Постанова № 30792335, 13.11.2012, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Вступна та резолютивна частини

м. Миколаїв.

13.11.2012 р. Справа № 2а-4829/12/1470

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Завод Екватор», м. Миколаїв

до відповідача: Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби, м. Миколаїв

Головуючий суддя Середа О. Ф.,

секретар судового засідання Котенкова Л.В.

Представники:

від позивача: Щедров Є.В.

від відповідача: не з'явився

Суть спору: про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення № 0000500070 від 11.09.2012 року.

Публічне акціонерне товариство «Завод Екватор»(надалі - позивач) звернулось до суду з позовом Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (надалі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення № 0000500070 від 11.09.2012 року.

Відповідач позовні вимоги не визнає повністю з підстав викладених у запереченні.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «Завод Екватор» задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000500070 від 11.09.2012 року, прийняте Державною податковою інспекцією у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби.

Стягнути судові витрати в сумі 450,21 грн. (чотириста п'ятдесят гриень 21 коп.) з Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (код ЄДРПОУ 34034315) на користь Публічного акціонерного товариства «Завод Екватор» (код ЄДРПОУ 14308032).

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Головуючий суддя О. Ф. Середа

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" листопада 2012 р. Справа № 2а-4829/12/1470

м. Миколаїв

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Завод "Екватор", м. Миколаїв

до відповідача: Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби, м. Миколаїв

Головуючий суддя Середа О.Ф.

секретар судового засідання Котенкова Л.В.

Представники:

від позивача: Щедров Є.В.

від відповідача: не з'явився.

Суть спору: про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Публічне акціонерне товариство "Завод "Екватор" (надалі - позивач) звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.09.12 р. № 0000500070, прийнятого Державною податковою інспекцією у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (надалі - відповідач).

Звертаючись до адміністративного суду з позовом, позивач посилався на те, що відповідачем по справі було проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань взаємовідносин з ТОВ "Медео-Захід" за листопад 2011 р. та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень 2011 р.

За результатами перевірки відповідач склав Акт від 29.08.12 р. № 2616/15-419/14308032 та прийняв податкове повідомлення-рішення від 11.09.12 р. № 0000500070 про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з ПДВ за грудень 2011 р. у сумі 30014 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 15007 грн.

Позивач вважає, що висновки вищевказаного Акту перевірки не ґрунтуються на вимогах законодавства, а прийняте на підставі таких висновків податкове повідомлення-рішення суперечить законодавству та підлягає визнанню протиправним та скасуванню у повному обсязі.

Відповідач позовні вимоги не визнає повністю з підстав викладених у запереченні і зазначає, що перевіркою встановлено проведення підприємством позивача транзитних операцій, які були ним були спрямовані на здійснення операцій з отримання (надання) податкової вигоди з метою штучного формування податкового кредиту. Позивач мав лише намір одержати податкову вигоду виключно чи переважно за рахунок формування податкового кредиту для інших суб'єктів підприємницької діяльності.

Таким, чином, за результатами перевірки податковою інспекцією були зроблені обґрунтовані висновки щодо зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування ПДВ за грудень 2011 р. у сумі 30014 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 15007 грн.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив, що в період з 21.08.12 р. по 23.08.12 р. відповідач по справі провів документальну позапланову невиїзну перевірку підприємства позивача з питань взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "Медео-Захід" за листопад 2011 р. та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень 2011 р., про що склав Акт від 29.08.12 р. № 2616/15-419/14308032 (надалі -Акт перевірки № 2616/15-419/14308032).

Зокрема, в Акті перевірки № 2616/15-419/14308032 відповідач зробив висновки про порушення позивачем:

- пункту 198.3 статті 198, пункту 200.1 статті 200, абзацу "а" пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України від 02.12.10 р. № 2755-VI, зі змінами та доповненнями, внаслідок чого було завищено задекларовану суми бюджетного відшкодування з ПДВ за грудень 2011 р. на 30014 грн.;

- пункту 198.3 статті 198, пункту 200.1 статті 200 статті 200 Податкового кодексу України від 02.12.12 р. № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (надалі -ПК України), внаслідок чого було завищено задекларовану суму від'ємного значення за листопад 2011 р. на 30014 грн.

За наслідками перевірки та складеного Акта перевірки № 2616/15-419/14308032 відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення форми "В1" від 11.09.12 р. № 0000500070, яким зменшив позивачу суму бюджетного відшкодування з ПДВ за грудень 2011 р. у сумі 30014 грн. та застосував штрафні (фінансові) санкції у розмірі 15007 грн.

Приймаючи оскаржене податкове повідомлення-рішення відповідач виходив з того, що в переліку постачальників підприємства позивача за листопад 2011 р. було встановлено Товариство з обмеженою відповідальністю "Медео-Захід" (код за ЄДРПОУ 35594018, ідентифікаційний № 355940103187), яке знаходилось на податковому обліку в Луцькій об'єднаній ДПІ.

Перевіркою було встановлено, що позивачем та ТОВ "Медео-Захід" було укладено договір від 25.10.11 р. № 14/10 на виконання робіт (надання послуг) по ремонту транспортного засобу -автомобілю Nissan Cabstar на загальну суму 180083,22 грн., в тому числі ПДВ у сумі 30013,87 грн.

Представник позивача у судовому засіданні зазначив, що на підтвердження зазначеної господарської операції перевіряючим були надані копії первинних документів:

- договір на виконання робіт від 25.10.11 р. № 1;

- додаток до договору на виконання робіт б/н;

- калькуляція на запчастини на загальну суму 180083,22 грн., в т.ч. ПДВ 30013,87 грн.;

- податкова накладна від 23.11.11 р. № 135 (надання послуг з ремонту автомобіля Nissan Cabstar) на загальну суму 180083,22 грн., в т.ч. ПДВ 30013,87 грн.;

- акт здачі-прийняття робіт № ОУ - 0000088 (ремонт автомобіля Nissan Cabstar) загальною вартістю робіт (послуг) з ПДВ 180083,22 грн.;

- банківська виписка від 23.11.11 р. № 8010 на суму 180083,22 грн., в т.ч. ПДВ. 30013,87 грн.;

- оборотно-сальдова відомість по рахунку 63.1 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" за період з 01.11.11 р. по 31.12.11 р.

Судом з'ясовано, що приймаючи оскаржене податкове повідомлення-рішення, відповідач виходив з наступного:

- згідно отриманого листа Луцької ОДПІ Волинської області ДПС від 08.05.12 р. № 1212/7/22-6 та копії Акту від 18.04.12 р. № 753/23-3/35594018 про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ "Медео-Захід" (код за ЄДРПОУ 35594018) останнім не подано у встановлені законом терміни на письмовий запит документального підтвердження правомірності формування податкового кредиту та податкового зобов'язання за квітень, травень, червень та жовтень 2010 р., лютий, серпень, листопад та грудень 2011 р.;

- пояснень щодо причин ненадання документів в ході проведення перевірки посадовими особами ТОВ "Медео-Захід" не надано;

- під час складання фінансової звітності у ТОВ "Медео-Захід" були відсутні підтверджуючі документи, щодо здійснення ним фінансово-господарської діяльності, а, отже останній не здійснював господарську діяльність за квітень, травень, червень та жовтень 2010 р., лютий, серпень, листопад та грудень 2011 р.;

- в Луцькій ОДПІ Волинської області ДПС були відсутні відомості про наявність у ТОВ "Медео-Захід" власних або орендованих основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, об'єктів оподаткування.

Таким чином, відповідач прийшов до висновку, що перевіркою встановлено проведення позивачем по справі транзитних операцій, які були спрямовані на здійснення операцій з отримання (надання) податкової вигоди з метою штучного формування податкового кредиту. На думку відповідача, позивач мав лише намір одержати податкову вигоду виключно чи переважно за рахунок формування податкового кредиту для інших суб'єктів підприємницької діяльності.

В свою чергу, вищевикладене свідчить про штучне формування ТОВ "Медео-Захід" податкового кредиту за період, що перевіряється за рахунок придбання товарів, послуг у платників податків, по яких неможливо проведення перевірок з питань правових взаємовідносин з контрагентами та підтвердження сплати ПДВ по ланцюгу постачання до виробника чи імпортера.

Відповідно до баз даних ДПС, податкової, звітності та інших джерел інформації, одержаних в ході проведення перевірки, встановлено укладання цивільно-правових відносин та проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій, з метою надання податкової вигоди контрагентам, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у .випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування податкового кредиту.

Таким чином, несплачений підприємством податок на додану вартість внаслідок невірного формування податкового зобов'язання та податкового кредиту, є дохідною частиною державного бюджету, власністю держави.

В результаті порушення контрагентами своїх податкових зобов'язань, принципів господарювання та цивільного законодавства (моральних засад), угоди, укладені з постачальниками на реалізацію товарів (робіт, послуг) на адресу ТОВ "Медео-Захід", та в свою чергу угоди укладені ним на подальшу реалізацію товарів (робіт, послуг) мають протиправний характер в наслідок якого останнім неправомірно віднесений ПДВ до складу податкового кредиту. А такий правочин по суті спрямований на незаконне заволодіння майном держави, протиречить інтересам держави і суспільства, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже згідно із частиною 2 статті 228 ЦК України є нікчемним.

Згідно із частиною 1 статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані із його недійсністю.

Таким чином, позивачу контрагентом-постачальником ТОВ "Медео-Захід" надавались первинні бухгалтерські документи без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, в зв'язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України і не можуть бути повернуті з державного бюджету кошти, які не надійшли до бюджету, а залишилися у опосередкованих партнерів.

Суд вважає таку точку зору відповідача помилково, виходячи з наступного.

За змістом пункту 198.2 статті 198 ПК України, первинні документи (зокрема, податкові накладні) для виникнення права на податковий кредит повинні бути у наявності саме у того платника податків, який формує цей податковий кредит, в даному випадку у позивача і це ніяким чином не стосується перевірки ТОВ "Медео-Захід".

Позиція відповідача щодо нікчемності правочину спростовується наступним. Згідно пункту 185.1 статті 185 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, послуг. Отже, для цілей перевірки дотримання вимог податкового законодавства та можливого визначення грошових зобов'язань у разі неналежного дотримання платником податків цього законодавства, контролюючому органу у даному випадку відповідачу необхідно встановити зміст та реальність господарської операції.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Тобто, визначальною ознакою господарської операції є реальна зміна майнового стану платника податків.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Тобто, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення первинних документів платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи, на час перевірки позивач мав усі документи, що підтверджували здійснення ним господарських операцій у перевіряємому періоді. Зазначені документи у повному обсязі надавалися перевіряючим під час проведення перевірки. Проте, відповідачем первинні документи підприємства позивача не були належним чином проаналізовані та взяті до уваги.

Суд зазначає, що констатація фактів порушень законодавства, що ґрунтується лише на сумнівах та припущеннях, є неприпустимою при складанні офіційного документу органу державної податкової служби (акту перевірки). Це є порушенням пункту 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.10 р. № 984, згідно якому факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Стосовно висновку нікчемності укладеного позивачем правочину, суд зазначає наступне.

Аналіз норм податкового та іншого діючого законодавства свідчить про те, що податковий облік формують саме господарські операції, тобто фактичний рух активів та/або зміни власного капіталу чи зобов'язань платника податку.

Згідно статті 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", основними завданнями органів державної податкової служби, принаймні, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Стаття 20 ПК України визначає коло прав органів державної податкової служби і не надає права податковим інспекціям самостійно визнавати недійсними (нікчемними) цивільні правочини між двома суб'єктами господарювання. А між позивачем та ТОВ "Медео-Захід" відсутній спір з приводу недійсності укладеного правочину.

Згідно статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, або правочин, який порушує публічний порядок і тому є нікчемним. Тобто в такому випадку із нікчемного правочину повинно витікати, що його метою є один із перелічених у статті 228 ЦК України напрямків.

Як вбачається з матеріалів справи, договір поставки був первинно спрямований не на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, він спрямований на поставку певного товару постачальником та отримання такого товару покупцем із сплатою сум за такий товар, і це не доведено Актом перевірки № 2616/15-419/14308032, або іншими належними доказами. Для того, щоб констатувати факт нікчемності правочинів, відповідачу слід мати фактичні підтвердження, докази наявності первинних намірів та фактичного досягнення кінцевої мети - вчинення таких нікчемних правочинів.

Незаконне заволодіння майном держави є кримінальним злочином, оскільки про це свідчить диспозиція статті 190 Кримінального кодексу України та частина 2 статті 191 цього КодексуК України «Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем»(привласнення, розтрата або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем), але винним за цими статтями визнає не податкова інспекція, а суд.

В Акті перевірки № 2616/15-419/14308032 відсутні жодні посилання на судові рішення, що набрали законної сили, щодо притягнення посадових осіб учасників правочину до кримінальної відповідальності за цими статтями, як і відсутнє посилання на судові рішення, що набрали законної сили, щодо недійсності або фіктивності вчинених правочинів.

Згідно частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Правова природа договорів купівлі-продажу, виконання робіт (надання послуг) визначає наступне волевиявлення сторін цих договорів (правочинів): у покупця -на отримання товару, у продавця -на отримання оплати за поставлений товар, у замовника -на отримання результатів певної роботи, у виконавця -на отримання оплати за виконану роботу.

Згідно частини 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про не відповідність оскарженого податкового повідомлення-рішення вимогам діючого законодавства України, а тому позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Публічного акціонерного товариства "Завод "Екватор" задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.09.12 р. № 0000500070, прийняте Державною податковою інспекцією у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби.

Стягнути судові витрати в сумі 450,21 грн. (чотириста п'ятдесят гривень 21 коп.) з Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (код ЄДРПОУ 34034315) на користь Публічного акціонерного товариства "Завод "Екватор" (код ЄДРПОУ 14308032).

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Головуючий суддя О.Ф. Середа

17.12.2012 р.