Постанова № 30763787, 17.04.2013, Луганський окружний адміністративний суд

10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 квітня 2013 року Справа № 812/2930/13-а

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Твердохліба Р.С.,

за участю

секретаря судового засідання Андріасяна Е.А.,

та

представників сторін:

від позивача - не прибув,

від відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування у розмірі 3055,43 грн.,

ВСТАНОВИВ:

27 березня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування у розмірі 3055,43 грн.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що фізична особа-підприємець - ОСОБА_1 зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до пункту 3.2 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, який затверджений постановою правління Пенсійного фонду України та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01 листопада 2010 року за № 1014/18309, фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, наступного за звітнім періодом.

15 березня 2013 року 2013 року відповідачем подано звіт щодо нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за даними якого сума нарахованого єдиного внеску за 2012 рік становить 3455,43 грн.

Станом на дату подання позову відповідач має заборгованість зі сплати єдиного внеску у розмірі 3055,43 грн.

Відповідно до ч.4 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» управлінням Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області відповідачу була направлена вимога про сплату боргу, яку отримано відповідачем 05 березня 2013 року, у встановлені законом строк не оскаржено та не сплачено.

У зв'язку з вищевикладеним, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01 квітня 2012 року по 31 грудня 2012 року у розмірі 3055,43 грн.

Представник позивача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, на адресу суду надіслав клопотання про розгляд справи без його участі (арк. справи 23, 24).

Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, причини не прибуття суду не повідомив (арк. справи 27).

З огляду на положення ст. 128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності належним чином повідомлених сторін.

Відповідно до ч.6 ст.71 КАС України суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з таких підстав.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яким запроваджено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, та визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області та, з огляду на положення Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», є платником єдиного внеску (арк. справи 8).

Відповідно до п.4 ч.1 ст.4 Закону України № 2464 та п.п.2.1.3. Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року № 21-5 та зареєстрованої в Мін'юсті України 27 жовтня 2010 року № 994/18289, фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування є платниками єдиного внеску.

В порушення норм Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» фізична особа - підприємець ОСОБА_1 не сплачує єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у зв'язку з чим за відповідачем обліковується заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01 квітня 2012 року по 31 грудня 2012 року у розмірі 3055,43 грн., що підтверджується звітом за 2012 рік та карткою особового рахунку платника єдиного внеску (арк. справи 11-12, 14).

У визначений законом строк відповідач суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у добровільному порядку не сплачено.

Відповідно до ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», рішення, прийняті органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

З матеріалів справи вбачається, що за несвоєчасну сплату єдиного внеску до Пенсійного фонду Україні на підставі ч.4 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» відповідачу надіслано вимогу про сплату боргу від 01 березня 2012 року № Ф 22 (арк. справи 13), яка отримана відповідачем 05 березня 2013 року (арк. справи 16).

Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки відповідач суму недоїмки не сплатив, вимоги про сплату недоїмки з управлінням Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області не узгодив та у судовому порядку її не оскаржив.

Відповідачем суду не надано доказів оскарження вимоги у встановленому Законом порядку, а отже вимога є чинною та підлягає виконанню.

Оскільки відповідач за час судового розгляду справи у добровільному порядку заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 3055,43 грн. не сплатив, позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають повному задоволенню.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 КАС України, а також те, що позивач відповідно до статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.17, 18, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, місцезнаходження: АДРЕСА_1) на користь управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області заборгованість зі сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01 квітня 2012 року по 31 грудня 2012 року у розмірі 3055,43 грн.(три тисячі п'ятдесят п'ять гривень сорок три копійки) на р/р 37191104001220, код 21792494, МФО 804013, ГУДКСУ у Луганській області.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя Р.С. Твердохліб