Рішення № 30780419, 16.04.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" квітня 2013 р.Справа № 922/1273/13Господарський суд Харківської області у складі:

судді Макаренко О.В.

при секретарі судового засідання Яровому А.С.

розглянувши справу

за позовом Акціонерної компанії "Харківобленерго", м. Харків до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1 про стягнення 37 937,66 грн. за участю представників:

позивача - Антипова С.Л., довіреність №01-62юр/7133 від 17.09.2012 р.

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Акціонерна компанія "Харківобленерго" (позивач) звернулася до господарського суду із позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (відповідача) заборгованість в сумі 37 937,66 грн., з яких: заборгованість за електричну енергію в сумі 21 720,6 грн. (де: 18 100,49 грн. тарифна складова та 3 620,11 грн. ПДВ 20%) та заборгованість за перевищення договірних величин в сумі 16 217,06 грн. за договором про постачання електричної енергії №16953 від 12.04.2006 р., а також просить стягнути з відповідача судовий збір в сумі 1 720,50 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить суд позов задовольнити.

Відповідач про дату, час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, в судове засідання свого повноважного представника не направив, про причини неявки суду не повідомив, витребуваних судом документів до суду не надав.

Враховуючи те, що судом вжито всіх передбачених законом заходів для належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до вимог ст. 75 ГПК України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані позивачем докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

12.04.2006 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір про постачання електричної енергії №16953 (надалі - договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався постачати електричну енергію відповідачу, а відповідач зобов'язався оплачувати позивачу вартість електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до нього, що є його невід'ємними частинами.

На підставі п.9.11. договір пролонгований на 2013 рік.

Пунктом 2.1.2. договору передбачено, що постачальник електричної енергії зобов'язується постачати електричну енергію в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 договору, з урахуванням розділів 6, 7 договору, відповідно до Додатку № 1 "Договірні величини споживання" та Додатку № 2 "Порядок розрахунків".

В п. 2.2.5. договору сторони домовилися про те, що відповідач зобов'язаний своєчасно оплачувати позивачеві вартість спожитої електричної енергії та інші нарахування з урахуванням Додатку №2 "Порядок розрахунків". Згідно із п. 5 Додатку № 2 остаточний розрахунок відповідача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі рахунка, який виставляється позивачем електричної енергії на основі даних про фактичне споживання електричної енергії.

Відповідно до п.5 Додатку №2 до договору відповідач повинен отримати рахунок на оплату електричної енергії. Цей рахунок має бути оплачений протягом п'яти операційних днів з дня його отримання.

Розрахунковим вважається період з 01 числа місяця до також числа наступного місяця (п.1 Додатку №2).

Визначення вартості спожитої електричної енергії проводиться відповідно до чинних тарифів та згідно звітів про спожиту електричну енергію. В суму заборгованості за вартість спожитої електричної енергії включений податок на додану вартість, який нараховується відповідно до Розділу 5 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ, із наступними змінами та доповненнями.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за договором виконав повністю та належним чином, здійснив відпуск електричної енергії відповідачеві. Але відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання, внаслідок чого у нього виникла заборгованість з електричної енергії, яка станом на 01.03.2013 р. становить 21 720,6 грн. (де: 18 100,49 грн. тарифна складова та 3 620,11 грн. ПДВ 20%)

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 ГК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження сплати ним 21 720,6 грн. боргу за електричну енергію (де: 18 100,49 грн. тарифна складова та 3 620,11 грн. ПДВ 20%) у встановлений договором строк, суд вважає позовні вимоги позивача в цій частині обґрунтованими, підтвердженими наданими суду доказами і такими, що підлягають задоволенню.

З приводу решти позовних вимог суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, у січні 2013 року відповідачем використана електрична енергія в обсягах, що перевищують договірні величини.

Статтею 26 Закону України "Про електроенергетику" від 16.16.1997 р. № 575/97-ВР передбачено відповідальність споживачів за перевищення договірної величини споживання електричної енергії у вигляді сплати на користь енергопостачальної організації двократної вартості різниці між фактично спожитою величиною електроенергії і договірною величиною.

Відповідно до абзацу 6 п. 4.2. "Правил користування електричною енергією", затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України №28 від 31.07.1996 р. (далі - Правила) та п. 5.1. договору між сторонами визначені договірні величини споживання електричної енергії (Додаток №1 до договору).

В січні 2013 року відповідно до Додатку № 1 до договору встановлено договірну величину у розмірі 1500 кВт/год (а.с.23). Згідно звіту за січень 2013 р. відповідачем фактично було використано електричну енергію в кількості 18467 кВт/год. Таким чином, відповідач перевищив договірні величини споживання на 16967 кВт/год. Так, 18467 кВт/год (фактично спожита кількість е/е) - 1500 кВт/год (договірна величина е/е) = 18467 кВт/год (перевищення договірної величини). Відповідно до вимог п. 6.14. Правил позивачем складено Повідомлення №1273 від 11.02.2013 р. про перевищення договірної величини споживання електричної енергії за підсумками розрахункового періоду за січень 2013 р. (а.с. 22), яким до відповідача доведено про факт перевищення ним договірних величин споживання електричної енергії на 16967 кВт/год. вартість якої складає 16 222,15 грн. Проте, відповідач сплатив лише частину боргу в сумі 5,09 грн. Решта сума боргу в сумі 16 217,06 грн. залишилась несплаченою.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевказані обставини, норми закону і те, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження сплати ним заборгованості за перевищення договірних величин в сумі 16 217,06 грн., суд вважає позовні вимоги позивача в цій частині обґрунтованими, підтвердженими належними доказами і такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір в сумі 1 720,50 грн. має бути покладено на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись Законом України "Про електроенергетику", ст. 193 ГК України, ст. ст. 509, 525, 526 ЦК України, ст. ст. 1, 12, 32, 33, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Акціонерної компанії „Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, код ЄДРПОУ 00131954) на:

- п/р 260323012307 в філії ХОУ ВАТ ДОБУ, МФО 351823, код ЄДРПОУ 00131954 - заборгованість за електричну енергію в сумі 21 720,6 грн. (де: 18 100,49 грн. тарифна складова та 3 620,11 грн. ПДВ 20%) та заборгованість за перевищення договірних величин в сумі 16 217,06 грн.;

- п/р 26003010050912 в АТ "Банк Золоті ворота", МФО 351931 - 1 720,50 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 18.04.2013 р.

Суддя Макаренко О.В.