Ухвала суду № 30764101, 18.04.2013, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

№ 22-ц/778/1703/13 Головуючий у 1 інстанції: Крамаренко І.А.

Суддя-доповідач: Денисенко Т.С.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2013 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Боєвої В.В.,

суддів Денисенко Т.С.,

Коваленко А.І.,

при секретарі: Хомяк К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 01 жовтня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа кредитна спілка „Хортиця" про розірвання договору дарування, -

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2011 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про розірвання договору дарування.

Позивач зазначав, що 26 листопада 2010 року він подарував квартиру АДРЕСА_1 відповідачці, яка є його онукою. Ця квартира належала йому на підставі свідоцтва про право власності на житло та свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої дружини. Квартиру він отримав, працюючи на ВАТ „Запорізький алюмінієвий комбінат" більше сорока років. В цій квартирі вони із його дружиною проживали багато років до її смерті. На момент дарування квартири у нього з онукою була усна домовленість про те, що вона надасть можливість йому дожити останні дні у своїй квартирі. Вони домовлялись, що відповідач нічого не буде робити із квартирою до того, поки він живий. Ця квартира йому дуже дорога, як пам'ять про померлу дружину, тут є сусіди, які йому допомагають принести ліки або продукти. Відповідач вмовила його оформити договір дарування, оскільки потім дуже довго оформлювати спадщину, крім того обіцяла доглядати за ним. Протягом року, після оформлення договору дарування, вона жодного разу не прийшла до нього, нічим не допомогла, жодного разу не сплатила комунальні послуги. Крім того, до нього почали приходити незнайомі люди оглядати квартиру, пояснюючи, що квартира виставлена на продаж. На підставі ст. 727 ЦК України просив розірвати договір дарування квартири.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 01 жовтня 2012 року відмовлено у задоволенні позову.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення представника апелянта ОСОБА_5, заперечення представника третьої особи Трібусяна О.В., перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Як установлено судом, 26 листопада 2010 року ОСОБА_3 подарував своїй онуці ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_1. Укладений ними договір дарування зазначеної квартири посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_7, реєстр №302. Ця квартира на момент дарування належала ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на житло №3095, посвідчене ВАТ «Запорізький алюмінієвий комбінат» 07 вересня 1999 р., зареєстроване в Орендному підприємстві Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації 20.09.1999 р, та свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого Третьою Запорізькою державною нотаріальною конторою 03.12.2008 за реєстровим номером №1-2308, зареєстрованим в Запорізькому БТІ 19.11.2010 р, що підтверджено витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданим Орендним підприємством Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації 26.11.2010 за №28147513, реєстраційний №25250005(а.с. 3-5).

Заявивши вимоги про розірвання зазначеного договору дарування на підставі ст. 727 ЦК України, позивач посилався на те, що відповідачка створює загрозу безповоротної втрати дарунка - не сплачує комунальні послуги за квартиру та існує загроза продажу цієї квартири.

Суд повно і всебічно дослідивши обставини справи, дійшов до правильного висновку про відмову у задоволенні вимог позивача за недоведеністю.

Доводи апелянта про неправильне трактування судом ст. 727 ЦК України безпідставні.

Згідно з ч. 2 ст. 727 ЦК України дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування, якщо обдаровуваний створює загрозу безповоротної втрати дарунка, що має для дарувальника велику немайнову цінність.

Суд першої інстанції правильно зазначив, що продаж квартири не є безповоротною втратою дарунку у сенсі ст. 727 ЦК України. Несплата обдарованою комунальних послуг та ненадання нею позивачу допомоги також не є підставою для розірвання договору дарування у відповідності до вимог ст. 727 ЦК України.

Рішення ухвалене з додержанням вимог закону. Підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 01 жовтня 2012 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: