Ухвала суду № 30761735, 17.04.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Фещук А.В.

Суддя-доповідач:Зарудяна Л.О.

УХВАЛА

іменем України

"17" квітня 2013 р. Справа № 0670/4021/12

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Зарудяної Л.О.

суддів: Іваненко Т.В.

Шевчук С.М.,

при секретарі Зеліковій О.В. ,

за участю сторін

від позивача: Тарнавського В.Я., представника за дорученням;

від відповідача: не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "19" лютого 2013 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бехівський гранітний кар'єр" до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 19.02.2013 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Бехівський гранітний кар'єр" до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000732301 від 13.06.2012р. задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області №0000732301 від 13.06.2012 р.

Відшкодовано з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бехівський гранітний кар'єр" судові витрати зі сплати судового збору у сумі розміром 2188 (дві тисячі сто вісімдесят вісім) грн. 00 (нуль) коп.

Не погоджуючись з ухваленою судом першої інстанції постановою, вважаючи, що невірно застосовано та порушено норми матеріального права, відповідач у справі подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржену постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні представник позивача проти доводів й вимог апеляційної скарги заперечив, вважаючи оскаржену постанову законною і обґрунтованою, просив залишити її без змін, а скаргу - без задоволення.

Відповідач в судове засідання не з"явився, хоч був повідомлений належним чином про дату, час і місце апеляційного розгляду, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Згідно з ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, у червні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Бехівський гранітний кар'єр" звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000732301 від 13.06.2012 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2012 року на 633871 грн. та донараховано штрафну (фінансову) санкцію у сумі розміром 316936 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що оскаржуване рішення №0000732301 від 13.06.2012 року прийняте податковим органом у зв'язку з порушенням позивачем вимог п.200.14 ст.200 V розділу Податкового кодексу України та V розділу Наказу Державної податкової адміністрації України "Про затвердження форм та порядку подання податкової звітності з податку на додану вартість", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 року №1492, затвердженого у Міністерстві юстиції України 20.12.2011 року за N 1490/20228, внаслідок чого Товариством з обмеженою відповідальністю "Бехівський гранітний кар'єр" було завищено заявлені до відшкодування з бюджету суми з податку на додану вартість за березень 2012 року в розмірі 633871 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі розміром 316936 грн.

В акті перевірки не наведено достатніх підстав для такого висновку, нарахування бюджетного відшкодування здійснено відповідно до норм Податкового кодексу України, товариством в додатку 2 до декларації з податку на додану вартість за березень 2012 року в графі 2, рядок 19 було допущено описку та зазначено період - лютий 2011 року, замість лютого 2012 року, однак сума податку на додану вартість 633871 грн., заявленого до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку була визначена вірно - у відповідності до первинних документів позивача.

З приводу вимог апеляційної скарги судова колегія вважає за необхідне зазначити таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бехівський гранітний кар'єр" є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 13568156, перебуває на податковому обліку в Коростенській об'єднаній державній податковій інспекції Житомирської області (далі - Коростенська ОДПІ).

Відповідачем здійснено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань правильності декларування сум податку на додану вартість в податкових деклараціях за лютий, березень 2012 року та заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку в декларації за березень 2012 року, за наслідками якої складено акт №735/22-01/13568156 від 25.05.2012 року (далі - акт перевірки).

Зазначеним актом зафіксовано порушення підприємством вимог п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено заявлені до відшкодування з бюджету суми за березень 2012 року в розмірі 633871 грн.

Зазначене порушення виникло у зв'язку з тим, що ТОВ "Бехівський гранітний кар'єр" в додатку 2 до декларації з податку на додану вартість за березень 2012 року в графі 2, рядок 19 допустило описку та зазначило період лютий 2011 року, замість лютого 2012 року, однак сума податку на додану вартість 633871 грн. заявленого до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку була визначена вірно - у відповідності до первинних документів позивача.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000732301 від 13.06.2012 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2012 року у розмірі 633871 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі розміром 316936 грн.

Перевіряючи оскаржуване рішення на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд не може визнати його таким, що узгоджуються з правовими положеннями законів України, зважаючи на наступне.

Судом встановлено, що фактичною підставою для зменшення позивачеві податковим органом суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2012 року на 633871 грн., стало порушення вимог п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), що виникло у зв'язку з тим, що ТОВ "Бехівський гранітний кар'єр" в додатку 2 до декларації з податку на додану вартість за березень 2012 року в графі 2 рядок 19 допустило описку та зазначило період лютий 2011 року, замість лютого 2012 року, однак сума податку на додану вартість 633871 грн. заявленого до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку була визначена вірно - у відповідності до первинних документів позивача.

Відповідно до п. 14.1.18. ст. 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування- відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу

Згідно п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 п. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до пунктів 200.10, 200.11 ст.200 Податкового кодексу України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Відповідно до п.200.14 ст.200 Податкового кодексу України якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган, зокрема, у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування.

На підставі п.п.54.3.2 п.54 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Пунктом 200.1 ст. 200 ПК України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з абзацом "а)" пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг.

Відповідно до п.58.1 ст.58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Згідно п.2.2 розділу 2 "Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків" (затверджено наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 N 985 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України30 грудня 2010 р. за N 1440/18735) у випадках, що зазначені у пункті 2.1 цього розділу, відповідний структурний підрозділ органу державної податкової служби складає податкове повідомлення-рішення, зокрема, за формою згідно з додатком 6 про заниження заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (форма "В2").

Відповідно до п.п.14.1.157 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

ТОВ "Бехівський гранітний кар'єр" була допущена саме описка в одній цифрі року, а сума податку на додану вартість 633871 грн., заявлена до бюджетного відшкодування, була визначена вірно.

Враховуючи те, що позивачем фактично сплачено податок на додану вартість у березні 2012 року, що підтверджується документально, суд дійшов правильного висновку про те, що відповідачем неправомірно зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2012 року.

Зважаючи на наведене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про задоволення позовних вимог.

Підсумовуючи вищевикладене, слід вказати, що оскаржена постанова законна і обґрунтована, відповідає матеріалам справи та вимогам чинного законодавства.

Доводи апеляційної скарги не є переконливими та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Підстави для скасування постанови відсутні, а тому її слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "19" лютого 2013 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Л.О. Зарудяна

судді: Т.В. Іваненко С.М. Шевчук

Повний текст cудового рішення виготовлено "18" квітня 2013 р.

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "Бехівський гранітний кар'єр" вул.Невідома, 13,с.Бехи,Коростенський район, Житомирська область,11521

3- відповідачу Коростенська об'єднана державна податкова інспекція Житомирської області Державної податкової служби вул. Коротуна, 3,м.Коростень,Коростенський район, Житомирська область,11500 (р/п)