Рішення № 30766416, 17.04.2013, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/1859/13-ц

Провадження № 2/344/2617/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

17 квітня 2013 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

в складі: головуючої судді Польської М.В.

при секретарі c/з ОСОБА_1.

з участю представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідністю «Українська мікрофінансова мережа» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором про надання фінансового кредиту,-

В С Т А Н О В И В:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська мікрофінансова мережа» звернувся до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_3 про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість по договору про надання фінансового кредиту №142 від 17 вересня 2012 року в сумі 6806,40 грн.; стягнення з відповідача на користь позивача понесених судових витрат.

Представник позивача в судове засідання з'явився, та підтримав позовні вимоги.

Відповідач в судове засідання не зявився, хоч про час і місце судового розгляду повідомлявся у встановленому порядку, а тому, виходячи зі змісту ч.1 ст. 224 ЦПК України, та того, що відповідач про причини неявки суд не повідомив, а позивач подав достатньо матеріалів, які свідчать про взаємовідносини сторін, суд вважає, що можливо провести заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно з договором № 142 про надання фінансового кредиту від 17 вересня 2012 року, ТОВ «Українська мікрофінансова мережа» надало ОСОБА_3 грошову кошти в сумі 1000,00 грн. на умовах, визначених договором, строком до 01 жовтня 2012 року зі сплатою 2 % від суми наданого кредиту за кожен день користування кредитними коштами (а.с.10-11).

Відповідно до положень ст.1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансова послуга - операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Згідно ч.1 ст.5 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також, якщо це прямо передбачено законом, фізичними особами - підприємцями.

На підтвердження належного виконання своїх зобовязань за договором № 142 про надання фінансового кредиту позивачем надано видатковий касовий ордер від 17.09.2012 року (а.с.40-42)

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що відповідач належним чином не виконував умови договору, та станом на 28.01.2013 року заборгованість по кредиту становить 6806,40 грн., а саме: 1000 грн. розмір неповернутого фінансового кредиту; 2660 грн. прострочені проценти за користування фінансовим кредитом; 3046,40 грн. пеня за несвоєчасне повернення фінансового кредиту та несвоєчасне повернення нарахованих відсотків; 100 грн. штраф за несвоєчасне повернення фінансового кредиту (а.с.6). Зазначена обставина нічим не спростована.

Згідно ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Строк повернення відповідачем коштів позивачу був встановлений договірними відносинами. А тому позовні вимоги щодо стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за договором № 142 про надання фінансового кредиту від 17 вересня 2012 року в розмірі 6806,40 грн. є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Тому з відповідача також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати.

На підставі наведеного, відповідно до ст. 11, 15, 16, 526, 530, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 212-215, 224-226 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, на користь Товариства з обмеженою відповідністю «Українська мікрофінансова мережа» (код платника податку 38162180) заборгованість по договору про надання фінансового кредиту №142 від 17.09.2012 року в сумі 6806,40 грн. (шість тисяч вісімсот шість гривень 40 копійок)

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, на користь Товариства з обмеженою відповідністю «Українська мікрофінансова мережа» (код платника податку 38162180) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 229,40 грн.

Заочне рішення може бути переглянути за письмовою заявою відповідача протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених статтею 294 ЦПК України, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя Польська М.В.