Рішення № 30762742, 15.04.2013, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №2/333/891/13

Провадження 333/53/13-ц

ЗАОЧНЕ рішення

Іменем України

20 березня 2013 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючогосудді Холода Р.С.,

при секретарі Жанжаровій О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат, -

встановив:

Позивач ПАТ «Дельта Банк» звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 1 125,30 гривень та судові витрати, посилаючись на те, що 03.08.2006 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Дельта»», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №001-07065-020806, згідно вимог якого відповідач отримав кредит в сумі 1 450,90 гривень на строк до 01.08.2009 року на придбання певного майна (послуг) з платою за користування кредитом в розмірі 10% річних та з платою за введення кредитної справи в розмірі 2,99% щомісячно. Однак ОСОБА_1 порушила вимоги кредитного договору, а саме не виконала в обумовлені строки зобовязання щодо сплати відсотків та комісії по ньому, тому позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.

Представник позивача в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи був повідомлений судом своєчасно та належним чином, надав суду заяву, в якій просив на підставі ч.2 ст.158 Цивільно-процесуального кодексу України розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав повністю, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач, повідомлена судом належним чином про час та місце розгляду справи, повторно у судове засідання не зявилася і не повідомила суд про причини неявки. Оскільки суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, відповідно до вимог ч.4 ст.169 Цивільно-процесуального кодексу України суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, приходить до наступних висновків.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

03.08.2006 року між ТОВ «Комерційний банк «Дельта»», правонаступником якого є позивач (кредитор), та ОСОБА_1 (позичальник) було укладено кредитний договір №001-07065-020806 (а.с.8-9), згідно вимог якого відповідач отримав кредит в сумі 1450,90 гривень на придбання певного майна (послуг) та оплати кредитору плати за надання кредиту, про що свідчить меморіальний ордер №622248 від 03.08.2006 року (а.с.5) та рахунок-фактура №ЗАО-40 від 02.08.2006 року (а.с.14), на строк до 01.08.2009 року з платою за користування кредитом в розмірі 10% річних та з платою за введення кредитної справи в розмірі 2,99% щомісячно. Відповідач ОСОБА_1 отримала у своє розпорядження майно мобільний телефон «Samsung», що підтверджується видатковою накладною №ЗАО-40 від 02.08.2006 року (а.с.15).

Відповідно до п.2.2 кредитного договору №001-07065-020806 від 02.08.2006 року моментом погашення кредиту вважається день зарахування на відповідні рахунки кредитора в повному обсязі: суми кредиту, нарахованих процентів за його користування, всіх інших плат, передбачених кредитним договором, та можливих штрафних санкцій за невиконання або неналежне виконання позичальником умов кредитного договору.

Згідно п.2.3 зазначеного кредитного договору за користування кредитом позичальник сплачує кредитору проценти, виходячи зі ставки 10% в рік.

Пунктом 2.4 кредитного договору №001-07065-020806 від 02.08.2006 року передбачено, що проценти за користування кредитом нараховуються кредитором щомісячно в день, який відповідає даті укладення кредитного договору, на суму фактичної заборгованості за кредитом, виходячи з кількості днів в періоді нарахування (факт/факт). Періодом нарахування вважається календарний місяць, який обчислюється з дня, що відповідає даті укладення кредитного договору, в поточному місяці по день, який припадає на дату, відповідну даті укладення договору, в наступному місяці. При розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день повернення кредиту.

На підставі п.2.5 вказаного кредитного договору за ведення кредитної справи позичальник сплачує кредитору плату в розмірі 2,99% в місяць.

Згідно п.2.6 кредитного договору №001-07065-020806 від 02.08.2006 року плата за ведення кредитної справи нараховується банком щомісячно в день, що відповідає даті укладення кредитного договору на повну суму кредиту, наданого позичальнику, незалежно від фактичної кількості днів користування кредитом в періоді нарахування. Періодом нарахування вважається календарний місяць, який обчислюється з дня, що відповідає даті укладення кредитного договору, в поточному місяці по день, який припадає на дату, відповідну даті укладення договору, в наступному місяці.

Відповідно до п.2.8 зазначеного кредитного договору починаючи з місяця, що слідує за місяцем, в якому наданий кредит, позичальник щомісяця не пізніше 4 числа кожного місяця сплачує кредитору рівними частинами суму грошових коштів, яка включає заборгованість за кредитом, заборгованість по сплаті процентів та плати за введення кредитної справи, у розмірі 91 грн.

На підставі п.3.2 кредитного договору №001-07065-020806 від 02.08.2006 року позичальник зобовязується не пізніше кінцевого терміну повернення кредиту виконати своєчасно та в повному обсязі зобовязання за кредитним договором.

Згідно п.6.1 вказаного кредитного договору при несвоєчасній сплаті позичальником платежів в строки, передбачені кредитним договором кредитор має право вимагати від позичальника оплати боргового зобовязання в примусовому порядку згідно чинного законодавства України.

Однак ОСОБА_1 вимоги кредитного договору не виконує, в обумовлені строки комісії та відсотки по ньому не сплачує. Станом на 30.08.2012 року у ОСОБА_1 виникла заборгованість за кредитним договором №001-07065-020806 від 02.08.2006 року в розмірі 1 25,30 грн., а саме: 38,20 гривень заборгованість за відсотками, 1087,10 грн. заборгованість за комісіями (а.с.6-7).

Згідно ст.514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобовязанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

На підставі ч.1 ст.516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобовязані здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст.1054 Цивільного кодексу України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, тобто норми про договір позики.

На підставі ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною 1 ст.1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно ст.ст.610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Боржник, який прострочив зобовязання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливості виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ч.1 ст.1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобовязаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, на підставі ч.2 якої боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ст.617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобовязання, звільняється від відповідальності за порушення зобовязання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, відсутність у боржника відповідних коштів.

Згідно ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в ході судового розгляду справи встановлено, що на підставі кредитного договору №001-07065-020806 від 02.08.2006 року ТОВ «Комерційний банк «Дельта»», правонаступником якого є позивач, надав відповідачу ОСОБА_1 кредит. Однак, остання порушила вимоги кредитного договору, а саме: не виконала в обумовлені строки зобовязання щодо сплати комісії та відсотків по ньому, тому є підстави для стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості по несплачених відсотках та несплаченій комісії відповідно до приведеного позивачем розрахунку, який суд визнає належним доказом по справі.

Враховуючи викладене, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.88 Цивільно-процесуального кодексу України, так як судове рішення ухвалюється у повному обсязі на користь позивача, понесені ним і документально підтверджені судові витрати підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.617, 625, 516, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ч.4 ст.169, ст.ст.209, 214, 215 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позов публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (р/р №29095000050556, МФО 380236, код ЄДРПОУ 34047020) 1 125 (одна тисяча сто двадцять пять) грн. 30 (тридцять) коп. заборгованості за кредитним договором №001-07065-020806 від 02.08.2006 року.

Стягнути з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (р/р №29095000050556, МФО 380236, код ЄДРПОУ 34047020) 214 (двісті чотирнадцять) грн. 60 (шістдесят) коп. витрат по сплаті позивачем судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м.Запоріжжя. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Комунарського районного суду

м.Запоріжжя Р.С. Холод