Ухвала суду № 30776814, 11.04.2013, Апеляційний суд Сумської області

Копія

Справа №1806/1378/12 Головуючий у суді у 1 інстанції - Чернобай О.І.Номер провадження 22-ц/788/943/13 Суддя-доповідач - Маслов В. О. Категорія - 50

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2013 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Маслова В. О.,

суддів - Криворотенка В. І., Сибільової Л. О.,

за участю секретаря - Назарової О.М.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4

на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 19 березня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5, третя особа Служба у справах дітей Сумської міської ради, про позбавлення батьківських прав,

в с т а н о в и л а:

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 19 березня 2013 року в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

В апеляційній скарзі представник позивачки ОСОБА_4, посилаючись на те, що ОСОБА_5 сплачує мінімальний розмір аліментів щоб уникнути відповідальності за їх несплату, з дочкою він не спілкується та участі в її житті не приймає, нехтує своїми батьківськими обов'язками, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Заслухавши пояснення ОСОБА_5 та його представника ОСОБА_6, які вважали рішення місцевого суду правильним, а апеляційну скаргу - необгрунтованою, розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з ч.1 ст.308 ЦПК України.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 та ОСОБА_7 перебували у шлюбі і у них є донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження на а.с.6. Проживали вони у м. Суми.

З 2004 року ОСОБА_3 проживає зі своєю матір'ю ОСОБА_7 в Швейцарії.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.164 СК України підставою для позбавлення батьківських прав батьків є ухилення від виконання ними своїх обов'язків по вихованню дитини.

Пунктом 15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз'яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

При постановленні рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, судом були враховані обставини, що мають значення для вірного вирішення спору: ОСОБА_5 регулярно сплачує аліменти на утримання доньки, знає про її місце знаходження та підтримує зв'язок з її матір'ю.

В апеляційній скарзі не наведено мотивів, які б ставили під сумнів законність судового рішення.

Сам по собі факт того, що ОСОБА_5 жодного разу з 2004 року не приїздив до Швейцарії для того, щоб відвідати доньку, а також не намагається спілкуватися з нею, не свідчить про ухилення відповідачем від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини та про наявність підстав для застосування відносно нього такого крайнього заходу впливу як позбавлення батьківських прав майже за рік до повноліття дитини.

Крім того, суд бере до уваги і думку доньки, яка бажає позбавити батька його батьківських прав не лише через те, що він неналежно виконує свої обов'язки як батько, а і з метою безперешкодного виїзду для проживання до Швейцарії, оскільки ОСОБА_5 не надає необхідних дозволів. Відповідач пояснив, що у 2004 році він давав згоду бувшій дружині на тимчасовий виїзд доньки за кордон, однак ця тимчасовість затягнулася на роки.

Суд першої інстанції цим і всім іншим зібраним у справі доказам дав належну оцінку у відповідності зі ст.212 ЦПК України і зробив висновки, які колегія суддів знаходить такими, що відповідають зібраним у справі доказам і вимогам законів.

Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування судового рішення.

Згідно з Законом України "Про судовий збір" апелянтка зобов'язана була сплатити 57 грн. 35 коп. судового збору на апеляційний перегляд справи. Сплата цього збору була відстрочена до розгляду справи по суті. Позивачка та її представник не надали квитанції про сплату судового збору, а тому він підлягає стягненню за ухвалою суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 відхилити, а рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 19 березня 2013 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір 57 (п'ятдесят сім) грн. 35 коп.

Рішення місцевого суду і ухвала апеляційного суду набрали законної сили, але можуть бути оскаржені в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -

З оригіналом згідно:

Суддя В.О. Маслов