Ухвала суду № 30761144, 14.03.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" березня 2013 р. справа № 2а-9391/09/0470

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чередниченко В.Є.

суддів: Коршуна А.О. Панченко О.М.

за участю секретаря судового засідання: Чепурко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу приватного багатогалузевого підприємства «СД» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2011 року у справі № 2а-9391/09/0470 за позовом Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська до приватного багатогалузевого підприємства «СД» про стягнення податкової заборгованості за рахунок активів,-

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Дніпропетровська 17 липня 2009 року звернулась до суду з позовом до приватного багатогалузевого підприємства «СД» в якому просить звернути стягнення на активів відповідача на суму 129 568,96 грн. заборгованості з податку на додану вартість та суму 114 161,71 грн. заборгованості з податку на прибуток приватних підприємств.

В обґрунтування вимог позивач зазначає, що внаслідок несплати узгоджених сум податкового зобов'язання з податку на додану вартість та з податку на прибуток підприємств у граничні строки, встановлені законодавством у відповідача утворився податковий борг із податку на додану вартість в сумі 129 568 грн. 96 коп. та з податку на прибуток у сумі 114 161 грн.71 коп., який в добровільному порядку відповідач не сплачує.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2011 року адміністративний позов задоволено. Суд вирішив стягнути за рахунок активів відповідача на користь Державного бюджету (р/р 31117029700005, код платежу 14010100, одержувач: УДК у Жовтневому районі, код СДПРОУ 24246786, банк одержувача: ГУДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012) податкову заборгованість: з податку на додану вартість в сумі 129 568 (сто двадцять дев'ять тисяч п'ятсот шістдесят вісім) грн. 96 коп.; з податку на прибуток (р/р 31115009700005, код платежу 11021000, одержувач: УДК у Жовтневому районі, код СДРПОУ 24246786, банк одержувача: ГУДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012) в сумі 114 161 (сто чотирнадцять тисяч сто шістдесят одна) грн. 71 коп.

Постанова суду мотивована тим, що оскільки податкове зобов'язання, узгоджене платником податків відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181- ІІІ від 12.12.2000 року (в редакції, на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон № 2181 - ІІІ) платником податків в установлений чинним законодавством строк не сплачене, тому активи відповідача можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу, який складає 243 730,67 грн..

Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач оскаржив її до апеляційного суду з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволені позову відмовити.

Зазначає про неврахування судом першої інстанції змісту положень Закону № 2181 - ІІІ щодо встановленого законодавцем можливого терміну стягнення податкового боргу, ненадання позивачем суду акту повторної перевірки відповідача № 003139, не врахування судом висновку судово-бухгалтерської експертизи № 925 від 30.07.2003 року.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, який підтримав доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що позивачем було проведено перевірку відповідача з питань дотримання податкового законодавства, правильності обчислення і своєчасності внесення державних податків та інших обов'язкових платежів до бюджету.

За результатами вказаної перевірки позивачем було складено акт №002747 від 19.02.2001 року в якому зроблено висновок про порушення відповідачем:

- п.п. 5.3.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №283/97-ВР від 22.05.1997 року, в результаті чого до складу валових витрат необґрунтовано віднесено суми, які не підтверджені первинними документами у розмірі 296 600 грн.;

- п. 7.7.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 року (а.с. 7-11), в результаті чого занижено податок на додану вартість на 60 936 грн.

На підставі акту перевірки позивачем винесено рішення №1560/7/26-27 від 05.03.2001 року згідно з яким позивачем розраховане відповідачу фінансові санкції в таких розмірах ПДВ - 60 936 грн., штраф - 60 936 грн., пеня 15 637,11 грн., податок на прибуток 82 600 грн., штраф 24 780 грн., пеня 17 440,38 грн.

За результатами судового оскарження вказаного рішення позивача до господарського суду, постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17-24.09.2002 року по справі № А25/2 за позовом ПБП «СД» про визнання недійсними рішень ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 05.03.2001 року № 1560/7/26-27 та від 20.11.2001 року № 476 апеляційну скаргу ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська задоволено частково: у позовних вимогах щодо визнання недійсними рішень ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 05.03.2001 року №1560/7/26-27 та від 20.11.2001 року № 476 відмовлено.

Таким чином Дніпропетровським апеляційним господарським судом відповідачу відмовлено у задоволенні позовних вимог, і цю постанову оскаржено не було.

30 січня 2007 року у зв'язку з несплатою відповідачем до бюджету податкового боргу, на його адресу позивачем були направлені перша та друга податкові вимоги - від 30.01.2007 року №1/193 та від 15.03.2007 року №2/563. Податкові вимоги були направлені поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення, які були отримані відповідачем 09.02.2007 року та 04.04.2007 року відповідно.

Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі було виставлено платіжні вимоги (інкасове розпорядження) № 309, № 316 від 01.06.2007 року які повернуті установою банку без виконання.

Крім того позивачем на суму податкового боргу була нарахована пеня по податку на додану вартість у сумі 7 696,96грн., та по податку на прибуток приватних підприємств у сумі 6 781,71 грн.

У строк, встановлений пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України № 2181 (протягом 10 календарних днів від дня отримання податкового повідомлення-рішення), відповідач не сплатив суму штрафних санкцій.

Загальна сума заборгованості Приватного багатогалузевого підприємства «СД» по усіх видах платежів до державного бюджету станом на 23.06.2009 року складає 243 730,67 грн.

Звернення стягнення на активи відповідача у зв'язку з несплатою ним суми податкового боргу в розмірі 243 730,67 грн. є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність вимог позивача.

З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погоджується з наступних підстав.

Згідно пункту 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу України», державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднанні державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідно до п.1.3 статті 1 Закону № 2181-ІІІ податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання;

Відповідно до вимог пп..5.2.4 п.5.2 ст.5 цього Закону при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Згідно пп. 5.4.1 п.5.4 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у визначені законом строки, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Таким чином, враховуючи правильно встановленні судом першої інстанції обставини справи, щодо наявності у відповідача податкового боргу в сумі 243 730,67 грн. та несплати його у добровільному порядку, колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції відносно наявності підстав для задоволення позову в зв'язку з обґрунтованістю вимог позивача щодо звернення стягнення на активів відповідача в розмірі податкового боргу.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому постанову суду першої інстанції у даній справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 198, статтями 205, 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу приватного багатогалузевого підприємства «СД» - залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2011 року у справі № 2а-9391/09/0470 - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбачені статтею 212 КАС України.

Головуючий: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун

Суддя: О.М. Панченко