Рішення № 30785193, 16.04.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" квітня 2013 р. Справа № 3/085-11

Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", м. Київ

до Виконавчого комітету Ірпінської міської ради, м. Ірпінь, Київська область

про визнання рішення недійсним

за участю прокуратури Київської області

за участю представників згідно протоколу судового засідання.

Обставини справи:

Приватним акціонерним товариством лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (далі позивач) заявлено позов до Виконавчого комітету Ірпінської міської ради (далі відповідач) про визнання рішення Виконавчого комітету Ірпінської міської ради від 14.06.11р. №142 недійсним.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення. При цьому позивач зазначає, що вказана позиція викладена у рішенні Конституційного суду України від 16.04.09р. №1-9/2009.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.07.11р. було порушено провадження у даній справі, розгляд справи призначено на 17.08.11р.

01.08.11р. на адресу господарського суду Київської області від прокуратури Київської області надійшло повідомлення про вступ у дану справу.

17.08.11р. на адресу господарського суду Київської області від Виконавчого комітету Ірпінської міської ради надійшло клопотання про припинення провадження у даній справі, так як даний спір не підсудний господарським судам. Вказане клопотання господарським судом залишається без задоволення, оскільки господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності, а також спори, пов'язані з: - утворенням суб'єктів господарювання, їх реорганізацією і ліквідацією, включаючи спори про визнання недійсними установчих документів, припинення діяльності юридичної особи та скасування її державної реєстрації, крім відповідних спорів за позовами суб'єктів владних повноважень; - приватизацією державного та комунального майна (крім спорів про приватизацію державного житлового фонду), в тому числі спори про визнання недійсними відповідних актів органів місцевого самоврядування та органів приватизації; - захистом права власності, в тому числі з визнанням цього права; - з використанням у господарському обороті об'єктів інтелектуальної власності, включаючи спори за позовами суб'єктів господарювання до органів державної влади про визнання недійсними актів про видачу документів, що посвідчують право інтелектуальної власності.

В судовому засіданні, яке відбулось 17.08.11р. було оголошено перерву до 25.08.11р.

23.08.11р. на адресу господарського суду Київської області від Виконавчого комітету Ірпінської міської ради надійшло клопотання про зупинення провадження у даній справі та письмові заперечення на позовну заяву. Вказане взято судом до уваги.

25.08.11р. на адресу господарського суду Київської області від представника Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" надійшли письмові пояснення у даній справі. Вказане взято судом до уваги.

25.08.11р. на адресу господарського суду Київської області від прокуратури Київської області надійшло клопотання про зупинення провадження у даній справі. Вказане клопотання мотивоване тим, що в провадженні господарського суду Київської області перебуває справа №9/107-11 за позовом прокурора міста Ірпеня в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до ПАТ ЛОЗПУ "Укрпрофоздоровниця", виконавчого комітету Ірпінської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення, визнання права власності та витребування майна (у вказаному позові прокурором міста Ірпеня заявлено вимогу про визнання незаконним з моменту прийняття та скасування рішення виконавчого комітету Ірпінської міської ради №207/4 від 25.07.00р. "Про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна орендного підприємства санаторію "Дубки" за ЗАТ "Укрпрофоздоровниця"), і відповідно прокурор який приймає участь в даній справі вважає, що господарським судом Київської області у справі № 9/107-11 буде визначатись законність вищевказаного рішення виконавчого комітету № 207/4 від 25.07.00 р., яке в подальшому 14.06.11 р. було скасовано рішенням № 142 виконавчого комітету Ірпінської міської ради за результатами розгляду протесту прокурора.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.08.2011 р. провадження у справі № 3/085-11 зупинено до вирішення господарським Київської області пов'язаної з нею справи № 9/107-11 та набрання рішенням законної сили.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.12.2012 р. поновлено провадження у справі, розгляд справи призначено на 04.02.2013 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.02.2013 р., у зв'язку з неявкою представників позивача та відповідача, розгляд справи відкладено на 06.03.2013р.

05.03.2013 р. через канцелярію господарського суду Київської області представником відповідача на вимогу ухвали суду подано належним чином завірені копії процесуальних документів господарського суду Київської області та Київського апеляційного господарського суду, якими провадження у справі № 9/107-11 закінчено.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.03.2013 р. розгляд справи відкладено на 27.03.2013 р. та продовжено строк розгляд спору у порядку ст. 69 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.03.2013 р. у зв'язку з неявкою у судове засідання представників учасників судового процесу розгляд справи відкладено на 16.04.2013 р.

У судове засідання представник відповідача не з'явився, хоча про місце, дату та час розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи обмежений процесуальний строк вирішення спору та те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, суд

встановив:

25 липня 2000 року виконавчий комітет Ірпінської міської ради прийняв рішення за №207/4 "Про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна дочірнього підприємства дитячого пансіонату з лікуванням "Дубки" за ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", яким визнано право власності на об'єкти нерухомого майна, яке знаходиться в м. Ірпінь, вул. Мінеральна, 2. А також зобов'язано Ірпінське МБТІ оформити та видати правовстановлюючі документи акціонерному товариству (вказаному в п. 1 даного рішення), на об'єкти нерухомого майна.

10 червня 2011 року до виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області надійшов протест прокурора м. Ірпеня від 10 червня 2011 року за № 4586 в якому прокурор вимагав скасувати рішення виконавчого комітету Ірпінської міської ради №207/4 від 25 липня 2000 року "Про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна дочірнього підприємства дитячого пансіонату з лікуванням "Дубки", яке знаходиться в м. Ірпінь по вул. Мінеральній, 2".

За результатами розгляду вказаного протесту прокурора, 14 червня 2011 року виконавчим комітетом Ірпінської міської ради Київської області було прийнято рішення за № 142, яким задоволено протест прокурора м. Ірпінь від 10 червня 2011 року № 4586 та скасовано рішення виконавчого комітету Ірпінської міської ради від 25 липня 2000 року №207/4 "Про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна дочірнього підприємства дитячого пансіонату з лікуванням "Дубки" за ЗАТ"Укрпрофоздоровниця".

Відповідно до частини другої ст. 19 Конституції України органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої ст. 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Згідно ст. 1 Закону України "Про прокуратуру" прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, органами державного і господарського управління та контролю, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими Радами, їх виконавчими органами, військовими частинами, політичними партіями, громадськими організаціями, масовими рухами, підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, посадовими особами та громадянами здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 20 цього Закону (в редакції чинній станом на дату подання прокурором протесту, а саме 02.12.2010 р.) встановлено, що при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право, зокрема, опротестувати акти виконавчих органів місцевих Рад.

Статтею 21 цього Закону (в редакції чинній станом на дату подання прокурором протесту, а саме 02.12.2010 р.) передбачено, що протест на акт, що суперечить закону, вноситься прокурором, його заступником до органу, який його видав, або до вищестоящого органу.

Рішенням Конституційного Суду України від 16.04.2009р. № 7-рп/2009, справа № 1-9/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) визначено наступне:

- органи місцевого самоврядування мають право приймати рішення, вносити до них зміни та скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, керуючись у своїй діяльності ними та актами Президента України, Кабінету Міністрів України;

- за змістом частини другої статті 144 Конституції України, частини десятої статті 59 Закону рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються прокурором у встановленому Законом України "Про прокуратуру" порядку з одночасним зверненням до суду;

- зі змісту частини другої статті 144 Конституції України та частини десятої статті 59 Закону вбачається, що рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними з ініціативи заінтересованих осіб судом загальної юрисдикції, тобто в судовому порядку. Однак, як вважає Конституційний Суд України, це не позбавляє орган місцевого самоврядування права за власною ініціативою або ініціативою інших заінтересованих осіб змінити чи скасувати прийнятий ним правовий акт (у тому числі і з мотивів невідповідності Конституції чи законам України);

- Конституційний Суд України зазначає, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону ). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Таким чином, стосовно скасування актів органів місцевого самоврядування Конституційним судом України закріплено кілька правових позицій, застосування яких, як випливає зі змісту рішення КСУ, пов'язується з юридичними ознаками акта органу місцевого самоврядування та підставами його скасування.

Так, за загальним правилом, органи місцевого самоврядування мають право приймати рішення, вносити до них зміни та скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, керуючись у своїй діяльності ними та актами Президента України, Кабінету Міністрів України. Орган місцевого самоврядування вправі за власною ініціативою або ініціативою інших заінтересованих осіб змінити чи скасувати прийнятий ним правовий акт (у тому числі і з мотивів невідповідності Конституції чи законам України).

Разом з тим, у разі, якщо ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування і вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, то вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Частинами першою та другою ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Дев'ятою частиною вказаної статті передбачено, що рішення виконавчого комітету ради з питань, віднесених до власної компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані відповідною радою.

Отже, протест прокурора на рішення виконавчого комітету повинен розглядатися відповідною радою, а не самим виконавчим комітетом.

Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України, що підтверджується Постановою Вищого господарського суду України від 14.02.2012р. у справі № 4/105-11.

Виконавчий комітет Ірпінської міської ради Київської області приймаючи 14.06.2011 р. рішення за № 142, яким задоволено протест прокурора м. Ірпінь від 10 червня 2011 року № 4586 та скасовано рішення виконавчого комітету Ірпінської міської ради від 25 липня 2000 року №207/4 "Про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна дочірнього підприємства дитячого пансіонату з лікуванням "Дубки" за ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" вийшов за межі своїх повноважень, у зв'язку з чим вказане рішення підлягає скасуванню.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем дотримано вимог даних норм процесуального законодавства, і відповідно господарський суд вважає, що позовні вимоги ПАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" до Виконавчого комітету Ірпінської міської ради про визнання рішення недійсним з підстав, викладених у позовній заяві, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним рішення виконавчого комітету Ірпінської міської ради від 14 червня 2011 року № 142 "Про розгляд протесту прокурора м. Ірпінь на рішення виконавчого комітету Ірпінської міської ради від 25 липня 2000 року № 207/4 "Про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна дочірнього підприємства дитячого пансіонату з лікуванням "Дубки" за ЗАТ "Укрпрофоздоровниця".

3. Стягнути з виконавчого комітету Ірпінської міської ради (08200, Київська область, місто Ірпінь, вул. Шевченка, 2-А, код ЄДРПО України 05408846) на користь Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (01033, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 39/41, код ЄДРПО України 02583780) 85 (вісімдесят п'ять гривень) 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість гривень) 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 19.04.2013 р.

Суддя А.В. Лопатін