Постанова № 30756661, 01.04.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16тел. 230-31-77 ПОСТАНОВА

Іменем України

"01" квітня 2013 р. Справа № А4/147-08

Суддя Щоткін О.В., розглянувши матеріали

за позовом ТОВ "Цукровий завод ім. Тараса Шевченка", с. Денихівка

до відповідача Тетіївської МДПІ, м. Тетіїв

про скасування податкового повідомлення-рішення №0000442310/0 від 11.09.2007р.

секретар судового засідання: Мацкевич А.Г.

за участю представників:

від позивачане з'явився від відповідачане з'явився

Обставини справи:

До господарського суду Київської області звернулось ТОВ "Цукровий завод ім. Тараса Шевченка" (позивач) з позовом до Тетіївської МДПІ (відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення №0000442310/0 від 11.09.2007р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.03.08р. провадження у даній справі було відкрито.

Ухвалою суду від 20.05.2008р. провадження у даній справі було зупинено з тих підстав, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000442310/0 від 11.09.2007 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 562668,67грн. винесено на підставі акту невиїзної документальної перевірки ТОВ "Цукровий завод імені Т.Г.Шевченка" з питань правових відносин з ТОВ "Енергохолдинг" від 04.09.2007р. №230/23-2/31364379. Однак, в господарському суді Київської області розглядається справа №А6/667-07 за позовом Тетіївської МДПІ до ТОВ "Цукровий завод ім. Т.Г.Шевченка" та ТОВ "Енергохолдинг" про визнання угоди недійсною, а тому розгляд даної справи не є можливим до вирішення справи за позовом Тетіївської МДПІ до ТОВ "Цукровий завод ім. Т.Г.Шевченка" та ТОВ "Енергохолдинг".

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.07.2008р. справу № А4/147-08 було прийнято до провадження судді Щоткіна О.В.

Ухвалою суду від 04.03.2013р. розгляд справи було поновлено та призначено до розгляду до 01.04.2013р. та зобов'язано сторони надати письмові пояснення щодо результатів розгляду справи № А6/667-07.

Разом з тим, господарським судом Київської області з правом доступу до комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» та Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що постановою господарського суду Київської області від 17.04.2008р. у справі №А6/667-07 за позовом Тетіївської міжрайонної державної податкової інспекції до Товариства з обмеженою відповідальністю „Цукровий завод імені Тараса Шевченка", Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергохолдінг" про визнання недійсним договору, відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.07.2009р. та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.08.2012р. постанову господарського суду Київської області в частині відмови у задоволенні позовних вимог скасовано, провадження в справі закрито, в іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Сторони в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили та витребуваних судом документів, не надали.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

встановив:

Працівниками Тетіївської міжрайонної державної податкової інспекції було проведено невиїзну документальну позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю „Цукровий завод імені Тараса Шевченка" з питань правових відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю „Енергохолдінг" за період з 01.09.2004 по 30.11.2004 року.

За результатами проведеної перевірки був складений Акт №230/23-2/31364379 від 04.09.2007р. (далі -Акт перевірки), в якому зазначаються порушення п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість", п.7, п.п.12.2, п.п.12.6 п.12 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 165, відповідно до яких ТОВ „Цукровий завод імені Тараса Шевченка" завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість по господарським операціям з придбання природного газу у ТОВ „Енергохолдінг" у розмірі 375 112,45 грн., у т.ч. по періодах: за вересень 2004 року в розмірі 212 745 грн., за жовтень 2004 року в розмірі 130 920 грн., за листопад 2004 року в розмірі 31 447,45 грн.

Згідно договору на постачання природного газу від 18.08.2004 року №01-09-04 ТОВ „Енергохолдінг", надалі „Продавець", в особі директора Смілого О.О., який діє на підставі Статуту, з однієї сторони та ТОВ „Цукровий завод імені Тараса Шевченка", надалі „Покупець", в особі директора Фурмана В.Ф., який діє на підставі Статуту, з другої сторони, уклали договір на підставі якого Покупцем отримано для власних виробничих потреб 5650,29 тисяч кубічних метрів природного газу, на загальну суму 2 219 207, 9 грн., що підтверджується актами прийому -передачі:

- від 30.09.2004р. -кількість природного газу 732,390 тис.куб.м. на суму 287 653,50 грн., в тому числі ПДВ на суму 47 942,25 грн.;

- від 31.10.2004р.- кількість природного газу 2 536,421 тис.куб.м. на суму 996 204,71 грн., в тому числі ПДВ на суму 166 034,12грн.;

- від 30.11.2004р. - кількість природного газу 2 381,479тис.куб.м. на суму 935349,69 грн., в тому числі ПДВ на суму 155891,62грн.;

У перевіреному періоді ТОВ „Цукровий завод імені Тараса Шевченка" перераховано ТОВ „Енергохолдінг" на розрахунковий рахунок № 260056419, Відкритий АБ „Укргазбанк" МФО 320478 грошові кошти на загальну суму 2 250 674,71 грн., в тому числі ПДВ 375 112,45 грн., що підтверджується платіжними дорученнями на загальну суму 2 250 674,71 грн., в тому числі ПДВ на суму 375 112,45грн.

Постановою Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 17.04.2007р. по справі №2-а-22/2007 за позовом Смілого О.О. до Камінь-Каширської МДПІ та Камінь-Каширської районної адміністрації визнано недійсними установчі документи ТОВ "Енергохолдінг", а саме: статут у зв'язку із внесенням до нього завідомо неправдивих відомостей про склад його учасників з дати державної реєстрації, тобто з 25.09.2003 року та реєстрацію ТОВ "Енергохолдінг" платником податку на додану вартість (свідоцтво 02385599) з моменту реєстрації, тобто з 29.09.2003 року.

25.09.2003 року Камінь-Каширською районною державною адміністрацією зареєстровано ТОВ "Енергохолдінг" за №358. Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, постанови у справі № 2-а-22/2007 Смілий О.О. (засновник та керівник ТОВ «Енергохолдінг») підписав в присутності нотаріуса статут та інші документи про реєстрацію товариства з метою отримання винагороди.

При винесенні рішення у даній справі, було встановлено, що позивач не мав на меті здійснювати господарську діяльність, статутний фонд товариства не формував, здійснював його реєстрацію з метою отримання винагороди, у зв'язку з чим було визнано недійсними установчі документи ТОВ "Енергохолдінг", а саме статут з дати державної реєстрації, тобто з 25.09.2003 року; реєстрацію товариства платником податку на додану вартість, свідоцтво №02385599 з дати реєстрації, тобто з 29.09.2003 року; реєстрацію товариства як платника податків з дати його реєстрації в податковому органі з 26.09.2003 року та припинено юридичну особу - товариство з обмеженою відповідальністю "Енергохолдінг".

Відповідно до пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР "Про

податок на додану вартість" (зі змінами та доповненнями, в редакції, яка діяла на момент існування господарських правовідносин), право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники

податку у порядку, передбаченому ст.9 цього Закону.

Відповідно до п.1.3 ст.1 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (в редакції, яка діяла на момент існування господарських правовідносин), платник податку - особа, яка згідно з цим законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка ввозить (пересилає) товари на митну територію України.

Пунктом 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 №165 (в редакції, яка діяла на момент існування господарських правовідносин), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 за №233/2037, передбачено, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом 5 Порядку заповнення податкової накладної передбачено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у п 2 даного Порядку.

Відповідно до пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-В податок на додану вартість" (в редакції, яка діяла на момент існування господарських правовідносин), не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбання товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними та іншими под документами.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Законодавством встановлено прямий зв'язок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та правом на отримання податкового кредиту такого податку, чому зазначені етапи нерозривно пов'язані між собою: сплата податку, а потім включення відповідних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість.

За змістом Закону України "Про податок на додану вартість" №198/97-ВР 03.04.1997 року, право на отримання податкового кредиту, виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті податку на додану вартість в ціні товару.

Підпунктом "г" пункту 2 Постанови КМУ № 1729 від 27.12.2001 №1729 "Про забезпечення споживачів природним газом" із змінами та доповненнями визначено, що потреба в природному газі промислових споживачів та інших суб'єктів господарської діяльності задовольняється з ресурсів газу Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", отриманого за зовнішньоекономічними контрактами, укладеними на виконання міжнародних договорів України.

Статтею 9 Закону України від 27.11.2003 №1344-ІV „Про Державний бюджет України 2004 рік" із змінами та доповненнями, передбачено, що операції з ввезення природного газу на митну територію України відповідно до зовнішньоекономічних контрактів, укладених виконання міжнародних договорів України, звільняються від обкладення податком на додану вартість; операції з продажу ввезеного природного газу на митній території України, крім операцій з продажу такого газу для населення, бюджетних установ та інших споживачів, що не є платниками цього податку, оподатковуються за нульовою ставкою податку на додану вартість.

Відповідно до п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2001 №1729 „Про забезпечення споживачів природним газом" в редакції від 22.01.2004 №67 встановлено, ще природний газ, ввезений на митну територію України відповідно до зовнішньоекономічних контрактів, укладених на виконання міжнародних договорів України та оформлений митними органами в режимі випуску у вільний обіг, реалізується суб'єктам господарювання Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" і її дочірньою компанією "Газ України" та дочірнім підприємством "Газ-тепло", підприємствами з газопостачання та газифікації і закритим акціонерним товариством "Київгазпостач" з обов'язковим визначенням у договорах та вантажосупровідних документах (товаротранспортних і податкових накладних, актах прийому-передачі газу) належності поставленого газу та відображенням відповідного податкового номера споживача - платника податку на додану вартість.

Таким чином, оскільки взаємовідносини між підприємствами відбувались у періоді, в якому установчі документи ТОВ "Енергохолдінг" визнано судом недійсними та скасовано державну реєстрацію (вересень, жовтень, листопад 2004 року), то дані господарські взаємовідносини не можуть бути законними.

Договір на постачання природного газу між ТОВ "Цукровий завод ім.. Тараса

Шевченка" та ТОВ „Енергохолдінг" від 18.08.2004 №01-09-04 було укладено у періоді, в якому установчі документи ТОВ „Енергохолдінг" визнано судом недійсними та скасовано державну реєстрацію.

Податкові накладні виписані ТОВ „Енергохолдінг" на адресу TOB "Цукровий завод ім. Тараса Шевченка" від 29.09.2004 №273 на суму ПДВ - 212745,00 грн.. від 29.10.2004 №309 на суму ПДВ - 130920,00 грн., від 19.11.2004 №334 на суму ПДВ - 31447.45 грн., було виписано у періоді, в якому свідоцтво платника податку на додану вартість та установчі документи ТОВ „Енергохолдінг" визнано судом недійсними та скасовано державну реєстрацію.

Підпунктом 17.1.3 пункту 17.1. статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"№2181 від 20.12.2000 року (в редакції, що була чинною на момент винесення рішення) визначено, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів,установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Таким чином, податкові накладні від зазначеного підприємства, згідно з якими ТОВ "Цукровий завод ім. Тараса Шевченка" декларувало суми податкового кредиту в деклараціях за відповідні періоди, не відповідають вимогам пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №198/97-ВР від 03.04.1997 року (із змінами і доповненнями, в редакції, яка діяла на момент існування господарських правовідносин) та не виконують своїх законодавчо встановлених функцій, а податковий кредит не знаходить підтвердження податковими зобов'язаннями продавця цих товарів.

Враховуючи вищенаведене, а також норми законодавства, якими керувалась Тетіївська МДПІ та які були чинними на момент прийняття оскаржуваного рішення, суд приходить до висновку, що Тетіївська МДПІ правомірно винесла податкове повідомлення-рішення від 11.09.2007 №0000442310/0 щодо зобов'язання ТОВ '"Цукровий завод ім. Тараса Шевченка" сплатити донараховану суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 375112,45 грн. та застосовані штрафні санкції в сумі187556,22 грн.. у зв'язку з чим позовні вимоги ТОВ "Цукровий завод ім. Тараса Шевченка" про скасування податкового повідомлення-рішення №0000442310/0 від 11.09.2007р. задоволенню не підлягають.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 67, 124 Конституції України, ст.ст. 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

В задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України.

постанова складена у повному обсязі 12.04.2013р.

Суддя О.В. Щоткін