Ухвала суду № 30768534, 11.04.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" квітня 2013 р. м. Київ К-37071/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Гордійчук М.П., Гончар Л.Я., Конюшка К.В.

розглянувши в попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Київської регіональної митниці на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕНТ-МЕДІКАЛ» до Київської регіональної митниці про скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и л а:

У червні 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕНТ-МЕДІКАЛ» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Київської регіональної митниці (далі -відповідач), в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення Київської регіональної митниці форми «Р» № 56 від 29.03.2010 року про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності в розмірі 17 167,37 грн.

Позов вмотивовано тим, що рішення про зміну коду товару відповідачем не приймалося, та камеральна перевірка проводилася всупереч Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а тому прийняте податкове повідомлення є таким, що підлягає скасуванню.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2010 року, позов задоволено.

У поданій касаційній скарзі Київська регіональна митниця із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, в період з 11.02.2010 року по 23.02.2010 року Київською регіональною митницею було проведено камеральну перевірку на дотримання ТОВ «СЕНТ - МЕДІКАЛ» законодавства України з питань митної справи при декларуванні товарів у товарній позиції 9021 «пристрої ортопедичні, включаючи хірургічні пояси, бандажі та милиці, шини та інші пристрої для лікування переломів, штучні частини тіла, слухові апарати та інші апарати, які носять на собі, з собою або імплантують в тіло, щоб компенсувати недолік (дефект) органа чи фізичну ваду» за ВМД від 08.05.2008 року № 100000003/2008/611191 (товар № 1), від 27.03.2008 року № 10000000/200//609758 (товар №2), від 30.11.2007 року № 100000003/2007/314592 (товар № 2).

За результатами проведеної перевірки відповідачем було складено Акт № к/4/10/100000000/35428522 від 23.02.2010 року, із якого вбачається, що позивачем помилково була застосована пільга по сплаті податку на додану вартість при ввезенні на митну територію товарів згідно наступних ВМД, а саме: від 08.05.2008 року № 100000003/2008/611191, від 27.03.2008 року № 10000000/200//609758, від 30.11.2007 року № 100000003/2007/314592.

На підставі акту перевірки, відповідачем було прийнято рішення форми «Р» № 56 від 29.03.2010 року, яким позивачу було визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість з товарів, ввезених на територію України в сумі 16 349,88 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 817,49 грн..

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи податкове повідомлення, прийняте митним органом за результатами камеральної перевірки, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що митний орган, приймаючи вантажні митні декларації та пропускаючи товар на митну територію України, погодився з кодом товарної номенклатури, зазначеної імпортером, у зв'язку з чим не мав правових підстав для нарахування податкових зобов'язань із посиланням на підпункт "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, погоджується із вказаними висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

За змістом статті 313 Митного кодексу України, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, класифікація товарів, тобто віднесення товарів до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД, є виключною компетенцією митних органів.

Відповідно до статті 69 Митного кодексу України незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи.

Такий контроль здійснюється на підставі письмового розпорядження керівника митного органу або особи, яка його заміщує.

Аналіз наведених норм свідчить про можливість митного контролю після завершення митного оформлення (за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України та на підставі письмового розпорядження керівника митного органу або особи, яка його заміщує).

В той же час, підпунктом „в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", чинного на момент виникнення спірних правовідносин та на підставі якого Південною митницею проведено камеральну перевірку дотримання вимог законодавства з питань митної справи при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕНТ-МЕДІКАЛ», встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо, контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.

Відповідно до наказу Державної митної служби України від 20.04.2005 року № 314 "Про затвердження порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації", що зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.04.2005 року № 439/10719, працівники митної служби здійснюють вичерпний перелік дій щодо прийняття ВМД до оформлення, та здійснення митного контролю. Пунктом 17 розділу 3 "Здійснення митних процедур" Порядку встановлено, що при митному контролі здійснюється перевірка правильності класифікації та кодування товарів.

За результатами аналізу зазначених положень, колегія суддів виходить з того, що наступне визначення митним органом коду товару, митне оформлення якого здійснено та правильність класифікації та кодування якого вже перевірено митним органом, не є достатньою підставою для висновку про порушення декларантом під час митного оформлення товару методології нарахування податків і зборів.

З урахуванням викладеного, зважаючи на обставини, встановлені судами попередніх інстанцій на підставі доказів, досліджених під час судового розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку про протиправність визначення митним органом суми податкових зобов'язань на підставі підпункту „в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", у зв'язку з чим вказує на обгрунтованість висновків судів попередніх інстанцій щодо протиправності оскаржуваного податкового повідомлення.

Доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.

Правова оцінка встановлених обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій дана вірно, порушень норм матеріального чи процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень судами не допущено.

Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 220, 220-1, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Київської регіональної митниці відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно.

Пом. судді: О.П. Торута