Постанова № 30785458, 19.03.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" березня 2013 р. справа № 2а-10670/11/0870

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: - Лукманової О.М.

суддів: - Божко Л.А. Нагорної Л.М.

при секретарі: - Соломка М.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Запорізької області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16.01.2012 року у справі №2а-10670/11/0870 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВЛ МІРІС» до Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Запорізької області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2011 року ТОВ «ТВЛ Міріс» (далі по тексту - позивач) звернулося до суду з позовом до ДПІ у Запорізькому районі Запорізької області, в якому просило визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 04.10.2011 року №0000342311 та №0000352311.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 16.01.2012 року позовні вимоги задоволені, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Запорізькому районі Запорізької області від 04.10.2011 року №0000341311 та №0000352311.

З постановою суду першої інстанції не погодилась ДПІ у Запорізькому районі Запорізької області та подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити. Свої вимоги обґрунтувала тим, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт вважав, що порушення законодавства позивачем доказуються матеріалами кримінальної справи №70904, згідно яких вбачається, що позивач перерахував значні грошові кошти на рахунки підприємств ТОВ «Дніпровська торгівельна компанія», ТОВ «Строй торг» та ТОВ «Київагроарсенал», які мають ознаки фіктивності та які фактично не надавали товари, роботи, послуги реально діючим суб'єктам господарювання, чим завищували їм валові витрати та незаконно формували податковий кредит. Крім того, позивач для перевірки не надав товарно-транспортні накладні, які б підтверджували придбання ТМЦ, не надав договори, рахунки-фактури, регістри бухгалтерського обліку, головну книгу, інші первинні документи та дані бухгалтерського обліку, з наданих накладних та актів виконаних робіт неможливо визначити за які товари (послуги, роботи) було перераховано грошові кошти.

Справа розглянута згідно ч.1 ст.41 КАС України за відсутності осіб, які беруть участь у розгляді справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що договори на поставку товарів та надання послуг не укладалися у письмовій формі, визначення їх істотних умов здійснювалося в усній формі, можливість реального здійснення фінансово-господарських операцій з ТОВ «Дніпровська торгівельна компанія», ТОВ «Строй торг» та ТОВ «Київагроарсенал» ТОВ «ТВЛ Міріс» підтверджена наданими копіями первинних документів: податковими накладними, рахунками-фактурами, видатковими накладними та оплатою товару та наданих послуг, контрагенти позивача мали статус платників ПДВ, відсутність документального підтвердження сплати ПДВ попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару не впливає на право позивача (покупця) при придбанні товару на формування податкового кредиту, оскільки, Закон України «Про податок на додану вартість» не ставив таке право платника податку у залежність від отримання документального підтвердження щодо належного виконання усіма постачальниками у ланцюгу постачання своїх податкових зобов'язань зі сплати ними сум податку. Суд першої інстанції вказав, що посилання відповідача на факт порушення кримінальної справи відносно керівників контрагентів позивача як на ознаку фіктивності здійснення правочинів є необґрунтованою, оскільки, такий факт не свідчить про незаконність дій з боку позивача як покупця товарів та послуг. На думку суду першої інстанції господарські операції не визивали сумніву та були реальними.

Матеріалами справи встановлено, що посадовими особами ДПІ у Запорізькому районі Запорізької області з 16.06.2011 року по 30.06.2011 року була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «ТВЛ Міріс» з питань взаємовідносин з ТОВ «Київагроарсенал», ТОВ «Строй Торг» та ТОВ «Дніпровська торгівельна компанія» за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року, за результатами якої 30.06.2011 року було складено акт №31/2311/33985674. Перевіркою встановлено, що ТОВ «ТВЛ Міріс» недодержано вимоги ч.5 ст.203, ч.1 ст.215 ЦК України в момент вчинення правочинів, які спрямовані на реальне настання правових наслідків по правочинах здійснених між ТОВ «ТВЛ Міріс» та ТОВ «Київагроарсенал», ТОВ «Строй Торг» та ТОВ «Дніпровська торгівельна компанія», що призвело до порушення п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 332790 грн., у тому числі за 1 квартал 2008 року у сумі 63560 грн., за 2 квартал 2008 року у сумі 69409 грн., за 3 квартал 2008 року у сумі 192755 грн. за 4 квартал 2008 року у сумі 7036 грн.; недодержання вимог ч.5 ст.203, ч.1 ст.215 ЦК України в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків по правочинах здійснених між ТОВ «ТВЛ Міріс» та ТОВ «Київагроарсенал», ТОВ «Строй Торг» та ТОВ «Дніпровська торгівельна компанія», що призвело до порушення п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, пп.7.2.1, 7.2.6 п.7.2, пп.7.4.1,7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено суму ПДВ, що підлягає нарахуванню до сплати всього у сумі ПДВ 266234 грн., у тому числі за січень 2008 року, у сумі 5417 грн., за травень 2008 року у сумі 50110 грн., за липень 2008 року у сумі 43300 грн., за серпень 2008 року у сумі 99881 грн., за вересень 2008 року у сумі 11023 грн., за жовтень 2008 року у сумі 4230 грн., за грудень 2008 року у сумі 2008 року у сумі 1400 грн. На підставі акту відповідачем було винесено 27.07.2011 року податкове повідомлення-рішення №0000262311, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання у розмірі 332791,50 грн., у тому числі за основним платежем: ПДВ - 266234 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 66558,50 грн. по податкове повідомлення-рішення №0000252311. яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток у розмірі 415987,50 грн., у тому числі за основним платежем - 332790 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 83197,50 грн. За результатами апеляційного оскарження до ДПА у Запорізькій області та відповідно до рішення ДПА у Запорізькій області від 30.09.2011 року за №99959/7/25-020, 04.10.2011 року було винесено 04.10.2011 року податкове повідомлення №000034311, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток у розмірі 336500 грн., у тому числі за основним платежем - 269200 грн., штрафні (фінансові) санкції - 67300 грн. та податкове повідомлення-рішення №0000352311, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: ПДВ у розмірі 199790,50 грн., у тому числі за основним платежем - 159834 грн., штрафні (фінансові) санкції - 39958,50 грн.(а.с.10-54, 62-69,т.1).

Підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень були господарські взаємовідносини позивача з ТОВ «Київагроарсенал», ТОВ «Строй Торг» та ТОВ «Дніпровська торгівельна компанія». Матеріалами справи встановлено, що на підтвердження своїх господарських операцій з вищевказаними контрагентами позивач надав для перевірки:

- по контрагенту-постачальнику ТОВ «Дніпровська торгівельна компанія» копії видаткових накладних, податкових накладних, рахунків-фактур та актів виконаних робіт на придбання у лютому-березні 2008 року товарів, послуг та їх оплати. (а.с.112-176,т.1,17-79,т.3);

- по контрагенту-постачальнику ТОВ «Строй торг» копії видаткових накладних, податкових накладних, рахунків-фактур, актів здачі-приймання виконаних робіт у березні-серпні 2008 року послуг, товарів та їх оплати. (а.с.195-202,т.1, 1-171,т.2,80-260,т.3);

- по контрагенту-постачальнику ТОВ «Київагроарсенал» копії податкових накладних, рахунків-фактур та актів виконаних робіт на придбання у жовтні, грудні 2008 року товарів, послуг та їх оплати. (а.с.177-194,т.1,3-16,т.3).

Встановлено, що ТОВ «Міріс» не укладав договори з вищевказаними контрагентами у письмовій формі.

У матеріалах справи є акти зустрічних звірок контрагентів ТОВ «Київагроарсенал», ТОВ «Строй Торг» та ТОВ «Дніпровська торгівельна компанія» з питань підтвердження господарських відносин від платника податків ТОВ «ТВЛ Міріс», згідно яких: ТОВ «Строй торг» останню податкову декларацію з ПДВ подавав за липень 2008 року (акт звірки від 28.07.2011 року №406/23-4/35609597); ТОВ «Київагроарсенал» останню податкову декларацію з ПДВ подано за лютий 2009 року (акт звірки від 08.09.2011 року №6169/23-11/35427966); ТОВ «Дніпропетровська торгівельна компанія» останню звітність з ПДВ подавало за вересень 2008 року (акт звірки від 29.07.2011 року №416/23-4/35609558). (а.с.12-14,т.4).

Згідно Довідки з ЄДРПОУ ТОВ «ТВЛ Міріс» основними видами господарської діяльності позивача є розроблення стандартного програмного забезпечення; оброблення та нанесення покриттів на метали, загальні механічні операції, виробництво електронно-обчислювальних машин та іншого устаткування для оброблення інформації; оптова торгівля чорними та кольоровими металами в первинних формах та напівфабрикатами з них; оптова торгівля будівельними матеріалами. Як вбачається з характеристик товару та послуг, придбаний товар та послуги не відповідають господарській меті діяльності позивача. Колегія суддів звертає увагу на те, що товари та послуги ТОВ «ТВЛ Міріс» закуплялися у великій кількості, однак, в матеріалах справи відсутні докази використання як товару у власній господарській діяльності, так і одержаних послуг. Відсутні докази транспортування та зберігання придбаного товару. (а.с.90,т.1).

Колегія суддів звертає увагу на те, що на час розгляду судом першої інстанції справи, відповідач вказував на наявність кримінальної справи відносно посадових осіб контрагентів позивача ТОВ «Київагроарсенал», ТОВ «Строй Торг» та ТОВ «Дніпровська торгівельна компанія», однак, судом першої не витребував вирок у кримінальній справі, який набрав на момент розгляду справи чинності, а лише обмежився формальним висновком про те, що матеріали кримінальної справи не можуть свідчити про незаконність дій з боку позивача як покупця товарів та замовника послуг.

Відповідно до ч.4 ст.72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Як вбачається з вироку Оржонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 14.12.2011 року, який набрав чинності 30.12.2011 року, у справі №1-260/11, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 були визнанні винними та засуджені по ч.3 ст.28, ч.2 ст.205, ч.3 ст.28, ч.2 ст.358, ч.3 ст.28, ч2 ст.366 КК України. Вироком було встановлено, що засуджені з метою прикриття незаконної діяльності по конвертації безготівкових грошових коштів в готівкові, без мети здійснення господарської діяльності, а виключно для прикриття проведення безтоварних операцій та подальшої проводки грошових коштів по розрахункових рахунках, які в подальшому обертали у готівку в банківських установах з допомогою корпоративних платіжних карток, створили суб'єкти підприємницької діяльності ТОВ «Київагроарсенал», ТОВ «Строй Торг» та ТОВ «Дніпровська торгівельна компанія». Використовуючи печатки та їх реєстраційні документи, право підпису, створюючи видимість легальних угод, вносили в офіційні документи завідомо неправдиву інформацію, та, також виписували завідомо неправдиві документи. Вироком охвачений період діяльності - 2008 рік.

Як вбачається з матеріалів справи, по контрагенту-постачальнику ТОВ «Дніпровська торгівельна компанія» копії видаткових накладних, податкових накладних, рахунків-фактур та актів виконаних робіт на придбання у лютому-березні 2008 року товарів, послуг підписувались від імені директора ОСОБА_9, який пояснив у якості свідка у кримінальній справі, що господарською діяльністю не займався, ніяких документів не підписував від імені підприємства, досвіду ведення підприємницької діяльності не мав; по контрагенту-постачальнику ТОВ «Строй торг» копії видаткових накладних, податкових накладних, рахунків-фактур, актів здачі-приймання виконаних робіт у березні-серпні 2008 року послуг, товарів підписувались від імені директора ОСОБА_10, який пояснив у якості свідка у кримінальній справі, що ніяких угод від імені підприємства ні з якими іншими підприємствами не укладав та ніякої господарської діяльності не здійснював від імені підприємства; по контрагенту-постачальнику ТОВ «Київагроарсенал» копії податкових накладних, рахунків-фактур та актів виконаних робіт на придбання у жовтні, грудні 2008 року товарів, послуг підписувалися від імені директора ОСОБА_11, який пояснив у якості свідка у кримінальній справі, що участі в господарській діяльності не приймав та ніяких бухгалтерських та інших документів. пов'язаних з господарськими операціями від імені підприємства не підписував.

Згідно ст.1 ч.1,2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, законодавець передбачив відповідні вимоги до складення первинних документів, при умові недодержання яких останній не може вважатися таким та не може бути підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

Згідно пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема,: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Аналізуючи всі докази у справі та законодавство, яке регулювало дані правовідносини, колегія суддів приходить до висновку про те, що позовні вимоги необґрунтовані, а підстави для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відсутні.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції слід скасувати та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Керуючись п.3 ч.1 ст.198, п.4 ч.1 ст.202, ст.ст. 205, 207 КАС України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Запорізької області - задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16.01.2012 року у справі №2а-10670/11/0870 - скасувати.

Прийняти нову постанову. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВЛ МІРІС» до Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Запорізької області про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова Дніпропетровського адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.М. Лукманова

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: Л.М. Нагорна