Рішення № 30784832, 12.04.2013, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 2604/22086/12

Провадження №2/755/1451/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" квітня 2013 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Катющенко В.П.

при секретарях - Яськовій В.В., Корнієнко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві, цивільну справу за позовом: ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Юність», третя особа: ОСОБА_2 про відшкодування збитків в наслідок спричинення дорожньо-транспортної пригоди , -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1, звернувся з позовом до суду в якому, просить суд, стягнути з ПАТ «Юність» на його користь суму відновлювального ремонту автомобіля у розмірі 12 577 гривень 60 копійок, суму втраченого доходу - 7800 гривень 00 копійок, суму моральної шкоди - 1000 гривень 00 копійок, суму штрафних санкцій у вигляді індексу інфляцій - 415 гривень 03 копійок, суму штрафних санкцій у вигляді трьох відсотків річних - 1886 гривень 60 копійок та суму судового збору - 237 гривень 00 копійок.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що він є власником автомобіля Daewoo Nexia, д/н НОМЕР_5, передав автомобіль в оренду ОСОБА_4, про що останнім було складено правочин (розписка), а ним була надана довіреність. 25 березня 2011 року о 20 годині 17 хвилин за адресою міст Метро в м. Києві сталося аварія за безпосередньою участю ОСОБА_2, який керував автомобілем «Чері Амулет», д/н НОМЕР_2. На момент скоєння ДТП третя особа працювала водієм в ПАТ «Юність», автомобіль «Чері Амулет», д/н НОМЕР_2 був у власності відповідача, який був застрахований у ПАТ СК «Статус». Вказана страхова компанія займалася експертною оцінкою автомобіля і замовила незалежну експертну оцінку у суб'єкта оціночної діяльності СПД ОСОБА_5 Зазначеним експертом було зроблено звіт № 549/3 від 16 травня 2011 року, висновком якого є вартість на відновлювальний ремонт автомобіля пошкодженого в ДТП та складає 12 577 гривень 60 копійок. Сума втраченого доходу (упущена вигода), яку позивач мав би реально одержати за звичайних обставин при здавані автомобіля в оренду складає 7800 гривень 00 копійок. Ця сума підраховується та підтверджується наступним: автомобіль, який потрапив у ДТП з вини третьої особи, станом на 25 березня 2011 року здавався відповідачем в оренду гр. ОСОБА_4 на умовах 130 гривень 00 копійок за одну добу. Таким чином автомобіль потрапивши у ДТП 25 березня 2011 року не здається в оренду і не експлуатується. Відновлювальний ремонт автомобіля закінчився 25 травня 2011 року (60 днів), який був зроблений за його власний кошт. Сума моральної шкоди складає 1000 гривень 00 копійок та є обґрунтованою на тих підставах, що після настання ДТП йому прийшлось пережити душевні страждання у зв'язку із пошкодженням його майна, переживання у зв'язку з відсутністю прибутку, який мав отримувати від здачі автомобіля в оренду, а також нервовими переживаннями пов'язаними із бюрократичною процедурою звернення до страхової компанії, до суду для отримання постанови про адміністративне правопорушення та в решті решт відмови страхової компанії у відшкодуванні відновленого ремонту. На основну суму боргу також нараховуються штрафні санкції у вигляді індексу інфляції та трьох відсотків річних починаючи з 03 червня 2011 року та становлять 415 гривень 03 копійок - сума індексу інфляції, 1886 гривень 60 копійок - три відсотки річних.

Представник позивача ОСОБА_6 позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача - Приватного акціонерного товариства «Юність» Петренко І.А. в судовому засіданні позовні вимоги визнала частково, пояснила, що дійсно з вини їх працівника ОСОБА_2 трапилась дорожньо-транспортна пригода. У даній ДТП було пошкоджено три автомобілі. Інші учасники ДТП звернулися до підприємства та їх автомобілі були відремонтовані в найкоротші строки. Позивач вимагає грошові кошти за ремонт автомобіля, які не відповідають тим пошкодженням, які встановлені працівниками ДАІ. У зв`язку з вказаними обставинами нею розраховано вартість матеріалів, які підлягають заміні в автомобілі позивача та вартість робіт по їх заміні, що становить 2515 гривень 50 копійок. Дану суму коштів підприємство визнає та згодне відшкодувати позивачу.

Третя особа ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнав частково, повністю підтримав пояснення представника відповідача, додатково зазначив, що автомобіль після ДТП експлуатувався ще 2,5 місяця та міг потрапити не лише в дане ДТП.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 27 квітня 2011 року у справі № 3-3262/11, 25 березня 2011 року автомобіль «Чері Амулет», державний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2 здійснив зіткнення з автомобілем Мерседес, д/н НОМЕР_4, під керуванням водія ОСОБА_8, з автомобілем «Деу», д/н НОМЕР_5 під керуванням водія ОСОБА_4 та з автомобілем «Субару», д/н НОМЕР_8, під керуванням водія ОСОБА_9, чим заподіяв автомобілям технічні пошкодження. В наслідок ДТП пасажир автомобіля «Чері Амулет», державний номер НОМЕР_2 ОСОБА_10 одержав забій носу, забій грудної клітини, ЗТЖ, забій передньої брючної стінки.

Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 27 квітня 2011 року, ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді 40 годин громадських годин.

На даний час постанова Дніпровського районного суду м. Києва від 27 квітня 2011 року не скасована та набрала законної сили.

За нормою частини третьої ст.61 Цивільного процесуального кодексу України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно вимог ст.1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч.2 ст.1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За вимог ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Як встановлено судом, ОСОБА_2 25 березня 2011 року керував автомобілем «Чері Амулет», державний номер НОМЕР_2, який належить Приватному акціонерному товариству «Юність», перебуваючи з останнім в трудових відносинах.

Як вбачається з свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, автомобіль Daewoo Nexia, д/н НОМЕР_5 належить на праві власності ОСОБА_1(а.с.5).

Як вбачається з довідки ДАІ, внаслідок ДТП 25 березня 2011 року, автомобіль Daewoo Nexia, д/н НОМЕР_5 отримав механічні пошкодження: деформація переднього та заднього бампера і решітки радіатора, деформація номера (а.с.83).

Відповідно до ст. 1192 Цивільного кодексу України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до частини першої та другої статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконаних робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Вартість матеріального збитку, що настав у зв'язку з пошкодженням автомобіля Daewoo Nexia, д/н НОМЕР_5 у результаті вищевказаної ДТП, склала 12577 гривні 60 копійок, що підтверджується Звітом № 549/3 з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу від 16 травня 2011 року, проведеного суб'єктом оціночної діяльності «ОСОБА_5» (а.с.8-12).

Відповідачем в судовому засіданні не надано суду доказів в спростування наявного в матеріалах справи Звіту № 549/3 з визначення вартості матеріального збитку, відповідно до якого вартість матеріального збитку, що настав у зв'язку з пошкодженням автомобіля Daewoo Nexia, д/н НОМЕР_5 у результаті вищевказаної ДТП становить 12577 гривні 60 копійок. Надані відповідачем розрахунки з визначення вартості запчастин та ремонтних робіт, які на думку представника відповідача будуть достатніми для здійснення відновлюваних робіт транспортного засобу позивача, не є належними та допустимими доказами в розумінні ст. ст. 57-59. В той же час, в судовому засіданні клопотань про проведення експертизи з визначення вартості матеріального збитку та обсягу пошкоджень, які були заподіяні транспортному засобу позивача в результаті дорожньо-транспортної пригоди, стороною відповідача не заявлялось.

Таким чином, відповідач повинен відшкодувати позивачеві матеріальний збиток, завданий в результаті пошкодження майна - автомобіля Daewoo Nexia, державний номер НОМЕР_7, в сумі 12577 гривень 60 копійок.

Крім того позивачем заявлені вимоги про відшкодування суми втраченого доходу в сумі 7800 гривень 00 копійок, суму штрафних санкцій у вигляді індексу інфляцій - 415 гривень 03 копійок, а також суму штрафних санкцій у вигляді трьох відсотків річних - 1886 гривень 60 копійок.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За вимог ч. 1 та 2 ст. 798 Цивільного кодексу України предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні транспортні засоби тощо. Сторони можуть домовитись про надання наймодавцем наймачеві комплексу послуг для забезпечення нормального використання транспортного засобу.

Разом з тим, позивачем не надано належних та допустимих доказів наявності упущеної вигоди. Так, надані в обґрунтування заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача втраченого доходу (упущеної вигоди), позивачем додані розписки від громадян ОСОБА_4 та ОСОБА_12 В той же час вказані розписки не є договором оренди транспортного засобу, не містять відомості щодо строку дії оренди, сум плати за оренду. Відтак, вказані розписки не можуть бути прийняті судом в обґрунтування заявлених вимог та свідчити про дійсне платне перебування транспортного засобу, який належить позивачу в оренді.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача штрафних санкцій у вигляді індексу інфляцій в сумі 415 гривень 03 копійок, та штрафних санкцій у вигляді трьох відсотків річних в сумі 1886 гривень 60 копійок, з посиланням на норми ч. 2 ст. 625 ЦК України, то суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача індексу інфляції та 3% річних не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, оскільки між сторонами у справі виникли правовідносини пов`язані з відшкодування шкоди, а статтею 625 Цивільного кодексу України регулюється питання відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання перед кредитором, та не поширюється на відносини відшкодування шкоди.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про відшкодування заподіяної моральної шкоди в сумі 1000 гривень.

Відповідно до вимог ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, в тому числі, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Частиною першою статті 1167 Цивільного кодексу України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Як роз`яснено в п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.95, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Разом з тим, позивачем не надано суду належного обґрунтування заподіяння останньому моральної шкоди саме відповідачем. Таким чином, враховуючи, що позивачем також не було надано суду доказів заподіяння йому відповідачем душевних та моральних страждань, суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивача по відшкодуванню моральної шкоди.

У відповідності до ст. 212 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Аналізуючи вищевикладене, в сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 знайшли своє часткове підтвердження в судовому засіданні, у зв`язку з чим вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача про стягнення з відповідача матеріальну шкоду завдану в результаті дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 12577 гривень 60 копійок. В іншій частині позовних вимог суд вважає за необхідне відмовити позивачу, з підстав викладених судом вище.

Крім того, за вимог ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтвердженні судові витрати.

Таким чином, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача понесені та документально підтверджені судові витрати, а саме судовий збір в сумі 214 гривень 60 копійок, що підтверджується квитанціями (а.с.1)

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22, 23, 625, 759, 798, 1166, 1167, 1172, 1187, 1194 Цивільного кодексу України, ст. ст. 10, 11, 57-60, 88, 208, 209, 212-215, 218, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Юність», третя особа: ОСОБА_2 про відшкодування збитків в наслідок спричинення дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Юність» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду завдану в результаті дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 12577 гривень 60 копійок, витрати по сплаті судового збору у розмірі 214 гривень 60 копійок, а всього 12792 (дванадцять тисяч сімсот дев`яносто дві) гривні 20 (двадцять) копійок.

В решті позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: