Рішення № 30763115, 18.04.2013, Чернігівський районний суд Запорізької області

Справа № 329/224/13-ц

Провадження№2/329/92/2013

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2013 року. смт. Чернігівка Чернігівський районний суд Запорізької області

в складі: головуючого-судді Поди Н.М.

при секретарі: Сивак В.Г.

за участю прокурора Пірожника Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Чернігівка цивільну справу за позовом прокурора Чернігівського району Запорізької області в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа орган опіки та піклування Чернігівської районної державної адміністрації Запорізької області про позбавлення батьківських прав,

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Чернігівського району в інтересах малолітньої ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, ОСОБА_3, в якій просить позбавити їх батьківських прав відносно їх доньки, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Позивач посилається на те, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 мають малолітню доньку, народження якої відбулося передчасне та вона потребувала постійного медичного нагляду і перебування у лікарняному закладі. 13.08.2012р дитину направлено для обтеження до ЗОДКЛ, де остання перебувала з 13.08.2012р. по 28.08.2012р., однак батьки чи інші родичі дитину не відвідували, станом її здоров'я не цікавились. Після повернення дитини до Чернігівської ЦРЛ батьки також дитину не відвідували, не телефонували, станом її здоров'я не цікавились. 30.01.2013р. Чернігівською ЦРЛ було складено акт про дитину, яку батьки відмовилися забрати із закладу охорони здоров'я. Службою у справах дітей неодноразово здійснювались виїзди за місцем проживання сім'ї для обстеження умов проживання та встановлення можливості перебування дитини вдома. На момент обстежень умови проживання сім'ї незадовільні.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зловживають спиртними напоями та перебувають на обліку у лікаря нарколога з приводу алкоголізму, негативно характеризуються за місцем свого проживання, знаходяться з 2009 на обліку у службі у справах дітей Чернігівської РДА, неодноразово позбавлялись батьківських прав щодо інших своїх дітей.

У зв'язку з тим, що батьки самоусунулися від виконання батьківських обов'язків, не забрали дитину протягом шести місяців із закладу охорони здоров'я без поважної причини, не цікавляться життям своєї малолітньої доньки, не дбають про її розвиток, не піклуються про їх виховання, позивач просить суд позбавити відповідачів батьківських прав відносно їх малолітньої доньки, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

В судовому засіданні представник позивача, прокурор Пірожник Д.О. позов підтримав та просив його задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, надали до суду письмові заяви в яких просили розглянути справу без їх участі та не заперечували проти задоволення позовних вимог.

Представник третьої особи, орган опіки і піклування Чернігівської районної державної адміністрації, ОСОБА_4 в судовому засіданні просила позов задовольнити.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника третьої особи, вивчивши матеріали справи, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачі, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується її свідоцтвом про народження (а.с.8).

Відповідно до матеріалів справи відповідачі дитиною не цікавляться, не дбають про її здоровя, моральний та фізичний розвиток, не забрали дитину протягом шести місяців із закладу охорони здоров'я без поважної причини, не турбуються про її фізичний та духовний розвиток, не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, що негативно впливає на її фізичний розвиток, не спілкуються з нею та не проявляють до неї інтересу, зловживають сприртними напоями, ніде не працюють.

Оцінюючи зібрані докази, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ухиляються від виховання своєю дитини.

Згідно ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я або навчальний заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Згідно ч.ч.1-5 ст.150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сімї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; зобов'язані піклуватися про здоровя дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; зобов'язані поважати дитину; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.

Відповідно до ст. 164 Сімейного кодексу України та ч. 2 п. 16 Пленуму Верховного суду від 30.03.2007 № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток, як складову виховання, не спілкуються з дитиною, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не виявляють інтересу до її внутрішнього світу, не створюють умов для отримання нею освіти.

Відповідно до ст.ст. 8,11 Закону України „Про охорону дитинства кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки, або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Предметом основної турботи та основним обовязком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя тощо.

Відповідно до статей 25, 27, 29 Конвенції про Права дитини, ратифікованої Постановою ВР 27.02.1991 року, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Держави-учасниці визнають права дитини, яка віддана компетентними органами на піклування з метою догляду за нею, її захисту або фізичного чи психічного лікування, на періодичну оцінку лікування, наданого дитині, і всіх інших умов, пов'язаних з таким піклуванням про дитину. Держави-учасниці погоджуються щодо того, що освіта дитини має бути спрямована на: розвиток особи, талантів, розумових і фізичних здібностей дитини в найповнішому обсязі; виховання поваги до прав людини та основних свобод, а також принципів, проголошених у Статуті Організації Об'єднаних Націй; виховання поваги до батьків дитини, її культурної самобутності, мови і національних цінностей країни, в якій дитина проживає, країни її походження та до цивілізацій, відмінних від її власної; підготовку дитини до свідомого життя у вільному суспільстві в дусі розуміння, миру, терпимості, рівноправності чоловіків і жінок та дружби між усіма народами, етнічними, національними і релігійними групами, а також особами з корінного населення.

Враховуючи вищевикладене, суд, вважає, що позовні вимоги про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2, ОСОБА_3 законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі та вважає необхідним позбавити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 батьківських прав стосовно малолітньої доньки, ОСОБА_1 за тими підставами, що відповідачі самоусунулися від виконання своїх батьківських обовязків по відношенню до малолітньої дитини, взагалі не проявляють до неї батьківської турботи, матеріальної допомоги не надають, вихованням та їх долею не цікавляться, тому формальна наявність батьків ставить дитину в скрутне становище, так як вона не може мати юридичного статусу дитини, яка залишилась без піклування батьків, і в повній мірі користуватись пільгами та державними гарантіями, що мають діти даної категорії, згідно чинного законодавства та вважає необхідним, в інтересах ОСОБА_1 з метою встановлення її соціального статусу, позбавити відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 батьківських прав по відношенню до їх доньки, ОСОБА_1 Батьки дитиною взагалі не опікуються, не забрали її протягом шести місяців із закладу охорони здоров'я без поважної причини, не турбуються про її фізичний та духовний розвиток, не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, що негативно впливає на її фізичний розвиток

Керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст. ст. 150, 155, 164, 165, 166 СК України , суд

В И Р І Ш И В:

Позов прокурора Чернігівського району Запорізької області в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа орган опіки та піклування Чернігівської районної державної адміністрації Запорізької області про позбавлення батьківських прав - задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 батьківських прав відносно її малолітньої доньки, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Позбавити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 батьківських прав відносно його малолітньої доньки, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 114,70 грн. отримувач коштів: Державний бюджет Чернігівського району Запорізької області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37892348, банк отримувача: УДК у Чернігівському районі ГУДКУ у Запорізькій області, код банку отримувача (МФО) 813015, рахунок отримувача: 31213206700316, код класифікації доходів бюджету: 22030001, Чернігівський районний суд Запорізької області, код ЄДРПОУ 37304095.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя