Рішення № 30765058, 18.04.2013, Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 192/44/13- ц

Провадження № 2/192/125/13

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" квітня 2013 р. Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої - судді Омелюх В.М.,

при секретарі Савчуковій В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт.Солоне цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором.

На обґрунтування своїх вимог посилається на те, що між ТОВ «Комерційний банк «Дельта», правонаступником якого є позивач ПАТ «Дельта банк», та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №01103253201007 від 20 жовтня 2007 року, відповідно умов якого відповідачу було надано кредит в сумі 4199 гривень 00 копійок на придбання певного майна на умовах визначених договором із остаточним терміном повернення кредиту та сплати відсотків і комісійних по ньому не пізніше ніж 19 жовтня 2009 року, моментом погашення кредиту вважається день зарахування коштів на розрахунковий рахунок кредитора в повному обсязі суми кредиту, нарахованих відсотків за його користування, всіх інших виплат передбачених договором.

Після укладення кредитного договору відповідач систематично порушував свої договірні зобовязання, про що повідомлявся банком, в звязку з чим станом на 10 жовтня 2012 року утворилася заборгованість за кредитним договором №01103253201007 від 20 жовтня 2007 року в розмірі 2399 гривень 38 копійок, в звязку з чим змушені звернутися з позовом до суду для примусового стягнення зазначеної заборгованості.

Представник позивача, який належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, у судове засідання не зявився, згідно заяви (а.с.4) позовні вимоги підтримав у повному обсязі, прохав їх задовольнити та не заперечував проти заочного розгляду справи в разі неявки відповідача.

Відповідач в судове засідання не зявився, про причини своєї неявки суд не повідомив, як не повідомив і про зміну свого фактичного місяця проживання. Відповідач повідомлявся про час і місце розгляду справи за зареєстрованим у встановленому законом місцем проживання ІНФОРМАЦІЯ_1, про що свідчить направлена рекомендованою кореспонденцією на його адресу повістка-виклик до суду, яка повернулася без вручення з позначкою «адресат за зазначеною адресою не проживає» (а.с.26-27, 31) в звязку з чим суд вважає можливим розгляд справи за відсутності відповідача, оскільки відповідно до вимог ч.5 ст.74 ЦПК України у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

В звязку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд у відповідності з ч. 2 ст.197, ст.224 ЦПК України ухвалив здійснювати розгляд справи у відсутність сторін, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу та в звязку з неявкою належним чином повідомленого відповідача за письмовою згодою позивача у порядку заочного провадження по наявним у справі доказах.

Суд, дослідивши докази, що маються у справі, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання), а відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі припинення зобовязання внаслідок односторонньої відмови від зобовязання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, а також сплата неустойки(штрафу, пені), якою відповідно до ст.549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання і право на яку згідно ст. 550 ЦК України виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобовязання.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення зміну, або припинення цивільних прав та обовязків. Зміст договору відповідно до ст. 628 ЦК України становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства. Однією із різновидностей зобовязання є кредитний договір, укладений між сторонами, який відповідно до ст. 629 ЦК України є обовязковим до виконання сторонами.

Судом встановлено, що між позивачем - товариством з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Дельта», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Дельта Банк»(а.с.18-19), та відповідачем 20 жовтня 2007 року був укладений кредитний договір №01103253201007 про надання споживчого кредиту на придбання певного майна\послуг в сумі 4199 гривень 00 копійок зі сплатою відсоткової ставки за користування кредитом в розмірі 0,1 річних та ведення кредитної справи на 24 місяці зі строком повернення до 19 жовтня 2009 року (а.с.8-10), а відповідач зобовязався здійснювати погашення кредиту та відсотків за користування ним в строки та розмірі, обумовлені кредитним договором, шляхом внесення щомісячно готівки на рахунок банку починаючи з жовтня 2007 року та погасити кредит не пізніш 19 жовтня 2009 року (а.с.6).

Відповідач отримав кредит у сумі 4199 гривень 00 копійок, що підтверджується меморіальним ордером №37679297 від 22 жовтня 2007 року, рахунком фактурою №СФDND від 20 жовтня 2007 року та видатковою накладною №PHDND-000000572 від 20 жовтня 2007 року (а.с.5,16-17), але в порушення умов договору як до 19 жовтня 2009 року, так і до дня розгляду справи судом не виконав взяті на себе грошові зобовязання та не виплачував як суми отриманого за договором кредиту, так і відсотків за користування кредитом відповідно до визначених сторонами умов кредитного договору, внаслідок чого станом на 10 жовтня 2012 року утворилася заборгованість за сумою кредиту в розмірі 2399 гривень 29 копійок, за відсотками в сумі 0,09 гривень, що свідчить про те, що при несвоєчасній сплаті позичальником платежів в строки, передбачені договором, позивач має право вимагати від відповідача оплати боргового зобов'язання в примусовому порядку згідно чинного законодавства України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що необхідно стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №01103253201007 від 20 жовтня 2007 року в сумі 2399 гривень 38 копійок та витрати по сплаті судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526-530, 536, 543, 598, 610-615, 624, 625, 638-654, 1046-1056-1 ЦК України; ст.ст. 10, 11, 57, 60, 74, 88, 209, 212-215, 224-228 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» за кредитним договором №01103253201007 від 20 жовтня 2007 року заборгованість в сумі 2399 (дві тисячі триста девяносто девять) гривень 38 копійок та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 214 (двісті чотирнадцять) гривень 60 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через Солонянський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку, а строк на апеляційне оскарження рішення суду починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Головуюча: суддя