Ухвала суду № 30768553, 11.04.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" квітня 2013 р. м. Київ К-37639/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Гордійчук М.П., Гончар Л.Я., Конюшка К.В.

розглянувши в попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Південної митниці на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2010 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ВИНФОРТ» до Південної митниці. третя особа: спеціалізована Державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Одесі про скасування податкових повідомлень форми "Р" ,-

в с т а н о в и л а:

У березні 2010 року ТОВ «ВИНФОРТ», звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Південної митниці про визнання дії відповідачів протиправними та скасування податкових повідомлень форми «Р» № 13 та № 14 від 04 лютого 2010 року.

Позов вмотивовано тим, що рішення про зміну коду товару відповідачем не приймалося, та камеральна перевірка проводилася всупереч Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а тому прийняті податкові повідомлення є такими, що підлягають скасуванню.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2010 року, позов задоволено.

У поданій касаційній скарзі Південна митниця із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, ТОВ «ВИНФОРТ» було оформлено вантажні митні декларації № 500050030/9/002901 від 18 березня 2009 року, № 500050030/9/003805 від 07 квітня 2009 року, № 5000500300/004305 від 16 квітня 2009 року, № 500050030/9/005274 від 08 травня 2009 року, № 50050030/9/006255 від 27 травня 209 року, № 500050030/9/006774 від 04 червня 2009 року на коньяк - дівін (коньяк), країна виробник - Молдова, із зазначенням коду товару відповідно до товарної номенклатури УКТ ЗЕД 220820 12 00, які були прийняті Південною митницею та по ним сплачені всі нараховані платежі.

21 грудня 2009 року відповідачем була проведена камеральна перевірка стану дотримання позивачем вимог законодавства України з питань митної справи щодо повноти нарахування та сплати до Державного бюджету України ТОВ «ВИНФОРТ» податків та зборів при митному оформленні товарів, які класифікуються у товарній позиції 2208 згідно УКТ ЗЕД, здійснених у діяльності Південної митниці у період з 01 січня 2009 року по 31 липня 2009 року, за результатами якої було складено акт № к/027/9/500000000/30704028.

Під час перевірки було зроблено висновок, що у вищевказаних 6 ВМД була помилково визначена класифікація товарів, країна походження яких не Франція за кодом УКТ ЗЕД 2208201200, оскільки відповідно до листа Державної митної служби України вірним кодом товарів є код УКТ ЗЕД 2208 202900. Зміна коду товару призвела до виникнення у ТОВ «ВИНФОРТ» податкового зобов'язання по сплаті акцизного збору податку на додану вартість, сума якого була самостійно визначена митницею.

На підставі акту № к/0027/9/500000000/30704028 відповідачем 04 лютого 2010 були прийняті податкові повідомлення форми «Р» № 13 та № 14 від 04 лютого 2010 року, якими позивачу було визначено податкове зобов'язання по сплаті акцизного збору 280 485 грн. та штрафним санкціям 14 024 грн. 25 коп., та з податку на додану вартість в сумі 56 096 грн. 98 коп., штрафні санкції 2 804 грн. 85 коп.

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи податкове повідомлення, прийняте митним органом за результатами камеральної перевірки, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що митний орган, приймаючи вантажні митні декларації та пропускаючи товар на митну територію України, погодився з кодом товарної номенклатури, зазначеної імпортером, у зв'язку з чим не мав правових підстав для нарахування податкових зобов'язань із посиланням на підпункт "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, погоджується із вказаними висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

За змістом статті 313 Митного кодексу України, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, класифікація товарів, тобто віднесення товарів до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД, є виключною компетенцією митних органів.

Відповідно до статті 69 Митного кодексу України незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів, митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи.

Такий контроль здійснюється на підставі письмового розпорядження керівника митного органу або особи, яка його заміщує.

Аналіз наведених норм свідчить про можливість митного контролю після завершення митного оформлення (за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України та на підставі письмового розпорядження керівника митного органу або особи, яка його заміщує).

В той же час, підпунктом „в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", чинного на момент виникнення спірних правовідносин та на підставі якого Південною митницею проведено камеральну перевірку дотримання вимог законодавства з питань митної справи при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності ТОВ «ВИНФОРТ», встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.

Відповідно до наказу Державної митної служби України від 20.04.2005 року № 314 "Про затвердження порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації", що зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.04.2005 року за № 439/10719, працівники митної служби здійснюють вичерпний перелік дій щодо прийняття ВМД до оформлення, та здійснення митного контролю. Пунктом 17 розділу 3 "Здійснення митних процедур" Порядку встановлено, що при митному контролі здійснюється перевірка правильності класифікації та кодування товарів.

За результатами аналізу зазначених положень, колегія суддів виходить з того, що наступне визначення митним органом коду товару, митне оформлення якого здійснено та правильність класифікації та кодування якого вже перевірено митним органом, не є достатньою підставою для висновку про порушення декларантом під час митного оформлення товару методології нарахування податків і зборів.

Як зазначено судом першої інстанції, наявність порушень законодавства у діях посадових осіб митного органу, які здійснювали митне оформлення спірного товару, під час службової перевірки відповідачем на встановлена.

З урахуванням викладеного, зважаючи на обставини, встановлені судами попередніх інстанцій та на підставі доказів, досліджених під час судового розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку про протиправність визначення митним органом суми податкових зобов'язань на підставі підпункту „в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", у зв'язку з чим вказує на обгрунтованість висновків судів попередніх інстанцій щодо протиправності оскаржуваного податкового повідомлення.

Доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.

Правова оцінка встановлених обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій дана вірно, порушень норм матеріального чи процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень судами не допущено.

Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 220, 220-1, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів , -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Південної митниці відхилити, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2010 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно.

Пом. судді О.П. Торута