Рішення № 30791766, 05.03.2013, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 1519/2-2864/11

Провадження №2/521/3259/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

« 05» березня 2013 року Малиновський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Целуха А.П.,

при секретарі судового засідання Корнієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4 про визнання договору купівлі продажу 1/2 частки квартири недійсним та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні квартирою, вселення до квартири, встановлення порядку користування, стягнення збитків та моральної шкоди, третя особа Малиновська районна адміністрація Одеської міської ради в особі відділу опіки та піклування,-

ВСТАНОВИВ :

28.12.2010 року позивач ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_2 звернулася до Малиновського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4 про визнання договору купівлі продажу ? частки квартири недійсним, та з урахуванням наданих до суду уточнень, які прийняті судом, просила суд постановити рішення, яким визнати договір купівлі-продажу 1/2 частки квартири № 11, розташованої в місті Одесі по вулиці Кордонна, 90, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від, 05 січня 2011 року посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_6 недійсним. На обґрунтування зазначеного позову зазначила, що відповідно до договору дарування від 28.04.2010 року. ОСОБА_2 є співвласником 1/2 частки у праві спільної часткової власності квартири № 11, розташованої в місті Одесі по вулиці Кордонна, 90. Позивач та її син ОСОБА_7 мають право користування вище зазначеної квартири. Друга частина цієї квартири належить відповідачу ОСОБА_3. Приблизно у листопаді відповідач знайшов покупця на свою частину. Однак коли ОСОБА_3 звернувся з наміром посвідчення вище значеного договору нотаріус з'ясувала, що співвласники не були сповіщені належним чином. 14 грудня 2010 року у Другій державній нотаріальній конторі ОСОБА_1, як законний представник малолітніх ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, якому належить 1/2 квартири та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, отримала заяву від відповідача, в якій була зазначена сума у розмірі 160 000 (сто шістдесят тисяч) гривень за яку відповідач хотів продати свою частку. Також позивач з відповідачем звернулись до Органу опіки та піклування з заявами про дозвіл на вчинення правочину щодо придбання ? частини квартири, яка належить ОСОБА_3 Орган опіки та піклування надав дозвіл на вчинення правочину щодо придбання у ОСОБА_3 В.В.1/2 частки квартири.26 грудня 2010 року позивач дізналася, що відповідач вже знайшов покупця та взяв завдаток, але не за ту суму яку запропонував позивачу, а значно дешевше. Беручи до уваги бажання позивача придбати 1/2 частку квартири № 11 розташованої в місті Одесі по вулиці Кордонна, 90 та відсутність її відмови від покупки її частки, звернулась до суду із зазначеним позовом.

25.02.2011 року у до Малиновського районного суду звернулась ОСОБА_4 із позовом до ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні квартирою, вселення до квартири, встановлення порядку користування, стягнення збитків та моральної шкоди, третя особа Малиновська районна адміністрація Одеської міської ради в особі відділу опіки та піклування та з урахуванням наданих до суду уточнень, які прийняті судом, просила суд постановити рішення, яким зобов'язати ОСОБА_1, яка діє особисто, а також як законний представник малолітнього ОСОБА_2, ОСОБА_5, не перешкоджати ОСОБА_4 у вселенні та подальшому користуванні квартирою №11, будинку № 90 по вул. Кордонній у м. Одесі;вселити Кривко ОСОБА_8 в квартиру АДРЕСА_1; встановити порядок користування квартирою №11, будинку № 90 по вул. Кордонній у м. Одесі, між співвласниками, згідно якого виділити ОСОБА_4 у користування кімнату площею 12.8 кв.м. та відгороджену комору площею 3.5 кв.м., у користування співвласника ОСОБА_5 ОСОБА_9 виділити житлову кімнату 19.1 кв.м. Кухню, коридор, ванну кімнату та вбиральню квартири залишити у загальному користуванні ОСОБА_4 та ОСОБА_2; стягнути у солідарному порядку з ОСОБА_1, ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 збитки в сумі 12500 грн., моральну шкоду в сумі 2500 грн., а також усі понесені судові витрати. На обґрунтування зазначеного позову зазначила, що відповідно до договору купівлі-продажу від 05.01.2011р, за яким придбала у власність 1\2 частину АДРЕСА_2. 03.02.2011р. позивач прибула до АДРЕСА_2 з метою вселення у придбане житло та вирішення із ОСОБА_1 питання щодо порядку користування квартирою. Проте ОСОБА_1 перешкодила позивачу у вселенні в квартиру та заявила що не визнає її права власності на 1\2 частину цієї квартири не зважаючи на наявність в неї належних правовстановлюючих документів. З того моменту і до теперішнього часу ОСОБА_1 та ОСОБА_5 відмовляються впустити позивача у зазначену квартиру щодо проживання в ній. У звязку з чим звернулась за захистом свого порушеного права на проживання в спірній квартирі, оскільки зазначена квартира належить на праві спільної часткової власності позивачу та малолітньому ОСОБА_2, по 1\2 частині квартири кожному.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 01 листопада 2011 року цивільна справа за позовом ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4 про переведення прав та обовязків покупця, що знаходиться в провадженні у судді Целуха А.П. об'єднана в одне провадження з цивільною справою за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні квартирою, вселення до квартири, встановлення порядку користування, стягнення збитків та моральної шкоди, третя особа Малиновська районна адміністрація Одеської міської ради в особі відділу опіки та піклування.

Позивач та представник позивача за первісним позовом у судовому засіданні вимоги позову підтримали у повному обсязі, просили його задовольнити. Проти задоволення зустрічного позову заперечували, із підстав, зафіксованих технічними засобами судового засідання.

Позивач за зустрічним позовом та її представник вимоги позову підтримали у повному обсязі, просили його задовольнити.

Відповідач за первісним позовом у судому засіданні позов не визнав, заперечував проти задоволення поданої заяви із підстав, зафіксованих технічними засобами судового засідання.

Представник третьої особи Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради в особі Відділу опіки та піклування первісний позов підтримала, проти задоволення зустрічного позову заперечувала із підстав, зафіксованих технічними засобами судового засідання.

Вислухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що первісний позов підлягає задоволенню в повному обсязі, у той час як зустрічний позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що відповідно до договору дарування від 28.04.2010 року р.№ 3-773, посвідченого Сьомою Одеською державною нотаріальною конторою ОСОБА_2 є співвласником 1/2 частки у праві спільної часткової власності квартири № 11 розташованої в місті Одесі по вулиці Кордонна, 90. Згідно довідки (виписки із домової книги про склад сімї та прописку) №75/06 від 17.06.2010 року, у квартирі № 11 розташованій в місті Одесі по вулиці Кордонна, 90 проживають та зареєстровані : ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_3.

1/2 частини зазначеної квартири належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 12.06.2001 року № 3-17314, виданого управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради.

14 грудня 2010 року у Другій державній нотаріальній конторі ОСОБА_1, як законний представник малолітніх ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, якому належить 1/2 квартири та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, отримала заяву від ОСОБА_3 у якої була зазначена сума у розмірі 160 000 (сто шістдесят тисяч) гривень за яку відповідач мав намір продати свою частку. (а.с. 8)

Розпорядженням Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради від 24.12.2010 року надано дозвіл ОСОБА_1, ОСОБА_5 на вчинення правочину щодо придбання у ОСОБА_3 належної йому ? частини квартири АДРЕСА_3 на імя малолітнього ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3.

В порушення вимог ч.4 ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей», за відсутністю дозволу органу опіки та піклування, 05.01.2011 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Одеської області ОСОБА_10 посвідчено договір купівлі-продажу 1/2 частки квартири АДРЕСА_4 між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, який зареєстровано в реєстрі за №6.

Тобто, не зважаючи на домовленість між співвласниками квартири та відсутність відмови ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_2 від придбання ? частини квартири, на підставі договору купівлі - продажу від 05 січня 2011 року посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_6, ОСОБА_4 купила 1/2 а ОСОБА_3 продав частину квартири №11, що знаходиться в місті Одеси, по вул. Кордонна (вулиця Клименко), в будинку №90 за 160 000,00 гривень. У п. 4 зазначеного договору вказано, що «продавець свідчить та гарантує,що внаслідок продажу не буде порушено прав та законних інтересів інших осіб, в тому числі, неповнолітніх, малолітніх дітей, непрацездатних та інших осіб», що спростовується дослідженими у справі письмовими доказами.

Відповідно до статті 242 Цивільного кодексу України, батьки (усиновлювачі) є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей.

Згідно з ч.1 ст.224 Цивільного Кодексу України, правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування (стаття 71 цього Кодексу), є нікчемним.

Відповідно до положень ч.1-3 статті 362 Цивільного Кодексу України, у разі продажу частки у праві спільної часткової власності співвласник має переважне право перед іншими особами на її купівлю за ціною, оголошеною для продажу, та на інших рівних умовах, крім випадку продажу з публічних торгів. Продавець частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний письмово повідомити інших співвласників про намір продати свою частку, вказавши ціну та інші умови, на яких він її продає. Якщо інші співвласники відмовилися від здійснення переважного права купівлі чи не здійснять цього права щодо нерухомого майна протягом одного місяця, а щодо рухомого майна - протягом десяти днів від дня отримання ними повідомлення, продавець має право продати свою частку іншій особі.

Проте, відповідачем ОСОБА_3 не надано до суду жодних доказів щодо відмови законного представника власника 1/2 частини квартири ОСОБА_1 від здійснення переважного права купівлі спірної квартири. Окрім зазначеного, ОСОБА_1 отримала від відповідача заяву про намір продажу належної йому частини квартири 14 грудня 2010 року (а.с.8), а договір купівлі - продажу укладений 05 січня 2011 року, тобто через 22 календарних дня, що суперечить вимогам ч.3 ст.362 Цивільного кодексу України.

Відповідно до наявної в матеріалах справи постанови про порушення кримінальної справи №053201200003 від 24 січня 2012 року, невиконання своїх службових обовязків приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Одеської області ОСОБА_10, яка при посвідченні зазначеного договору купівлі-продажу була наділена адміністративно-господарськими функціями з розпорядження і управління майном, заподіяло істотну шкоду інтересам малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_5, у вигляді суттєвого обмеження їх прав, що також встановлено судом.

Відповідно до положень ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей», держава охороняє і захищає права та інтереси дітей під час вчинення правочинів щодо нерухомого майна. Неприпустиме зменшення або обмеження прав та інтересів дітей під час вчинення будь-яких правочинів щодо жилих приміщень. Органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей відповідно до закону. Для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав та інтересів дітей при наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, яке належить дітям.

Відповідно до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Частиною 5 статті 203 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

З урахуванням викладеного, суд вбачає підстави для визнання оспорюваного правочину недійсним, що одночасно унеможливлює задоволення зустрічного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні квартирою, вселення до квартири, встановлення порядку користування, стягнення збитків та моральної шкоди, третя особа Малиновська районна адміністрація Одеської міської ради в особі відділу опіки та піклування, оскільки вимоги останньої засновані на підставі спірного договору, який визнано судом недійсним.

Згідно ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 57 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістом частини 1 статті 236 Цивільного кодексу України, правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Керуючись ст.ст. 202,203,215,224, 242 Цивільного кодексу України, Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей» ст. ст. 10, 11, 16, 60, ч. 4 ст. 174, ст. ст. 213, 215, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4 про визнання договору купівлі продажу 1/2 частки квартири недійсним задовольнити в повному обсязі.

Визнати договір купівлі-продажу 1/2 частки квартири № 11, розташованої в місті Одесі по вулиці Кордонна, 90, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від, 05 січня 2011 року посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_6 недійсним з 05 січня 2011 року..

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні квартирою, вселення до квартири, встановлення порядку користування, стягнення збитків та моральної шкоди, третя особа Малиновська районна адміністрація Одеської міської ради в особі відділу опіки та піклування відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

СУДДЯ А.П. ЦЕЛУХ

05.03.2013