Ухвала суду № 30761181, 17.04.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Абдукадирова К.Е.

Суддя-доповідач - Гаврищук Т.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2013 року справа №2а/0570/16090/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів: Білак С.В.

Василенко Л.А

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 березня 2013р. по справі № 2а/0570/16090/2012 (головуючий І інстанції Абдукадирова К.Е.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СК-ЛТД» до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 06.11.2012р. № 0003491542, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 06.11.2012р. № 0003491542.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14 березня 2013р. позов задоволено повністю, внаслідок чого визнано скасовано податкове повідомлення-рішення від 06.11.2012р. № 0003491542.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального права. Прийняття спірного податкового повідомлення-рішення відповідач вважає правомірним, оскільки при здійсненні перевірки було встановлено порушення позивачем вимог п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України, а саме не розраховано та не сплачено до бюджету суму штрафу в розмірі трьох відсотків від суми недоплати у зв'язку зі збільшенням суми податку на додану вартість, яка у поточному (звітному) періоді підлягає нарахуванню та спрямовується на спеціальний рахунок сільськогосподарського підприємства в розмірі 40 155,00 грн.

Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомленні належним чином, а тому згідно до вимог п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 197 КАС України справу було розглянуто в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт від 17.09.2012р. № 4419/15-210/23124940 та згідно п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст.54 Податкового кодексу України прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.11.2012р. № 0003491542, яким до позивача застосовані штрафні санкції в сумі 2007,75 грн..

Підставою для прийняття спірного рішення послужив висновок податкового органу про те, що позивачем в порушення вимог п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України не розраховано та не сплачено до бюджету суму штрафу в розмірі трьох відсотків від суми недоплати у зв'язку зі збільшенням суми податку на додану вартість, яка у поточному (звітному) періоді підлягає нарахуванню та спрямовується на спеціальний рахунок сільськогосподарського підприємства в розмірі 40 155,00 грн. у зв'язку з чим нараховані штрафні санкції у сумі 2 007,75 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до податкового органу було подано податкову декларацію з податку на додану вартість (скорочену) від 20.05.2011р., у якій в рядку 8.1 визначено суму податкового кредиту з податку на додану вартість в розмірі 71 072,00 грн.

У зв'язку з самостійно виявленою помилкою, позивачем подано до податкового органу уточнюючий розрахунок з податку на додану вартість (щодо діяльності відповідно до статті 209 розділу V Кодексу) від 24.01.2012р., в якому у зв'язку з самостійно виявленою помилкою суму податкового кредиту зменшено та визначено суму податку, яка у поточному звітному періоді підлягає нарахуванню та спрямовується на спеціальний рахунок сільськогосподарського підприємства в розмірі 40 155,00 грн.

У п.50.1. Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

За приписами абзацу 3 п. 50.1 ст. 50 Кодексу платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті: а) або надіслати уточнюючий розрахунок i сплатити суму недоплати та штраф у poзмipi трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку.

Згідно до п.14.1.156 ст. 14 Кодексу податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим закон.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач обрав спеціальний режим оподаткування відповідно до п. 209.1 ст. 209 Податкового кодексу України.

За приписами п.209.2 цієї норми згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Тобто, сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Відповідно до п.209.13 ст.19 Податкового кодексу України сільськогосподарське підприємство - суб'єкт спеціального режиму оподаткування подає податкову декларацію у строки та в порядку, що встановлені для інших платників податку. Форма податкової декларації, яка подається сільськогосподарським підприємством - суб'єктом спеціального режиму оподаткування, затверджується відповідно до пункту 201.15 статті 201 цього Кодексу.

Наказом Miнicтepства фінансів України № 1492 від 25.11.2011р. затверджено уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (щодо діяльності відповідно до статті 209 розділу V Кодексу), який не містить рядок для визначення суми штрафу, нарахованого платником самостійно у зв'язку з виправленням помилки.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції про те, що позивачем, який знаходиться на спеціальному режимі оподаткування відповідно до п. 209.1 ст. 209 Податкового кодексу України, не було порушено вимог податкового законодавства при поданні уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість, а тому застосування до нього штрафних санкцій в сумі 2 007,75 грн. є безпідставним.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 березня 2013р. по справі № 2а/0570/16090/2012 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 березня 2013р. по справі № 2а/0570/16090/2012 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Головуючий: Т.Г. Гаврищук

Судді: С.В. Білак

Л.А.Василенко