної перевірки це виявлення арифметичних або методологічних помилок. А за наслідками проведеної перевірки та складеного Акту № 1841/15-2-14/35402810 зроблені висновки лише про неподання податкової звітності.

Відповідач позовні вимоги не визнає повністю з підстав викладених у запереченні і вважає, що прийняте податкове повідомлення-рішення від 25.07.12 р. № 0003031502 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 510 грн. є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства та не підлягає скасуванню.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідач по справі провів камеральну перевірку даних, задекларованих позивачем у податковій звітності з податку на додану вартість, про що складено Акт від 10.07.12 р. № 1841/15-2-14/35402810 (надалі - Акт перевірки № 1841/15-2-14/35402810).

Зокрема, відповідач зробив висновок про неподання позивачем податкової звітності з податку на додану вартість, що є порушенням абзацу 2 пункту 201.15 статті 201, пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України від 02.12.10 р. № 2755, зі змінами та доповненнями.

За наслідками перевірки та складеному Акту перевірки № 1841/15-2-14/35402810 відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення за Формою "Р" від 25.07.12 р. № 0003031502 за порушення податкового законодавства згідно якому збільшив підприємству позивача суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у вигляді застосування штрафної (фінансової) санкції за перше неподання податкової звітності у розмірі 510 грн.

Не згодившись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням позивач 08.08.12 р. подав у строк передбачений чинним законодавством України до ДПС у Миколаївській області скаргу про його перегляд.

30.08.12 р. позивач отримав рішення про залишення скарги без розгляду, на підставі порушення терміну подання первинної скарги, яке в подальшому було підтверджено відповідним рішенням ДПС України 01.10.12 р. про залишення первинної скарги без розгляду.

Позивач вважає, що рішення про залишення скарги без розгляду є незаконним, але він його не оскаржує, воно не є предметом адміністративного позову, тому доводи підприємства судом до уваги не беруться.

Стосовно оскарження позивачем податкового повідомлення-рішення, суд вважає його обґрунтованим та доведеним, виходячи з такого.

Згідно підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків. Тобто, єдиною підставою для проведення камеральної перевірки є подання платником податкової звітності до органів державної податкової служби. До такої звітності відноситься податкова декларація та податковий розрахунок (разом з усіма додатками) - документи, що подаються платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі яких здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документи, що свідчать про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку (пункт 46.1 статті 46 Податкового кодексу України).

З наведеного вбачається, що перевірятися в якості звітності на підставі статті 75 Податкового кодексу України може тільки та податкова звітність, яка вже є поданою платником у спосіб, передбачений пунктом 49.3 статті 49 цього кодексу, та відповідно містить всі визначені законом обов'язкові реквізити інакше вона не вважається податковою декларацією (пункт 48.7 статті 48 Податкового України) та не може бути об'єктом перевірки, оскільки платнику податків надсилається письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації.

Вищевказане спростовує висновок відповідача про неподання позивачем податкової декларації, оскільки само по собі проведення камеральної перевірки вже підтверджує факт надання підприємством податкової звітності за січень 2012 р.

Крім того, під час вирішення спору судом з'ясовано, що після відправлення електронної звітності позивач отримував на свій сервер електроні повідомлення про отримання звітності. При цьому, письмового повідомлення від відповідача про відмову у прийнятті звітності позивач не отримав, що не спростовано представником останнього.

Порушення відповідачем норм Податкового кодексу України також підтверджується наступним.

Як вбачається з матеріалів справи, разом із Актом перевірки № 1841/15-2-14/35402810 відповідач надіслав позивачу лист від 04.07.12 р. за № 3355/10/15-2-14 і просив останнього надати нові копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних, посилаючись на те , що податкова звітність з податку на додану вартість, а саме копії реєстрів виданих та отриманих податкових накладних за звітні податкові періоди не відповідають обраному підприємством режиму оподаткуванню.

Відповідно до пункту 1 Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.10 р. за № 1002 виправлення помилки в Реєстрі здійснюється методом "сторно" за правилами, передбаченими для бухгалтерського обліку у момент виявлення таких помилок. Коригування помилкових записів у Реєстрі не призводить до обов'язку платника податків формувати нові (уточнені) реєстри.

Відповідно до положень пункту 46.1 розділу II Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок, це документи, що подаються платником податків в контролюючий орган в терміни, встановлені законом, на підставі якого здійснюються нарахування і сплата податкового зобов'язання.

Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною. Перелік додатків, які можуть подаватися разом з декларацією по ПДВ, встановлений Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженим наказом ДПА України від 25.11.11 р. № 1492.

Таким чином, вимога відповідача про надання та розгляду копії Реєстрів податкових накладних, як обов'язковий додаток до декларації по ПДВ є безпідставною, оскільки вони не включені в цей перелік.

Крім того, в самій формі декларації по ПДВ міститься перелік документів, які можуть подаватися разом з нею. Платник податків у разі подачі такого документу ставить відмітку у відповідному полі. У вказаному переліку електронні копії Реєстрів податкових накладних - відсутні.

Також суд зазначає, що відповідач не має права відмовити у визнанні поданої податкової звітності, оскільки нарахування ПДВ проводиться тільки на підставі декларації по ПДВ і жодним чином не на підставі копій Реєстрів податкових накладних.

Відповідно до пункту 49.11 статті 49 Податкового кодексу України у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови. Як вбачається з матеріалів справи, такого повідомлення позивач не отримував.

Судом встановлено, що декларації було надано позивачем за декілька днів до граничного терміну надання податкової звітності, що давало можливість відповідачу виявити, у разі наявності, помилки та повернути податкову звітність підприємству для виправлення помилок. Це підтверджується додатково наданими позивачем доказами та поясненнями головного бухгалтера підприємства позивача.

Додатково суд зазначає, що при вирішенні спору він врахував той факт, що сам по собі помилково обраний режим оподаткування, в даному випадку, ні яким чином не вплинув на правильність нарахування та своєчасну сплату підприємством позивача податкових зобов'язань.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що проведення камеральної перевірки було проведено с порушенням вимог Податкового кодексу України. Наслідки такої перевірки та висновки про виявлення неподання податкової звітності, протирічать діючому законодавству.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кулінар-Груп" - задовольнити в повному обсязі.

Визнати повністю протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.07.12 р. № 0003031502, прийняте Державною податковою інспекцією у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Головуючий суддя О.Ф. Середа

28.01.2013 р.