Ухвала суду № 30755517, 08.04.2013, Апеляційний суд Луганської області

Головуючий суду 1 інстанції - Нестеренко Н.В.

Доповідач - Соловей Р.С.

Справа № 1209/440/2012

Провадження № 22ц/782/1072/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області

у складі: головуючого - судді Соловей Р.С.,

суддів Парінової І.К.., Пащенко Л.В.

при секретарі Друпповій О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Кіровського міського суду Луганської області від 07 лютого 2013 року

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» до ОСОБА_3 про відшкодування збитків,

В С Т А Н О В И Л А:

В лютому 2012 року позивач Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» (далі - ТОВ «ЛЕО») звернувся до суду з позовом, яким просив стягнути на його користь з відповідачки ОСОБА_3 збитки, завдані внаслідок порушення Правил користування електричною енергією для населення (далі - Правила) в розмірі 10 353,34 грн. та 214,60 грн. судового збору.

Посилаючись на правові підстави свої вимог, позивач зазначив, що за результатами обстеження приладу обліку, електроустановок та електропроводки, проведеного 30.09.2011 р. представниками позивача за адресою АДРЕСА_1, було виявлено порушення відповідачкою п. 42, 48 Правил шляхом самовільного підключення електропроводки до електричної мережі, що є власністю споживача, а саме другий безобліковий ввід. Згідно з вимогами ст. 53 Правил щодо виявленого порушення було складено акт про порушення № 806513 від 30.09.2011 р. (далі - Акт) та схема самовільного підключення. Відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем Правил (далі - Методика), було розраховано збитки, розмір яких склав 10 353,34 грн.

Оскаржуваним рішенням позов було задоволено, з відповідачки було стягнуто на користь позивача завдані збитки у розмірі 10 353,34 грн., а також судові витрати - 214,60 грн.

Відповідачка ОСОБА_3, не погодившись з рішенням суду, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити ТОВ «ЛЕО» у задоволенні позовних вимог. Вважає оскаржуване рішення незаконним та необґрунтованим, ухваленим при неповному встановленні обставин, що мають значення для справи.

В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначила, що Акт від 30.09.2011 р. не відповідає вимогам розділу 4 Методики, оскільки в ньому відсутні дані для проведення розрахунку, зокрема, дані щодо параметрів, які характеризують електроустановку споживача, схему її підключення та її графічне зображення із зазначенням меж балансової належності, перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення, фазування приладу обліку на дату оформлення акту про порушення. На графічній схемі підключення електроустановки споживача на позначено точки вимірювання, а також не визначено конкретне місце підключення, що виключає можливість застосування Методики.

Засідання комісії з розгляду Акту було двічі перенесено на прохання відповідача, а рішення прийнято 20 жовтня 2011 року в порушення Правил, оскільки енергопостачальник повинен повідомити споживача не пізніше ніж за 20 календарних днів до дня засідання комісії про його час і дату.

Апелянт вважає хибним висновок суду про те, що вона є власником приміщення та що між нею і позивачем існують договірні відносини, оскільки особовий рахунок відкрито на підставі договору від 02.03.2010 р., укладеного позивачем з її матір'ю ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, а будинок за адресою якого складено акт, належить її (відповідачки) вітчиму ОСОБА_6 Навіть якщо суд дійшов висновку, що вона є власницею будинку, то, виходити слід з моменту відкриття спадщини, тобто з ІНФОРМАЦІЯ_1., і в цьому випадку кількість днів для розрахунку не облікованої спожитої електроенергії становить 458, а не 1018, за які провів розрахунок позивач. Відповідно, неправильно розрахована сума збитків, яка, за її розрахунком, повинна складати 4 106,90 грн. замість 10 353,34 грн.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача та апелянта, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду має бути законним та обґрунтованим, тобто суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, повинен вирішити справу згідно з законом, ухваливши рішення на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Згідно з ч.1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ «ЛЕО», суд першої інстанції, виходячи з положень ст. 27 Закону України «Про електроенергетику», пунктів 48, 53 Правил користування електричною енергією для населення, на підставі досліджених письмових доказів, показань свідків, дійшов висновку, що позовні вимоги є доведеними, а відповідачкою не надано належних доказів на підтвердження того, що порушення Правил нею не скоєно.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Законом України «Про електроенергетику» та Правилами користування електричною енергією для населення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26 липня 1999 року.

Згідно з приписами ч. ч. 1 та 2 ст. 27 Закону України «Про електроенергетику» правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.

Згідно до п. 48 Правил споживач несе відповідальність згідно із законодавством за порушення правил користування електричною енергією; розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку; пошкодження приладу обліку тощо.

Відповідно до п. 53 Правил, у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем Правил користування електричною енергією складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Споживач має право внести до акту свої зауваження. У разі відмови споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника.

Факт скоєння відповідачкою ОСОБА_3 порушення Правил підтверджується рядом доказів, що належним чином були досліджені судом першої інстанції (Акт про порушення, речовий доказ, показання свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10.) та яким суд дав належну оцінку. Крім того, що порушення було зафіксовано Актом, судом встановлено з показань свідка ОСОБА_10, що він, як знайомий відповідачки, допомагаючи запрошеному нею електрику налагоджувати електропроводку у її будинку, після закінчення роботи бачив, що при відключених в приладу обліку запобіжниках в кухні відповідачки горіло світло.

Слід зазначити, що зауваження відповідачки в Акті про те, що вона не знала, що кухня є без обліковою, спростовано вказаними вище показаннями свідка ОСОБА_10

Судом правильно дано критичну оцінку показанням свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12, оскільки вони плутались у показаннях. Крім того, показання цих свідків суперечать сукупності інших доказів, визнаних судом достовірними.

Доводи апелянта щодо невідповідності Акту та схеми положенням Правил та вимогам Методики у зв'язку з відсутністю в ньому необхідних для розрахунку збитків даних, є необґрунтованими.

В Акті про порушення заповнені всі графи та рядки без пропусків, виправлень чи підчищень немає, текст є однозначним, без можливості подвійного тлумачення.

В пункті 3 Акту зазначено передбачені п. 4.6, 4.7 Правил дані, а саме: вказана точка вимірювання у схемі електропостачання, матеріал проводу (кабелю), переріз проводу (кабелю).

Слід зазначити, що відповідачка ані під час складання Акту, ані під час розгляду справи у суді першої інстанції не оспорювала правильність розрахунку збитків з точки зору вихідних даних про параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему її підключення, зокрема, про переріз та матеріал проводів.

Доданий до справи розрахунок обсягу та вартості не облікованої електричної енергії за Актом від 30.09.2011 р. (а. с. 6) колегія суддів вважає таким, що відповідає вимогам Методики.

Щодо доводів відповідачки, що вона не є власником квартири, де було виявлено порушення та складено щодо неї Акт, а також періоду, за який було розраховано збитки, заподіяні позивачеві відповідачкою безобліковим споживання електричної енергії, колегія суддів вважає, що в цій частині розрахунок також здійснено правильно.

Дійсно, квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_6; мати відповідачки ОСОБА_5, яка перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6, померла, ІНФОРМАЦІЯ_1., що підтверджено копіями документів, доданих до апеляційної скарги.

Однак, слід зауважити, що відповідно до Правил під об'єктом споживача слід розуміти житловий будинок, гараж, майстерню або іншу електрифіковану споруду, що належить споживачу на правах власності або користування.

З паспорта відповідачки вбачається, що вона є зареєстрованою за вказаною адресою з 14.09.2007 р. (а. с. 7 - 8), тому, на думку колегії суддів, з 14.09.2007 р. вона була споживачем електричної енергії, мешкаючи за вказаною адресою, де було виявлено порушення Правил; з її особистих пояснень у судовому засіданні у суді першої інстанції вбачається, що вона постійно жила у вказаній квартирі та оплачувала споживану електричну енергію.

Отже, враховуючи викладене, на відповідачку обгрунтовано покладено відповідальність по відшкодуванню збитків в розмірі вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення нею Правил, саме за період з останньої технічної перевірки, що мала місце в межах періоду, з якого відповідачка мешкає у вказаній квартирі.

Доводи відповідачки про те, що остання технічна перевірка була у неї здійснена контролерами ТОВ «ЛЕО» у серпні чи вересні 2011 р., свого підтвердження доказами не знайшли.

Доводи апелянта щодо порушення позивачем (енергопостачальником) строків повідомлення споживача про дату засідання комісії з розгляду Акту, що є порушенням Правил, не можуть бути прийняті до уваги колегії суддів, виходячи з наступного. При складанні Акту про порушення № 806513 ОСОБА_3 була повідомлена про те, що засідання комісії з розгляду складеного акту відбудеться 20.10.2011 р., про що свідчить її підпис в графі «З актом про порушення ознайомлений споживач або уповноважена ним особа». Таким чином, ОСОБА_3 була повідомлена не пізніше ніж за 20 календарних днів до дня засідання комісії, отже, позивачем були виконані вимоги Правил та дотримані строки повідомлення. Причиною того, що засідання комісії було проведено 07.10.2011 р., тобто раніше вказаного строку, є особисті заяви відповідачки про перенесення засідання комісії спочатку на 06.10.2011 р., а потім на 07.10.2011 р. (а. с. 24)

Таким чином, доводами апелянта висновки суду першої інстанції не спростовуються. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд правильно встановив обставини справи та дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки оскаржуване рішення суду відповідає вимогам закону, порушень процесуального законодавства при розгляді справи та прийнятті рішення не встановлено, підстав для скасування рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 209, 303, 304, 307, 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Кіровського міського суду Луганської області від 07 лютого 2013 року

залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ .

Головуючий:

Судді: