Постанова № 30761442, 18.04.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2013 р.Справа № 1570/7043/2012

Категорія: 8.2.15 Головуючий в 1 інстанції: Свида Л. І.

Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді-доповідача - Косцової І.П.

суддів - Турецької І.О.

- Стас Л.В.

за участю секретаря - Заболотної Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ПАТ «Українське Дунайське пароплавство» та СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 січня 2013 року у справі за адміністративним позовом ПАТ «Українське Дунайське пароплавство» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великим платниками податків у м. Одесі про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

ПАТ «Українське Дунайське пароплавство» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великим платниками податків у м. Одесі від 06.12.2011 року №000861630, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання по збору на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства за основним платежем у розмірі 286 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 72 грн., та №0000871630, яким нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 170 грн. за неподання розрахунку збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства.

В обґрунтування позову зазначено, що висновок податкового органу про порушення Товариством вимог чинного законодавства щодо нарахування та сплати збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, не ґрунтується на законі та суперечить фактичним обставинам справи, адже у періоді, що перевірявся, у Товариства був відсутній об'єкт оподаткування.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10 січня 2013 року позов задоволено частково. Суд скасував податкове повідомлення-рішення від 06.12.2011 року №000861630, в задоволенні решти вимог відмовив.

В апеляційній скарзі СДПІ, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення в частині задоволених вимог та прийняти нову постанову про відмову у їх задоволенні.

Позивачем також подано апеляційну скаргу, в якій, з посиланням на неповне з'ясування всіх обставин у справі та порушення норм матеріального права при встановленні правомірності прийняття податковим органом податкового повідомлення - рішення№0000871630, просить скасувати ухвалене у справі рішення в частині відмовлених позовних вимог та ухвалити нову постанову про задоволення позову в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга СДПІ не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга ПАТ «Українське Дунайське пароплавство» є обґрунтованою, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції у справі з'ясовано, що підставою для прийняття відповідачем податкових повідомлень-рішень, які є предметом оскарження, став акт Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великим платниками податків у м. Одесі №443/16-3/01125821/70 від 23.11.2011 року про результати планової виїзної перевірки ПАТ «Українське Дунайське пароплавство» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.10 року по 30.06.11 року.

Перевіркою встановлено порушення ст. 2 Закону України «Про розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства», а саме: підприємство не нарахувало збір на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства за січень 2010 року у сумі 286 грн. та не надало розрахунок збору на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства за січень 2010 року.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки податковим органом не доведено обгрунтованості встановленої ним суми оподатковуваних операцій, визначення Товариству податкового зобов'язання зі сплати збору на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства за січень 2010 року у сумі 286 грн. є безпідставним. У той же час суд погодився з правомірністю нарахування Товариству штрафних санкцій за не подання розрахунку збору на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства за січень 2010 року, зазначивши при цьому, що такий розрахунок Товариство зобов'язане подавати щомісяця, незалежно від наявності у нього об'єкту оподаткування.

Проте колегія суддів висновок суду першої інстанції щодо правомірності застосування до позивача штрафних санкцій вважає помилковим, з огляду на наступне.

Спеціальним законодавчим актом, який визначав порядок справляння та використання збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства на час виникнення спірних правовідносин є Закон України «Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства» (далі - Закон).

Відповідно до ст. 1 цього Закону платниками збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності та підпорядкування, які реалізують в оптово-роздрібній торговельній мережі та мережі громадського харчування алкогольні напої та пиво.

Статтею 2 Закону визначено, що об'єктом оподаткування збором є виручка - товарооборот, одержаний на всіх етапах реалізації в оптово-роздрібній торговельній мережі та мережі громадського харчування алкогольних напоїв та пива, у тому числі за операціями, що не передбачають оплати у грошовій формі та відповідно до ст. 3 цього Закону ставка збору становить півтора відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного ст. 2 Закону.

Відповідно до ст. 4 Закону збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства платники, які визначені у ст. 1 цього Закону, сплачують на спеціальний рахунок центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, щомісяця у строки, визначені законом для місячного звітного періоду.

Механізм справляння збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства визначається «Порядком справляння збору та використання коштів на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства», затвердженим 15.07.2005 року Постановою Кабінету Міністрів України № 587.

Відповідно до п. 1-1 Порядку платники збору самостійно обчислюють його суму, яку зазначають у розрахунку суми збору за формою, встановленою центральним органом державної податкової служби. Платники збору подають щомісяця протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного місяця, зазначений розрахунок органові державної податкової служби за місцем перебування на податковому обліку. Суму збору, зазначену в розрахунку, платник збору зобов'язаний сплатити протягом десяти календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання розрахунку.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, податковим органом, в порушення вимог ст.71 КАС України, не наведено обґрунтувань, з яких конкретно господарських операцій ним обраховано збір на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства за січень 2010 року у сумі 286 грн., адже, як зазначалося вище, об'єктом оподаткування збором є виручка - товарооборот, одержаний на всіх етапах реалізації в оптово-роздрібній торговельній мережі та мережі громадського харчування алкогольних напоїв та пива, у тому числі за операціями, що не передбачають оплати у грошовій формі.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили, що у періоді, який перевірявся, позивач здійснював реалізацію в оптово-роздрібній торговельній мережі та мережі громадського харчування алкогольні напої та пиво, та саме в сумі, з якої нараховано збір, визначений в оскаржуваному повідомленні-рішенні. Натомість, за ствердженнями позивача, він у цей період такої реалізації не здійснював, отже в нього відсутній об'єкт оподаткування.

Що стосується доводів податкового органу, з якими погодився суд першої інстанції, щодо обов'язковості щомісячного надання розрахунку збору на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства, зокрема, за січень 2010 року, незалежно від наявності у Товариства об'єкту оподаткування, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 8 Наказу ДПА України № 133 від 28.03.2002 року «Про затвердження форми звіту про суму нарахованого збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства та Порядку його заповнення і подання, а також форми довідки про суми зазначеного збору», зареєстрованого в Мінюсті України 16.04.2002 року за № 369/66579 (який діяв в періоді, що перевірявся, зокрема, станом на січень 2010 року), якщо протягом звітного місяця суб'єкт підприємницької діяльності не реалізовував в оптово-роздрібній торговельній мережі та мережі громадського харчування алкогольні напої та пиво і не отримував виручку від такої реалізації, звіт за цей місяць не подається.

При цьому колегія суддів враховує ту обставину, що вищенаведений наказ втратив чинність згідно наказу ДПА України № 671 від 01.12.2009 року, який в свою чергу, набрав чинності лише 02.03.2010 року.

Тобто на момент подачі протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного місяця, зазначеного розрахунку, а саме, в даному випадку, станом на 20.02.2010 року, діяв наказ ДПА № 133 від 28.03.2002 року, який надавав право позивачеві за відсутності факту реалізації в оптово-роздрібній торговельній мережі та мережі громадського харчування алкогольних напоїв і пива та не отримання виручки від такої реалізації, звіт за січень місяць 2010 року не подавати.

Оскільки судом першої інстанції досліджено всі обставини у справі, проте їм дано неправильну правову оцінку, колегія суддів вважає, що судове рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про задоволення цих вимог.

Керуючись ст.ст.195, 196, п.3 ч.1 ст. 198, ст.202, ч.2 ст.205, ст.ст. 207, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ПАТ «Українське Дунайське пароплавство» - задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 січня 2013 року у справі за адміністративним позовом ПАТ «Українське Дунайське пароплавство» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великим платниками податків у м. Одесі про скасування податкових повідомлень-рішень в частині відмови у задоволенні позовних вимог - скасувати.

Ухвалити у справі нову постанову, якою позов ПАТ «Українське Дунайське пароплавство» - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великим платниками податків у м. Одесі №000871630 від 06.12.2011 року.

В іншій частині постанову залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Суддя - доповідач: І.П. Косцова

Судді: І.О. Турецька

Л.В.Стас.