Рішення № 30753056, 10.04.2013, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/2458/13-ц

Категорія 2

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

10 квітня 2013 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Матійчук Г.О.,

при секретарі - Греку А. Г.,

за участі: позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Страховий капітал», третя особа: ОСОБА_4 про стягнення страхового відшкодування,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Страховий капітал» (відповідач), третя особа: ОСОБА_4 про стягнення страхового відшкодування та просить стягнути з відповідача страхове відшкодування в розмірі 16 545 грн. 89 коп. і судовий збір.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 03.11.2010 року о 15 годині 25 хвилин на проспекті Перемоги, 96 в місті Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля МІТSUBISHI PAJERO SPORT 3, державний номерний знак НОМЕР_1, який на праві власності належить йому, під керуванням його доньки ОСОБА_5 (за довіреністю), та автомобіля ТОYОТА HIGHLANDER, державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4, в результаті якої його автомобіль отримав механічні пошкодження; постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 17 грудня 2010 року ОСОБА_4 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності.

Відповідальність ОСОБА_4 згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/8129766 застрахована у ЗАТ "Страхова компанія «Страховий капітал».

Зазначає, що 05.11.2010 року до відповідача через уповноважену особу ОСОБА_5 було подано заяву про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування; до заяви було додано затребувані страховиком документи та додатково надано ремонтну калькуляцію ТОВ "НІКО - Україна" № 000114007 від 10.11.2010 року, відповідно до якої вартість ремонту автомобіля становить 13 284,22 грн.

Лише 18 травня 2011 року відповідачем було прийнято рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування з посиланням на те, що: ОСОБА_5, яка зверталася з заявою, не є нормативно потерпілою особою за подією, а потерпіла особа необхідних документів та заяв не подавала; у страховика відсутнє підтвердження, чи була застрахована ним відповідальність винуватця ДТП; страховика було позбавлено законного права на визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків; заявником не надано ніякої легітимної експертизи, а страховику не надано можливості огляду пошкодженого ТЗ.

Крім того, 01.03.2012 року ФОП ОСОБА_6 було здійснено оцінку вартості матеріальної шкоди, завданої пошкодженням транспортного засобу, яка, відповідно до звіту №875/КВ1 від 12.03.2012 року, з урахуванням зносу, становить 16 545,89 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримали позов з викладених в ньому підстав, просили позов задовольнити.

Представник відповідача та третя особа в судове засідання не вз»явилися, про розгляд справи повідомлялися судом належним чином, тому суд, враховуючи згоду позивача та його представника, вважає за можливе розглядати справу у відсутність відповідача та третьої особи в заочному порядку на підставі наданих суду доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача та позивача, вивчивши матеріали справи, повно та всебічно з»ясувавши всі обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 03.11.2010 року о 15 годині 25 хвилин на проспекті Перемоги, 96 в місті Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля МІТSUBISHI PAJERO SPORT 3, державний номерний знак НОМЕР_1, який на праві власності належить позивачу ОСОБА_1 (а.с.7) під керуванням його доньки ОСОБА_5 (за довіреністю) (а.с.8), та автомобіля ТОYОТА HIGHLANDER, державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4, в результаті якої автомобіль позивача отримав механічні пошкодження.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 17 грудня 2010 року ОСОБА_4 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності (а.с.12).

Відповідальність ОСОБА_4 згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/8129766 застрахована у ЗАТ "Страхова компанія «Страховий капітал», після зміни найменування - ПрАТ "Страхова компанія «Страховий капітал» (а.с.11).

05.11.2010 року донька позивача - ОСОБА_5 звернулась до відповідача із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування від постраждалої особи за формою встановленого зразка, наданою страховиком. До заяви було додано затребувані страховиком документи (а.с.9).

Як вбачається із зазначеної заяви, страховикові додатково було надано ремонтну калькуляцію ТОВ "НІКО - Україна" № 000114007 від 10.11.2010 року (а.с.9, зв. бік), відповідно до якої вартість ремонту автомобіля становить 13 284,22 грн. (а.с.13-16).

18 травня 2011 року відповідачем прийнято рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування з посиланням на те, що: ОСОБА_5, яка зверталася з заявою, не є нормативно потерпілою особою за подією, а потерпіла особа необхідних документів та заяв не подавала; у страховика відсутнє підтвердження, чи була застрахована ним відповідальність винуватця ДТП; страховика було позбавлено законного права на визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків; заявником не надано ніякої легітимної експертизи, а страховику не надано можливості огляду пошкодженого ТЗ (а.с. 10).

Із таким висновком суд не погоджується, оскільки право звернення ОСОБА_5 до страховика із зазначеною заявою передбачене довіреністю (а.с.8), яка надає їй право не тільки керувати транспортним засобом позивача, а й володіти ним на законних підставах.

Відповідно до ст. 396 ЦК України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, відповідно до положень глави 29 Кодексу (захист права власності), тобто, положення щодо захисту права власності поширюється також на особу, яка хоч і не є власником, але володіє речовим правом на чуже майно на законних підставах.

Згідно зі ст. 397 ЦК України володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе (фактичне володіння майном).

Таким чином, подаючи заяву про страхове відшкодування ОСОБА_5 діяла, в тому числі, як потерпіла особа в розумінні визначення поняття "потерпілі", що міститься в п. п.1.3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Такої ж правової позиції дотримується й Верховний Суд України в п.9 постанови № 6 Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди" із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму № 7 від 08.07.1994 року, в якій зазначено, що положення щодо захисту права власності поширюються також і на особу, яка хоч і не є власником, але володіє майном на підставі, передбаченій законом або договором, така особа також вправі вимагати відшкодування шкоди, заподіяної цьому майну".

Посилання відповідача у відмові виплатити страхове відшкодування на те, що у нього відсутнє підтвердження, чи була застрахована ним відповідальність винуватця ДТП спростовується долученими ОСОБА_5 до заяви документами, зокрема, полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/8129766 від 05.10.2010 р. на ім.»я ОСОБА_4, до того ж відповідач зобов»язаний відповідно до вимог статті 20 Закону України "Про страхування", протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати.

Виносячи рішення про відмову, відповідач також послався на те, що був позбавлений законного права на визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків, а також на те, що позивачем не надано ніякої легітимної експертизи та можливості огляду пошкодженого ТЗ, з яким теж не погоджується суд оскільки, відповідно до п. 34.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик терміново, але не пізніше трьох робочих днів (враховуючи день отримання письмового повідомлення про страховий випадок), зобов'язаний направити аварійного комісара або експерта на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків; будь-які посилання на докази перешкоджання відповідачеві в огляді пошкодженого ТЗ з боку власника пошкодженого автомобіля або особи, що звернулася із заявою, відсутні, навпаки, пошкоджений автомобіль зберігався в такому стані, в якому він знаходився після дорожньо-транспортної пригоди, як того вимагає п. 33.2 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Як пояснив позивач, пасивність страховика та необхідність постійного використання пошкодженого автомобіля у справах викликали необхідність його звернення до сервісного центру ТОВ "НІКО - Україна" для визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля та подальшого проведення його відновлювального ремонту. За результатами такого звернення ТОВ "НІКО - Україна" було визначено вартість ремонту автомобіля, яка зафіксована в ремонтній калькуляції № 000114007 від 10.11.2010 року і становить 13 284,22 грн.; зазначена ремонтна калькуляція № 000114007 від 10.11.2010 року також була одразу ж надана страховикові.

Крім того, 01.03.2012 року за заявою позивача ФОП ОСОБА_6 було здійснено оцінку вартості матеріальної шкоди, завданої пошкодженням транспортного засобу, яка, відповідно до звіту №875/КВ1 від 12.03.2012 року, з урахуванням зносу, становить 16 545,89 грн. (а.с.17-27).

Суд також не бере до уваги письмові заперечення відповідача (а.с.39), оскільки жодного доказу того, що позивач на його вимогу не надав документи, необхідні для вирішення питання виплати страхового відшкодування, суду не надано (а.с.39-40).

Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до статті 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Стаття 988 ЦК України до обов'язків страховика відносить, зокрема, вжиття заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові, як тільки стане відомо про настання страхового випадку; здійснення страхової виплати у строк, що встановлений договором, у разі настання страхового випадку.

Згідно статті 25 Закону України «Про страхування», здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Страхове відшкодування на даний час позивачу не виплачено.

Відповідно до статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу постраждалій особі відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу.

Таким чином вимога позивача щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування в сумі 16 545, 89 грн. є вмотивованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, судові витрати в сумі 229 грн. 40 коп. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись Законом України Закону України «Про страхування», Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст. ст. 396, 397, 525, 526, 979, 988, 991 ЦК України, постановою № 6 Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди" ст. ст. 3, 10, 15, 27, 31, 57, 60, 61, 88, 215, 224-228 ЦПК України суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Страховий капітал», третя особа: ОСОБА_4 про стягнення страхового відшкодування - задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Страховий капітал» (ідентифікаційний код 32206908) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) страхове відшкодування в сумі 16 545 (шістнадцять тисяч п»ятсот сорок п»ять) грн. 89 коп. та 229 (двісті двадцять дев»ять) грн. 40 коп. у відшкодування судового збору.

Заяву про перегляд заочного рішення відповідачем може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії до Печерського районного суду м. Києва.

Апеляційна скарга на рішення суду позивачем подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.

Суддя Г.О.Матійчук