Постанова № 30756052, 09.04.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-15937/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П.

Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Глущенко Я.Б.,

суддів Пилипенко О.Є., Романчук О.М.,

при секретарі Строяновській О.В.,

за участю:

представника позивача - Кирик О.В.,

представника відповідача - Колодяжної Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дипломат Сервіс» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним наказу, дій та зобов'язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 лютого 2013 року,

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «Дипломат Сервіс» звернулося у суд з позовом до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби, в якому просило визнати протиправним наказ щодо проведення позапланової невиїзної перевірки від 06.09.2012 року №1273, визнати протиправними дії відповідача по проведенню відповідної перевірки за вказаним наказом, результати якої оформлені актом від 20.09.2012 року №3097/22-723/33107256, визнати протиправними дії, які полягають у протиправних висновках, викладених в акті, зобов'язати податковий орган утриматись від використання у своїй діяльності, а також передачі іншим особам акту перевірки.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 лютого 2013 року позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано наказ №1273 від 06.09.2012 року; визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки позивача за вказаним наказом; визнано протиправними дії відповідача щодо встановлення факту порушення позивачем п.1 ст. 203, ст. ст. 215, 216, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених по ланцюгу постачання ТОВ «ВІП СОЮЗ» до реальних вигодонабувачів за період з серпня 2011 по січень 2012 року; визнано протиправними дії відповідача щодо встановлення факту порушення позивачем пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.4 статті 201 ПК України в результаті чого встановлено завищення податкового зобов'язання у загальній сумі 691963,49 грн., а також завищення податкового кредиту в загальній сумі 378096,02 грн. У решті позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись із постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду - скасуванню в частині з таких підстав.

Суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на те, що оскаржуваний наказ відповідача прийнятий з порушенням вимог Податкового кодексу України, відтак проведена на підставі нього документальна позапланова невиїзна перевірка є протиправною, а дії щодо викладення висновків у акті, складеному за результатами такої перевірки - необґрунтованими.

Проте, з таким висновком суду не можна не погодитися у повній мірі.

Колегією суддів установлено, що наказом начальника ДПІ у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби №1273 від 06.09.2012 року було призначено проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Дипломат Сервіс» з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «ВІП СОЮЗ» за період з 01.08.2011 року по 31.01.2012 року.

На підставі зазначеного наказу відповідачем було проведено відповідну перевірку, про що складено акт № 3097/22-723/33107256 від 20.09.2012 року.

Не погоджуючись із таким наказом, діями по проведенню перевірки та її результатами відображеними у акті, ТОВ «Дипломат Сервіс» звернулося у суд з даним позовом.

Надаючи правову оцінку доводам позивача, колегія суддів приходить до наступного.

Основним нормативно-правовим документом, що регулює спірні правовідносини є Податковий кодекс України.

Відповідно до копії наказу №1273 від 06.09.2012 року, який міститься в матеріалах справи, в якості підстав для його винесення зазначено пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп.. 75.1.2. п. 75.1. ст. 75, п. 79.2. ст. 79 ПК України. Зі змісту наказу вбачається, що підставою для перевірки є службова записка начальника управління податкового контролю від 03.09.2012 року №221/22-723.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України закріплено, що документальна перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

З огляду на наведену правову норму, колегія суддів погоджується, що службова записка начальника управління не може бути підставою для прийняття рішення про проведення документальної позапланової перевірки. Підстави для прийняття наказу про проведення згаданої перевірки визначені пунктом 78.1 статті 78 Податкового кодексу України. Як убачається зі змісту акту перевірки, у ньому не названо належної підстави для проведення перевірки та відсутні посилання на хоча б одну з таких із переліку, закріпленого вищевказаною правовою нормою.

Зважаючи на те, що предметом перевірки були питання правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «ВІП СОЮЗ», колегія суддів виходить із того, що de facto, така перевірка була проведена на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, відповідно до якого перевірка проводиться у разі виявлення фактів за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Як убачається зі змісту акту перевірки, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва отримано від ДПІ у Печерському районі м. Києва акти від 29.02.2012 року та від 09.08.2012 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ВІП СОЮЗ», щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.08.2011 року по 30.09.2011 року, у яких податковим органом зроблено висновок про неможливість останнього здійснювати фактичну господарську діяльність, з огляду на що, правочини укладені ТОВ «ВІП СОЮЗ» з контрагентами - постачальниками та контрагентами покупцями є фіктивними правочинами.

Колегією суддів установлено, що у відповідності до вимог пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України відповідачем направлялися до позивача запити про надання пояснень та їх документального підтвердження по взаємовідносинам з ТОВ «ВІП СОЮЗ». Згідно запиту №7682/10/22-711 від 27.07.2012 року, його було отримано представником позивача 31.07.2012 року, та 14.08.2012 року, тобто в межах десяти робочих днів, надано податковому органу запитувані пояснення із додатками. У матеріалах справи відсутні докази того, що позивач надав не всю інформацію, чи не всі документи ДПІ.

Зважаючи на встановлені обставини, у відповідача не було права призначати документальну позапланову виїзну перевірку на підставі пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, так само як ним не наведено будь-яких інших законних підстав для її призначення, визначених у п. 78.1 вказаної статті.

Таким чином, колегією суддів установлено, що наказ ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС від 06.09.2012 року №1273 прийнято з порушенням вимог податкового законодавства, що було правильно встановлено судом першої інстанції.

Особливості проведення документальної невиїзної перевірки викладені у ст. 79 ПК України.

Відповідно до пункту 79.1 ст. 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

У пункті 79.2 зазначеної статті встановлено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Згідно пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється у випадку, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

З огляду на зазначені положення, очевидно, що обов'язковою умовою для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки є надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Надаючи правову оцінку оскаржуваним рішенням та діям суб'єкта владних повноважень адміністративні суди у відповідності до вимог статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України зобов'язані перевіряти їх на предмет урахуванням права особи на участь у процесі прийняття/вчинення таких.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази повідомлення позивача про час та місце проведення оскаржуваної перевірки, колегія суддів погоджується, що на підставі останніх позивач не вважається таким, що належно повідомлений, з огляду на таке.

Як убачається зі змісту наказу від 06.09.2012 року №1273, проведення відповідної перевірки призначено на 10.09.2012 року, тривалістю 5 робочих днів. Судова колегія відмічає, що згідно акту перевірки, проведеної на підставі зазначеного наказу, її було проведено в період з 19.09.2012 року по 20.09.2012 року. У тексті ж отриманого позивачем повідомлення від 06.09.2012 року №1009/22-711 (а.с. 15) взагалі не вказано дати проведення такої, що є порушення приписів пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України.

Установлена вище обставина свідчить про порушення податковим органом права платника податків бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, закріпленого підпунктом 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 ПК України.

На підтвердження факту отримання позивачем рекомендованого листа з повідомленням про дату, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце її проведення, відповідачем надано копію повідомлення про вручення поштового відправлення, яке було направлене 07.09.2012 року та отримане 14.09.2012 року (а.с. 49). Проте, колегія суддів звертає увагу, що зі змісту наданого поштового повідомлення та фіскального чеку про відправку, неможливо встановити, що саме направлялось. Відтак, зазначений доказ є неналежним, так як не містить відповідної інформації, а тому колегією суддів не приймається.

Таким чином, судовою колегією установлено, що дії по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки є протиправними, оскільки відповідачем порушено вимоги п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України, що було правильно встановлено судом першої інстанції.

Аналізуючи вимоги позивача щодо визнання протиправними дій щодо встановлення фактів порушень, викладених в акті перевірки, судова колегія зважає на таке.

З аналізу зазначеної позовної вимоги, викладеної у формі визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень, колегія суддів погоджується, що в даному випадку позивач фактично оскаржує висновки за результатами перевірки, відображені в акті, а не дії податкового органу.

Колегія суддів зазначає, що висновки органу державної податкової служби, викладені в акті перевірки, не можна вважати його рішенням, дією чи бездіяльністю, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки позивача у сфері публічно-правових відносин, а є лише викладенням суб'єктивної думки посадової особи, що здійснила перевірку чи заходи по її проведенню.

Апеляційний суд наголошує, що позивач не позбавлений можливості спростовувати будь-які рішення податкового органу, що впливають на його господарську діяльність, прийняті на підставі висновків, викладених в зазначеному акті перевірки.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про необхідність відмовити у задоволенні вимог позивача про визнання протиправними дій щодо встановлення фактів порушень, викладених в акті перевірки, а тому оскаржувана постанова в цій частині підлягає скасуванню.

У решті, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби - задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 лютого 2013 року скасувати в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби щодо встановлення факту порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Дипломат Сервіс» пункту 1 статті 203, статей 215, 216, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (пункту 5 статті 203 Цивільного кодексу України) по правочинах, здійснених по ланцюгу постачання ТОВ «ВІП СОЮЗ» до реальних вигодонабувачів за період з серпня 2011 року по січень 2012 року, та в частині визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби щодо встановлення факту порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Дипломат Сервіс» пунктів 198.2, 198,3, 198,6 статті 198, пунктів 201.1, 201.4 статті 201 Податкового кодексу України в результаті чого встановлено завищення податкового зобов'язання у загальній сумі 691963,49 грн., а також завищення податкового кредиту у загальній сумі 378096,02 грн. У задоволенні позову в цій частині відмовити.

У решті постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 лютого 2013 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко суддя О.Є. Пилипенко суддяО.М. Романчук

(Повний текст постанови складений 15 квітня 2013 року.)

Головуючий суддя Глущенко Я.Б.

Судді: Пилипенко О.Є.

Романчук О.М