Рішення № 30780318, 15.04.2013, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2013 року справа № 919/228/13-г

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Харченка І.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» -

Державна госпрозрахункова зовнішньоторговельна

та інвестиційна фірма «Укрінмаш»

(04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 36, код ЄДРПОУ 14281072)

до Приватного акціонерного товариства «Науково технічне

підприємство «Імпульс-2»

(99053, м. Севастополь, вул. Вакуленчука, 29, код ЄДРПОУ 237449493)

про стягнення заборгованості у розмірі 221 696,52 грн,

за участю представників:

Позивача (Дочірнє підприємство Державної компанії «Укрспецекспорт» - Державна госпрозрахункова зовнішньоторговельна та інвестиційна фірма «Укрінмаш») - Коротченка Олега Петровича - головний спеціаліст, довіреність № 27/11-851 від 28.01.2013;

Відповідача (ПАТ «Науково технічне підприємство «Імпульс-2») - Ретота Олександри Вікторівни - юрист, довіреність № 638 від 10.12.2012.

Суть спору:

Дочірнє підприємство Державної компанії «Укрспецекспорт» - Державна госпрозрахункова зовнішньоторговельна та інвестиційна фірма «Укрінмаш» (далі - Позивач) звернулось до господарського суду із позовом до приватного акціонерного товариства «Науково технічне підприємство «Імпульс-2» (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 221 696,52 грн.

Позовну заяву, з посиланням на статті 526, 610 Цивільного кодексу України, мотивовано невиконання Відповідачем умов Договорів в частині виконання робіт та надання послуг, у зв'язку з чим Позивач вимагає стягнути з Відповідача розмір перерахованих Відповідачу авансових платежів за Договорами як збитки.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 18.02.2013 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі. Справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 12.03.2013.

Ухвалами суду від 12.03.2013 та 01.04.2013 розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України. Черговий розгляд справи призначено на 15.04.2013.

У судовому засіданні представник Позивача надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, наполягав на задоволенні позову у повному обсязі.

Представник Відповідача надав пояснення аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву (том 1, арк. с. 107-110). Зазначив, що роботи за договорами виконані частково, а подальше виконання робіт, передбачених договорами, неможливе з причин, залежних від Позивача, а саме у зв'язку з непереданням ним чотирьох 25-мм спарених артилерійських установок 2М-3(М), необхідних для виконання робіт та надання послуг, обумовлених договорами. Звернув увагу на те, що сума авансових платежів, перерахованих за договорами, освоєна в повному обсязі. Вважає позов необґрунтованим та просить відмовити у його задоволенні.

На підставі ст. 85 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд

В с т а н о в и в :

03.12.2009 між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір №199, згідно з пунктом 1.1. Якого Виконавець (Відповідач) зобов'язався виконати і здати Замовнику (Позивач), а останній зобов'язався прийняти і оплатити складову частину дослідно-конструкторської роботи по темі: «розроблення конструкторської документації і встановлення 25-мм спарених артилерійських установок 2М-3(М) на автомобільне шасі КрАЗ і БТР-60 (70)» (том 1, арк. с 10-16).

Також 03.12.2009 між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір №200, предметом якого є виконання Відповідачем (Виконавець) на свій ризик за замовленням Позивача (Замовник) капітального ремонту та перепродажної підготовки Виробів згідно специфікації (додаток 1 до Договору) із власних матеріалів та поставок, на власних виробничих потужностях відповідно до Протоколу узгодження обсягу робіт, що виконується виконавцем згідно з Договором на чотирьох 25-мм спарених артилерійських установках 2М-3(М) (том 1, арк. с 22-29).

Посилаючись на невиконання Відповідачем умов Договору №199 та Договору №200, Позивач просить стягнути з нього перераховані відповідно до пункту 6.3. Договору №199 та пункту 5.1.2. Договору №200 авансові платежі як збитки.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову з наступних підстав.

Виходячи із суті зобов'язань сторін, за своєю правовою природою укладений між сторонами Договір №199 є договором підряду.

Відповідно до частини першої статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Повний об'єм роботи і окремі її етапи за Договором №199 визначаються в прикладеній до Договору відомості виконання, яка є невід'ємною частиною Договору (пункт 1.2. договору).

Пунктом 3.3. Договору №199 датою виконання зобов'язань по окремих етапах є дата затвердження замовником акту прийому-передачі етапу ДКР, що є основою для закриття цього етапу.

Виконавець зобов'язаний в письмовій формі повідомити замовника про готовність робіт по кожному етапу, передбаченому Договором, за 5 днів до закінчення етапу. Повідомлення Виконавця про готовність етапу роботи до здавання повинно бути підписане керівником або уповноваженою ним особою (пункт 4.1. Договору №199).

Відповідно до пункту 6.3. договору Замовник перераховує на рахунок Виконавця протягом 5 банківських днів з дати підписання Договору і подання Виконавцем рахунку авансовий платіж в розмірі 50% від суми даного Договору.

На виконання зазначеного пункту Замовник перерахував на рахунок Виконавця 55744,78 грн, що підтверджується актом звіряння від 01.10.2012 (том 1. арк..с. 46).

Відповідно до умов Договору №199 Виконавець виконав роботи по розробці ескізної конструкторської документації щодо встановлення спарених артилерійських установок 2М-3(М) на БТР-60(70) та 3 варіанти конструкторської документації на двох та трьохосні автомобільні шасі КрАЗ. Також Виконавцем були розроблені проекти технічних завдань на розробку кожного варіанту артилерійського комплексу. (т.1 а.с. 116-170) Цей факт підтверджено листом від 27.11.2012. за №602 (т.1 а.с.113) та визнано представником Позивача в судовому засіданні від 15.04.2013.

Проте, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, 25-мм спарені артилерійські установки 2М-3(М) Замовником не придбано і на час розгляду справи в суді. Підтвердженням несвоєчасного їх надання є і наявний в матеріалах справи лист Виконавця від 30.12.2009 за №403 (т.1 а.с.115).

Наслідком відсутності чотирьох 25-мм спарених артилерійських установок 2М-3(М) стала неможливість Виконавцем провести вимірювання та розрахунки запланованих робіт та дотриматись встановлених строків виконання 1 Етапу робіт, згідно до Додатку №1 до Договору 199 (т.1 а.с.17).

Згідно до вимог статті 850 Цивільного кодексу України, замовник зобов'язаний сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором підряду.

Відповідно до вимог статті 851 Цивільного кодексу України, підрядник має право не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, що підлягає переробці, і цим створив неможливість виконання договору підрядником.

За приписом статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що:

- одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом;

- зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Статтею 193 Господарського кодексу України також передбачено, що:

- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Пунктом 7.2 Договору 199 закріплено, що у випадку, якщо цей Договір не буде виконаний з причин, які залежали від Замовника, Виконавець зобов'язаний повернути отримані грошові кошти Замовнику протягом 10 банківських днів після письмової вимоги Замовника, за винятком фактичних витрат по виконанню цього Договору.

За приписами частини першої статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до частини четвертої статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

У свою чергу, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Отже, Замовник на порушення вимог статей 853, 882 Цивільного кодексу України не звільняється від обов'язку оплатити роботи, виконані за договором підряду (аналогічну позицію виклав і Вищий господарський суд України в постанові від 11.05.2012 № 21/5005/14068/2011).

Судом встановлено, що Замовник свій обов'язок щодо прийняття робіт Виконавця з оформленням відповідного акту не виконав, а відтак не визначив яка сума авансового платежу підлягає залишенню у Замовника за фактично понесені витрати.

Виконавець, в свою чергу, заявляє, що вся сума авансового платежу використана в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи, що законодавством обов'язок прийняття робіт та визначення їх вартості за договором підряду покладено саме на Замовника, суд дійшов висновку про недоведеність позовних вимог на заявлену суму.

Щодо вимоги про стягнення з Відповідача заборгованості за договором №200 від 03.12.2009 у розмірі 165951,74 грн суд зазначає наступне.

Виходячи із суті зобов'язань сторін, за своєю правовою природою укладений між сторонами Договір №200 також є договором підряду.

Згідно з Додатком 1 до Договору №200 Виробом є 25-мм спарених артилерійських установках 2М-3(М) (том 1 , арк. с.30).

Відповідно до пункту 2.2.1 Договору №200 Виконавець зобов'язався прийняти Вироби для виконання робіт у А-2637 (м.Очаків) та здійснити їх транспортування в місце проведення робіт Виконавця, а також підписати разом з уповноваженим представником замовника в місці знаходження Виробів Акт приймання-передачі Виробів для виконання робіт.

Датою передачі Виконавцю Виробів для виконання Робіт вважається дата передачі Виробів уповноваженому представнику Виконавця та/або перевізнику Виконавця у в/ч А-2637 (м.Очаків). Датою початку виконання Робіт на Виробах вважається дата настання останньої з наступних подій:

- набрання Договором чинності;

- підписання Акту приймання-передачі Виробів для виконання Робіт;

- перерахування Замовником Виконавцю валютних коштів згідно з п.5.1. Договору (пункти 7.3., 7.4 договору №200).

Термін виконання послуг по цьому договору встановлюється 90 діб від дати підписання акту прийоми виробів в ремонт (пункт 3.1. договору №200).

Відповідно до Додатку №10 до Договору №200 до переліку покупних комплектуючих виробів, потрібних для капітального ремонту одної артилерійської установки 2М-3(М) віднесено випрямляч.

На виконання умов зазначеного Договору Відповідачем було розроблено та виготовлено 4 комплекти випрямляючих пристроїв для забезпечення електричного живлення приводів спарених артилерійських установок 2М-3(М) та підготовлено виробництво під капітальний ремонт артилерійських установок. Проте, в порушення умов

Договору №200 Відповідачу не було передано чотирьох 25-мм спарених артилерійських установок 2М-3(М) та не було складено акту прийому-передачі Виробів, у зв'язку з чим стало неможливим проведення Виконавцем робіт, передбачених умовами Договору №200, про що було повідомлено Позивача листом від 30.12.2009 за вих.№403 та листом від 09.10.2012 за вих.№27/9-8778 (том 1, арк. с 113-115).

Пунктом 9.1. Договору №200 встановлено, що у випадку, якщо цей Договір не буде виконаний з причин, які залежали від Виконавця, Виконавець зобов'язаний повернути отримані грошові кошти Замовнику протягом 10 банківських днів після письмової вимоги Замовника, за винятком фактичних витрат по виконанню цього Договору.

Виконавець, в свою чергу, заявляє, що вся сума авансового платежу використана в повному обсязі.

Відповідно до вимог статті 851 Цивільного кодексу України, підрядник має право не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, що підлягає переробці, і цим створив неможливість виконання договору підрядником.

За приписом статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 2 статті 613 Цивільного Кодексу встановлено, що якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Відповідно до частини першої статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд вважає недоведеним Позивачем факт того, що невиконання умов Договору сталося з причин, які залежали від Виконавця (Відповідача). Натомість суд приходить до висновку, що саме Позивачем (Замовник) не було забезпечено належних умов для виконання Договору №200, а тому вважає відсутніми підстави для повернення Позивачу сплаченого за умовами Договору№200 авансового платежу.

Крім того, суд зазначає, що свої вимоги щодо стягнення грошових коштів Позивач мотивує загальними нормами щодо стягнення збитків через неналежне виконання Відповідачем умов зобов'язань за Договором №199 та Договором №200.

За приписами частини другої статті 22 ЦК України збитками визнаються: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Однак за своєю суттю, зазначені Позивачем вимоги про повернення коштів за невиконані роботи не підпадають під визначення збитків, наведене в цих нормах.

За таких обставин, підсумовуюче викладене, суд приходить до висновку про необхідність відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

За приписами статті 49 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови у задоволенні позову витрати по сплаті судового збору залишаються за Позивачем.

Керуючись статтями 33, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Повний текст рішення складено 18.04.2013.

Суддя І.А.Харченко

Розсилка рекомендованою кореспонденцією з повідомленням:

1. Дочірнє підприємство Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державна госпрозрахункова зовнішньоторговельна та інвестиційна фірма "Укрінмаш"

(вул. Дегтярівська, 36, м. Київ, 04119)

2. Приватне акціонерне товариство "Науково технічне підприємство "Імпульс-2"

(вул. Адмірала Октябрьського, 13, офіс 3, м. Севастополь, 99011)

(вул. Академіка Крилова,5, м. Севастополь, 99053) - простою

(вул. Вакуленчука, 29, м. Севастополь, 99053) - простою