Постанова № 30766237, 05.04.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/799/13-а

05 квітня 2013 року 12год. 50хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Гломба Ю.О. за участю секретаря судового засідання Маринич В.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Бакун Р.А.

відповідача1: представники Столярець І.В., Герман Л.М.

відповідача2: представник не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю - фірма "ДП Рівнетрансекспедиція"

до відповідача 1 Державної податкової інспекції у місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби, до відповідача 2 Головного управління Державної казначейської служби України в Рівненській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, стягнення відшкодування з ПДВ

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю - фірма "ДП Рівнетрансекспедиція" звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби, Головного управління Державного казначейства України у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.02.2013 року за № 0000171544, № 0000181544, № 0000191544, № 0000201544 та стягнення з Державного бюджету України відшкодування з ПДВ за листопад-грудень 2012 року в загальній сумі 118712,00 грн.

В обґрунтування позову заперечує висновки податкового органу, викладені в акті перевірки. Зазначає, що підприємством вірно застосовано ставку оподаткування ПДВ у розмірі 0% до обсягу наданих послуг по перевезенню іноземних вантажів у міжнародному сполученні до ділянки, що пролягає через митну територію України, у відповідності із пп.195.1.3. "а" п.195.1 ст.195 ПКУ.

Вказує, що при визначенні розміру бюджетного відшкодування ТОВ - фірмою "ДП Рівнетрансекспедиція" враховувалася оплата сум податку, фактично сплачена постачальникам товарів, робіт (послуг) у попередніх звітних періодах, сплата у звітному періоді не враховувалася. З цього приводу зазначає, що платник податків має право включити суму від'ємного значення з ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню до складу відповідного бюджетного відшкодування та/або до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду. При цьому залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду відображається в додатку 2 до відповідної декларації, а розрахунок бюджетного відшкодування відображається в рядку 22 декларації та додатку З до неї.

Прийняття рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування або прийняття рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів є правом платника податків, наданим йому статтею 200 Податкового кодексу України, а не його обов'язком.

Податковий кодекс України не обмежує бюджетне відшкодування виключно сумою податкового кредиту попереднього звітного періоду як і не обмежує право платника податку заявити до повернення суму бюджетного відшкодування часовими межами певного податкового періоду, та не ставить право платника податку на отримання податкової вигоди в залежність від того, в якому звітному податковому періоді у платника виникло право на податковий кредит у розмірі суми бюджетної заборгованості. А тому відмову платникові у бюджетному відшкодуванні лише на тій підставі, що таке відшкодування не було заявлене у податкових періодах, за якими воно виникло, не можна визнати правомірною.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала, просила задовольнити в повному обсязі.

Відповідач 1 Державна податкова інспекція у місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби позов не визнав, подав письмове заперечення. Представники відповідача в судовому засіданні надали пояснення, які відповідають наведеному в запереченні. Зокрема, пояснили, що Державною податковою інспекцією у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача, якою встановлено порушення п.199.1 ст.199, п.200.3, п.200.4, п.200.6 ст.200 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ за листопад 2012 року в розмірі 63019 гривень та занижено суму бюджетного відшкодування за жовтень 2012 року в розмірі 60727 гривень, пп.195.1.3 п.195.1 ст.195, п.197.8 ст.197, п.199.1, п.199.4 ст.199, п.200.3, п.200.4, п.200.6 ст.200 ПКУ завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ за грудень 2012 року в розмірі 55693 гривень та занижено суму бюджетного відшкодування за листопад 2012 року в розмірі 46518 гривень, пп.195.1.3 п.195.1 ст.195, п.197.8 ст.197, п.199.1, п.199.4 ст.199, п.200.3, п.200.4, п.200.6 ст.200 ПКУ завищено залишок від'ємного значення (р.24) за грудень 2012 року в розмірі 298012 гривень та занижено суму бюджетного відшкодування за грудень 2012 року в розмірі гривень.

Зазначають, що операції позивача по перевезенню вантажів є транзитними та відповідно до пункту 197.8 статті 197 ПК України звільняються від оподаткування ПДВ.

Одночасно пояснили, що відповідно до роз'яснень Узагальнюючої податкової консультації щодо порядку оподаткування транспортно-експедиторської діяльності, затвердженої наказом ДПС України №610 від 06.07.2012, пільга, визначена пунктом 197.8 статті 197 Кодексу застосовується до операцій з постачання послуг з транзитного перевезення по всьому маршруту перевезення вантажів в цілому, без поділу його на відрізки в межах митної території України та поза межами митної території України.

В задоволені позову просили відмовити повністю за безпідставністю вимог.

Відповідач 2 Головне управління Державної казначейської служби України в Рівненській області в судове засідання явку представника не забезпечив, про дату час та місце судового розгляду справи повідомлявся судом належним чином. Письмових заперечень на адміністративний позов не подавав.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю.

Суд виходив з наступного.

Позивач - Товариство з обмеженою діяльністю - фірма «ДП Рівнетрансекспедиція» відповідно до довідки з ЄДРПОУ АА №736630 (т. І, а.с.9) здійснює діяльність за КВЕД-2010:

- 49.41. вантажний автомобільний транспорт;

- 52.29 інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

Державною податковою інспекцією у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ задекларованого на розрахунковий рахунок за листопад - грудень 2012 року, за результатами якої складено акт № 102/15-300/30712154 від 07.02.2013 р. (т. І, а.с.10-25).

Перевіркою встановлено порушення позивачем:

- п.199.1 ст.199, п.200.3, п.200.4, п.200.6 ст.200 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ за листопад 2012 року в розмірі 63019 гривень та занижено суму бюджетного відшкодування за жовтень 2012 року в розмірі 60727 гривень,

- пп.195.1.3 п.195.1 ст.195, п.197.8 ст.197, п.199.1, п.199.4 ст.199, п.200.3, п.200.4, п.200.6 ст.200 ПКУ завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ за грудень 2012 року в розмірі 55693 гривень та занижено суму бюджетного відшкодування за листопад 2012 року в розмірі 46518 гривень;

- пп.195.1.3 п.195.1 ст.195, п.197.8 ст.197, п.199.1, п.199.4 ст.199, п.200.3, п.200.4, п.200.6 ст.200 ПКУ завищено залишок від'ємного значення (р.24) за грудень 2012 року в розмірі 298012 гривень та занижено суму бюджетного відшкодування за грудень 2012 року в розмірі гривень.

На підставі акту перевірки Державною податковою інспекцією у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби прийнято податкові повідомлення-рішення від 19 лютого 2013 року:

- № 0000171544 про зменшення суми бюджетного відшкодування в розмірі 5703,50 грн. (т.І, а.с.26);

- № 0000181544 про збільшення суми бюджетного відшкодування в розмірі 140041,00 грн. (т.І, а.с.28);

- № 0000191544 про відмову у бюджетному відшкодуванні в розмірі 107245,00 грн. (т.І, а.с.29);

- № 0000201544 про завищення від'ємного значення податку на додану вартість в сумі 298012,00 грн. (т.І, а.с.31);

Не погодившись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржує їх в судовому порядку.

Вирішуючи спір по суті суд зазначає наступне.

Спір між сторонами полягає у тому, що на думку органу державної податкової служби усі здійснені позивачем перевезення у досліджуваних періодах підпадають під визначення транзитних перевезень, відтак звільняються від оподаткування ПДВ.

Відповідно до підпункту 195.1.3 пункту 195.1 статті 195 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. N 2755-VI (далі - ПК України) за нульовою ставкою оподатковуються операції з постачання послуг з міжнародного перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Для цілей цього підпункту перевезення вважається міжнародним, якщо таке перевезення здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом.

Згідно зі статтею 5 ПК України поняття, правила та положення, установлені цим Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 цього Кодексу.

Інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Згідно з розділом III "Транспортні документи" Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення пасажирів і багажу (КАПП) від 01.03.1973 р., Україна приєдналася відповідно до Закону України «Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення пасажирів і багажу (КАПП)» від 15 грудня 2004 року N 2239-IV (далі - Конвенція) при перевезенні пасажирів перевізник повинен видати індивідуальний або колективний квиток.

У квитку повинні бути вказані назва і адреса перевізника, а також міститися вказівка про те, що договір підпадає під дію положень цієї Конвенції.

Згідно з Угодою про загальні умови виконання міжнародних пасажирських перевезень автобусами від 05.12.1970 р. (не СНД) складання договору перевезення підтверджується документом, що називається квитком на міжнародне перевезення автобусом.

Згідно з Конвенцією про міжнародні автомобільні перевезення пасажирів і багажу від 09.10.1997 р., ратифікованої відповідно до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про міжнародні автомобільні перевезення пасажирів і багажу» 8 квітня 1999 року N 581-XIV, державні компетентні органи в галузі автомобільного транспорту розробляють єдині форми квитка, багажної квитанції та формуляра, що затверджуються державними компетентними органами в галузі транспорту держав, територіями яких здійснюється перевезення.

Форма квитка, багажної квитанції та формуляра затверджується державними компетентними органами в галузі автомобільного транспорту перевізника і визнається державними компетентними органами в галузі транспорту інших держав, територіями яких здійснюється перевезення.

Відповідно до Закону України від 01.07.2004 р. N 1955-IV "Про транспортно-експедиторську діяльність" (із змінами і доповненнями) перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні.

Такими документами можуть бути:

- авіаційна вантажна накладна (Air Waybill);

- міжнародна автомобільна накладна (CMR);

- накладна СМГС (накладна УМВС);

- коносамент (Bill of Lading);

- накладна ЦІМ (СІМ);

- вантажна відомість (Cargo Manifest);

- інші документи, визначені законами України.

Згідно з постановою КМ України від 25.12.2002 р. N 1948 "Деякі питання здійснення митного контролю товарів та інших предметів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон у міжнародних поштових та експрес-відправленнях" єдиний транспортний документ - документ, за яким здійснюється перевезення вантажу (як єдиний транспортний документ можуть використовуватися загальні авіанакладні (AWB - airwaybill, MAWB - master airwaybill), CMR, BILL OF LADING (коносамент) тощо).

При цьому згідно з Порядком внесення уповноваженими особами до бюджету податку на додану вартість з об'єктів оподаткування, що виникають у зв'язку з постачанням підприємствами залізничного транспорту послуг з їх основної діяльності, затвердженого постановою КМ України від 02.03.2011 р. №187, підставою для застосування нульової ставки податку на додану вартість у міжнародному залізничному сполученні (крім транзитних перевезень) є накладні УМВС (СМГС), ЦІМ (СІМ) та уніфікована накладна ЦІМ/УМВС (ЦИМ/СМГС).

Таким чином, єдиним міжнародним перевізним документом при перевезенні вантажів автомобільним транспортом може бути міжнародна автомобільна накладна (CMR).

В той же час, відповідно до пункту 197.8 статті 197 ПК України операції з постачання послуг з перевезення (переміщення) пасажирів та вантажів транзитом через митну територію України, а також з постачання послуг, пов'язаних із таким перевезенням (переміщенням) звільняються від оподаткування ПДВ.

Згідно зі статтею 90 глави 17 Розділу V Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-VI (далі - МКУ), транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома митними органами України або в межах зони діяльності одного митного органу без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Законом, який визначає засади організації та здійснення транзиту вантажів авіаційним, автомобільним, залізничним, морським і річковим транспортом через територію України є Закон України від 20 жовтня 1999 року № 1172-XIV "Про транзит вантажів" (далі - Закон № 1172).

Відповідно до статті 1 Закону № 1172 транзит вантажів - це перевезення транспортними засобами транзиту транзитних вантажів під митним контролем через територію України між двома пунктами або в межах одного пункту пропуску через державний кордон України, а транзитні послуги (роботи) - безпосередньо пов'язана з транзитом вантажів підприємницька діяльність учасників транзиту, що здійснюється в межах договорів (контрактів) перевезення, транспортного експедирування, доручення, агентських угод тощо. Відповідно до статті 7 Закону № 1172 транзитні послуги (роботи) надаються (виконуються) на підставі відповідних дво- чи багатосторонніх договорів (контрактів) між учасниками транзиту.

При цьому учасники транзиту - вантажовласники та суб'єкти підприємницької діяльності (перевізники, порти, станції, експедитори, морські агенти, декларанти та інші), які у встановленому порядку надають (виконують) транзитні послуги (роботи).

Згідно зі статтею 6 Закону № 1172 транзит вантажів супроводжується товарно-транспортною накладною, складеною мовою міжнародного спілкування. Залежно від обраного виду транспорту такою накладною може бути авіаційна вантажна накладна (Air Waybill), міжнародна автомобільна накладна (CMR), накладна УМВС (СМГС), накладна ЦІМ (СІМ), накладна ЦІМ/УМВС (CIM/SMGS, ЦИМ/СМГС), коносамент (Bill of Lading).

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується представниками сторін, позивачем у періодах, що перевірялись, здійснювалось надання послуг з перевезення вантажів (із перевантаженням та без перевантаження вантажу), що в кожному випадку супроводжувались складеними міжнародними автомобільними накладними (CMR).

Перевезення, що здійснювалась із перевантаженням вантажу на території України в зонах митного контрою відносились позивачем до таких, що відповідно до підпункту 195.1.3 пункту 195.1 статті 195 розділу V ПК України оподатковуються за нульовою ставкою, оскільки є операціями з постачання послуг з міжнародного перевезення багажу та вантажів автомобільним транспортом (Таблиця 1).

Таблиця 1. Перевезення, що здійснювалась із перевантаженням вантажу на території України

№ з/пДата перевезенняCMR, №Вартість, грн.128.07.12632151, 63217543117,44225.07.12б/н, 63213842516,05325.07.12б/н, 63217242516,05423.07.12101451, 11, 699531, 699694, 632188, 632189, 632190, 63219138215,35527.07.12632124, 6772349799,42616.07.12677251, 677251-в, 677251-а, 677223, 632140, 63216938014,98719.07.12677271, 02442446144,34825.07.12632136, 677288, 677237, 77111337768,73926.07.1220122507, 632161, 632163, 63218437671,521025.07.12762064, 69986336718,40Всього за липень 2012 року на суму 372482 грн.1103.08.12632194, 63219339472,631206.08.12677254, 63219241107,201307.08.12632107, 63219940072,871406.08.12632198, 67724141107,201507.08.12687507, 63215641557,051613.08.12677215, 68753041164,271717.08.12687533, 67727439258,421816.08.12637503, 69967341211,271916.08.12687539, 76207739249,002017.08.12632121, 68753139258,422110.08.12687503, 687501, 687532, 687503, 687532, 68750138569,772227.08.12687572, 68755840131,262327.08.12687574, 68757040131,262418.08.12699671, 68753838276,962522.08.12687547, 68754542218,232622.08.12687563, 63216041721,542727.08.12632137, 68755042137,822827.08.12765788, 68755342137,82Всього за серпень 2012 року на суму 728783 грн.2907.09.12687621, 68759839333,493007.09.12702003, 632195, 0133975, 632144, 687597, 76200339333,493112.09.12699503, 765791, 687554, 63224039848,763217.09.12687576, 68757843515,39Всього за вересень 2012 року на суму 162031 грн.3311.10.12688075, 68806340097,093412.10.12632247, 68755761952,003513.10.12230085, 63213143366,503611.10.12688068, 6322564097,093705.10.12230089, 69950443407,653803.10.12688056, 68805940729,263904.10.12632195, 63227039193,83Всього за жовтень 2012 року на суму 272843 грн.Всього за період липень-жовтень 2012 року на суму 1536139грн.Суд приходить до висновку, що в разі здійснення перевантаження вантажу на території України в зонах митного контролю та оформлення нових перевізних документів на вантаж, ввезений на територію України, такі перевезення не містять ознак транзитних перевезень в розумінні Митного кодексу України.

Такі операції є постачанням послуг з міжнародного перевезення багажу та вантажів автомобільним транспортом, що здійснені за єдиним міжнародним перевізним документом, у зв'язку з чим вірно оподатковані позивачем за нульовою ставкою.

Одночасно, у період липень-грудень 2012 року позивачем здійснювались перевезення без перевантаження багажу та вантажів автомобільним транспортом (Таблиця 2).

Таблиця 2. Перевезення, що здійснювалась із перевантаженням вантажу на території України

№ з/пДата перевезенняCMR, №Вартість, грн.105.07.1263213540154,32205.07.123365239975,00306.07.1263212639752,92405.07.1212/6/1736143165,89510.07.1212/2/5372442250,92610.07.1263212238317,45712.07.12453289139197,67812.07.1263215239197,67913.07.1201269943802,441013.07.1267722538117,661117.07.12282842825,531212.07.12870274-37636438233,38Всього за липень 2012 року на суму 484963,85грн.1324.10.12585601 1419.10.12688092 1525.10.12687551 1625.10.12875482309 1725.10.12875479544 Всього за жовтень 2012 року на суму 205793,21 грн.1830.11.1258566942583,031930.11.120235642583,032030.11.12877503-388429, 877786-389400, 878283-390484, 878068-39012440228,512130.11.12877420-38897640228,512227.11.1268808539376,082327.11.12385138405,002426.1.1258567138405,002522.11.1258564837099,002627.11.1201299642484,712721.11.12585644, 68755529653,692809.11.12856597-351615, 876898-387884, 877610-38931839782,812906.11.12687522/141253,053007.11.12876117-386485, 876727-38767739869,993107.11.12876636-387401, 876890-38788639869,993212.11.1268809338555,993309.11.1263227441635,733407.11.1263226810231,043506.11.1256562340850,623602.11.1258562939409,49Всього за листопад 2012 року на суму 722505,26 грн.3727.12.12525640, 525628, 25263943845,363804.1.12271141745,843925.12.1201619045430,134025.12.1252561338562,794106.12.1286489042815,714203.12.1258568041518,844314.12.1239008, 525603, 58569041558,804419.12.1252560438165,00Всього за грудень 2012 року на суму 333642,47 грн.Всього за період липень-грудень 2012 року на суму 1746904,79 грн.З матеріалів справи вбачається, що операції по перевезенню вантажів згідно вказаних у Таблиці 2 CMR в частині перевезення в межах митної території України віднесені позивачем до транзитних операцій та відповідно до п. 197.8 ст. 197 Податкового кодексу відображені у рядку 5 податкової декларації з ПДВ за відповідні періоди, а в частині перевезення поза межами митної території - до таких, що оподатковуються за нульовою ставкою, оскільки є операціями з постачання послуг з міжнародного перевезення багажу та вантажів автомобільним транспортом.

Суд не вбачає за можливе до вказаних правовідносин застосувати рекомендації узагальнюючої консультації «Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації щодо порядку оподаткування транспортно-експедиторської діяльності», затвердженої наказом ДПС України №610 від 06.07.2012 року у зв'язку з наступним.

Так, з покликанням на надані консультацією роз'яснення, в акті перевірки (т. І, а.с.12 зворотний бік) відповідач зазначає, що пільга, визначена пунктом 197.8 статті 197 Кодексу застосовується до операцій з постачання послуг з транзитного перевезення по всьому маршруту перевезення вантажів в цілому, без поділу його на відрізки в межах митної території України та поза межами митної території України.

Разом з тим, Податковий кодекс України не містить такої заборони, окрім того, вказані роз'яснення прямо суперечать вимогам вказаних вище нормативно-правових актів.

В матеріалах справи наявні бухгалтерські довідки-розрахунки визначення обсягу транзитних перевезень та додатки до шляхових листів із маршрутами руху за період липень-грудень 2012 року, якими підтверджуються відомості про підстави визначення обсягу транзитних перевезень (т. V, а.с.165-249, т.VI а.с.1-6). Вказані обставини представниками відповідача не спростовувались.

Наведені вище обставини дають підстави для висновків про те, що позивачем правомірно віднесено до обсягу операцій, що оподатковуються за ставкою 0% (р.2.2 декларації) міжнародні перевезення із перевантаженням та до таких, які звільненні від оподаткування транзитні перевезення в межах митної території України у період липень-грудень 2012 року.

Щодо висновків відповідача про завищення позивачем сум бюджетного відшкодування по ПДВ суд зазначає наступне.

Статтею 200 Податкового кодексу України регламентовано порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню).

Згідно п. 200.1 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

У відповідності до положень пунктів 200.2 та 200.3 ст.200 Податкового кодексу України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі, розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

За змістом п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п.200.5 ст.200 Податкового кодексу України не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які: були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів); мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

На підставі п.200.6 ст.200 Податкового кодексу України платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Підпунктом 4.6.4 пункту 4.6 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженогонаказом Міністерства фінансів України № 1492 від 25 листопада 2011 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2011 року за № 1490/20228 (далі - Порядок № 1492) передбачено, що якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення (рядок 22 декларації), подається (Д2) (додаток 2).

Відповідно до підпункту 4.6.5. пункту 4.6 Порядку №1492 платники, які відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість та заповнили рядок 22 декларації, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та подають (ДЗ) (додаток 3). Значення рядка З (ДЗ) (додаток 3) переноситься до рядка 23 декларації за поточний звітний (податковий) період. Залежно від обраного платником напряму повернення суми бюджетного відшкодування (на рахунок цього платника у банку або у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів) така сума вказується або в рядку 23.1, або у рядку 23.2, або частково розподіляється у рядках 23.1 та 23.2 декларації.

Таким чином, платник податків має право включити суму від'ємного значення з ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню до складу відповідного бюджетного відшкодування та/або до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду. При цьому залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду відображається в додатку 2 до відповідної декларації, а розрахунок бюджетного відшкодування відображається в рядку 22 декларації та додатку З до неї.

Абзацом «а» пункту 200.14 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах.

Відповідно до пункту 200.6 статті 200 Податкового кодексу України платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Пунктом 200.7 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Таким чином, прийняття рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування або прийняття рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів є правом платника податків, наданим йому статтею 200 Податкового кодексу України, а не його обов'язком.

З аналізу вищенаведених норм, виходячи із суті бюджетного відшкодування, викладеній в підпункті 14.1.18. пункту 14.1. статті 14 та в пункті 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, що полягає у поверненні з бюджету надмірно сплаченого податку, при цьому незалежно від податкового періоду в якому склалася така сплата податку, умовою бюджетного відшкодування податку, згідно пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, виступає фактична сплата цього податку постачальнику товарів (послуг) в ціні придбання таких товарів.

Таким чином, сума, розрахована за правилами статті 200 Податкового кодексу України, набуває статусу бюджетного відшкодування та підлягає поверненню з бюджету. При цьому, законодавчо установлений порядок повернення з бюджету сум бюджетного відшкодування не передбачає автоматичного погашення сум бюджетного відшкодування у разі, якщо такі суми не були своєчасно заявлені до відшкодування.

Зі змісту вищевикладеного, слідує, що Податковий кодекс України не обмежує бюджетне відшкодування виключно сумою податкового кредиту попереднього звітного періоду як і не обмежує право платника податку заявити до повернення суму бюджетного відшкодування часовими межами певного податкового періоду, та не ставить право платника податку на отримання податкової вигоди в залежність від того, в якому звітному податковому періоді у платника виникло право на податковий кредит у розмірі суми бюджетної заборгованості.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, заперечуючи проти позову, правомірності спірних податкових повідомлень-рішень не довів.

З огляду на викладене, позовні вимоги слід задовольнити повністю, визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 19.02.2013 року за № 0000171544, № 0000181544, № 0000191544, № 0000201544 та стягнути з Державного бюджету України відшкодування з ПДВ за листопад-грудень 2012 року в загальній сумі 118712,00 грн.

Відповідно до ст. 94 КАС України, суд присуджує на користь позивача з Державного бюджету понесені ним документально підтверджені судові витрати.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби від 19.02.2013 року за № 0000171544.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби від 19.02.2013 року № 0000181544.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби від 19.02.2013 року № 0000191544.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби від 19.02.2013 року № 0000201544.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю - фірма "ДП Рівнетрансекспедиція" суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в загальній сумі 118712,00 грн., в тому числі за листопад 2012 року 63019 грн., за грудень 2012 року 55693 грн.

Присудити на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю - фірма "ДП Рівнетрансекспедиція" із Державного бюджету судовий збір у розмірі 2294 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі проголошення судом вступної та резолютивної частин постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання повного тексту постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Гломб Ю.О.