Рішення № 30780414, 11.04.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" квітня 2013 р.Справа № 922/639/13-г

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Доленчука Д. О.

при секретарі судового засідання Івахненко І.Г.

розглянувши справу

за позовом ДП "Харківський електромеханічний завод", м. Харків до Колективного підприємства Харківської Обласної Спілки Офіцерів України "Братство", м. Харків про стягнення 141183,38 грн. за участю представників:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Харківський електромеханічний завод" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Колективного підприємства Харківської Обласної Спілки Офіцерів України "Братство" (відповідач) про стягнення з відповідача на свою користь 73725,00 грн. суми попередньої оплати, яка була сплачена позивачем відповідачу на підставі договору № 287/12-2011 від 23.12.2011 р.; 13491,68 грн. пені та 5160,75 грн. штрафу.

В процесі розгляду справи позивачем був збільшений розмір позовних вимог у зв'язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь 141183,38 грн., з яких: 73725,00 грн. сума попередньої оплати, 67458,38 грн. пеня.

Ухвалою суду по справі від 02.04.2013 р. розгляд справи було відкладено на 11.04.2013 р. о 10:20.

Представник позивача про судове засідання був повідомлений належним чином, однак в призначене судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідач відзив на позовну заяву до суду не надав, в судове засідання його представник не з'явився.

При цьому суд зазначає, що відповідач про судове засідання був повідомлений належним чином, оскільки згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців юридичною адресою Колективного підприємства Харківської Обласної Спілки Офіцерів України "Братство" станом на момент розгляду справи у суді є: 61089, м. Харків, Ленінський район, вул. Полтавський шлях, буд. 184, а з матеріалів справи вбачається, що ухвала суду про порушення провадження у справі та інші ухвали по справі були надіслані відповідачу за вищезазначеною адресою, але не були ним отримані у зв'язку з тим, що адресат вибув, про що свідчать довідки Укрпошти.

Крім того, Вищий господарський суд України у п. 4 Інформаційного листа від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" зазначив, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "в зв'язку з закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Отже, у відповідності до вимог процесуального законодавства судом були вжиті належні заходи щодо повідомлення відповідача про час та місце судового засідання.

Враховуючи те, що судом створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, проте сторони не скористалися своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, суд вважав за можливе розглянути справу без участі представників сторін за наявними у ній матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

23.12.2011 р. між Колективним підприємством Харківської Обласної Спілки Офіцерів України "Братство" (підрядник) та Державним підприємством "Харківський електромеханічний завод" (замовник) був укладений договір № 287/12-2011 (надалі - договір), який за своєю правовою природою є договором підряду.

Відповідно до п.1.1. договору, підрядник брав на себе зобов'язання виконати роботи по монтажу системи обігріву трубопроводу на об'єкті замовника, а замовник зобов'язався оплатити та прийняти систему обігріву трубопроводу, згідно кошторису № СП 23/12 від 23.12.2011р., в кількості і за ціною зазначеної в кошторисі.

Згідно з п.3.1 договору, сума договору складала 93725,00 грн., в тому числі ПДВ 15620,83 грн., включаючи в себе загальну вартість всіх одиниць обладнання та робіт, зазначену в кошторисі.

Пунктом 3.2. договору була передбачена передплата по договору у розмірі 100% та складала 93725,00 грн., в тому числі ПДВ 15620,83 грн.

Проте відповідачем позивачу був виставлений для сплати рахунок-фактура № СФ-23-12-2 від 29.12.2011 р. на суму 73725,00 грн., який позивачем був сплачений згідно платіжного доручення № 4871 від 29.12.2011 р. з посиланням на даний рахунок та договір. За таких обставин суд приходить до висновку, що сторонами була узгоджена сума передоплати за договором у розмірі 73725,00 грн., яка була сплачена позивачем відповідачу.

Пунктом 4.2. договору було встановлено що, підрядник зобов'язується розпочати виконання робіт протягом 2-х банківських днів з дня надходження грошових коштів на рахунок і виконання замовником в повному обсязі умов зобов'язань передбачених в п.1.3. договору, і закінчити їх протягом 20 банківських днів, за умови дотримання замовником п.1.2., п.2.5. договору.

З огляду на вищевикладене та враховуючи те, що з матеріалів справи не вбачається доказів не виконання позивачем своїх зобов'язань за договором, господарський суд прийшов до висновку, що позивачем свої зобов'язання за договором були виконані у повному обсязі.

Проте доказів виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором з матеріалів справи не вбачається.

Позивачем на адресу відповідача була направлена претензія від 07.06.2012 р. № 87/16-Ір, яка була повернута позивачу у зв'язку з тим, що адресат вибув. При цьому позивач вказував, що відповідач про своє нове місцезнаходження позивача не повідомив.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст. 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

В силу ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Одностороння відмова від договору здійснюється без звернення до суду і, відповідно, в силу само лише факту її здійснення договір вважається розірваним.

При цьому суд зауважує, що оскільки форма такої відмови від договору законом не встановлена, то вона може бути здійснена замовником у будь-який спосіб, у тому числі шляхом звернення до підрядника з вимогою про повернення сплаченої суми передоплати, якою є претензія позивача від 07.06.2012 р. № 87/16-Ір.

В силу ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Таким чином, беручи до уваги відмову замовника від договору в односторонньому порядку та у зв'язку з цим припинення зобов'язань сторін за ним, встановивши факт невиконання відповідачем обумовлених договором робіт, суд прийшов до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача суми попередньої оплати у розмірі 73725,00 грн.

Щодо стягнення з відповідача суми пені у розмірі 67458,38 грн. на підставі п.6.1. договору суд зазначає, що дані позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню, оскільки п.6.1. договору була передбачена відповідальність підрядника у вигляді сплати пені за невиконання чи несвоєчасне виконання взятих на себе зобов'язань (тобто обумовлених договором робіт), які припинилися внаслідок односторонньої відмови замовника від договору, а обов'язок відповідача з повернення попередньої оплати виник не з договору, а за відсутності останнього.

При цьому суд зазначає, що даний висновок суду узгоджується з правовою позицією Вищого господарського суду України викладеної у постанові від 02.04.2013 р. по справі № 35/5005/2157/2012.

Враховуючи те, що позов підлягає частковому задоволенню, господарський суд на підставі ст. 49 ГПК України вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у пропорційному розмірі задоволених позовних вимог, який становить 1474,50 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 526, 530, 628, 629, 837, 849, 1212 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Колективного підприємства Харківської Обласної Спілки Офіцерів України "Братство" (61089, м. Харків, Ленінський район, вул. Полтавський шлях, буд. 184; код ЄДРПОУ 30566646; р/р 26002137537 в ПАТ "Райффазен Банк Аваль" м. Київ, МФО 380805) на користь Державного підприємства "Харківський електромеханічний завод" (61037, м. Харків, пр. Московський, 199; код ЄДРПОУ 05405575; р/р 26006010058166 у відділенні Харківської регіональної дирекції ПАТ "ВТБ БАНК" м. Харків, МФО 321767) суму попередньої оплати у розмірі 73725,00 грн. та суму судового збору у розмірі 1474,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Повне рішення складено 16.04.2013 р.

Суддя Доленчук Д. О.