Постанова № 30782508, 19.04.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

16.04.2013 р. справа №5009/4859/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Дучал Н.М.

Суддів: Склярук О.І., Ушенко Л.В.

при секретарі Савченко І.В.

За участю представників сторін:

від позивача - Чумак С.О., за довіреністю

від відповідача - не з"явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційного Банку «Приватбанк», м.Дніпропетровькна рішення господарського судуЗапорізької областівід20.02.2013 року (підписане 25.02.2013р.)У справі№ 5009/4859/12 (суддя Зінченко Н.Г.)за позовомПублічного акціонерного товариства Комерційного Банку «Приватбанк», м.Дніпропетровькдо Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1простягнення 9995,95 грн. заборгованості за кредитом, 19669,81 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом та 18130,55 грн. пені за договором банківського рахунку № ZPVLZ0117G від 03.10.2006 р.

Позивач, Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк «Приватбанк», м.Дніпропетровськ, звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Вільнянськ Запорізької області про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 47796,31 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на Договір банківського рахунку НОМЕР_1 від 03.10.2006р. з Додатком №7 від 19.10.2006р.; надання відповідачу кредитного ліміту; порушення відповідачем зобов'язань за Договором стосовно повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом; право позивача на нарахування штрафних санкцій.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 20.02.2013р. у справі №5009/4859/12 позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», м. Дніпропетровськ до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Вільнянськ Запорізької області про стягнення 47 796,31 грн. заборгованості за договором банківського рахунку НОМЕР_1 від 03.10.2006 р., що складається з заборгованості за кредитом в сумі 9 995,95 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 19 669,81 грн. та пені в сумі 18 130,55 грн., задоволений частково; стягнуто з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Вільнянськ Запорізької області на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», м. Дніпропетровськ 6 832 грн. 30 коп. заборгованості за відсотками за користування кредитом та 9 671 грн. 13 коп. пені; в частині позовних вимог про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Вільнянськ Запорізької області заборгованості за кредитом в сумі 9995,95 грн. та заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 12 837,51грн. за договором банківського рахунку НОМЕР_1 від 03.10.2006р. провадження у справі №5009/4859/12 припинено; в частині позовних вимог про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Вільнянськ Запорізької області 8 459,42 грн. пені - в задоволені позову відмовлено.

Рішення суду мотивоване доведеністю факту порушення відповідачем зобов'язання; наявністю рішення господарського суду Запорізької області від 29.07.2010р. у справі №18/166/10 про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 9995,95 грн. заборгованості за кредитом та 12 837,51 грн. заборгованості за відсотками за користування кредитом за договором банківського рахунку НОМЕР_1 від 03.10.2006 р.; помилковістю розрахунку позивачем пені.

Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк «Приватбанк», м.Дніпропетровьк, не погоджуючись з рішенням господарського суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій, з урахуванням заяви від 10.04.2013р., просить змінити рішення господарського суду Запорізької області від 20.02.2013р. у справі №5009/4859/12 в частині зменшення розміру стягнутої пені та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги про стягнення пені в повному обсязі, в іншій частині рішення залишити без змін.

В обґрунтування скарги наполягає на тому, що рішення господарського суду в частині стягнення зменшеного розміру пені є незаконним, необґрунтованим, винесеним внаслідок неповного з'ясування обставин, які мають значення для справи, з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Наполягає, що судом не вірно застосовано вимоги ГК України стосовно строку позовної давності щодо позовних вимог про стягнення неустойки ( штрафу та пені), виходячи з того, що п.п.5.3.,5.4. Додатку № 7 від 19.10.2006р. строк давності встановлений сторонами тривалістю 5 років.

Відповідач не скористався правом участі представника в судовому засіданні апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином. Ухвалою суду сторони не зобов'язувалися забезпечити явку повноважних представників в судове засідання, тому згідно зі ст. 75, 99 ГПК України, скаргу розглянуто за наявними матеріалами, які є достатніми для розгляду апеляційної скарги.

Згідно з положеннями ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.

У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі ст.ст. 42,, 43 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено наступне.

03.10.2006р. між Закритим акціонерним товариством Комерційним банком «Приватбанк» (Банк, правонаступником якого є позивач) в особі керуючого Вільнянським відділенням Запорізького РУ Приватбанку та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (Клієнт, відповідач) був укладений договір №ZPVLZ0117G банківського рахунку.

Відповідно до п. 1.1 Договору банківського рахунку банк відкриває клієнту поточний (поточні) рахунок (рахунки) у національній та іноземній валюті (у тому числі картковий (карткові) та інші рахунки зі спеціальним режимом використання) та здійснює його (їх) розрахункове та касове обслуговування відповідно до чинного законодавства України, нормативних актів Національного банку України та умов цього Договору.

Пунктом 2.1.25. договору передбачено, що у разі потреби, за вимогою клієнта, банк зобов'язується здійснювати овердрафтове обслуговування клієнта, що передбачає проведення його платіжних доручень та платежів, здійснених довіреними особами клієнта з використанням КПК, понад залишок коштів на поточному (поточних) та картковому (карткових) рахунку (рахунках) клієнта, відкритому в банку (далі - "поточному рахунку"), за рахунок кредитних коштів. Порядок та умови надання Клієнту овердрафту обумовлюються у Додатковій угоді до Договору банківського рахунка або окремому договорі про надання овердрафтового кредиту на поточний або картковий рахунок, що укладений між Клієнтом та Банком.

19.10.2006 р. сторонами був підписаний Додаток № 7 до Договору банківського рахунку № ZPVLZ0117G від 03.10.2006 р. «Регламент надання мінімального бланкового овердрафтового кредиту на картковий рахунок», відповідно до п.1.1. якого банк за наявності вільних грошових ресурсів зобов'язується здійснювати овердрафтове обслуговування клієнта на підставі Анкети-заяви на встановлення овердрафтового кредиту на картковий рахунок, що полягає в проведенні платежів, здійснених довіреними особами клієнта з використанням корпоративних платіжних карток, понад залишок коштів на картковому рахунку клієнта НОМЕР_2, відкритому в банку, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, встановленого відповідно до п. 1.3 цього додатка, шляхом дебетування картрахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.

Пунктом 1.3. Додатку сторони погодили, що на момент підписання цього додатку до Договору ліміт складає 10 000,00 грн. Проведення платежів клієнта в порядку, встановленому цим додатком до Договору, здійснюється Банком у термін до 18.10.2007 р.

Згідно з п. 1.4 Додатку овердрафтове кредитування клієнта здійснюється банком у межах ліміту і терміну, установлених згідно з п. 1.3 цього додатку до Договору, з періодом безперервного користування кредитом не більше 30 днів. Періодом безперервного користування кредитом є період часу, протягом якого безперервно існувало дебетове сальдо на картковому рахунку. Початком періоду безперервного користування кредитом вважається перший день, починаючи з якого безперервно існувало дебетове сальдо на картковому рахунку клієнта під час закриття банківського дня. Зменшення чи зростання заборгованості за кредитом в цей період не впливають на зміну дати початку періоду безперервного користування кредитом. Датою закінчення періоду безперервного користування кредитом вважається день, після закінчення якого на картковому рахунку зафіксоване нульове дебетове сальдо.

Клієнт сплачує відсотки за весь час фактичного користування кредитом згідно з п.п. 3.1, 3.2, 3.3 цього додатка до Договору (п.1.5. Додатку).

За користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на картковому рахунку клієнта після закриття банківського дня клієнт сплачує відсотки, виходячи з диференційованої процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом і встановлений в Розділі 4 цього додатку до договору (п.3.1. Додатку).

Пунктом 4.1.1. Додатку визначено, що процента ставка до розрахунку залежить від терміну існування непогашеного залишку за кредитом: протягом 1-3 днів - 18%, 4-7 днів - 19%, 8-15 днів - 20%, 16-30 днів - 21%.

За умовами п. 3.10. Додатку нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється щодня, починаючи з дати утворення на картковому рахунку дебетового сальдо на момент закриття банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з фактичної кількості календарних днів у році. Нарахування відсотків здійснюється до повного погашення заборгованості за кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал розрахунку відсотків не включається.

Сторони пунктом 3.2 Додатку погодили, що відповідно до статті 212 ЦК України у разі порушення клієнтом будь-якого із зобов'язань з погашення кредиту, передбачених цим додатком до Договору, клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі подвійної ставки річних інтервалу "16-30 днів" від суми залишку непогашеної заборгованості.

Відсотки, не сплачені після закінчення періоду безперервного користування кредитом, вважаються простроченими (п.3.3. Додатку).

Пунктом 1.2 Додатку встановлено, що кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта з повернення кредиту, дебіторської заборгованості, сплати відсотків та винагороди в обговорені цим Додатком до Договору терміни.

Згідно з п.1.6. Додатку клієнт здійснює погашення кредиту, отриманого в межах установленого ліміту, не пізніше терміну закінчення періоду безперервного користування кредитом, установленого п.1.4. цього додатку до Договору.

Відповідно до п. 1.9. Додатку клієнт здійснює повне погашення кредиту, простроченої дебіторської заборгованості, а також нарахованих і прострочених нарахованих відсотків не пізніше терміну, згідно з п.1.3. додатку.

За рахунок коштів, що надійшли на картковий рахунок клієнта, погашення відбувається в такому порядку: 1)погашення заборгованості за іншими витратами, пов'язаними з цільовим використанням корпоративних платіжних карток; 2) заборгованості за простроченими відсотками; 3)простроченої заборгованості за кредитом; 4) суми відсотків за використання кредиту, що розрахована згідно з п.п. 3.1, 3.2., цього додатка до Договору; 5)суми винагороди; 6)штрафу, пені, неустойки; 7)суми кредиту. Кошти, що надходять на картковий рахунок клієнта, автоматично зменшують дебетове сальдо за картковим рахунком. У випадку відсутності надходжень коштів на картковий рахунок клієнта погашення відсотків, розрахованих згідно з п.п. 3.1., 3.2. цього додатка до Договору здійснюється за рахунок невикористаного залишку ліміту (п.2.3. Додатку).

У разі порушення клієнтом будь-якого із зобов'язань зі сплати відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 1.5., 1.9., 1.12.1., 3.1., 3.2., 3.3. цього додатка до Договору, термінів повернення кредиту й інших витрат, передбачених п.п. 1.3., 1.4., 1.6., 1.7., 1.8., 1.9., 1.12.2., 1.12.4. цього додатка до Договору, винагороди, передбаченої п.п. 1.10., 3.4., 3.5., 3.6. цього додатка до Договору, клієнт сплачує банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який виплачується пеня (п.5.1. Додатку).

Пунктом 5.3. Додатку сторони погодили, що нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язання, передбаченої п.п. 5.1., 5.2., здійснюється протягом 3 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане клієнтом.

За умовами п.5.4. Додатку терміни давності позову за вимогою про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки, пені, штрафів за цим додатком до Договору установлюються сторонами тривалістю 5 років.

З матеріалів справи вбачається виконання банком прийнятих на себе зобов'язань за Договором банківського рахунку НОМЕР_1 від 03.10.2006р. та Додатку № 7 від 19.10.2006 р. до Договору банківського рахунка НОМЕР_1 від 03.10.2006 р. в частині встановлення кредитного ліміту. Факт надання ПАТ КБ «Приватбанк» кредитних коштів відповідачу підтверджується Випискою по рахунку НОМЕР_2 відповідача.

Неналежність виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань стосовно повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом встановлено Рішенням господарського суду Запорізької області від 29.07.2010р. у справі №18/166/10, що залишене без змін Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19.10.2010р., яким частково задоволений позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 та стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" 9 995 грн. 95 коп. заборгованості за кредитом, 12837 грн. 51 коп. заборгованості за відсотками за користування кредитом.

Дане рішення набрало законної сили, є чинним на момент розгляду цієї справи.

Згідно з ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Претензією вих.№61019ZPVLO592 від 05.10.2012р. Банком повідомлено ФОП ОСОБА_3 про наявність станом на 05.10.2012р. простроченої заборгованості, що складається з: простроченої заборгованості за тілом кредиту - 9995,95 грн., простроченої заборгованості за відсотками - 19669,81 грн., заборгованості з комісії за користування кредитом - 0,00 грн., заборгованості з пені - 18 087,87 грн., разом - 47753,63 грн. Посилаючись на умови договору, ст. 526 Цивільного кодексу України, Банк вимагав негайного погашення простроченої заборгованість в повному обсязі за реквізитами, встановленими умовами кредитного договору.

Вимогу залишено відповідачем без задоволення, що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги виходячи з наступного.

В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою Договір банківського рахунку НОМЕР_1 від 03.10.2006р. в частині Додатку № 7 від 19.10.2006р. є кредитним договором, згідно з яким, за приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 Цивільного кодексу України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

За умовами ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи, що Рішенням господарського суду Запорізької області від 29.07.2010 р. у справі № 18/166/10 з ФОП ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» було стягнуто 9 995,95 грн. заборгованості за кредитом та 12 837,51 грн. заборгованості за відсотками за користування кредитом за період з 07.12.2006 р. по 11.05.2010 р. за Договором банківського рахунку НОМЕР_1 від 03.10.2006 р., вірним є висновок суду першої інстанції про припинення провадження у справі № 5009/4859/12 в частині позовних вимог про стягнення з ФОП ОСОБА_3 вищезазначених сум заборгованості на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Факт наявності заборгованості відповідача по відсотках за користування кредитом за період з 12.05.2010р. по 11.10.2012р. у розмірі 6 832,30 грн., підтверджується матеріалами справи та не спростований відповідачем, отже, вірним є висновок місцевого господарського суду про стягнення означеної суми заборгованості.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (ч. 1 ст.550 Цивільного кодексу України). Сплата неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі (ч. 1 ст. 552 Цивільного кодексу України).

Обов'язок клієнта за порушення будь-якого з зобов'язань зі сплати відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 1.5., 1.9., 1.12.1., 3.1., 3.2., 3.3. додатку №7 до Договору, термінів повернення кредиту й інших витрат, передбачених п.п. 1.3., 1.4., 1.6., 1.7., 1.8., 1.9., 1.12.2., 1.12.4. додатку №7 до Договору, винагороди, передбаченої п.п. 1.10., 3.4., 3.5., 3.6. додатку №7 до Договору, сплатити банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який виплачується пеня, обумовлений сторонами в п. 5.1. Додатку №7 від 19.10.2006р. до Договору банківського рахунку НОМЕР_1 від 03.10.2006 р.

Відповідно до приписів ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

В п. 5.3. Додатку №7 від 19.10.2006р. до Договору банківського рахунку НОМЕР_1 від 03.10.2006 р. передбачено, що нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язання, передбаченої п.п. 5.1., 5.2., здійснюється протягом 3 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане клієнтом.

У зв'язку з невиконанням ФОП ОСОБА_3 у строк обов'язків з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, позивачем, на підставі п. п. 5.1., 5.3. Додатку №7 від 19.10.2006р. до Договору нарахована пеня за період з 19.03.2007р. по 11.10.2012р. у розмірі 18 130,55 грн.

Суд апеляційної інстанції погоджується зі здійсненим господарським судом перерахунком розміру нарахованої пені, правомірністю часткового задоволення вимог про стягнення пені за прострочення виконання зобов'язань щодо погашення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом в розмірі 9 671,13грн. за період з 19.03.2007р. по 19.03.2010р. та відмовою позивачеві у задоволенні залишку вимог.

Заявник апеляційної скарги помилково ототожнює період нарахування пені, що обумовлений сторонами договору терміном три роки, та поняття строку позовної давності.

Згідно з приписами ст. 256 Цивільного кодексу України позовною давністю - є строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Отже, наполягання скаржника, що судом не вірно застосовано вимоги ГК України стосовно строку позовної давності щодо позовних вимог про стягнення неустойки який збільшений сторонами до 5 років є помилковими та не ґрунтуються на приписах чинного законодавства.

Враховуючи наведене, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст.33, ст.34 Господарського процесуального кодексу України.

Твердження заявника апеляційної скарги про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування рішення господарського суду Запорізької області від 20.02.2013 року (підписане 25.02.2013р.) по справі №5009/4859/12 суд апеляційної інстанції не вбачає.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника скарги.

Керуючись ст.ст. 49, 91, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційного Банку «Приватбанк», м.Дніпропетровьк на рішення господарського суду Запорізької області від 20.02.2013 року (підписане 25.02.2013р.) по справі №5009/4859/12 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 20.02.2013 року (підписане 25.02.2013р.) по справі №5009/4859/12 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Н.М. Дучал

Судді: О.І. Склярук

Л.В. Ушенко

Надруковано 6 екз.: 2-позивачу, 1-відповідачу, 1-у справу,

1-ДАГС, 1-ГСЗО