36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Р І Ш Е Н Н Я
05.04.2013р. Справа № 917/237/13-г
за позовом Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", вул. Б.Хмельницького, 6, м.Київ, 01001
до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Гадячгаз", вул.Будька, 26, а, м.Гадяч, Гадяцький район, Полтавська область, 37300
про стягнення 79 329,81 грн.
Суддя Іваницький Олексій Тихонович
секретар судового засідання Жадан Т.С.
Представники сторін:
від позивача: Демчук О.В. дов. № 14-17 від 18.01.2013 року
від відповідача: Січкар О.С. дов. № 7/ 81 від 07.02.2013 року
СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про стягнення 79 329,81 грн.за договором на купівлю-продаж природного газу 3 14/167/11 від 31.01.2011 року, із яких: основний борг- 12964,83 грн., 3% річних - 10904,28 грн., пеня- 55460,69 грн.
26.02.2013 року за вхідним № 2802д(канцелярії суду) представник відповідача подав відзив з додатками. Суд поданий відзив з додатками прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.
В судовому засіданні 26.02.2013 року оголошувалася перерва до 14.03.2013 року на 10-00 год. Для надання можливості сторонам самостійно врегулювати предмет спору та подати додаткові докази по суті предмету спору.
05.04.2013 року за вхідним № 4864(канцелярії суду) представник відповідача подав додаткові пояснення по справі. Суд надані пояснення прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.
З огляду на вищевикладене, та достатністю документальних доказів в матеріалах справи для її розгляду по суті, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши і оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, а також за результатами оцінки поданих сторонами господарського процесу доказів, у нарадчій кімнаті суд задовольняє позовні вимоги частково виходячи з наступного:
Між Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» (далі -НАК "Нафтогаз України") та Публічним акціонерним товариством «Гадячгаз» (далі - ПАТ"Гадячгаз") 31 січня 2011 року був укладений договір на купівлю-продаж природного газу № 14/167/11 (далі - Договір).
На виконання умов Договору Позивач передав у власність Відповідача протягом січня 2012 - березня 2012 природний газ обсягом 1 248,253 тис.куб.м. на загальну суму 4 478 806,68 грн., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу, що підьверджується наданими Актами від 31.01.12, 29.02.12, 31.03.12 (в матеріалах справи).
Відповідно до п. 1.1 Договору Відповідач зобов'язався приймати та оплачувати газ на умовах цього договору. Пункт 5.1. Договору закріплює, що остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 15 числа, наступного за місяцем поставки, проте, Покупець свої зобов'язання не виконав належним чином, за отриманий природний газ сплатив кошти з простроченням строків встановлених сторонами в Договорі.
Відповідачем порушені строки, передбачені п.5.1 Договору, оплати за поставлений газ.
Згідно з пунктом 6.1. Договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань по Договору сторони несуть відповідальність у відповідності з чинним законодавством України.
Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Відповідно до статей 526-527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Згідно з ч.1 ст. 216, ч.2 ст.217 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Відповідно до статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Згідно приписів статей 549-552 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) визнається грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Проценти на неустойку не нараховуються. Сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.
Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (543/96-ВР) передбачено, що розмір пені за прострочення платежу повинен встановлюватися за згодою сторін.
Згідно ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів (відповідач у цій справі) сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Виходячи зі ст. 3 цього Закону, розмір пені, передбачений статтею 1 Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до ч. 6 статті 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до пункту 6.2. Договору, у разі невиконання Покупцем (Відповідачем) п. 6.1. Договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити Продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.
Керуючись вищевказаним Позивачем була нарахована пеня в сумі 55 460,69 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Згідно ч.1 ст.233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Відповідно до наданих пояснень відповідача затримка в оплаті газу виникла в результаті неналежного розрахунку бюджетних установ через незадовільне фінансування, наявність затримки оплати платіжних доручень контрагентів органами Держказначейства України, реорганізація установ - споживачів, внаслідок якої є утворення заборгованості за спожитий газ. Основним контрагентом та боржником ПАТ "Гадячгаз" за спожитий природний газ є населення (92 % від обсягу постачання), яке в зв"язку з скрутним матерільним становищем вкрай незадовільно здійснює розрахунки за постачання, що перешкоджає своєчасному розрахунку ПАТ"Гадячгаз" перед НАК "Нафтогаз".
З урахуванням вищевикладеного та враховуючи, що обставини справи свідчать про те, що підприємство знаходиться у скрутному фінансовому стані, враховуючи статус відповідача, а також ступінь вини, у відповідності до ст. 233 Господарського кодексу України та на підставі п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за доцільне задовольнити подану заяву та з метою захисту інтересів кредитора від інфляційних процесів в економіці зменшити розмір пені до 50 % грн. та стягнути пеню в розмірі 27 730,35 грн.
Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем розрахована сума, на яку змінилась сума боргу внаслідок інфляційних процесів з період з 16.01.12 по 15.08.12 що складає 12 964,83 грн. (розрахунок в матеріалах справи).
Відповідно до наданого Позивачем розрахунку - 3% річних з простроченої суми за період з 15.02.11 по 15.08.12 становить 10 904,28 грн. (розрахунок в матеріаах справи).
Відповідно до ч. 2 ст. 82 ГПК України рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.
Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в
судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом .
Після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення яким позовні вимоги задоволено частково.
Враховуючи викладене, матеріали справи, обставин справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін , дослідивши і оцінивши подані додаткові докази, керуючись статтями 4 - 47, 22, 28, 32 - 34, 36, 38, 43, 44 - 45, 47і, 49,69, 75,77, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, у нарадчій кімнаті, суд, -
В И Р І Ш И В:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2.Відмовити в стягненні пені в розмірі 27 730,35 грн.
3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Гадячгаз" (вул. Будька, 26, а, м. Гадяч, Гадяцький район, Полтавська область, 37300, код ЄДРПОУ 05524660) на користь Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", (вул. Б.Хмельницького, 6, м.Київ, 01001, код ЄДРПОУ 20077720) суму на яку змінилась сума боргу внаслідок інфляційних процесів у розмірі 12 964,83 грн., суму 3 % річних від простроченої суми у розмірі 10 904,28 гри., пеню у розмірі 27730,35 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя О.Т. Іваницький
Повне рішення складено 12.04.2013р.
Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Судове рішення № 30780293, Господарський суд Полтавської області було прийнято 05.04.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 917/237/13-г. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: