Постанова № 30782452, 16.04.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

16.04.2013 р. справа №908/334/13-г

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Діброви Г.І.суддівБойченка К.І., Cтойка О.В. при секретарі Гриньовій О.В.від позивача:не з»явивсявід відповідача:не з»явивсяРозглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Сухі суміші", м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької областівід25.02.2013 рокуу справі№ 908/334/13-г (суддя Гончаренко С.А.)за позовомПриватного підприємця ОСОБА_4, АДРЕСА_1до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Сухі суміші", м. Запоріжжяпростягнення 10543 грн. 40 коп.ВСТАНОВИВ:

У 2013 році Приватний підприємець ОСОБА_4, м. Дніпропетровськ звернулася до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сухі суміші", м. Запоріжжя про стягнення 10543 грн. 40 коп.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 25.02.13 р. позовні вимоги було задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сухі суміші", м. Запоріжжя на користь Приватного підприємця ОСОБА_4, м. Дніпропетровськ основний борг у розмірі 9999 грн. 99 коп., інфляційні у розмірі 133 грн. 45 коп. та 3% річних у розмірі 409 грн. 96 коп.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сухі суміші", м. Запоріжжя, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права України. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, якою просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Запорізької області від 25.02.13 р. скасувати частково та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, яким просив суд апеляційної інстанції рішення господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення. Надав клопотання про розгляд апеляційної скарги без участі представника позивача. Судова колегія розглянула надане клопотання та задовольнила.

Представник відповідача до судового засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Про причину неявки суд не повідомив, своїми процесуальними правами, передбаченими статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, ніяких клопотань з цього приводу судовій колегії не надав, явка сторін ухвалою суду від 22.03.13р. не була визнана обов'язковою, неявка без поважних причин у судове засідання представників сторін не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється сторонам по справі в установленому порядку.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з'ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи № 908/334/13-г.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає справу та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду частково не відповідає вимогам чинного законодавства України та підлягає частковому скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог з відмовою в іншій частині позову, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.03.11 року між Приватним підприємцем ОСОБА_4 (виробник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сухі суміші" (замовник) було укладено договір № 180311 про виготовлення пакетів, за умовами якого позивач взяв на себе зобов'язання виготовити та поставити пакети паперові з білого крафт-паперу, а відповідач, в свою чергу - прийняти та оплатити їх вартість.

Позивач, на виконання умов договору, за період з 01.03.11 р. по 23.12.11 р. поставив на адресу відповідача продукцію на загальну суму - 105462 грн. 09 коп., що підтверджено видатковими накладними: № РН-159 від 07.04.11 р., № РН-332 від 11.04.11 р., № РН-170 від 13.04.11 р., № РН-181 від 21.04.11 р., № РН-207 від 16.05.11 р., № РН-210 від 20.05.11 р., № РН-222/1 від 31.05.11 р., № РН-220/2 від 01.06.11 р., № РН-238 від 10.06.11 р., № РН-243 від 15.06.11 р., № РН-323 від 10.08.11 р., № РН-333 від 16.08.11 р., № РН-345 від 26.08.11 р., № РН-381 від 16.09.11 р., № РН-386 від 22.09.11 р., № РН-394 від 30.09.11 р., № РН-424 від 14.10.11 р., № РН-436 від 25.10.11 р., № РН-451 від 02.11.11 р., № РН-461 від 09.11.11 р., №РН-466 від 14.11.11 р., № РН-476 від 19.11.11 р., № РН-490 від 25.11.11 р., № РН-505 від 05.12.11 р., № РН-517 від 13.12.11 р., № РН-520 від 19.12.11 р., № РН-526 від 19.12.11 р., № РН-527 від 20.12.11 р., № РН-528 від 22.12.11 р., № РН-529 від 22.12.11 р.

Факт отримання відповідачем товару підтверджено підписом уповноваженої особи та відбитком печатки підприємства відповідача на видаткових накладних.

У відповідності до п.п. 3.2 та 3.5 договору, відповідач зобов'язався здійснювати розрахунки за поставлену продукцію шляхом перерахування 100% передплати на розрахунковий рахунок виробника.

Відповідач в порушення умов договору взяті на себе за договором зобов'язання в частині повної та своєчасної оплати вартості отриманої продукції належним чином не виконував, здійснивши часткові оплати, що підтверджено банківськими виписками на суму у розмірі 90871 грн. 10 коп.

17.08.12 року позивач направив на адресу відповідача претензію з вимогою погасити заборгованість ТОВ "Сухі суміші" перед Приватним підприємцем ОСОБА_4 за договором № 180311 від 18.03.11 р. у строк до 17.09.12 р. Відповідач у свою чергу направив на адресу позивача лист № 142 від 04.09.12 р., яким ТОВ "Сухі суміші" визнало заборгованість перед Приватним підприємцем ОСОБА_4 в сумі основного боргу у розмірі 14554 грн. 99 коп. та гарантувало виплату заборгованості за викладеним у гарантійному листі графіком.

На думку позивача, відповідач своє договірне грошове зобов»язання виконав лише частково у розмірі 4555 грн. 00 грн, у зв»язку з чим у нього перед позивачем виникла заборгованість нібито у розмірі 9999 грн. 99 коп.

Враховуючи наведене, позивач звернувся із позовом до господарського суду Запорізької області про стягнення з Приватного підприємця ОСОБА_4, м. Дніпропетровськ основного боргу у розмірі 9999 грн. 99 коп., інфляційних у розмірі 133 грн. 45 коп. та 3% річних у розмірі 409 грн. 96 коп.

Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія дійшла висновку, що:

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до приписів ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно норм ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до приписів ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, обов»язок відповідача оплатити отриману від позивача продукцію виник після отримання ним претензії від 17.08.12 року з вимогою оплатити до 17.09.12 року борг в розмірі 14554 грн. 99 коп.

Заявник апеляційної скарги надав суду апеляційної інстанції докази сплати боргу, який не був врахований позивачем, у розмірі 2000 грн. 00 коп., що підтверджено платіжним дорученнями № 2310 від 31.10.12 р. та № 2345 від 30.11.12 р.

Як вбачається, позивач звернувся із позовом до суду 16.01.13 р. (згідно поштовому штампу на конверті), тоді як сума у розмірі 2000 грн. 00 коп. в якості погашення заборгованості була сплачена відповідачем 31.10.12 р. та 30.11.12 р., тобто до моменту звернення позивача до суду із позовом, у зв»язку з чим судова колегія вважає, що господарським судом помилково стягнуто з відповідача на користь позивача борг у повному розмірі, тоді як судова колегія дійшла висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми боргу у розмірі 2000 грн. 00 коп., оскільки матеріалами справи не підтверджено наявність боргу в іншому розмірі на момент прийняття рішення судом першої інстанції. Крім того, в матеріалах справи відсутній акт звірки взаємних розрахунків, оформлений належним чином та витребуваний судом першої інстанції, у випадку наявності якого не було б допущено помилки при виявленні дійсної суми боргу на момент звернення позивача з позовом. Посилання позивача на те, що відповідач не з»явився до суду та не повідомив про наявність всіх платіжних доручень судовою колегією відхилені, оскільки на кожну сторону покладений процесуальний обов»язок доводити належними засобами доказування свої вимоги та заперечення під час розгляду справи в суді і в даному випадку додані до апеляційної скарги докази сплати боргу відповідачем ще до моменту звернення позивача до суду не є додатковими в розумінні норм ст. 101 Господарського процесуального кодексу України.

В той же час, враховуючи те, що на момент прийняття судом першої інстанції рішення по справі, відповідач, відповідно до вимог статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, не надав письмових належних та допустимих доказів сплати залишку суми боргу у розмірі 7999 грн. 99 коп., Донецький апеляційний господарський суд вважає, що відповідач неналежним чином виконав своє договірне грошове зобов'язання всупереч вимогам статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, у зв»язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення сума боргу у розмірі 7999 грн. 99 коп.

Також позивач, звертаючись до суду із позовом, просив стягнути з відповідача на користь позивача 3% річних за період з 23.12.11 р. по 10.01.13 р. у розмірі 409 грн. 96 коп. та інфляційні за період прострочення з січня 2012 року по грудень 2012 року у розмірі 133 грн. 45 коп.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судова колегія вважає, що судом першої інстанції помилково задоволено позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних та інфляційних у повному обсязі, оскільки, по-перше, ані позивачем, ані судом не враховано, що умовами договору не передбачений строк виконання відповідачем його грошового зобов»язання (100 % попередня оплата не є узгодженим сторонами таким договірним строком), і такий обов»язок у відповідача виник тільки після вимоги позивача про сплату грошових коштів, викладеної в претензії від 17.08.2012 року згідно норм ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України; по-друге, в частині нарахування річних позивачем не було враховано всі проплати відповідачем суми боргу, а саме: не були враховані платіжні доручення від 31.10.12 р. та 30.11.12 р., якими було сплачено суму боргу у загальному розмірі 2000 грн. 00 коп., а в частині нарахування інфляційних позивачем було здійснено розрахунок вибірково за місяцями, в яких мала місце інфляція, без врахування місяців, в яких була наявною дефляція, незважаючи на те, що в позовній заяві позивачем самостійно визначений певний період, в який, на його думку, у відповідача перед ним була прострочка виконання його договірного грошового зобов»язання.

Таким чином, судова колегія вважає, що до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають 3 річних лише у розмірі 82 грн. 71 коп., як плата за користування чужими грошовими коштами в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов»язання за період з 18.09.12 р. по 10.01.13 р. та інфляційні в розмірі 7 грн. 00 коп., як збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов»язання з причини девальвації грошової одиниці України за період з листопада 2012 року по грудень 2012 року.

Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що позовні вимоги Приватного підприємця ОСОБА_4, м. Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сухі суміші", м. Запоріжжя про стягнення заборгованості у розмірі 9999 грн. 99 коп., інфляційних у розмірі 133 грн. 45 коп. та 3% річних у розмірі 409 грн. 96 коп. слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 7999 грн. 99 коп., 3% річних у розмірі 82 грн. 71 коп. та інфляційні у розмірі 7 грн. 00 коп. з відмовою у задоволенні позовних вимог в частині стягнення боргу у розмірі 2000 грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 327 грн. 25 коп. та інфляційних у розмірі 126 грн. 45 коп. через невірний розрахунок позивача.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Запорізької області від 25.02.2013 р. у справі № 908/334/13-г частково ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, частково відповідає нормам матеріального та процесуального права України, у зв»язку з чим підлягає частковому скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог через невірний розрахунок позивача, апеляційна скарга - частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору по справі покладаються на обидві сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103, 104, 105, 117 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сухі суміші", м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 25.02.2013 року у справі № 908/334/13-г - задовольнити частково.

Рішення господарського суду Запорізької області від 25.02.2013 року у справі № 908/334/13-г - частково скасувати.

Позовні вимоги Приватного підприємця ОСОБА_4, м. Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сухі суміші", м. Запоріжжя про стягнення 10543 грн. 40 коп. - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сухі суміші", 69000, м. Запоріжжя, вул. Фінальна, 1 «Б», ЗКПО 30493238 на користь Приватного підприємця ОСОБА_4, АДРЕСА_1, код ІНН НОМЕР_1 заборгованість у розмірі 7999 грн. 99 коп., 3% річних у розмірі 82 грн. 71 коп., інфляційні у розмірі 7 грн. 00 коп. та судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1320 грн. 01 коп.

Відмовити у задоволенні позовних вимог Приватного підприємця ОСОБА_4, м. Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сухі суміші", м. Запоріжжя про стягнення суми боргу у розмірі 2000 грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 327 грн. 25 коп. та інфляційних у розмірі 126 грн. 45 коп.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_4, АДРЕСА_1, код ІНН НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сухі суміші", 69000, м. Запоріжжя, вул. Фінальна, 1 «Б», ЗКПО 30493238 судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 200 грн. 20 коп.

Доручити господарському суду Запорізької області видати накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.

Головуючий Г.І. Діброва

Судді К.І. Бойченко

О.В. Стойка

Надр. 5 прим:

1 - у справу;

2 - позивачу;

3 - відповідачу;

4 - ДАГС;

5- ГС Зап. обл.

Ложка Н.Л.