Рішення № 30753502, 30.01.2013, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №2/463/366/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2013 року Личаківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді: Стрепка Н.Л.,

з участю секретаря судового засідання: Цуняк Л.Я.,

позивача: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Український державний геологорозвідувальний інститут» про стягнення заборгованості по заробітній платі та зобовязання до вчинення дій, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, вимоги якого в подальшому уточнив, про стягнення з відповідача заробітної плати, що становить різницю між належною йому та фактично одержаною заробітною платою під час роботи на умовах неповного робочого тижня з виплатою 0,2 ставки заробітної плати замість 0,6 за період з 5 квітня 2011 року по 2 липня 2012 року. Крім того, просить зобовязати відповідача сплатити з вказаної суми обовязкові податки та платежі у відповідні органи та фонди, а також стягнути середній заробіток за весь час затримки з виплати заробітної плати з 3 липня 2012 року.

Позов мотивує тим, що він працював з 2000 року на посаді інженера-енергетика у Львівському відділенні Українського державного геологорозвідувального інституту з виплатою 0,6 ставки заробітної плати. 2 липня 2012 року був звільнений з роботи у звязку зі скороченням штату, однак при звільненні було проведено з ним розрахунок по заборгованій заробітній платі в неповному розмірі, а саме заробітна плата за період часу з 5 квітня 2011 року по 2 липня 2012 року, вихідна допомога.

В судовому засіданні позивач уточнені позовні вимоги підтримав, дав пояснення аналогічні викладеним в позові. Додатково пояснив, що з наказом Львівського відділення Українського державного геологорозвідувального інституту № 5 від 31 січня 2011 року не був ознайомлений, ходив на роботу з розрахунку 0,6 ставки. Просив задовольнити позов в частині уточнених позовних вимог викладених в заяві від 10 січня 2013 року.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку. Подав до суду письмові заперечення на позовну заяву, згідно з якими в задоволені позову просить відмовити, оскільки розрахунок при звільненні з позивачем проведено у повному обсязі у відповідності до вимог чинного законодавства в розмірі 2 898,86 гривень 2 липня 2012 року, що стверджується платіжною відомістю № 33 від 2 липня 2012 року. Щодо позовних вимог про стягнення заробітної плати за період з 5 квітня 2011 року по 2 липня 2012 року, то просить закрити провадження в цій частині, оскільки аналогічний спір вже вирішувався судом. Крім того, відповідач подав клопотання про розгляд справи у відсутності його представника.

Представник третьої особи, будучи належним чином повідомленим про час і місце судового розгляду, в судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив.

За таких обставин суд вважає за можливе провести судове засідання у відсутності представників відповідача та третьої особи та постановити рішення на підставі доказів, які знаходяться в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши зібрані у справі докази, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач працював на посаді інженера-енергетика відділу технічного і господарського обслуговування Львівського відділення Українського Державного геологорозвідувального інституту та був звільнений із займаної посади 2 липня 2012 року у звязку із скороченням штату, ліквідацією Львівського відділення, яке було структурним підрозділом Державного підприємства «Український Державний геологорозвідувальний інститут».

Згідно з наказом Львівського відділення Українського Державного геологорозвідувального інституту № 5 від 31 січня 2011 року (а.с. 89) працівникам було змінено неповний робочий тиждень з 0,6 ставки на 0,2 ставки починаючи з 5 квітня 2011 року на термін до покращення фінансового стану ЛВ УкрДГРІ (день роботи понеділок).

Даний наказ не містить підпису позивача про ознайомлення з ним. В порушення вимог ст. 60 ЦПК України ні відповідачем, ні третьою особою не представлено доказів, що позивач був належним чином повідомлений про вказаний наказ № 5 від 31 січня 2011 року. Крім того, відповідачем не представлено доказів, що після прийняття спірного наказу, позивачу було змінено істотні умови трудового договору, що стосувались робочого часу, а відповідно і оплати праці з розрахунку встановлення неповного робочого тижня з 0,6 ставки на 0,2 ставки.

Враховуючи наведене, суд не може вважати, що оскаржуваний наказ належним чином доведений до відома позивача, а за відсутності доказів роботи позивача на 0,2 ставки, суд приходить до висновку, що позивач протягом 2011-2012 років по день звільнення працював на 0,6 ставки, оскільки доказів протилежного суду не представлено і такі судом не здобуті.

Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 3 червня 2011 року, залишеного без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 16 січня 2012 року за позовом іншого працівника цього інституту було скасовано наказ № 5 від 31 січня 2011 року. Крім того, ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 травня 2012 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державного підприємства «Український Державний геологорозвідувальний інститут»на рішення Личаківського районного суду від 3 червня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 16 січня 2012 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обовязкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

А тому, в частині скасування наказу слід відмовити, оскільки такий вже скасовано в судовому порядку та станом на день звернення до суду з позовом і під час розгляду справи в суді наказ вже не діяв.

Згідно з ч. 1 ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

У відповідності до ст. 168.1.2 Податкового кодексу України податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.

Таким чином, суд вважає, що відповідач зобовязаний був відновити умови оплати праці позивача, які існували до видачі скасованого наказу № 5 від 31 січня 2011 року у Львівському відділенні Українського Державного геологорозвідувального інституту з 5 квітня 2011 року.

Однак, як встановлено в судовому засіданні, відповідачем було встановлено позивачу оплату праці на умовах неповного робочого тижня з виплатою 0,2 ставки заробітної плати по день звільнення, що вбачається з розрахункового листка за липень 2012 року, в порівнянні з розрахунком заробітної плати за вказаний період виходячи з 0,6 ставки (а.с. 39, 66-69).

А тому, в цій частині позовні вимоги підлягають до задоволення і слід зобовязати відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу заборгованість по заробітній платі на умовах неповного робочого тижня з виплатою 0,6 ставки заробітної плати за період з 5 квітня 2011 року по 2 липня 2012 року та сплатити з вказаної суми помісячно обовязкові податки та збори.

При цьому, суд не бере до уваги заперечення відповідача в частині того, що спір вже вирішувався в судовому порядку, оскільки з рішення Личаківського районного суду м. Львова від 20 серпня 2012 року вбачається, що позивач звертався з позовом до Львівського відділення Українського геологорозвідувального інституту про нарахування та виплату заробітної плати, яке скасовано рішенням апеляційного суду Львівської області від 13 грудня 2012 року, оскільки позов предявлено до неналежного відповідача. Крім того, у відповідності до вимог ст. 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до вимог ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов'язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника.

Згідно з ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.

Стаття 117 КЗпП України передбачає, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Таким чином, оскільки відповідачем не виплачено при звільнені позивачу заробітну плату в належному розмірі, суд приходить до висновку, що відповідачем порушено вище перелічені статті КЗпП України, у звязку з чим позивачу не вчасно виплачено всі суми, що належать йому від відповідача в день звільнення.

Пункт 2 порядку обчислення середньої заробітної плати затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

У відповідності до п. 31 постанови Пленуму Верховного суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в звязку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи.

З розрахунку заробітної плати позивача з розміру 0,6 ставки вбачається, що така за травень, червень 2012 року повинна була становити 1 394,72 гривень та 1 754,17 гривень відповідно.

Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 23 серпня 2011 року № 8515/0/14-11/13 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2012 рік»кількість робочих днів в травні 2012 року становила 19, в червні 2012 року 19, в липні 2012 року 22, в серпні 2012 року 22, в вересні 2012 року 20, в жовтні 2012 року 23, в листопаді 2012 року 22, в грудні 2012 року 21.

Згідно з листом Міністерства соціальної політики України від 21 серпня 2012 року № 9050/0/14-12/13 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2013 рік»кількість робочих днів в січні 2013 року становить 21. Відповідно до статті 73 КЗпП України у 2013 році на підприємствах, в установах, організаціях робота не проводиться у такі святкові і неробочі дні: 1 січня - Новий рік, 7 січня - Різдво Христове.

Одноденна середня заробітна плата позивача за останні два місяці роботи повинна була становити 82,86 гривень ((1 394,72+1 754,17)/(19+19)=82,86).

Таким чином, з відповідача в користь позивача слід стягнути середній заробіток за період часу з 3 липня 2012 рок по 30 січня 2013 року в розмірі 10 606,08 гривень (82,86 * 128 робочих днів за вказаний період).

При цьому у відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача слід стягнути в користь держави судові витрати в справі, що складаються з 214,6 гривень судового збору.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 169, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд,-

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Зобовязати Державне підприємство «Український Державний геологорозвідувальний інститут»(ідентифікаційний код 01432032) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість по заробітній платі на умовах неповного робочого тижня з виплатою 0,6 ставки заробітної плати за період з 5 квітня 2011 року по 2 липня 2012 року та сплатити з вказаної суми помісячно обовязкові податки та збори.

Стягнути з Державного підприємства «Український Державний геологорозвідувальний інститут»(ідентифікаційний код 01432032) в користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 10 606 (десять тисяч шістсот шість) гривень 8 копійок.

В задоволені решти позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Стягнути з Державного підприємства «Український Державний геологорозвідувальний інститут»(ідентифікаційний код 01432032) в користь держави 214 (двісті чотирнадцять) гривень 60 копійок судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Личаківський районний суд м. Львова шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: