Ухвала суду № 30772216, 27.03.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2013 року Справа № 20045/10/9104 Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Старунського Д.М.,

суддів Багрія В.М., Кушнерика М.П.,

за участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Любомльської міжрайонної державної податкової інспекції Волинської області на постанову Волинського окружного адміністративного суду 11 лютого 2010 року у справі за позовом Державного підприємства «Шацьке учбово-досвідне лісове господарство» до Любомльської міжрайонної державної податкової інспекції Волинської області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Державне підприємство «Шацьке учбово-досвідне лісове господарство» ( надалі ДП «Шацьке УДЛГ») 26.10.2009 року звернулося в суд з адміністративним позовом до Любомльської МДПІ Волинської області, в якому просило визнати нечинними податкові повідомлення-рішення від 16.10.2009 року: №0000492301/00 про визначення суми податкового зобов'язання за платежем з податку на прибуток підприємств у розмірі 45436, 5 грн. , в тому числі 30291 грн. за основним платежем та 15145, 5 грн. за штрафними санкціями; № 0000502301/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 29803, 5 грн., в тому числі 19869 грн. за основним платежем та 9934, 5 грн. за штрафними санкціями.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду 11 лютого 2010 року позов задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення Любомльської МДПІ від 16 жовтня 2009 року №0000502301/0 в частині визначення ДП «Шацьке учбово-досвідне лісове господарство» податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 23 179,50 грн., в тому числі 15 453,00 грн. основного платежу та 7 726,50 грн. штрафних санкцій. Скасовано податкове повідомлення-рішення Любомльської МДПІ від 16 жовтня 2009 року №0000492301/0 в частині визначення ДП «Шацьке учбово-досвідне лісове господарство» податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 39 391,50 грн., в тому числі 26 261,00 грн. основного платежу та 13 130,50 грн. штрафних санкцій. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції Любомльська МДПІ Волинської області оскаржила його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить постанову Волинського окружного адміністративного суду 11 лютого 2010 року скасувати і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Звертає увагу апеляційної інстанції, що на порушення п. 5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивачем зайво віднесено до складу валових витрат витрати на проведення підготовки грунту, посадки лісових культур та догляду за лісовими культурами на землях, які не належать ДП «Шацьке УДЛГ», а саме відсутні державні акти на право власності на вказані землі. Крім того, землі, отримані від сільських рад ДП «Шацьке УДЛГ» непродуктивні та непридатні до сільськогосподарського використання, а тому в подальшому ці землі не будуть використовуватись у господарській діяльності підприємства та не братимуть участь у створенні прибутку підприємства.

Також підприємством зайво віднесені до складу валових витрат витрати на будівельні матеріали, використані для ремонтно-будівельних робіт на базі відпочинку «Світязь» на суму 17 654 грн., оскільки вказана база використовується підприємством саме для відпочинку, а не з метою отримання прибутку. Позивачем неправомірно віднесено до складу валових витрат витрати на проведення маркетингових досліджень ринку лісопродукції у розмірі 16121 грн., оскільки вказані витрати не підтверджені відповідними первинними, розрахунковими та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

На порушення пп. 8.1.4 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ДП «Шацьке УДЛГ» зайво нараховано амортизацію на приміщення бази відпочинку «Світязь» та основні засоби, які не використовувалися у господарській діяльності підприємства, а саме - консервний цех, ЛГК «Венське», ремонтно-механічна майстерня, станки, які рахуються по Ростанському лісництві всього на суму 11 481 грн.

Крім того, до складу податкового кредиту, в окремих випадках, було включено суми податку на додану вартість не підтверджені податковими накладними, митними деклараціями та іншими документами.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги заперечив та просить залишити її без задоволення.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час і місце апеляційного розгляду був повідомлений належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до ст.196 КАС України, вважає за можливе розглядати справу за його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що працівниками Любомльської МДПІ проводилась планова виїзна перевірка ДП «Шацьке УДЛГ», з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 31.03.2009 року.

За результатами перевірки складено акт № 27/23/00991574 від 09.10.2009 року, в якому встановлено наступні порушення.

На погляд податкового органу, позивачем зайво віднесено до складу валових витрат витрати на проведення підготовки ґрунту, посадки лісових культур та догляду за лісовими культурами на землях, які не належать ДП «Шацьке УДЛГ», а саме відсутні державні акти на право власності (землі с/г призначення передані під посадку лісових насаджень згідно актів прийому передачі сільськими радами Шацького району), при відсутності бюджетного фінансування на вище перелічені роботи, всього на суму 75 908 грн., у тому числі за II квартал 2008 року на 47 700 грн., за III квартал 2008 року на 27 408 грн., за IV квартал 2008 року на 800 грн. ( п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»)

Також зайво віднесено до складу валових витрат витрати на будівельні матеріали, використані для ремонтно-будівельних робіт на базі відпочинку «Світязь», всього на суму 17 654 грн. за III квартал 2008 року.

На порушення пп. 8.1.4 п. 8.1 ст. 8 вищевказаного Закону, ДП «Шацьке УДЛГ» зайво нараховано амортизацію на приміщення бази відпочинку «Світязь» та основні засоби, які не використовувалися у господарській діяльності підприємства, а саме - консервний цех, ЛГК «Венське», ремонтно-механічна майстерня, станки, які рахуються по Ростанському лісництві всього на суму 11 481 грн., у тому числі за III квартал 2007 року на 1 813 грн., за IV квартал 2007 року на 1 752 грн., за І квартал 2008 року на 1 693 грн., за II квартал 2008 року на 1 637 грн., за III квартал 2008 року на 1 582 грн., за IV квартал 2008 року на 1 527 грн., за І квартал 2009 року на 1 477 грн.

Крім того, всупереч пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ДП «Шацьке УДЛГ» до складу податкового кредиту, в окремих випадках, було включено суми податку на додану вартість не підтверджені податковими накладними, митними деклараціями та іншими документами. Внаслідок цих порушень підприємством завищено податковий кредит на суму 1 463 грн., що підтверджується бухгалтерською документацією за жовтень-листопад 2008 року. В результаті арифметичної помилки було завищено податковий кредит за липень 2007 року на суму 580,25 грн. та податковий кредит за серпень 2007 року на суму 604,70 грн.

За результатами перевірки були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 16.10.2009 року: №0000492301/00 про визначення суми податкового зобов'язання за платежем з податку на прибуток підприємств у розмірі 45436, 5 грн. , в тому числі 30291 грн. за основним платежем та 15145, 5 грн. за штрафними санкціями; № 0000502301/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 29803, 5 грн., в тому числі 19869 грн. за основним платежем та 9934, 5 грн. за штрафними санкціями.

Задовольняючи позовні вимоги ДП «Шацьке УДЛГ» щодо більшої їх частини, суд першої інстанції виходив з того, що вони відповідають дійсним обставинам справи, а суми, які не підтверджені матеріалами справи, обґрунтовано відхилив .

Аналізуючи витрати позивача на посадку лісу, суд першої інстанції вірно виходив з вимог пп.5.2.1 пункту 5.2. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», якими визначено, що під валовими витратами виробництва ти обігу слід розуміти суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці

У відповідності до п.3.1 ст. 3 Статуту ДП «Шацьке УДЛГ», підприємство створено з метою ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів; проведення заходів з відновлення лісів, підвищення їх продуктивності, створення насаджень із швидкоростучих і технічно цінних порід.

Згідно довідки Головного управління статистики у Волинській області №871, основним видом діяльності ДП «Шацьке УДЛГ» за КВЕДом є:

02.02.0 Надання послуг, пов'язаних з лісовим господарством: послуги з лісівництва (таксація. оцінка промислового використання лісу, посадка саджанців, заліснення та лісовідновлення тощо) захист лісу від пожеж боротьба із шкідниками та хворобами лісу.

Оскільки, господарська діяльність ДП «Шацьке УДЛГ» прямо пов'язана із посадкою лісових культур та їх доглядом, для здійснення, якої і було укладено договори підряду на виконання лісогосподарських робіт із ТзОВ «Лісові технології» №1 від 04.01.2008 року та ТзОВ «ЖЗ- Захід-Стандарт» №2 від 01.07.2008 року, то колегія не вбачає порушень у віднесення витрат на посадку лісу до валових, позаяк витрати у розмірі 75908,90грн., що сплачені підрядчикам, належним чином відображені ДП «Шацьким УДЛГ» у складі валових витрат та податкового кредиту з ПДВ у відповідних звітних періодах.

Крім того, вищенаведені договори належним чином оформленні у встановленому чинним законодавством України порядку, є чинними, не визнані недійсними або нікчемними. Зобов'язання по зазначеним договорам сторонами виконано у повному обсязі, згідно актів прийому-передачі виконаних робіт.

Щодо відсутні державних актів на право власності на земельні ділянки, на яких проводилась лісопосадка.

Відповідно до ст.1 Статуту ДП «Шацьке УДЛГ» - підприємство засноване на державній власності, створене на підставі наказу Міністерства лісового господарства України від 31.10.1991року №133, належить до сфери управління Державного комітету лісового господарства України та входить до сфери управління Волинського обласного управління лісового і господарства. Згідно п.5.6 ст.5 Статуту «підприємство здійснює володіння, користування землею та іншими природними ресурсами відповідно до мети своєї діяльності і чинного законодавства»

Стаття 80 Земельного Кодексу України, містить в собі норми, які прямо передбачають, то суб'єктами права власності на землю є: а) громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

Суб'єктом права приватної власності на землю можуть бути тільки юридичні особи, засновані на приватній власності. Юридичні особи, засновані на державній або комунальній власності, не можуть бути власниками земельних ділянок. їм земля надається лише в постійне користування.

Відповідно до ст. 92 Земельного Кодексу України «право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку; права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності...;»

Порядок надання у постійне користування земельних ділянок юридичним особам передбачено ст.123 Земельного Кодексу, де зокрема зазначено, що «надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування...»

Згідно Розпорядження Шацької районної державної адміністрації №306 від 30.11.2006 року ДП «Шацьке УДЛГ» було надано дозвіл «на складання проекту землеустрою та відведення земельних ділянок орієнтовною площею 21000 га в постійне користування для ведення лісового і господарства на територіях Шацької селищної ради, Грабовської, Піщанської, Ростанської, Пулемецької, Світязької та Самійличівської сільських рад за рахунок земель державної власності, не наданих у власність чи користування.»

29.02.2008 року ДП «Шацьке УДЛГ» укладено договір з Приватною фірмою «Реформатор» по виготовленню технічної документації по складанню документів на право користування земельними ділянками на території Шацького району.

Отже, посилання податкового органу на відсутність права власності є безпідставним.

Крім того, на виконання листа Головного управління земельних ресурсів у Волинській області від 25.12.2007 року №06-03-12/559. який був також адресований керівнику Волинського обласного управління лісового господарства Коліснику Б.І., щодо заліснення земель непридатних для вирощування сільськогосподарських культур, ДП «Шацьким УДЛГ» було вжито ряд заходів щодо підвищення лісистості на території району за безпосередньою вказівкою керівництва на землях наданих у користування:

- на підставі актів прийому-передачі площ під полезахисні полоси ДП «Шацькому УДЛГ», відповідними сільськими радами, за погодженням відділу земельних ресурсів було передано у користування землі сільськогосподарського призначення, які є непридатними до сільськогосподарського користання - під заліснення ;

- здійснено заліснення, згідно вищаневедених договорів та актів прийому-передачі виконаних робіт по посадці лісових культур, підготовці грунту, механізованого догляду за лісовими культурами та іншими роботами, пов'язаними з веденням лісового господарства.

З метою забезпечення підвищення лісистості на території району, а також перевищення лісовідновлення над вирубкою ДП «Шацьким ЛГ» було засаджено лісовими культурами згідно звіту за 2008 рік площу у розмірі 310 га.

Таким чином, ДП «Шацьким УДЛГ» обгрунтовано включено до валових витрат, витрати в розмірі 75908 грн., (у відповідних податкових періодах) пов'язані з проведенням підготовки грунту, посадки лісових культур та догляду за лісовими культурами. Відповідно і сума ПДВ в розмірі 15182,00 грн, яка була включена, по зазначених операціях, до податкового кредиту відповідних звітних періодів не підлягає донарахуванню.

Даючи правову оцінку витрат на будівельні матеріали-17654,00 грн., які використані для ремонтно-будівельних робіт на базі відпочинку «Світязь» суд першої інстанції вірно виходив з вимог Закону України «Про оподаткування підприємств».

Так, відповідно до п.п.8.7.1 п.8.7. ст.8 вищевказаного Закону платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.

Витрати, що перевищують зазначену суму, розподіляються пропорційно сумі фактично понесених платником податку витрат на поліпшення основних фондів груп 2,3,4 чи окремих об'єктів основних фондів групи 1 та збільшують балансову вартість основних фондів групи 1 станом на початок розрахункового кварталу.

Підпунктом 5.2.10. п.5.2. ст.5 цього ж Закону встановлено, що суми витрат, пов'язаних з поліпшенням основних фондів у межах, установлених п.п..8.7.1 .п.8.7 ст.8 цього Закону, включаються до складу валових витрат платника податку.

Враховуючи, що станом на 01.01.2008 року 17654,00 грн., які використані для ремонтно-будівельних робіт на базі відпочинку «Світязь не перевищує 10% балансової (залишкової) вартості основних фондів (985419,00 грн.), то такі враховані позивачем до валових витрат обґрунтовано.

Судом також вірно враховано, що від діяльності бази відпочинку «Світязь» підприємство отримує дохід, що також є аргументом на підтвердження вищевказаного висновку.

Відповідно до п.п.2,3 Положення «Про порядок консервації основних виробничих фондів підприємств», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1183 від 28.10.1997 року (надалі Положення) консервація основних фондів підприємства - це комплекс заходів, спрямованих на довгострокове (але не більше трьох років) зберігання основних фондів підприємств у разі припинення виробничої та іншої господарської діяльності з можливістю подальшого відновлення та функціонування. Основні фонди підприємств може бути законсервовано, якщо за техніко-економічним обґрунтуванням подальше використання їх у виробництві визнано тимчасово недоцільним. З пункту 7 вказаного Положення вбачається, що підставою для консервації та розконсервації основних фондів підприємства є акт Кабінету Міністрів України - для підприємств, заснованих на державній власності.

Для підготовки обґрунтованих матеріалів щодо консервації основних фондів підприємства та тимчасового виведення їх з виробничого процесу на підприємстві утворюється комісія з питань проведення консервації основних фондів на чолі з керівником підприємства.

Абзацом 3 п. 8.7.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що виведення з експлуатації основних фондів будь-якої групи здійснюється на підставі наказу керівника платника податку або у разі їх примусового відчуження чи конфіскації згідно із законом.

Оскільки в матеріалах справи відсутні документи, якими було б передбачено виведення з експлуатації (консервації) основних фондів ДП «Шацьке УДЛГ» будь-якої групи ( приміщення бази відпочинку «Світязь», консервний цех, ЛГК «Венське», ремонтно-механічна майстерня, верстати), наказу про консервацію основних фондів керівником підприємства не приймалось, переведення до невиробничих фондів не здійснювалось, то висновки податкового органу відносно завищення позивачем валових витрат на суму 11481 грн. за рахунок амортизаційних відрахувань на основні засоби, які тимчасово не використовувалися у господарській діяльності підприємства, є помилковими.

Колегія суддів також зазначає, що судом першої інстанції дана вірна правова оцінка формуванню податкового кредиту та валових витрат стосовно відносин з ДП «Торговий Дім «Крона» (маркетингові дослідження в сумі 16121 грн.), що не підтверджені документами ( акти не містять даних щодо конкретного змісту та обсягів наданих послуг, одиницю виміру господарських операцій) та, врахувавши арифметичну помилку, обґрунтовано відмовив позивачу в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Любомльської міжрайонної державної податкової інспекції Волинської області залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду 11 лютого 2010 року у справі №2а-19141/09 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а в разі складання ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складання ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Д.М. Старунський

Судді В.М. Багрій

М.П. Кушнерик

Ухвала у повному обсязі складена 01.04.2013 року.