Постанова № 30792320, 11.04.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 квітня 2013 р. (16:02) Справа №801/1885/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В.,

при секретарі Проніні Є.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства Паливно - енергетичний комплекс «Современник»

до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АРКрим Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень .

за участю представників:

від позивача - Аметова Е.М.- пред-к, дов. від 14.01.2013 р.

від відповідача - Мирошніченко К.С. - пред-к, дов.№10.1-16 від 10.03.2013 р.

Суть спору: Приватне підприємство Паливно - енергетичний комплекс «Современник» (далі позивач) звернулось до суду з позовом , в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АРКрим Державної податкової служби ( далі відповідач) від 23.11.2012 р. № 0010672204 , від 17.01.2013 р. №0000892204 та від 07.02.2013р. № 001872204 . Вимоги мотивовані тим,що відповідач при проведені документальної позапланової невиїзної перевірки з питань правомірності формування податкового кредиту по ПДВ у липні 2012 р. зробив помилкові висновки про порушення позивачем вимог ПК України, що призвело до неправомірного нарахування податкових зобов'язань, безпідставного зменшення розміру від'ємного значення.

Представник позивача наполягав на задоволенні позову з підстав, визначених у позовній заяв.

У судовому засіданні 04.03.2013 р. представник відповідача надав заперечення на позов, в яких зазначив про відсутність підстав для задоволення позову, на його думку податкові повідомлення - рішення прийняти при повному вивченні матеріалів справи, з дотримання вимог чинного законодавства.

Розгляд справи неодноразово відкладався за клопотаннями позивача для надання додаткових доказів сплати ним ПДВ при ввезені товару на митну територію України.

У судовому засіданні, яке відбулось 04.04.2013 р. , керуючись ст.49,51 КАС України, представник позивача надав клопотання про уточнення позовних вимог , просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення відповідача від 07.02.2013р. №0001872204.

Представник відповідача наполягав на запереченнях викладених у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін , суд

ВСТАНОВИВ

Відповідач провів документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань правомірності віднесення до податкового кредиту у липні 2012 р. тимчасової ВМД, за результатами якої 08.11.2012 р. був складений акт №879/22-3/24870616 . У зазначеному акті зафіксований висновок про порушення позивачем п.п.14.1.191 п. 14.1. ст.14, п.185.1 ст.185 , п.188.1 ст.188, п.п.187.1. а п.187.1 ст. 187, п.201.1. ст..201, п.198.2, 198.3. 198.6 ст.198 ПК України , в наслідок чого йому нараховано ПДВ у сумі 2902336 грн.

За результатами вивчення матеріалів вказаної перевірки відповідачем 23.11.2012 р. прийнято податкове повідомлення - рішення № 0010672204, згідно з яким позивачу нараховане податкове зобов'язання по ПДВ у сумі 2902336 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 1451168 грн.

Крім того, відповідачем 17.01.2013 р. прийнято податкове повідомлення-рішення №0000892204 , згідно з яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 747977 грн. за липень 2012 р.

Скористувавшись правами, передбаченими ПК України, позивач оскаржив до ДПС в АРК податкові повідомлення - рішення відповідача № 0010672204 від 23.11.2012 р. та №0000892204 від 17.01.2013 р.

ДПС в АРК за результати розгляду скарги позивача 20.01.2013 р. прийнято рішення №228/10/10.2-14 про залишення без змін податкових повідомлень-рішень відповідача №0010672204 від 23.11.2012 р. та №0000892204 від 17.01.2013 р. , збільшення на 891325 грн. ПДВ та на 445662,50 грн. штрафних санкції .

Відповідачем 07.02.2013 р. прийнято податкове повідомлення - рішення №0001872204, згідно з яким позивачу нараховане податкове зобов'язання по ПДВ у сумі 891325 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 445662,50 грн.

Позивач надіслав до ДПС України повторну скаргу на податкові повідомлення - рішення відповідача, прийняті за результати вивчення матеріалів перевірки , зафіксованих в акті 879/22-3/24870616 від 08.11.2012 р.

За результатами розгляду повторної скарги ДПС України 25.02.2013 р. прийнято рішення № 1877/6/10-2115 , яким скарга позивача задоволена, скасовані податкові повідомлення -рішення відповідача № 0010672204 від 23.11.2012 р. та №0000892204 від 17.01.2013 р.

Ст.19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З 01.01.2011 р. набрав чинність Податковий кодекс України (далі ПК України) , розділ V якого визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування.

Відповідно до п. 14.1.36 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Об'єктом оподаткування податком на додану вартість є, зокрема, операції платників податку з постачання товарів, ввезених на митну території України (п.п.в) п. 185.1 ст. 185 ПК України).

У п. 188.1 ст.188 ПК України зазначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

У п.187.1. ст. 187 ПК України зазначено,що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1.ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення, зокрема, операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст.198 ПК України).

Згідно з п. 198.3. ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового у суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг,які не підтверджені податковими накладними або підтверджені податковими накладними , оформленими з порушенням вимог , не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Згідно з п. 201.12 ст. 201 ПК України у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.

Судом встановлено,що позивач на підставі контракту №1 ,укладеного 05.06.2012 р. з Haycraft Overseas Trading Ltd , ввіз на митну територію України нафтопродукти у кількості 4872,42 МТ на суму 4409540,10 доларів США ( в тому числі ПДВ) , оформивши тимчасові ВМД №60010000/2012/002287 від 23.06.2012 р. та №6001/00004/2012/002351 від 30.06.2012 р.

При визначені суми податкового кредиту за липень 2012 р. позивач відніс до його складу суми ПДВ , сплачені під час ввезення на митну територію України на підставі тимчасових ВМД №60010000/2012/002287 від 23.06.2012 р. та №6001/00004/2012/002351 від 30.06.2012 р. нафтопродуктів на суму 4409540,10 доларів США ( в тому числі ПДВ) .

В акті перевірки №879/22-3/24870616 від 08.11.2012 р. зазначено (на цьому наполягав представник відповідача під час розгляду справи),що відповідно до ст.198 ПК України у позивача були відсутні правові підстави для використання тимчасових ВМД №60010000/2012/002287 від 23.06.2012 р. та №6001/00004/2012/002351 від 30.06.2012 р. в якості документів , що посвідчують його право на віднесення сум податку до податкового кредиту по ПДВ за відповідний звітний період.

Згідно з п.14 ст.1 Митного кодексу України митне оформлення - виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів

Відповідно до п.12 ст.1 Митного кодексу України (далі МК України) митна декларація - письмова заява встановленої форми, яка подається митному органу і містить відомості щодо товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, необхідні для їх митного оформлення або переоформлення.

Ст. 81 МК України, якою передбачена процедура декларування, встановлено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх ого контролю та митного оформлення.

Відповідно до ст.82 МК України у разі, якщо декларант з поважних причин, перелік яких визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи, не може здійснити у повному обсязі декларування товарів і транспортних засобів, які ввозяться на митну територію України, безпосередньо під час переміщення їх через митний кордон України (крім товарів, які переміщуються транзитом з територію України), такі товари можуть бути випущені у вільний обіг у спрощеному порядку після подання митному органу тимчасової чи неповної декларації та під зобов'язання про подання митної декларації, заповненої у звичайному порядку не пізніше ніж через 30 днів з дня випуску товарів у вільний обіг.

Згідно зі ст.86 МК України митна декларація приймається митним органом, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додано всі необхідні документи. Дата і час прийняття митної декларації фіксуються посадовою особою митного органу, що її прийняла, проставленням відміток на бланку митної декларації та звідним записом у документах митного органу. З моменту прийняття митної декларації вона є документом , що засвідчує факти, які мають юридичне значення.

Відповідно до ст.248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Якщо декларант або уповноважена ним особа не володіє точними відомостями про характеристики товарів, необхідні для заповнення митної декларації у звичайному порядку, вона може подати митному органу тимчасову митну декларацію на такі товари за умови, що вона містить дані, достатні для поміщення їх у заявлений митний режим, та під зобов'язання про ждання додаткової декларації у строк не більше 45 днів з дати оформлення тимчасової митної декларації (ст.260 МК України).

У разі подання відповідно до ст.259 і ст. 260 МК України попередньої, тимчасової або періодичної митної декларації декларант або уповноважена ним особа повинні протягом строків, визначених відповідно до МК України , подати митному органу додаткову декларацію, яка містить точні відомості про товари, задекларовані за попередньою, тимчасовою або періодичною митною декларацією, що подавалися б у разі декларування цих товарів за митною декларацією, заповненою у звичайному порядку ( ст.261 МК України).

Відповідно до п.2 Положення про вантажну митну декларацію, яке затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.97 №574, (далі Положення №574) вантажна митна декларація (далі ВМД) це письмова заява встановленої форми, що подається митному органу на паперовому носії або як електронний документ (електронна ВМД) та містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон , митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування та сплати податків, зборів та інших платежів. У п. 8 Положення № 574 зазначено,що ВМД є підтвердженням надання особі права на поміщення товарів та/або транспортних засобів у заявлений митний режим і прав та обов'язків зазначених у ВМД осіб щодо здійснення ними відповідних фінансових, господарських та інших операцій. Крім того, згідно з приписами п.2 Положення №574 ВМД, заповнена у звичайному порядку, це ВМД з установленим обсягом даних, на підставі якої завершується митне оформлення товарів і транспортних засобів у заявлений митний режим.

Вивчивши наведені вище положення чинного законодавства, суд дійшов висновку,що оформлення тимчасової митної декларації свідчить про початок митного оформлення товару резидентом .

Наявність в тому числі оформленої тимчасової митної декларації є достатньою відповідно до ст. 201 ПК України підставою вважати ,що у платника податків існує документ , що посвідчує його право на віднесення сум сплаченого ПДВ до податкового кредиту за відповідний звітний період.

Вивчивши матеріали справи, зокрема, відомості , викладені в акті перевірки №879/22-3/24870616 від 08.11.2012 р. , суд прийшов до висновку ,що податковим органом не надано доказів того,що тимчасові ВМД №60010000/2012/002287 від 23.06.2012 р. та №6001/00004/2012/002351 від 30.06.2012 р. були оформлені з порушенням, наведених вище вимог МК України, а ввезений по ним позивачем товар в подальшому не використовувався в його господарській діяльності.

За таких обставин на думку суду у податкового органу були відсутні правові підстави вважати ,що вказані тимчасові ВМД не можна було віднести до документів , які підтверджували його право на формування податкового кредиту за липень 2012р.

Крім того на вимогу суду позивачем надані докази повної сплати митних платежів та ПДВ при митному оформленні товарів, при ввезені яких ним були надані тимчасові ВМД №60010000/2012/002287 від 23.06.2012 р. та №6001/00004/2012/002351 від 30.06.2012 р., документи використання цього товару в його господарській діяльності , належного оформлення в подальшому ВМД.

Відповідачем в порядку, передбаченому ст. 71 КАС України , не надані документи, яки спростовували б наведені вище твердження позивача, доводили факт несплати позивачем у повному обсязі ПДВ при митному оформленні товарів , при ввезені яких надавались тимчасові ВМД №60010000/2012/002287 від 23.06.2012 р. та №6001/00004/2012/002351 від 30.06.2012 р.

За таких обставин, приймаючи до уваги зміст рішення ДПС України №2877/6/10-2215 від 25.02.2013 р. , яким скасовані податкові повідомлення -рішення відповідача № 0010672204 від 23.11.2012 р. та №0000892204 від 17.01.2013 р., суд вважає ,що існують підстави для задоволення позову.

Під час судового засідання, яке відбулось 11.04..2013 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 18.04..2013 р.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АРКрим Державної податкової служби № 0001872204 від 07.02.2013 р.

3.Стягнути з Державного бюджету України шляхом безспірного списання із рахунку коштів,

призначених на утримання Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АРКрим Державної податкової служби ,на користь : Приватне підприємство Паливно - енергетичний комплекс «Современник» ( м.Сімферополь, п. Перемоги 15, код ЄДРПОУ 24870616) 2294 грн.- судового збору.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Яковлєв С.В.