Постанова № 30761021, 10.04.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/990/13-а

10 квітня 2013 року 15год. 30хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зозулі Д. П. за участю секретаря судового засідання Минько Н.З. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представники Чучалін Віктор Іванович, Чучаліна Катерина Вікторівна, Серветник Світлана Василівна,

відповідача: представник Троянчук Дмитро Миколайович,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнеагроспецмонтаж" до Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "РІВНЕАГРОСПЕЦМОНТАЖ" (далі - ТОВ "РІВНЕАГРОСПЕЦМОНТАЖ") звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у м. Рівному) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0005102342 від 07.11.2012 року та № 0005112342 від 07.11.2012 року

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки, викладені в акті перевірки, на підставі якого прийняті оспорювані податкові повідомлення-рішення, не ґрунтуються на достовірних, об'єктивних та належним чином встановлених і відображених у акті даних, не відповідають фактичним обставинам та суперечать чинному законодавству.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали повністю та пояснили, що податковим органом було безпідставно визнано правочини, вчинені ТОВ "РІВНЕАГРОСПЕЦМОНТАЖ" з Товариством з обмеженою відповідальністю "ТМС ЛІМІТЕД" (далі - ТОВ "ТМС ЛІМІТЕД") безтоварними. Достовірність та правильність визначення позивачем суми податкового кредиту з податку на додану вартість за наслідками господарських операцій з ТОВ "ТМС ЛІМІТЕД" підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку, у тому числі податковими накладними, що засвідчують факт здійснення господарських операцій, були підставою для формування у відповідних податкових періодах податкового кредиту та були надані під час перевірки. При цьому, позивачем були виконані умови, передбачені ст.ст. 198 та 201 Податкового кодексу України. Ствердили, що ТОВ "РІВНЕАГРОСПЕЦМОНТАЖ" не формувало суму витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, та не включало суми, за правочинами із вказаним контрагентом, до податкової декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ-ІV квартали 2011 року. Зауважили, що контрагент позивача був зареєстрований як юридична особа, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, зареєстрований платником податку на додану вартість на момент проведення господарських операцій.

Також, пояснили суду, що висновки акта перевірки № 546/22-200/00910699 від 25.10. 2012 року, щодо безтоварності та нікчемності правочинів, укладених між позивачем та ТОВ "ТМС ЛІМІТЕД" ґрунтуються виключно на припущеннях працівників податкового органу, що проводили перевірку та на інформації, отриманої від інших податкових органів.

Просили позов задовольнити повністю.

ДПІ у м. Рівному позовні вимоги не визнала повністю з підстав, викладених у письмових запереченнях.

В судовому засіданні представник відповідача пояснив суду, що під час проведення перевірки ТОВ "РІВНЕАГРОСПЕЦМОНТАЖ", було встановлено факт включення платником податків до складу витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування та податкового кредиту з податку на додану вартість сум, по господарських операціях з ТОВ "ТМС ЛІМІТЕД". На думку податкового органу, вказані операції носять безтоварний характер. Такі висновки ДПІ у м. Рівному було зроблено на підставі зібраних доказів, а саме: інформації отриманої з бази даних про те що ТОВ "ТМС ЛІМІТЕД" має стан - 8 "До ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням"; відповідно до "Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України" існує розбіжність між позивачем та ТОВ "ТМС ЛІМІТЕД" за грудень 2011 року в сумі 35363,32 грн., оскільки ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС надала податковій декларації з ПДВ, вказаного контрагента, статус - "не дійсна"; свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ "ТМС ЛІМІТЕД" було скасовано 03.08. 2012 року; до перевірки не надано товарно-транспортні накладні. Крім того, відповідачем отримано акт перевірки, проведеної ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС за № 3236/22-9/35851137 від 23.08. 2012 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ТМС ЛІМІТЕД" (код за ЄДРПОУ 358511137) щодо підтвердження господарських відносин з суб'єктами господарювання за період з 01.12. 2011 р. по 31.12. 2011 р.". У вказаному акті, ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС було здійснено аналіз звітності ТОВ "ТМС ЛІМІТЕД" та зроблено висновки, що нікчемності правочинів вказаного платника податків із його контрагентами.

Вказав, що сума витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість сформовані позивачем з порушенням ст.ст. 138, 139, 198, 201 Податкового кодексу України, як наслідок оспорювані податкові повідомлення-рішення є законними і підстав для їх скасування немає.

Просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення повністю з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ДПІ у м. Рівному була проведена позапланова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "РІВНЕАГРОСПЕЦМОНТАЖ", код ЄДРПОУ 00910699 з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунків з ТОВ "ТМС ЛІМІТЕД" код за ЄДРПОУ 35851137 за період грудень 2011 р., за результатами якої був складений акт № 546/22-200/00910699 від 25.10. 2012 року.

Як вбачається з висновків акта перевірки, за результатами її проведення, було встановлено порушення ТОВ "РІВНЕАГРОСПЕЦМОНТАЖ":

- п. 44.1 ст. 44 розділу І, п. 138.8 ст. 138, пп.. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 розділу ІІІ Податкового кодексу України, у зв'язку із чим до витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, віднесено витрати по безтоварним операціям із ТОВ "ТМС ЛІМІТЕД" на загальну суму 687861,00 грн., у тому числі за ІV квартал 2011 року на суму 687861,00 грн., в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 158208,00 грн., у тому числі за ІV квартал 2011 року на суму 158208,00 грн.;

- п. 44.1 ст. 44 розділу І, п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 розділу V Податкового кодексу України, у зв'язку із чим завищено податковий кредит з податку на додану вартість по безтоварним операціям із ТОВ "ТМС ЛІМІТЕД" на загальну суму 35363,00 грн., в тому числі за грудень 2011 року - 35363,00 грн., в результаті чого занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся, на загальну суму 35363,00 грн., в тому числі за грудень 2011 року - 35363,00 грн. (а.с. 8-13).

На підставі акту перевірки № 546/22-200/00910699 від 25.10. 2012 року відповідачем були прийняті: податкове повідомлення-рішення № 0005102342 від 07.11. 2012 року, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 158208,00 грн., у т.ч.: 158208,00 грн. - за основним платежем та 0,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи); податкове повідомлення-рішення № 0005112342 від 07.11.2012 року, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 53044,50 грн., у т.ч.: 35363,00 грн. - за основним платежем та 17681,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи) (а.с. 14, 15).

Позивач у відповідності до ст. 56 Податкового кодексу України, звертався із скаргами на названі податкові повідомлення-рішення в порядку адміністративного оскарження. Рішеннями про результати розгляду скарг дані податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги - без задоволення (а.с. 16-18, 19-21).

Надаючи правову оцінку податковим повідомленням-рішенням форми "Р" № 0005102342 від 07.11. 2012 року та форми "Р" № 0005112342 від 07.11. 2012 року, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що ТОВ "РІВНЕАГРОСПЕЦМОНТАЖ" є юридичною особою, є платником податку на додану вартість, згідно із свідоцтвом № 100235379, виданим 23.07. 2009 року ДПІ у м. Рівне (а.с. 53-54, 55). Основними видами діяльності ТОВ "РІВНЕАГРОСПЕЦМОНТАЖ" за видами КВЕД-2010 є: 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель, 42.21 Будівництво трубопроводів, 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування, 46.74 Оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткуванням і приладдям до нього, 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах. (а.с. 54)

Як встановлено судом, та не заперечується сторонами, між ТОВ "РІВНЕАГРОСПЕЦМОНТАЖ" та ТОВ "ТМС ЛІМІТЕД" було укладено ряд договорів.

23.11. 2011 року між ТОВ "ТМС ЛІМІТЕД" (Продавець) та ТОВ "РІВНЕАГРОСПЕЦМОНТАЖ" (Покупець), було укладено Договір № 2311. Відповідно до умов даного Договору, продавець зобов'язується поставити обладнання на адресу покупця (п.п.2.1 Договору), а покупець зобов'язується своєчасно здійснювати оплату (п.п.3.1 Договору) (а.с. 26-27).

23.11. 2011 року між ТОВ "ТМС ЛІМІТЕД" (Продавець) та ТОВ "РІВНЕАГРОСПЕЦМОНТАЖ" (Покупець), було укладено Договір № 2311/1. Відповідно до умов даного Договору, продавець зобов'язується поставити обладнання на адресу покупця (п.п.2.1 Договору), а покупець зобов'язується своєчасно здійснювати оплату (п.п.3.1 Договору) (а.с. 24-25).

25.11. 2011 року між ТОВ "ТМС ЛІМІТЕД" (Продавець) та ТОВ "РІВНЕАГРОСПЕЦМОНТАЖ" (Покупець), було укладено Договір № 2511. Відповідно до умов даного Договору, продавець зобов'язується поставити обладнання на адресу покупця (п.п.2.1 Договору), а покупець зобов'язується своєчасно здійснювати оплату (п.п.3.1 Договору) (а.с 22-23).

За вказаними договорами, ТОВ "РІВНЕАГРОСПЕЦМОНТАЖ" із ТОВ "ТМС ЛІМІТЕД" було здійснено господарських операцій на загальну суму 723223,87 грн., у тому числі ПДВ - 35363,32 грн.

Виконання сторонами Договорів: № 2311 від 23.11. 2011 року, № 2311/1 від 23.11. 2011 року та № 2511 від 25.11. 2011 року підтверджується: видатковими накладними: № 161 від 12.12. 2011 року на загальну суму 170551,98 грн., у т.ч. ПДВ - 0,00 грн., № 162 від 12.12. 2011 року на загальну суму 76847,50 грн., у т.ч. ПДВ - 12807,92 грн., № 181 від 12.12. 2011 року на загальну суму 46502,40 грн., у т.ч. ПДВ - 7750,40 грн., № 121 від 19.12. 2011 року на загальну суму 340491,99 грн., у т.ч. ПДВ - 0,00 грн., № 122 від 19.12. 2011 року на загальну суму 88830,00 грн., у т.ч. ПДВ - 14805,00 грн.; податковими накладними: № 161 від 12.12. 2011 року на загальну суму 170551,98 грн., у т.ч. ПДВ - 0,00 грн., № 162 від 12.12. 2011 року на загальну суму 76847,50 грн., у т.ч. ПДВ - 12807,92 грн., № 181 від 12.12. 2011 року на загальну суму 46502,40 грн., у т.ч. ПДВ - 7750,40 грн., № 121 від 19.12. 2011 року на загальну суму 340491,99 грн., у т.ч. ПДВ - 0,00 грн., № 122 від 19.12. 2011 року на загальну суму 88830,00 грн., у т.ч. ПДВ - 14805,00 грн. (а.с. 28-36).

Оплата за поставлені товарно-матеріальні цінності проведена позивачем повністю у грудні 2011 року, що підтверджується платіжними дорученнями: № 2383 від 07.12. 2011 року на суму 100000,00 грн., № 2684 від 22.12. 2011 року на суму 511043,97 грн., № 2687 від 22.12. 2011 року на суму 65677,50 грн., № 2688 від 22.12. 2011 року на суму 46502,40 грн. (а.с. 39-42).

Як встановлено судом, у відповідача немає зауважень щодо заповнення первинних документів, включаючи податкові накладні, у тому числі щодо наявності всіх необхідних реквізитів.

Представники позивача пояснили суду, що придбання ТОВ "РІВНЕАГРОСПЕЦМОНТАЖ" товарно-матеріальних цінностей у ТОВ "ТМС ЛІМІТЕД" прямо пов'язано із господарською діяльністю позивача та було здійснено для виконання замовлення для Головного управління з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації, вказані обставини підтверджуються наступним.

09.06. 2011 року між Головним управлінням з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації, (Замовник) та ТОВ "РІВНЕАГРОСПЕЦМОНТАЖ" (Підрядник) було укладено Договір підряду № 6/189. Зі змісту даного договору вбачається, що Підрядник за дорученням Замовника зобов'язується на свій ризик виконати комплекс робіт по об'єкту "Центральна районна лікарня в смт. Рокитне Рівненської області. Терапевтичний корпус (перший пусковий комплекс) - будівництво" (далі - Роботи), згідно проектно-кошторисної документації, а Замовник зобов'язується надати Підряднику будівельний майданчик, передати проектно-кошторисну документацію, прийняти та оплатити виконані Роботи (п.п.1.1 п.1 Договору). Забезпечення Робіт технологічним, енергетичним, електротехнічним, матеріалами (ресурсами) та іншим устаткуванням покладається на Підрядника, при цьому вартість матеріалів (ресурсів), що забезпечуються Підрядником для виконання Робіт відшкодовуються Замовником, крім матеріальних ресурсів і обладнання, постачання яких Замовник залишає за собою (п.п.1.3 п.1 Договору). Крім того, бюджетні фінансові зобов'язання за даним договором підряду приймаються виключно в межах фактичних надходжень до спеціального фонду бюджету (п.п.2.1 п.2 Договору), а строки виконання Робіт можуть бути змінені сторонами в разі, у тому числі, відсутності фінансування (п.п.5.3 п.5 Договору) (а.с. 84-85).

На даний час, придбані, у ТОВ "ТМС ЛІМІТЕД", товарно-матеріальні цінності все ще обліковуються за позивачем, так як виконання робіт по об'єкту "Центральна районна лікарня в смт. Рокитне Рівненської області. Терапевтичний корпус (перший пусковий комплекс) - будівництво" було призупинено, у відповідності до пп.. 1.3 п. 1, пп.. 2.1 п. 2, пп.. 5.3 п. 5 Договору підряду № 6/189 від 09.06. 2011 року, у зв'язку із відсутністю фінансування зі сторони замовника.

30.12. 2011 року між ТОВ "РІВНЕАГРОСПЕЦМОНТАЖ" (Поклажодавець) та Рокитнівською центральною районною лікарнею Рівненської області (Зберігач), було укладено Договір відповідального зберігання. За даним договором, Поклажодавець передає, а Зберігач приймає на відповідальне зберігання медичне обладнання, за адресою зберігання: ЦРЛ смт. Рокитне, Рівненська область (а.с. 37).

На виконання Договору відповідального зберігання від 30.12. 2011 року, сторони оформили акт приймання-передачі обладнання на відповідальне збереження від 30.12. 2011 року. Відповідно до вказаного акту, ТОВ "РІВНЕАГРОСПЕЦМОНТАЖ" передало на зберігання Рокитнівській центральній районній лікарні Рівненської області низку товарно-матеріальних цінностей, призначених для подальшого монтажу в ЦРЛ смт. Рокитне Рівненської області, у т.ч., і придбаних у ТОВ "ТМС ЛІМІТЕД", які відображені у позиціях: № 7, 9, 17, 20, 21, 22, 27, 28, 34, 35, 37, 38, 42, 43, 48, 55, 60, 67, 74, 81, 82, 87 (а.с. 38).

Згідно інформації, викладеній у Бухгалтерській Довідці № 193 від 04.04. 2013 року (а.с. 86), отримані від контрагента ТОВ "ТМС ЛІМІТЕД" у грудні 2011 року товарно-матеріальні цінності, за видатковими накладними на загальну суму 723223,87 грн., у тому числі ПДВ - 35363,32 грн. (№ 161 від 12.12.2011 року, № 162 від 12.12.2011 року, № 181 від 12.12.2011 року, № 121 від 19.12.2011 року, № 122 від 19.12.2011 року), були оприбутковані за місцем їх подальшого використання, про що було складена відповідна кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку: Дт 202 Кт 631 (отримання від постачальника комплектуючих виробів) - на суму 687860,55 грн. (вартість товарно-матеріальних цінностей без суми ПДВ) та Дт 644 Кт 631 - (формування податкового кредиту з ПДВ) на суму 35363,32 грн. Передання під контроль матеріально-відповідальній особі, було відображено кореспонденцією рахунків Дт 201 Кт 202 (придбані товарно-матеріальні цінності передані на зберігання, під контролем матеріально-відповідальної особи) на суму 687860,55 грн.

Станом на 01.03. 2013 року, товарно-матеріальні цінності (медичне обладнання), придбані позивачем у грудні 2011 року у ТОВ "ТМС ЛІМІТЕД", все ще зберігаються під контролем матеріально-відповідальної особи - ОСОБА_6, та обліковуються на рахунку бухгалтерського обліку - 201. Вказана обставина підтверджується: Матеріальним звітом по рахунку 201 за лютий 2013 року, станом на 01.03. 2013 року, щодо матеріально-відповідальної особи ОСОБА_6, позиції звіту № 41, 97, 146, 147, 165, 232, 233, 316, 369, 370, 371, 372, 375, 456, 457, 491, 520, 521, 523, 561, 562, 595. 625, 631, 721, 722, 723, 742, 886, 887, 906, 907, 908, 909, 910, 918 (а.с. 87-106).

Як вбачається з Інвентаризаційного опису матеріальних цінностей Центральної районної лікарні смт. Рокитне станом на 01.11. 2012 року - "Медичне обладнання, яке знаходиться на відповідальному збереженні", отримані позивачем від ТОВ "ТМС ЛІМІТЕД" у грудні 2011 року товарно-матеріальні цінності (які були у подальшому передані, на підставі Договору відповідального зберігання від 30.12.2011 року та акту приймання-передачі обладнання на відповідальне збереження від 30.12.2011 року, на зберігання Центральній районній лікарні смт. Рокитне Рівненської області) все ще зберігаються, під контролем матеріально-відповідальної особи - ОСОБА_6, у вказаного Зберігача. Зокрема, у зазначеному Інвентаризаційному описі матеріальних цінностей, товарно-матеріальні цінності, отримані позивачем від ТОВ "ТМС ЛІМІТЕД" у грудні 2011 року, відображені у позиціях: № 7, 9, 17, 20, 21, 22, 27, 28, 34, 35, 37, 38, 44, 45, 48, 55, 61, 67, 72, 81, 82, 87 (а.с. 107-128).

Отже, судом встановлено, що, ТОВ "РІВНЕАГРОСПЕЦМОНТАЖ" було отримано від його контрагента ТОВ "ТМС ЛІМІТЕД" товарно-матеріальні цінності, за місцем їх подальшого використання, для виконання Договору підряду № 6/189 від 09.06. 2011 року, подальша передача таких товарно-матеріальних цінностей на відповідальне зберігання та наявність таких товарно-матеріальних цінностей на обліку позивача станом на 01.03. 2013 року.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999 р. - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07. 1999 р. передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України передбачено, що не включаються до складу витрат - витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пп.. "а" п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, зокрема, встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. При цьому, згідно даної норми Податкового кодексу України, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Статтею 201 Податкового кодексу України визначені основні положення щодо податкової накладної, зокрема, вказані обов'язкові вимоги до змісту податкової накладної. У п.201.8 вказаної норми встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

За змістом наведених норм законодавства, вбачається, що необхідною умовою для включення витрат платником податків, до складу витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, та до складу податкового кредиту з податку на додану вартість є, фактична наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), їх зв'язок з господарською діяльністю платника податків та підтвердження відповідними первинними документами, у тому числі податковими накладними. При цьому, наслідки у податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто дії, які викликають зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Судом встановлено, що суми податкового кредиту з податку на додану вартість, сформованого позивачем за господарськими операціями з ТОВ "ТМС ЛІМІТЕД" підтверджуються видатковими накладними, податковими накладними, платіжними дорученнями на перерахування коштів постачальнику. При цьому, зазначені податкові накладні складені відповідно до вимог ст. 201 Податкового кодексу України, наказу ДПА України від 21.12. 2010 р. № 969 "Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення", зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 29.12. 2010 р. за № 1401/18696 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) та наказу Міністерства фінансів України від 01.11. 2011 р. № 1379 "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної", зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 22.11. 2011 р. за № 1333/20071, містять усі обов'язкові реквізити та видані особою, зареєстрованою як платник податку на додану вартість на момент видачі таких податкових накладних. Вказані обставини підтверджені поясненнями сторін, та свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ "ТМС ЛІМІТЕД" № 100311048 виданого ДПІ у Печерському районі м. Києва 22.11. 2010 року (а.с. 82). Вищевказані документи є первинними документами у розумінні ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07. 1999 р. та повністю підтверджують факт здійснення господарських операцій, розкривають їх зміст та обсяг. Отже, вказані первинні документи за дослідженими господарськими операціями є підставою для їх відображення в бухгалтерському та податковому обліку позивача.

Щодо відсутності товарно-транспортних накладних на перевезення товарно-матеріальних цінностей від контрагента до позивача, суд зазначає таке. Вказані обставини свідчать лише про порушення законодавства про автомобільний транспорт, а не податкового законодавства. Згідно з Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10. 1997 р., зареєстрованому в Міністерстві юстиції України за № 128/2568 від 20.02. 1998 р. (далі - Наказ № 363), товарно-транспортна накладна - це необхідний юридичний документ для всіх учасників транспортного процесу, а учасники транспортного процесу - це вантажовідправники, вантажоодержувачі, перевізники та особи, що здійснюють вантажні і (або) складські операції з вантажем. Вказаний нормативно-правовий акт визначає, як вантажовідправника - фізичну або юридичну особу, що подає перевізнику вантаж для перевезення, а як вантажоодержувача - фізичну або юридичну особа, що здійснює приймання вантажів, оформлення товарно-транспортних документів та розвантаження транспортних засобів у встановленому порядку. Оскільки відповідачем в ході перевірки не було встановлено, що саме позивач повинен був здійснювати розвантаження товару, або оплачувати вартість його поставки, тобто, що позивач являвся вантажоодержувачем за умовами відповідних правочинів, як і не було встановлено, що контрагент передавав призначений для позивача товар будь-якій транспортній організації для перевезення, і, відповідно, являвся вантажовідправником, то відсутність у документообігу позивача товарно-транспортних накладних за певний період, при наявності інших документів, якими підтверджено факт відпуску та приймання товарно-матеріальних цінностей, не може спростовувати факту придбання платником податків товару. Отже, товарно-транспортні накладні є обов'язковими для застосування відправниками та одержувачами вантажів, позаяк слугують підставою для проведення розрахунків за договором перевезення. У даному ж спорі не оцінюється правомірність формування позивачем даних податкового обліку за операцією з перевезення товарів.

Додатково суд зазначає, що, Податковим кодексом України та Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999 р. не передбачено, що відсутність товарно-транспортної накладної, за умови наявності інших підтверджуючих документів, може слугувати підставою для збільшення податковим органом податкових зобов'язань платнику податків.

З пояснень представників позивача, та на підставі досліджених в судовому засіданні доказів, вбачається, як реальність здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "ТМС ЛІМІТЕД", так і придбання товарно-матеріальних цінностей для використання їх у господарській діяльності позивача, і отримання від такого використання доходу. Те, що вказані товарно-матеріальні цінності все ще знаходяться на обліку позивача, а не використані при виконанні робіт, не позбавляє платника податків права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість, відповідно до положень ч.4 п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, якою передбачено, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду

Щодо тверджень відповідача, про те, що вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей у сумі 687860,55 грн. включалися позивачем до рядка 05.1 СВ "Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)" податкової декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ-ІV квартали 2011 року, суд зазначає таке.

Згідно інформації, викладеній у Бухгалтерській Довідці № 193 від 04.04.2013 року (а.с. 86), витрати по придбанню у контрагента ТОВ "ТМС ЛІМІТЕД" у грудні 2011 року товарно-матеріальних цінностей не відносилися позивачем до складу витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування та не включалися до рядка 05.1 СВ "Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)" податкової декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ-ІV квартали 2011 року. Вказані обставини повністю узгоджуються із наданими суду: Матеріальним звітом по рахунку 201 за лютий 2013 року, станом на 01.03.2013 року, щодо матеріально-відповідальної особи ОСОБА_6 (а.с. 87-106); Інвентаризаційним описом матеріальних цінностей Центральної районної лікарні смт. Рокитне станом на 01.11.2012 року - "Медичне обладнання, яке знаходиться на відповідальному збереженні" (а.с. 107-128).

Відповідно до пп.. 5.2 п. 2 Розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України за № 984, від 22.12. 2010 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за № 34/18772 (далі - Порядок № 984), у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно, зокрема: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

Відповідачем ж, у акті перевірки, зміст порушень викладений не чітко, не наведено регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій, не вказано на підставі чого зроблені висновки про включення сум за правочинами із ТОВ "ТМС ЛІМІТЕД" до складу витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування платником податків.

Отже, результати перевірки, оформлені відповідачем не належним чином, внаслідок чого встановити правомірність тверджень податкового органу, викладених у акті перевірки № 546/22-200/00910699 від 25.10. 2012 року, про те, що вартість придбаних позивачем товарно-матеріальних цінностей у ТОВ "ТМС ЛІМІТЕД" в сумі 687860,55 грн. включалися ТОВ "РІВНЕАГРОСПЕЦМОНТАЖ" до рядка 05.1 СВ "Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)" податкової декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ-ІV квартали 2011 року, не є можливим.

Суд критично оцінює висновки ДПІ у м. Рівному про безтоварність правочину позивача з ТОВ "ТМС ЛІМІТЕД" з огляду на обставини щодо відсутності у ТОВ "ТМС ЛІМІТЕД" основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, оскільки такі обставини не можуть бути доказом неспроможності виконання тих чи інших господарських операцій з огляду на відсутність законодавчого обмеження щодо використання у господарській діяльності лише власних основних та транспортних засобів, як і найманої праці шляхом укладення трудових договорів. Крім того, відсутність інформації про наявність ресурсів у контрагента позивача не доводить факту відсутності самих ресурсів.

Поза увагою відповідача залишився той факт, що як позивач, так і його контрагент виконали умови укладених між ними договорів чим і підтвердили факт їх укладення. Податковим органом не було доведено, що сторони, укладаючи обумовлені договори, мали умисел на укладення їх з іншою метою ніж та, яка вказана у договорі. ДПІ у м. Рівному не надано суду будь-яких доказів, які давали б підстави для сумніву у реальності проведених господарських операцій між позивачем та ТОВ "ТМС ЛІМІТЕД" та вказували б на те, що дані видаткових та податкових накладних, виписаних продавцем (постачальником) не відповідають дійсності.

Щодо посилання ДПІ у м. Рівному на те, що безтоварність, здійснених господарських операцій, зокрема, встановлена на підставі наступних доказів: згідно інформації з "Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України", існує розбіжність між позивачем та ТОВ "ТМС ЛІМІТЕД" за грудень 2011 року в сумі 35363,32 грн., оскільки ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС надала податковій декларації з ПДВ, вказаного контрагента, статус - "не дійсна"; існує інформація про те, що ТОВ "ТМС ЛІМІТЕД" має стан - 8 "До ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням"; свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ "ТМС ЛІМІТЕД" було анульовано 03.08.2012 року, суд зазначає таке.

Як вбачається із матеріалів справи, та не оспорюється сторонами, податкові накладні по оспорюваних господарських операціях, були виписані ТОВ "ТМС ЛІМІТЕД" у грудні 2011 року. Тобто на момент здійснення господарських операцій та формування податкових накладних, ТОВ "ТМС ЛІМІТЕД" мало свідоцтво платника податку на додану вартість, яке надає право виписувати податкові накладні, у відповідності до ст. 201 Податкового кодексу України. Податковим кодексом України не встановлено жодних обмежень щодо формування податкового кредиту платником податку-покупцем, у зв'язку із анулюванням свідоцтва платника податку на додану вартість його контрагента, через деякий час після здійснення господарської операції (а.с. 83).

Посилання податкового органу на те, що ТОВ "ТМС ЛІМІТЕД" має стан - 8 "До ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням", суд не бере до уваги, з огляду на те, що у акті перевірки № 546/22-200/00910699 від 25.10. 2012 року на сторінці 7, наведена інформація, яка не заперечувалась представником відповідача, про те, що запис про відсутність за місцезнаходженням існує на день підписання акту, а не на момент здійснення господарських операцій.

Посилання відповідача на акт перевірки, проведеної ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС за № 3236/22-9/35851137 від 23.08. 2012 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ТМС ЛІМІТЕД" (код за ЄДРПОУ 358511137) щодо підтвердження господарських відносин з суб'єктами господарювання за період з 01.12. 2011 р. по 31.12. 2011 р.", суд вважає безпідставними з огляду на таке.

Як вбачається із матеріалів справи (стор. 7-8 Акту перевірки), пояснень представника відповідача, ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС було проведено аналіз звітності ТОВ "ТМС ЛІМІТЕД" та зроблено висновки про нікчемність правочинів вказаного платника податків із його контрагентами. При цьому вказаний акт не містить опису господарських операцій вчинених вказаним суб'єктом господарювання з ТОВ "РІВНЕАГРОСПЕЦМОНТАЖ".

Статтею 204 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаним судом недійсним (презумпція правомірності). Головною підставою вважати правочин нікчемним являється її недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не актами перевірок, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку. Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень сторін, ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС не зверталося до суду із позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність. Так само, і ДПІ у м. Рівному не надало суду доказів звернення до суду щодо оспорення правомірності здійснення вказаних правочинів.

Судом встановлено, що відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серія А01 № 300554, ТОВ "ТМС ЛІМІТЕД" зареєстроване Печерською районною у м. Києві Державною адміністрацією 15.04.2008 року, заміна Свідоцтва відбулася 22.06. 2009 року (а.с. 79). Відповідно до Довідки АА № 220835 з Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України одним з основних видів діяльності ТОВ "ТМС ЛІМІТЕД", за КВЕД-2005, є: 51.46 0 - Оптова торгівля фармацевтичними товарами, 51.14.0 Посередництво в торгівлі машинами, промисловим устаткуванням, суднами та літаками (а.с. 80). Згідно Довідки про взяття на облік платника податків, ТОВ "ТМС ЛІМІТЕД" взяте на облік 17.04. 2008 року ДПІ у Печерському районі м. Києва (а.с. 81), а Свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість № 100311048 видане ДПІ у Печерському районі м. Києва 22.11. 2010 року (а.с. 82).

Згідно з ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" № 755-IV від 15.05. 2003 р., якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

На момент вчинення господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТОВ "ТМС ЛІМІТЕД", останній був зареєстрований як юридична особа та зареєстрований платником податку на додану вартість, відомості про нього містилися в Єдиному державному реєстрі, та як наслідок можуть бути використанні позивачем в даному спорі як достовірні і такі, що не підлягають сумніву.

Індивідуальний характер юридичної відповідальності особи встановлено ст. 61 Конституції України.

Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява №3991/03) Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01. 2009 р. зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Таким чином, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету, не подав звітність або оформив її із порушенням, не знаходиться за місцем своєї реєстрації то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість, у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого формування та має всі документальні підтвердження суми своїх витрат та податкового кредиту.

Згідно ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При розгляді справи, судом були досліджені первинні документи, що містять відомості про обставини, які є предметом доказування у цій справі, та пов'язані з рухом активів, виконанням зобов'язань, що описані вище, останні відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, та підтверджують обґрунтованість визначення суми витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість. При зазначених обставинах, вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають до задоволення, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать чинному законодавству та фактичним обставинам справи.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що оскільки ДПІ у м. Рівному не доведено правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень: № 0005102342 від 07.11. 2012 року, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 158208,00 грн., у т.ч.: 158208,00 грн. - за основним платежем, 0,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи) та № 0005112342 від 07.11. 2012 року, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 53044,50 грн., у т.ч.: 35363,00 грн. - за основним платежем, 17681,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи), то вказані податкові повідомлення-рішення слід визнати протиправними та скасувати.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Враховуючи викладене та те, що позов задоволено повністю на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, позивачу слід присудити з Державного бюджету України 2112 грн. 53 коп. судового збору, сплаченого згідно платіжного доручення № 117 від 13.03. 2013 р. (а.с. 2).

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби форми "Р" № 0005102342 від 07.11. 2012 року та форми "Р" № 0005112342 від 07.11. 2012 року.

Присудити на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнеагроспецмонтаж" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2112 (дві тисячі сто дванадцять) грн. 53 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зозуля Д. П.