Рішення № 30785110, 17.04.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/4099/13 17.04.13

За позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа страхування" доПриватного акціонерного товариства "Український страховий дім" простягнення 12380,69 грн.Суддя Сташків Р.Б. Представники: від позивача - Голоднюк О.Г., представник за довіреністю;від відповідача - не з'явився.СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Альфа страхування" (далі - позивач або СК «Альфа страхування») звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Український страховий дім" (далі - відповідач або СК «Український страховий дім») 12380,69 грн. заборгованості з відшкодування матеріальної шкоди.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 23.08.2012 у результаті дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) було пошкоджено автомобіль «Субару», державний реєстраційний номер АА9434НВ, який був застрахований у СК «Альфа страхування». Остання виплативши страхове відшкодування за даним страховим випадком, набула прав свого страхувальника до винної особи. Оскільки шкода була завдана внаслідок експлуатації автомобіля «Тойота», державний реєстраційний номер ССК898, а цивільно-правова відповідальність за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП за участю вказаного автомобіля, була застрахована в СК «Український страховий дім» (відповідача), то обов'язок з відшкодування збитків у межах лімітів покладається на останнього.

Ухвалою суду від 07.03.2013 порушено провадження у даній справі.

01.04.2013 позивачем подана заява про зменшення розміру позовних вимог, зважаючи на те, що умовами полісу №АВ/3464215 передбачена франшиза у розмірі 500 грн., з урахуванням приписів статті 9 Закону України «Про страхування» позивач просив суд задовольнити зменшені позовні вимоги у сумі 11880 грн. (12380,69 грн. - 500 грн.).

Отже, має місце нова ціна позову.

У судовому засіданні 17.04.2013 позивач підтримав зменшені позовні вимоги.

У судове засідання 17.04.2013 відповідач в черговий раз не з'явився, через відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи, з тієї підстави, що в іншому суді в один і той де день на один і той же час також призначена справа, стороною якою є відповідач, що позбавляє можливості відповідача заявитися у судове засідання по розгляду справи №910/4099/13.

Суд відмовив у задоволенні вказаного клопотання, зважаючи на те, що відповідно до статті 28 ГПК України відповідач не був позбавлений направити в судове засідання іншого представника. Підстав, передбачених статтею 77 ГПК України для відкладення розгляду справи в черговий раз суд не знайшов, а у разі наміру подати відзив на позовну заяву, письмові пояснення, додаткові документи, відповідач мав достатньо часу для цього.

Відповідно до статті 75 ГПК України суд здійснює розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

23.08.2012 о 09 год. 20 хв. в м. Києві на перехресті вул. Тимірязівська - вул. Залізничне шосе була скоєна ДТП, а саме відбулося зіткнення автомобіля «Субару», державний реєстраційний номер АА9434НВ (далі - автомобіль «Субару») із автомобілем «Тойота», державний реєстраційний номер ССК898 (далі - автомобіль «Тойота»), яким керував Орлов Р.І. Дана обставина підтверджується довідкою про дорожньо-транспортну пригоду №9060294 та постановою Печерського районного суду м. Києва від 01.11.2012 у справі №3-4885/12, копії яких містяться у матеріалах справи.

ДТП сталася в результаті порушення Орловим Романом Івановичем Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Печерського районного суду м. Києва від 01.11.2012 у справі №3-4885/12, відповідно до якої Орлова Р.І. визнано винним у вчинені правопорушення передбаченого статтею 124 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «Субару».

Пошкоджений автомобіль був застрахований на підставі договору добровільного страхування транспортних засобів №046.0337770.143 від 09.04.2012, укладеного між ПрАТ «СК «Альфа страхування» та Антонюк Оксаною Володимирівною. Вигодонабувачем за договором є ПАТ «Альфа-Банк».

З метою визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Субару» в результаті його пошкодження при ДТП було складено Висновок вих. №7479 з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу (далі - Висновок №7479), відповідно до якого вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників (Сврз) автомобіля «Субару» у результаті його пошкодження при ДТП складало 20649,65 грн. З Висновку №7479 убачається, що коефіцієнт фізичного зносу (Ез) дорівнює 0,3682.

На підставі вищевказаного договору №046.0337770.143 від 09.04.2012, страхового акта №3055.206.12.02.01 від 12.10.12, позивач виплатив страхове відшкодування в сумі 12380,69 грн. Факт здійснення зазначеної виплати підтверджується витягом з відомості виплат страхового відшкодування №324 від 24.10.2012, а також платіжним дорученням №22739 від 24.10.2012 на суму 185720,78 грн.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Крім того, згідно з частиною 1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відтак, позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув права потерпілої особи в межах здійсненої виплати, тобто в сумі 12380,69 грн.

Згідно з частиною 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Як вбачається з матеріалів справи, шкоду було заподіяно Орловим Р.І. внаслідок експлуатації автомобіля «Тойота».

На час скоєння вищевказаної ДТП (23.08.2012) цивільно-правова відповідальність будь-яких осіб, які експлуатують автомобіль «Тойота» на законних підставах, була застрахована у відповідача на підставі договору (полісу) №АВ/3464215 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вказаним договором (полісом) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50000 грн., франшиза - 500 грн., строк дії полісу з 01.06.2012 до 31.05.2013.

Доказів того, що Орлов Р.І. перебував у автомобілі «Тойота» на момент скоєння спірної ДТП не на законних підставах матеріали справи не містять. Зворотного відповідачем не доведено.

Отже, відповідач є особою на яку договором (полісом №АВ/3464215) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів покладено обов'язок з відшкодування шкоди завданої під час експлуатації автомобіля «Тойота» на час спірної ДТП.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Враховуючи вищезазначені обставини, умови полісу №АВ/3464215 та положення статей 12, 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд вважає за обґрунтовані зменшені вимоги позивача (за вирахуванням франшизи) про стягнення з відповідача 11880,69 грн.

Судовий збір відповідно до положень статті 49 ГПК України покладається на відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Український страховий дім» (01023, м. Київ, площа Спортивна, буд 3, ідентифікаційний код 32556540) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа страхування» (01025, м. Київ, вул. Десятинна, буд 4/6, ідентифікаційний код 30968986) 11880 (одинадцять тисяч вісімсот вісімдесят) грн. 69 коп. страхового відшкодування, а також 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 18.04.2013

Суддя Р.Б. Сташків