Рішення № 30756639, 15.04.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" квітня 2013 р. Справа № 911/951/13

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Грантер", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аконт Інвест", м. Вишневе

про стягнення 416 000,00 грн.

за участю представників:

від позивача: Дикий Ю.О. - предст., дов. від 19.03.2013р.;

від відповідача: не з'явився.

Обставини справи:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Грантер" (позивач) заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аконт Інвест" (відповідач) про стягнення 416 000,00 грн. заборгованості за договором про уступку права вимоги № 13/06/02-2 від 06.02.2013р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.03.2013 р. у справі 911/951/13 було порушено провадження та призначено до розгляду на 15.04.2013 р.

Присутній в судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити з підстав викладених в позовній заяві. Також позивачем на вимогу суду було подано статутні документи та виписки з ЄДРПОУ стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Грантер" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Аконт Інвест".

Відповідач в судове засідання не з'явився, однак на адресу суду надіслав заяву від 15.04.2013р. (вх. номер 9548), в якій не заперечує проти заявлених позовних вимог та просить здійснювати розгляд справи без участі повноважного представника. Вказане клопотання судом задоволено та долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 1 статті 85 ГПК України, прийняте рішення оголошується господарським судом у судовому засіданні після закінчення розгляду справи.

В судовому засіданні 15.04.2013р. було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд, -

встановив:

01 лютого 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дельфін» (позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аконт Інвест» (позичальник) було укладено договір про надання позики № 0102/13-2, відповідно до умов якого позикодавець передає позичальнику у позику грошові кошти в сумі 416000,00 грн., а позичальник зобов'язується повернути позикодавцю позику в такій же сумі та в строк, встановлений цим договором.

Згідно приписів ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).

Згідно п. 2.3 договору позики, позичальник зобов'язується повернути позикодавцю позику повністю в сумі визначеній п. 1.1 договору в термін до 04 лютого 2013 року. Повернення позики за цим договором здійснюється позичальником шляхом перерахування суми позики на банківський рахунок позикодавця (п. 5.1.4).

Враховуючи норми чинного законодавства та умови договору, строк повернення позики Товариством з обмеженою відповідальністю «Аконт Інвест» настав 04.02.2013р.

Договором позики, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дельфін» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аконт Інвест», передбачено право позикодавця відступити вимогу за цим договором без згоди позичальника, відповідно до норм чинного законодавства.

В подальшому, 06.02.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Грантер» (новий кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дельфін» (первісний кредитор) було укладено угоду № 13/06/02-2, згідно умов якої первісний кредитор уступає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги належне первісному кредиторові, і стає кредитором а договором позики № 0102/13-2 від 01.02.2013р. За цією угодою новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника сплати грошової суми в розмірі, визначеному в п. 2.1 цієї угоди.

Згідно п. 2.1 угоди, уступка права вимоги за зобов'язанням боржника від первісного кредитора до нового визначена сторонами в сумі 416 000,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач сплатив первісному кредитору 416000,00 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 10 від 11.02.2013р.

Приписами статті 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Таким чином, судом встановлено, що до позивача у справі перейшло право вимоги стягнення грошових коштів в сумі 416000,00 грн., які відповідач отримав в позику від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дельфін».

На підставі укладеної угоди та акту приймання-передачі, первісний кредитор повідомив відповідача про уступку права вимоги, а позивач надіслав відповідачу регресну вимогу (копія в матеріалах справи) № 06/02-02 від 06.02.2013р. з вимогою погасити заборгованість.

Відповідач у письмовій заяві, в якій позовні вимоги визнає в повному обсязі, не заперечує факт отримання регресної вимоги 06.02.2013р. та повідомлення про уступку права вимоги від 06.02.2013р., проте зазначиає, що у зв'язку зі скрутним матеріальним становищем виконати своїх зобов'язання згідно угоди про уступку права вимоги та договору про надання позики, не має можливості.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно ч. 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи те, що відповідачем не заперечується факт отримання вимоги та факт існування заборгованості, яка у встановлений законодавством строк погашена не була, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача боргу є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на відповідача.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аконт Інвест" (08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Київська, 6, літера «В», код 38290859) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Грантер" (49064, м. Дніпропетровськ, вул. Харківська, 3, код 38432696) - 416 000 (чотириста шістнадцять тисяч) грн. 00 коп. заборгованості, 8 320 (вісім тисяч триста двадцять) грн. 00 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дата підписання повного тексту рішення: 17.04.2013р.

Суддя О.В. Щоткін