Рішення № 30787788, 19.04.2013, Кіцманський районний суд Чернівецької області

718/700/13-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.04.2013 року Кіцманський районний суд Чернівецької області у складі: головуючої судді Масюк Л.О.

при секретарі Токаренко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Кіцмань справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_2 про виселення,-

ВСТАНОВИВ:

ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_2 про виселення, мотивуючи свої вимоги тим, що між позивачем та ОСОБА_2 19.03.2008 року було укладено кредитний договір №CVMWGK00000008 у вигляді кредитної лінії у розмірі 10 236 доларів США строком до 19.03.2026 року. В забезпечення виконання зобовязань за вищевказаним договором між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «ПриватБанк» було укладено договір іпотеки серії БКІ № 080996 від 24.03.2008року, яким іпотекодавець передав в іпотеку нерухоме майно, а саме: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою с.Суховерхів вул.. Діброва,8 Кіцманського району Чернівецької області.

Вказує, що 18.01.2010 року ОСОБА_2 надав розписку, в якій погодився на реалізацію належному йому на праві власності нерухомого майна шляхом продажу предмета іпотеки ПАТ КБ «ПриватБанк». Однак у спірному будинковолодінні зареєстрована, але не проживає ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією довідки № 37 від 02.07.2012 року виданої Суховерхівською сільською радою Кіцманського району Чернівецької області.

Посилається на те, що ст.40 Закону України «Про іпотеку» та ст.109 ЖК України передбачено,що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців. Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобовязані на письмову вимогу банку як іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання відповідної вимоги, в протилежному випадку їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду. Зазначає, що банк направив відповідне повідомлення з вимогою про добровільне звільнення житлового будинку, а тому вважає, що відповідач та інші мешканці підлягають виселення з вищевказаного житлового будинку із зняттям їх з реєстраційного обліку.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги змінила, а саме: просила виселити ОСОБА_3, яка зареєстрована у житловому будинку розташованому по вул. Діброва,8, в с.Суховерхів Кіцманського району Чернівецької області зі зняттям з реєстраційного обліку у територіальному органі державної міграційної служби України до повноважень якої входить питання громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб.

Відповідач в судове засідання не зявилась, хоча належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи, про що свідчить поштове повідомлення, не повідомила причини неявки і не подала заяви про розгляд справи у її відсутності.

Третя особа, ОСОБА_2, в судове засідання не зявився..

Відповідно до ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідачів, які належним чином повідомлені і від яких не надійшло повідомлення про причини неявки суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Тому, оскільки проти цього не заперечує позивач, наявні підстави для ухвалення заочного рішення.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених статтею 61 цього кодексу.

Згідно ч.1 ст.40 Закону України «Про іпотеку» та ст.109 ЖК України звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.2, 3 ст.40 Закону України «Про іпотеку» законодавець встановлює певний порядок дій банку: після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або нежитлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Аналогічний порядок щодо виселення всіх громадян, що мешкають у житловому будинку або житловому приміщенні, на які звернуто стягнення як на предмет іпотеки, передбачено в ч.3 ст.109 ЖК України.

Оскільки законом передбачений вказаний порядок виселення позивач має право після звернення стягнення на будинок направити відповідачу, та особам, що мешкають у вказаному будинку письмову вимогу про їх добровільне виселення протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги. У разі відмови мешканців житлового будинку виселитися, їх виселення може бути проведено у судовому порядку.

Відповідно до п.43 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012р. «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» при розгляді позову іпотекодержателя про виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення в разі задоволення вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має враховувати наступне, відповідно до ч.4 ст.9, ст.109 ЖК України, ст.40 Закону України «Про іпотеку» ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як за підстав і в порядку, передбачених законом. Житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських організацій.

Отже, примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, та лише після спливу одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.

Згідно положень Закону України «Про іпотеку» виселення відповідача необхідне для вжиття заходів по реалізації предмета іпотеки, усунення перешкод для здійснення реалізації предмета іпотеки, а також забезпечення прав майбутніх покупців.

З матеріалів справи та пояснень представника позивача вбачається, що ПАТ КБ «Приватбанк» 18.01.2013 року направляв для ОСОБА_2 вимогу про виселення, яку ним отримано 28.01.2013 року, що підтверджується поштовою розпискою про вручення повідомлення.

Факт одержання вимоги про виселення № 30.1.0.0/2-616 від 18.01.2013 року власником будинковолодіння, ОСОБА_2, не спростовано, а тому суд приходить до висновку, що за відсутності досягнення згоди між сторонами щодо іншого строку, аніж місячний строк для добровільного звільнення житлового будинку, відповідач зобов'язана була звільнити житловий будинок, на який звернуто стягнення як на предмет іпотеки, який знаходиться в с.Суховерхів по вул..Діброва,8, Кіцманського району Чернівецької області до 28.02.2013 року.

Згідно довідки Суховерхівської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області № 37 від 02.07.2013 року вбачається, що у спірному домоволодінні зареєстрована одна особа, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка за місцем реєстрації не проживає

Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підстав доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі

В матеріалах справи відсутні та відповідач не надала доказів виконання вимоги позивача про виселення та звільнення вищевказаного житлового будинку в добровільному порядку, а тому суд приходить до висновку про наявність фактичних та правових підстав для задоволення позову в частині виселення ОСОБА_1

Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.40 Закону України «Про іпотеку», ст.109 ЖК України, ст.ст. 10, 11, 14, 15, 212, 213-215, 22-226 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» задовольнити.

Виселити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, із житлового будинку, що знаходиться в с.Суховерхів по вул.. Діброва,8, Кіцманського району Чернівецької області із зняттям з реєстраційного обліку у територіальному органі державної міграційної служби України.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» 114 грн. 70 коп. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуто Кіцманським районним судом Чернівецької області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Чернівецької області через Кіцманський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: