Постанова № 30782488, 18.04.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

17.04.2013 р. справа №905/150/13-г

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів: за участю представників сторін: від позивача: від відповідача:Чернота Л.Ф. Стойка О.В. Шевкової Т.А. Гайдук Є.О. - за дов. №5 від 17.01.2013р. Куліковська В.О. - за дов. №19-353 від 20.12.2012р. Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" м.Донецькна рішення господарського суду Донецької областівід21.02.2013 рокуу справі№905/150/13-г (суддя Осадча А.М.)за позовом:Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" м.Київ до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" м.Донецькпростягнення 151 438,77 грн. ВСТАНОВИВ:

У 2012 році Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" м.Київ звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" м.Донецьк про стягнення інфляційних та 3% річних у сумі 128 174,12 грн.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач заявою №44/22-189 від 01.02.2013р. збільшив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача інфляційні нарахування в сумі 94 913,00 грн. та 3% річних в сумі 56 525,77 грн. за період з 01.02.2010р. по 03.07.2012р.

Рішенням господарського суду Донецької області від 21.02.2013р. позовні вимоги Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" м.Київ були задоволені у повному обсязі. Стягнено з Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" м.Донецьк на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" м.Київ, інфляційні нарахування в сумі 94 913,00 грн. та 3% річних в сумі 56 525,77грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 3 028,77 грн.

Відповідач, Публічне акціонерне товариство "Донбасенерго" м.Донецьк, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з неправильним застосуванням норм матеріального права України та порушенням норм процесуального права. Тому, він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Донецької області від 21.02.13р. скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Позивач, Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" м.Київ, надав відзив в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду - без змін.

Відповідач, Публічне акціонерне товариство "Донбасенерго" м.Донецьк у судовому засіданні наполягає на задоволенні апеляційної скарги.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду відповідає вимогам чинного законодавства України, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Донецької області від 08.05.2012р. по справі №5006/16/13/2012 стягнено з Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" м.Донецьк на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" м.Київ заборгованість за контрактом №44/9-39 від 09.06.2006р. в сумі 777 975,39 грн., витрати по оплаті судового збору в сумі 15 559,51 грн.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення 5006/16/13/2012 набрало законної сили.

Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" м.Київ листом від 31.05.2012р. запропонувало Публічному акціонерному товариству "Донбасенерго" добровільно погасити стягнуту рішенням суду від 08.05.2012р. у справі №5006/16/13/2012 заборгованість за контрактом в сумі 777 975,39 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 15 559,51 грн.

Згідно листа від 19.06.2012р. відповідач погодився з пропозицією позивача та запропонував до підписання графік розстрочки виконання зобов'язання по судовому рішенню від 08.05.2012р. у справі №5006/16/13/2012 шляхом оплати стягнутої суми починаючи з липня 2012 року та закінчуючи у вересні 2012 року.

Позивач погодився із запропонованим відповідачем графіком оплати заборгованості та листом від 04.07.2012р. направив ПАТ "Донбасенерго" підписаний зі свого боку примірник вказаного графіку. Таким чином сторонами були узгоджені інші строки погашення заборгованості.

Відповідачем здійснено оплату заборгованості трьома частинами 30.07.2012р., 27.08.2012р. та 30.08.2012р. на загальну суму 793534,90 грн. (заборгованість за контрактом та витрати по сплаті судового збору). Факт оплати заборгованості підтверджено відповідачем.

У зв»язку з порушенням відповідачем своїх зобов»язань щодо прострочки виконання грошового зобов»язання, позивачем нараховані 3% річних та інфляційни витрати в сумі 94 913,00 грн. та 3% річних в сумі 56 525,77 грн. за період з 01.02.2010р. по 03.07.2012р. Початок періоду нарахування визначена позивачем з дотриманням загального строку позовної давності у 3 роки. Кінцева дата розрахунку визначена позивачем згідно дати, що передує даті підписання позивачем графіку погашення заборгованості.

Відповідно до ст.35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно вимог ст. ст. 525, 526, 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобов'язань згідно до вказівок закону, договору, не допускається. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтями 598-609 Цивільного кодексу України не встановлена в якості підстави припинення грошового зобов»язання прийняття судом рішення про стягнення боргу.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

При цьому зазначена норма не обмежує права кредитора звернутися до суду за захистом свого права, якщо грошове зобов'язання не виконується й після вирішення судом питання про стягнення основного боргу.

Отже, оскільки чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з постановленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків, тому судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про право позивача, відповідно до ст. ст. 15, 16, 625 Цивільного кодексу України вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції та 3% річних за весь час прострочення.

Перевіривши розрахунок інфляційних та 3% річних здійснений позивачем судова колегія вважає, що він відповідає вимогам чинного законодавства України, а судом першої інстанції правомірно стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" м.Донецьк, 3% річних в розмірі 3% річних в сумі 56 525,77грн, як плати за користування чужими грошовими коштами в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов'язання та інфляційні нарахування в сумі 94 913,00 грн., як збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов"язання в зв"язку з девальвацією грошовою одиниці України.

Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення.

Отже, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте за результатами дослідження усіх обставин справи.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 21.02.2013 року у справі №905/150/13-г ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" м.Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 21.02.2013 року у справі №905/150/13-г залишити без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 21.02.2013 року у справі №905/150/13-г - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий Л.Ф. Чернота

Судді О.В.Стойка

Т.А. Шевкова

Надр.5 прим:

1 - у справу;2 - позивачу;

3 - відповідачу;4 - ДАГС;

5- ГС Донец. обл.