Ухвала суду № 30785733, 11.04.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2013 р.Справа № 1570/4639/2012

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Свида Л. І.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Алєксєєва В.О.

суддів - Бітова А.І.,

- Милосердного М.М.

при секретарі - Скалозуб Л.П.

з участю: представника Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби - Копиця Світлани Миколаївни, представника товариства з обмеженою відповідальністю "Ліберті Л" - Федорінської Ольги Петрівни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ліберті Л" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дії щодо проведення перевірки, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ "Ліберті Л" звернулось до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС про:

- визнання протиправним та скасування наказу №1030 від 05 червня 2012 року "Про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ДСД між ТОВ "Ліберті Л" та управлінням капітального будівництва";

- визнання протиправними дії щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки, за результатами якої складено акт №3485/22-5/36553056 від 18 червня 2012 року;

- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001322250 від 13 липня 2012 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував, що у податкового органу не було підстав для проведення перевірки, висновки в акті перевірки не відповідають дійсності та спростовуються наданими доказами, а тому податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що перевірка була проведена правомірно, операції позивача з його контрагентом не спрямовані на реальне настання правових наслідків, контрагент не знаходиться за місцем реєстрації, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення є правомірним.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2012 року адміністративний позов задоволений частково.

Визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС №0001322250 від 13 липня 2012 року.

В апеляційній скарзі ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом першої інстанції не було досліджено обставини справи, що мають значення для справи, наслідком чого стало постановлення необґрунтованого та неправомірного рішення суду.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції встановив, що у період з 07 червня 2012 року по 13 червня 2012 року проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ "Ліберті Л" відповідальний за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність №23981 від 28 грудня 2006 року з управлінням капітального будівництва ОМР щодо документального підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ "Ліберті Л" відповідальний за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність №Б/Н від 27 лютого 2007 року з ОК "Нові Черемушки-1", їх реальності та повноти відображення в обліку за період 2011 рік, за результатами якої складено акт перевірки №3485/22-5/36553056 від 18 червня 2012 року.

Зазначеною перевіркою встановлено порушення ТОВ "Ліберті Л" відповідальний за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність №23981 від 28 грудня 2006 року з управлінням капітального будівництва ОМР п.п. 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198, п.200.3 ст. 200 ПК України, що призвело до неправомірного включення до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 1 957 000 грн. по постачальнику ТОВ "Ліберті Л" відповідальний за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність №Б/Н від 27 лютого 2007 року з ОК "Нові Черемушки-1".

На підставі встановлених порушень винесено податкове повідомлення-рішення №0001322250 від 13 липня 2012 року, яким ДСД між ТОВ "Ліберті Л" та управлінням капітального будівництва зменшено розмір від'ємного значення по ПДВ у розмірі 1 957 000 грн.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що висновки акта перевірки є необґрунтованими, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню. Також, суд першої інстанції виходив з того, що наказ про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки та дії податкової при її проведенні є правомірними.

Судова колегія погоджується з цими висновками суду першої інстанції та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 198 ПК України - право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (п.198.1 ст. 198).

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2 ст. 198).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п.198.3 ст. 198).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.1 1 ст. 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до Закону (п.198.6 ст. 198)

Таким чином, правомірність формування платником податку податкового кредиту і, відповідно, розрахунку суми бюджетного відшкодування надмірно сплаченого ПДВ визначається фактичним проведенням операцій (з придбання товару для використання у власній господарській діяльності) платником податку зі своїми безпосередніми контрагентами, які оформлені належними документами, що було вірно встановлено судом першої інстанції.

Колегія суддів акцентує увагу на тому, що якщо навіть безпосередній контрагент не виконав свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені Законом умови отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту і, тому, суперечні цьому висновку доводи апелянта є необґрунтованими.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до договору купівлі-продажу результатів робіт та послуг від 01 березня 2010 року укладений (на підставі рішення учасників від 26 лютого 2010 року, договору від 03 листопада 2010 року про заміну сторони, додаткової угоди №1 від 26 листопада 2010 року, рішення учасників від 26 листопада 2010 року) між ТОВ "Ліберті Л" відповідальний за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність №Б/Н від 27 лютого 2007 року з обслуговуючим кооперативом "Нові Черемушки-1" та ТОВ "Ліберті Л" відповідальний за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність №23981 від 28 грудня 2006 року з управлінням капітального будівництва ОМР було передано майно, яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Маршала Малиновського, буд. 53-55, що складається із вартості робіт та послуг незавершеного об'єкту будівництва.

Відповідно до умов зазначеного договора оформлено акти прийому - передачі майна та послуг незавершеного об'єкту будівництва за адресою: м. Одеса, вул. Маршала Малиновського, буд. 53-55 на суму 5 862 000 грн. (в тому числі ПДВ - 977 000 грн.) від 01 лютого 2011 року та на суму 5 880 000 грн. (в тому числі ПДВ - 980 000 грн.) від 28 лютого 2011 року та контрагентом ДСД між ТОВ "Ліберті Л" та управлінням капітального будівництва виписано податкові накладні №1 від 01 лютого 2011 року на суму 5 862 000 грн. (в тому числі ПДВ - 977 000 грн.) та №2 від 28 березня 2011 року на суму 5 880 000 грн. (в тому числі ПДВ - 980 000 грн.).

Вказані суми ПДВ включено до податкового кредиту у лютому 2011 року, відображені в реєстрі отриманих податкових накладних та включені до податкової звітності за лютий 2011 року, а контрагентом зазначені накладні включені до податкових зобов'язань в податковій звітності за лютий 2011 року.

Разом з тим, в підтвердження фактичного виконання будівельних робіт позивачем надані акти прийому-передачі майна та послуг, акти звірок взаємних розрахунків, договори підряду на виконання будівельних робіт, журнали, ордери та відомості по рахункам, довідки про вартість виконаних робіт та висновок дослідження про фактичне виконання робіт на об'єкті будівництва (а.с. 35-36, 72-74, 130-177).

Наведені документи містять необхідну для цілей оподаткування інформацію щодо змісту спірної операції та мають усі необхідні реквізити первинних документів, що дозволяють ідентифікувати учасників операції та встановити факт надання послуг.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про правомірність формування позивачем податкового кредиту та скасування податкового повідомлення-рішення №0001322250 від 13 липня 2012 року є правильними.

Доводи апеляційної скарги колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вони повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та об'єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні спірного питання.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби залишити без задоволення, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі.

Головуючий:

Суддя:

Суддя: