Постанова № 30757523, 11.04.2013, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/1367/13-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2013 рокум. ХмельницькийХмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіФелонюк Д.Л. при секретарі Польовій В.Є. за участі:позивача - ОСОБА_3 представника позивача - ОСОБА_4за довіреністю представника відповідача - Сахнюк І.І. за довіреністю від 07.12.2012 року №13231/07 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та м. Славута про визнання дії протиправними та скасування вимоги, -

У судовому засіданні проголошено вступну і резолютивну частини постанови згідно ст. 160 КАС України.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом (вх.№8588 від 13.03.2013 року) до управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та м.Славута про визнання протиправними дій по нарахуванню недоїмки в сумі 4178,04 грн. та скасування вимоги про сплату недоїмки від 13.02.2013 року №Ф-25. На підтвердження позовних вимог зазначає, що 28.04.2011 року йому була призначена пенсія за віком на пільгових умовах за списком №2 довічно, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Вказує на те, що відповідно до Закону України №3609-17 від 07.07.2011 року "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм ПКУ" Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року доповнено ч.4 "особи, зазначені у п.4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування". Вважає, що посилання відповідача на ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відповідно до якої особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення 60 років в даному випадку є некоректним, оскільки відповідно до ст.4 цього ж Закону "законодавство про пенсійне забезпечення в Україні базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення… (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні. Виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення, пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат…". Звертає увагу на те, що будучи пенсіонером за віком, відповідно до вимог підпункту 3 п.2 та п.16 Розділу XV "Прикінцеві положення" до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що підтверджується довідкою пенсійного фонду №772 від 07.03.2013 року, не зобов'язаний сплачувати, починаючи з 01.08.2011 року єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, оскільки "особам, які працювали на роботах із шкідливими і важкими умовами праці та мали або матимуть право на пенсію відповідно до статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пенсії призначаються за нормами цього Закону, виходячи з вимог віку та стажу, встановлених раніше діючим законодавством".

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.03.2013 року дану позовну заяву було залишено без руху, оскільки встановлено, що позивачем не дотримано вимог, передбачених ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), та визначено строк протягом якого перелічені недоліки повинні бути усунені позивачем.

Ухвалою суду від 26.03.2013 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання, оскільки позивачем були усунені недоліки. Позивач подав до суду уточнений адміністративний позов (вх.№9999 від 25.03.2013р.) відповідно до якого просить визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та м.Славута по нарахуванню недоїмки в сумі 5875,27 грн. (по єдиному внеску за період серпень-грудень 2011 року, січень-листопад 2012 року) та скасувати вимогу Управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та м.Славута про сплату недоїмки №Ф-25 від 06.03.2013 року. Дані уточнення приймаються судом.

Позивач, представник позивача в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримують в повному обсязі та наполягають на їх задоволенні.

Представник відповідача щодо уточнення - збільшення позовних вимог не заперечує. В судовому засіданні та поданих письмових запереченнях (вх.№12225 від 11.04.2013р.) заперечує щодо задоволення позовних вимог та просить відмовити в їх задоволенні. Зазначає, що відповідно до ч.1 ст.2 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", який набрав чинності з 01.01.2011 року, дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Так, відповідно до п.4 ч.1 ст.4 Закону №2464-VI фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (єдиний податок) визначені платниками єдиного внеску і зобов'язані згідно п.3 ч.1 ст.17 Закону сплачувати єдиний внесок в розмірі 34,7% від бази нарахування єдиного внеску, що визначається такими платниками самостійно. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску. Мінімальний страховий внесок складає 34,7% від розміру мінімальної заробітної плати.

Вказує, що позивачем зазначено, що він є пенсіонером за віком та отримує пенсію на пільгових умовах за Списком №2. Умови призначення пенсії за віком на пільгових умовах відображені в ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Проте, дана норма позивачем невірно застосована у відношенні визначення права на пенсію за віком. Умови призначення пенсії за віком визначені статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Відповідно до положень вказаного Закону особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років. Згідно норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсіонер - це особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію у разі смерті цієї особи у випадках передбачених цим Законом. Тобто, із зазначеного випливає, що критерієм звільнення від сплати єдиного внеску є наявність в особи статусу пенсіонера за віком або інваліда та факт отримання відповідно до закону пенсії або соціальної допомоги.

Згідно абз.7 ч.1 ст.5 Закону №1058, виключно цим Законом визначаються умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат. Від сплати єдиного внеску звільняються особи, що мають статус пенсіонера за віком відповідно до положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Відповідно до п.16 Розділу XV Прикінцеві положення Закону №1058 до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року №1788 застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років. Отже, ці особи не є пенсіонерами за віком у розумінні п.4 ч.1 ст.4 Закону №2464 та є платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та не звільняються від його сплати. Станом на 31.12.2012 року ОСОБА_3 не досягнув визначеного Законом віку, а, відтак, не звільняється від сплати єдиного внеску.

Заслухавши позивача, представника позивача, представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх взаємному зв'язку і сукупності, суд вважає, що позов належить до задоволення в повному обсязі з наступних підстав.

ОСОБА_3 як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа зареєстрований виконавчим комітетом Славутської міської ради Хмельницької області 23.12.2003 року за номером №26750170000000550, що підтверджується копією Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_1.

Позивач є платником єдиного податку з 01.01.2012 року, що підтверджується копією свідоцтва платника єдиного податку серії НОМЕР_2 виданого 28.05.2012 року Славутською ОДПІ.

ОСОБА_3 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Славутському районі та м.Славута, отримує пенсію за віком Списком №2 з 28.04.2011 року довічно, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками Управління Пенсійного фонду України в Славутському районі №772 від 07.03.2013 року та №917 від 20.03.2013 року.

06.03.2013 року Управлінням Пенсійного фонду України в Славутському районі та м.Славута сформовано вимогу про сплату недоїмки №Ф-25, якою визначено, що станом на 06.03.2013 року заборгованість ОСОБА_3 зі сплати єдиного внеску становить 5876,27 грн..

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року №2464-VI (далі - Закон №2464-VI).

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України" від 07.07.2011, №3609-VI внесено зміни до ст.4 Закону №2464-VI, а саме її доповнено ч.4, яка набрала чинності з 06.08.2011 року та відповідно до якої особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Оскільки матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_3 у відповідності до вимог ст.12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року, №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) уклав з Пенсійним фондом договір про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, позивач, як пенсіонер за віком, не є платником єдиного внеску.

Статтями 1, 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення", від 05.11.1991 року, №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) визначено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом. Видами державних пенсій є: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років; б) соціальні пенсії.

Згідно ст.13 Закону №1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до ст.1 Закон №1058-IV пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

У зв'язку з тим, що ОСОБА_3 отримує пенсію за віком, а ч.4 ст.4 Закону №2464-VI не містить застережень щодо її незастосування до осіб, яким пенсію за віком призначено на пільгових умовах на підставі ст.13 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", позивач не повинен сплачувати за себе єдиний внесок.

Дана позиція суду також узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в ухвалах від 16.10.2012 по справі №К/9991/45542/12, від 09.10.2012 по справі №К/9991/49213/12.

Безпідставним є посилання відповідача на те, що до позивача не може бути застосовано положення ч.4 ст.4 Закону №2464-VI, оскільки позивач не досяг 60-річного віку, тому що вказана норма не пов'язує звільнення від сплати єдиного внеску із досягненням особою певного віку, а передбачає звільнення від сплати внеску всіх пенсіонерів за віком. Також, в зазначеній нормі законодавцем не включені особи, які є пенсіонерами та отримують пенсію за віком на пільгових умовах.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зважаючи на вищевикладене, дії Управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та м.Славута щодо нарахування єдиного внеску за період серпень-грудень 2011 року, січень-листопад 2012 року в сумі 5876,28 грн. є протиправними, а вимога Управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та м.Славута про сплату недоїмки №Ф-25 від 06.03.2013 року належить до скасування. Отже, позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 94 КАС України визначено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 6, 7, 8, 9, 11, 14, 49, 51, 71, 86, 94, 104, 158-163, 167, 254 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_3 - задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та м.Славута щодо нарахування єдиного внеску ОСОБА_3 за період серпень-грудень 2011 року, січень-листопад 2012 року в сумі 5876,28 грн..

Скасувати вимогу Управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та м.Славута про сплату боргу №Ф-25 від 6 березня 2013 року.

Присудити з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 149,11 (сто сорок дев'ять гривень 11 коп.) судового збору шляхом безспірного списання зазначених коштів з розрахункового рахунку Управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та м.Славута.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 16 квітня 2013 року

Суддя/підпис/ "Згідно з оригіналом" Суддя Д.Л. Фелонюк