Рішення № 30781042, 11.04.2013, Мар'їнський районний суд Донецької області

Справа № 2/237/109/13

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11 квітня 2013 року

Марїнський районний суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Ліпчанського С.М.

при секретарі Бахтіяровій Н.В.

за участю представника позивача ОСОБА_1

представників відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Марїнка цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_4 ОСОБА_3» в особі Донецької обласної дирекції до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення суми боргу за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

Позивач ПАТ «ОСОБА_4 ОСОБА_3» звернувся до суду із позовною заявою про стягнення заборгованості з відповідачів, у якій просить суд стягнути з відповідачів в солідарному порядку стягнути суму боргу 225 397 гривен 40 копійок та судовий збір 2 253, 97 гривен.

Свої позовні вимоги обґрунтовує наступним.

28.09.2006 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_5 було укладено кредитний договір № 014/11-180/451. Згідно п.1.1 кредитного договору відповідачу ОСОБА_5 було надано кредит у сумі 43 500 гривен строком погашення до 28.09.2010 року зі сплатою 19,5 % річних за користування кредитними коштами.

У відповідності з п.1.3 та п.5.1 кредитного договору відповідач зобовязався щомісячно здійснювати часткове погашення кредиту та сплату відсотків за користування кредитом.

Умови погашення кредиту, передбачені зазначеними пунктами кредитного договору, відповідачем не виконані.

Станом на 07 травня 2012 року заборгованість ОСОБА_5 перед банком становить 225 397 гривен 40 копійок.

28 вересня 2006 року з метою забезпечення повернення кредиту, між позивачем та ОСОБА_6 укладений договір поруки № 014/11-180/451-01, згідно якому відповідач ОСОБА_6 на добровільних засадах взяв на себе зобовязання перед Банком відповідати в повному обсязі по зобовязанням ОСОБА_5, що виникають з умов кредитного договору.

Відповідно до п.п.1,2 статті 554 ЦК України та п. 2.1 договору поруки Поручитель несе солідарну відповідальність перед Банком нарівні з відповідачем за повернення суми кредиту, нарахованих відсотків та штрафних санкцій.

В судовому засіданні представник позивача на підставі складеної довіреності ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримав, наполягав на задоволенні позовних вимог. Суду надала пояснення аналогічні тим, що викладені у позовній заяві.

Представники відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 із позовними вимогами не погодилися, просили суд позовні вимоги залишити без задоволення. Зокрема, суду надали наступні пояснення. Відповідно до п.6.5 кредитного договору № 014/11 180/451 від 28 вересня 2006 року кредитор має право достроково стягнути заборгованість за кредитом, нараховані відсотки за користування кредитом штрафні санкції у випадках невиконання позичальником умов договору та/або договорів застави, інших договорів, що забезпечують погашення кредиту і даним правом. Позивач скористався своїм право по зазначеному кредитному договору, звернувшись до суду із заявою із позовною заявою про стягнення боргу за кредитним договором у травні 2009 року. Ухвалою Марїнського районного суду від 18 травня 2009 року позовна заява Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_4 ОСОБА_3» в особі донецької обласної дирекції до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення суми боргу за кредитним договором була залишена без розгляду. Ухвалою Марїнського районного суду від 19 липня 2010 року позовна заява Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_4 ОСОБА_3» в особі Донецької обласної дирекції до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення суми боргу за кредитним договором була залишена без розгляду. Ухвалою Марїнського районного суду від 10 квітня 2012 року позовна заява Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_4 ОСОБА_3» в особі Донецької обласної дирекції до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення суми боргу за кредитним договором була залишена без розгляду.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_4 ОСОБА_3» в особі Донецької обласної дирекції не підлягають задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 28.09.2006 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_5 було укладено кредитний договір № 014/11-180/451. Згідно п.1.1 кредитного договору відповідачу ОСОБА_5 було надано кредит у сумі 43 500 гривен строком погашення до 28.09.2010 року зі сплатою 19,5 % річних за користування кредитними коштами.

28 вересня 2006 року з метою забезпечення повернення кредиту, між позивачем та ОСОБА_6 укладений договір поруки № 014/11-180/451-01, згідно якому відповідач ОСОБА_6 на добровільних засадах взяв на себе зобовязання перед Банком відповідати в повному обсязі по зобовязанням ОСОБА_5, що виникають з умов кредитного договору.

Представниками відповідачів в судовому засіданні було заявлено клопотання щодо застосування строку позовної давності.

Відповідно до статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобовязаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право предявити вимогу про виконання зобовязання.

Ухвалою Марїнського районного суду від 19 липня 2010 року позовна заява Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_4 ОСОБА_3» в особі Донецької обласної дирекції до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення суми боргу за кредитним договором була залишена без розгляду. Ухвалою Марїнського районного суду від 10 квітня 2012 року позовна заява Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_4 ОСОБА_3» в особі Донецької обласної дирекції до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення суми боргу за кредитним договором була залишена без розгляду.

Усі вищезазначені позовні заяви були подані до суду із стягнення суми боргу за кредитним договором № 014/11-180/451 укладеного 28 вересня 2006 року.

Отже, початком перебігу строку позовної давності є 18 травня 2009 року, однак позивач звернувся з даним позовом 26 червня 2012 року.

Таким чином позивачем було пропущено строк позовної давності для захисту свого порушеного права.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю три роки.

Згідно до статті 265 ЦК України залишення позову без розгляду не зупиняє перебігу позовної давності.

Відповідно до статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

На підставі викладеного, відповідно до ст. 256,257, 265,267 ЦК України, керуючись ст.ст.213-215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_4 ОСОБА_3» в особі Донецької обласної дирекції до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення суми боргу за кредитним договором залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Мар»їнського районного судуОСОБА_7

11.04.2013