Ухвала суду № 30754517, 17.04.2013, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

17.04.13 Справа № 908/1345/13

м. Запоріжжя

Суддя Соловйов В.М., розглянувши матеріали

за позовом: Комунальної установи "Обласна інфекційна клінічна лікарня" Запорізької обласної ради (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 142, ідентифікаційний код 05498849)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Роджерс" (69104, м. Запоріжжя, вул. Чумаченка, 41, кв. 13, ідентифікаційний код 23285637)

про повернення орендованого майна та стягнення 4 658, 64 грн.

ВСТАНОВИВ:

КУ "Обласна інфекційна клінічна лікарня" ЗОР звернулась до господарського суду Запорізької області з позовом до відповідача ТОВ "Роджерс" про зобов'язання товариства повернути лікарні нежитлове приміщення за адресою: м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 142, яке знаходиться на балансі КУ "Обласна інфекційна клінічна лікарня" ЗОР, стягнення з відповідача 1 552, 88 грн. штрафу та 3 105, 76 грн. неустойки.

Відповідно до протоколу розподілу справ між суддями від 16.04.2013р. автоматизованою системою документообігу суду позовну заяву передано на розгляд судді Соловйову В.М.

Заява підлягає поверненню в зв'язку з наступним.

Згідно ст. 61 ГПК України, питання про прийняття позовної заяви вирішується суддею, якому вона була передана у порядку, встановленому частиною третьою статті 2-1 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 4-2 ГПК України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Частинами 1, 2 ст. 4-3 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 54 ГПК України, позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до п. 4, ч. 1 ст. 63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Позивачем у якості доказу сплати судового збору надано оригінал платіжного доручення від 04.04.2013р. № 71 на суму 1 147, 00 грн. та оригінал платіжного доручення від 15.04.2013р. № 77 на суму 573, 50 грн.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08.07.2011р. N 02/163-48 "Про судовий збір".

Відповідно до ст. 1 цього Закону, судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.

Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду (ст. 2 Закону).

Статтею 3 Закону N 02/163-48 визначено об'єкти справляння судового збору. Зокрема, судовий збір справляється:

за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктами 1, 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах:

за подання до господарського суду:

1) позовної заяви майнового характеру - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат;

2) позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Позовна заява КУ "Обласна інфекційна клінічна лікарня" ЗОР подана до суду 16.04.2013р.

Статтею 8 Закону України від 06.12.2012р. № 5515-VI "Про Державний бюджет України на 2013 рік" установлено на 2013 рік мінімальну заробітну плату:

у місячному розмірі: з 1 січня - 1147 гривень, з 1 грудня - 1218 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про судовий збір", судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі виключно через установи банків чи відділення зв'язку.

Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір", за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Аналогічна позиція також викладена у п 2.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 "Про деякі питання застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", а саме: у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з пунктом 3 статті 6 Закону підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру.

Як свідчать матеріали позовної заяви, позивачем заявлено дві позовні вимоги, а саме:

позовну вимогу немайнового характеру - про зобов'язання ТОВ "Роджерс" повернути КУ "Обласна інфекційна клінічна лікарня" ЗОР нежитлове приміщення за адресою: м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 142, яке знаходиться на балансі КУ "Обласна інфекційна клінічна лікарня" ЗОР, за яку сплачено судовий збір у розмірі 1 147, 00 грн.;

позовну вимогу майнового характеру - про стягнення з відповідача 1 552, 88 грн. штрафу та 3 105, 76 грн. неустойки, за яку сплачено судовий збір у розмірі 573, 50 грн., але сума судового збору за дану майнову вимогу повинна становити 1 720, 50 грн.

Таким чином, недоплата судового збору становить 1 147, 00 грн.

Тобто позивачем не надані належні докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Отже позивачу при новому звернені з позовом до суду необхідно додатково доплатити судовий збір у розмірі 1 147, 00 грн. за вимогу майнового характеру.

Крім того суд звертає увагу позивача на те, що до позовної заяви в якості доказу направки позовної зави відповідачу додано копію опису вкладення від 04.04.2013р., проте належним доказом відправки позовної заяви відповідачу буде вважатись оригінал зазначеного опису.

Як зазначено в абзацах 1, 9 пункту 3.5 постанови пленуму ВГСУ від 26.12.2011 N 18, недодержання вимог ст. 54, 56 та п. 2 і 3 ч. 1 ст. 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені ст. 63 ГПК.

І лише в тому випадку, якщо передбачені у п. 2, 3, 4, 5 і 6 ч. 1 ст. 63 ГПК підстави повернення позовної заяви виявлено господарським судом після прийняття позовної заяви до розгляду, справа підлягає розглядові по суті.

На підставі викладеного позовна заява Комунальної установи "Обласна інфекційна клінічна лікарня" Запорізької обласної ради підлягає поверненню без розгляду.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 ГПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Відповідно до ч. 4 ст. 6 Закону України від 08.07.2011р. N 3674-VI "Про судовий збір", за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах. У разі якщо сума судового збору підлягала поверненню у зв'язку із залишенням позову без розгляду, але не була повернута, до повторно поданого позову додається первісний документ про сплату судового збору.

Оскільки цією ухвалою судовий збір не повертається, суд роз'яснює позивачу, що при повторному поданні позову до ТОВ "Роджерс" про зобов'язання відповідача повернути лікарні нежитлове приміщення за адресою: м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 142, яке знаходиться на балансі КУ "Обласна інфекційна клінічна лікарня" ЗОР, стягнення з відповідача 1 552, 88 грн. штрафу та 3 105, 76 грн. неустойки, КУ "Обласна інфекційна клінічна лікарня" ЗОР має право додати до нього в якості доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі (п.3 ч. 1 ст. 57 ГПК України) первісний документ про сплату судового збору - платіжне доручення № 71 від 04.04.2013р. на суму 1 147, 00 грн. та платіжне доручення № 77 від 15.04.2013р. на суму 573, 50 грн., а також новий документ про сплату судового збору в належному розмірі.

У разі відсутності необхідності повторного звернення до суду, позивач має право повернути судовий збір, сплачений за платіжним дорученням № 71 від 04.04.2013р. на суму 1 147, 00 грн. та платіжним дорученням № 77 від 15.04.2013р. на суму 573, 50 грн., звернувшись з відповідною заявою до суду. При цьому, надання до заяви оригіналів платіжних документів є обов'язковим.

Керуючись ст. 50-51, п. 3 ч. 1 ст. 57, п. 4 ч. 1 ст. 63, ст. 86 ГПК України, Законом України "Про судовий збір" суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Комунальної установи "Обласна інфекційна клінічна лікарня" Запорізької обласної ради № 361 від 04.04.2013р. до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Роджерс" про зобов'язання товариства повернути лікарні нежитлове приміщення за адресою: м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 142, яке знаходиться на балансі КУ "Обласна інфекційна клінічна лікарня" ЗОР, стягнення з відповідача 1 552, 88 грн. штрафу та 3 105, 76 грн. неустойки та додані до неї матеріали на 21 аркушах (в тому числі оригінал платіжного доручення № 71 від 04.04.2013р. на суму 1 147, 00 грн. та оригінал платіжного доручення № 77 від 15.04.2013р. на суму 573, 50 грн.) повернути без розгляду.

Суддя Соловйов В.М.