Рішення № 30760280, 18.04.2013, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2013 року Справа № 925/481/13

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Спаських Н.М. з секретарем Буднік А.М., за участю представників сторін:

позивача – не з'явився (клопотання про розгляд без його участі);

відповідача – не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства "Чернігівська кондитерська фабрика "Стріла" до приватного підприємства "Щедрий дім" про стягнення 63 187,86 грн.

ВСТАНОВИВ:

Пред'явлено позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 63 187,86 грн. з яких 47 151,22 грн. основного боргу, 3 548,13 грн. пені, 5 415,83 грн. 10% річних, 7 072,68 грн. штрафу на підставі договору № 67 від 01 грудня 2011 року, укладеного між сторонами. В останнє судове засідання представник позивача не з'явився, попередньо подавши заяву про розгляд справи без його участі та про підтримання позовних вимог, які просить задовольнити.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, свого представника у жодне судове засідання не направив, заперечень проти позову суду не подав.

Суд вважає за можливе розгляд справи провести за відсутності представника відповідача за наявними документами на підставі ст. 75 ГПК України.

Дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд задовольняє позов повністю з наступних підстав.

У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору № 67 від 01 грудня 2011 року (а.с. 10), за умовами якого позивач (Продавець) передає у власність відповідача (Покупця) кондитерські вироби у кількості, асортименті, якості та цінами, вказаними в товарно-транспортних накладних, які оформляються Сторонами при прийомі-передачі кожної партії товару, і які є невід'ємними частинами даного договору (пункт 1.1 договору).

Ціни на товар, що поставляється, узгоджуються на момент поставки та зазначаються у товарно-транспортних накладних на відпуск товару та специфікаціях, які є невід'ємними частинами даного договору. Вартість тари входить до ціни товару ( п. 2.2 договору).

Додатковою угодою від 28.12.2012 року до договору (а.с. 11) сторонами погоджено, що договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2012 року і до повного проведення розрахунків по договору.

За своєю правовою природою договір між сторонами має ознаки договору поставки, за яким продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 712 Цивільного кодексу України). До договору поставки застосовуються положення ЦК України про договір купівлі-продажу, якщо це не суперечить суді договору.

Загальні умови виконання господарських зобов’язань визначені статтею 193 Господарського кодексу України, згідно з якою суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначена стаття узгоджується з приписами статті 526 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Крім того, в силу статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За твердженням позивача, він свої зобов’язання по договору виконав, поставивши відповідачу товар на загальну суму 68 410,89 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними (копії у справі), в яких є посилання на укладений між сторонами договір № 67 від 06.12.2011 року (дату договору у накладних суд вважає опискою, оскільки доказів про існування інших договірних відносин між сторонами суду не подано):

- № 4920 від 07 грудня 2011 року на суму 9 283,32 грн. ( а.с. 12);

- № 5071 від 14 грудня 2011 року на суму 7 890,90 грн. ( а.с. 13);

- № 5250 від 21 грудня 2011 року на суму 16 085,45 грн. ( а.с. 14);

- № 29 від 04 січня 2012 року на суму 24 883,54 грн. ( а.с. 15);

- № 312 від 17 січня 2012 року на суму 10 267,68 грн. ( а.с. 16).

Товар прийнято відповідачем без зауважень, доказів існування між сторонами спору з приводу якості товару суду не подано.

Як встановлено статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 4.1 договору оплата вартості перших двох партій товару здійснюється шляхом попередньої оплати відповідачем (Покупцем) на розрахунковий рахунок позивача (Продавця) окремо за кожну партію, а оплата наступних партій поставленого товару здійснюється відповідачем (Покупцем) прямо на розрахунковий рахунок, та в касу позивача (Продавця) протягом 21 календарних днів з моменту його отримання.

Проте, як встановлено судом і підтверджено позивачем, відповідач свій обов’язок по оплаті вартості поставленого товару виконав частково, перерахувавши позивачу 21 259,67 грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с.17-23), його заборгованість станом на момент подання позову складала 47 151,22 грн.

Оскільки остання поставка товару позивачем на користь відповідача відбулася у січні 2012 року, то 21 денний строк на проведення остаточного розрахунку за товар за всіма накладними для відповідача вже є таким, що настав.

Доказів проведення повного розрахунку за основним боргом за товар чи проведення розрахунку у більшій сумі, ніж вказує позивач, відповідач суду не надав, а тому до примусового стягнення з відповідача на користь позивача належить 47 151,22 грн. залишку заборгованості за товар (кондитерські вироби).

В силу вимог частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Сторонами в пункті 6.2. договору погоджено інший розмір процентної ставки, який становить 10 (десять) відсотків річних.

Позивач користуючись своїм правом встановив періоди нарахування 10% річних з врахуванням часткової оплати відповідачем заборгованості з 12.01.2012 року по 15.03.2013 року за накладними № 5250,29 і 312 (розрахунок у позовній заяві).

Суд перевіривши порядок нарахування позивачем 10% річних в загальній сумі 5 415,83 грн. встановив, що за належаним розрахунком позивач мав право на нарахування 10% річних у загальній сумі 5 430,68 грн., однак позовні вимоги в цій частині позивач не збільшив, а тому суд погоджується із розрахунками позивача, заявленими у позові.

Доказів проведення розрахунку за процентами річних відповідач суду не надав, а тому до примусового стягнення з відповідача на користь позивача належить 5 415,83 грн. як 10% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання, на підставі ст. 625 ЦК України.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 3 548,13 грн. пені та 7 072,68 грн. штрафу.

Перевіривши нарахування цих санкцій судом встановлено наступне:

У відповідності до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ст. 1,3 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені встановлюється договором сторін, але при стягненні пені її розмір не повинен перевищувати подвійну облікову ставку НБУ, яка діяла в період нарахування пені.

Для стягнення пені та штрафу встановлено скорочений строк позовної давності в один рік (ст. 258 ЦК України), яка застосовується за заявою сторони, поданою до часу прийняття рішення. Відповідачем не подано суду заяви про застосування строку позовної давності до вимог про стягнення пені та штрафу.

У відповідності до ст. 232 ЦК України, нарахування пені припиняється через шість місяців після виникнення права на її нарахування, якщо інше не обумовлено договором сторін.

У відповідності до п. 6.2. договору, у разі несвоєчасної оплати вартості кожної партії договору, відповідач повинен сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.

У відповідності до п. 8.3. договору, у випадку прострочення оплати вартості товару більше ніж на 60 днів, відповідач повинен сплатити позивачу штраф у розмірі 15% від отриманого та неоплаченого товару.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню у загальному розмірі 3 548,13 грн. за накладними № 5250,29, 312 за період з 12.01.2012 року по 09.08.2012 року, виходячи із суми заборгованості за кожною накладною.

За належним розрахунком сума пені складає 3 557,86 грн., однак позивач у цій частині свої вимоги не змінив, а тому суд погоджується із розрахунками позивача, наведеними у позовній заяві.

Позивач просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 7 082,68 грн. як 15% від залишку суми боргу 47 151,22 грн. Розрахунок зроблено вірно.

Доказів проведення розрахунку за пенею та штрафом відповідач суду не надав, доказів проти неправомірності нарахування цих санкцій суду не надано, а тому до примусового стягнення з відповідача на користь позивача належить 3 548,13 грн. пені та 7 072,68 грн. штрафу.

На підставі викладеного суд вважає, що позивачем доведено правомірність своїх позовних вимог, розрахунки складових частин позову зроблено вірно, підстав для звільнення відповідача від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання суд не вбачає, а тому до стягнення з відповідача на користь позивача належить 47 151,22 грн. основного боргу за товар, 3 548,13 грн. пені, 5 415,83 грн. як 10% річних, 7072,68 грн. штрафу на підставі договору № 67 від 01.12.2011 року, що в загальній сумі складає 63 187,86 грн.

На підставі ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути 1720,50 грн. на відшкодування судового збору.

Керуючись статтями 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Приватного підприємства "Щедрий Дім" ідентифікаційний код 36391137, Черкаська область. Черкаський район, с. Червона Слобода, вул. Першотравнева, 3-А на користь Публічного акціонерного товариства "Чернігівська кондитерська фабрика "Стріла" ідентифікаційний код 00382295, м. Чернігів, вул. Комунальна, 2 -- 47 151,22 грн. основного боргу за товар, 3 548,13 грн. пені, 5 415,83 грн. як 10% річних, 7072,68 грн. штрафу на підставі договору № 67 від 01.12.2011 року.

Наказ видати.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня прийняття.

Суддя Н.М. Спаських