Ухвала суду № 30752199, 16.04.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Стойка В.В.

Суддя-доповідач - Нікулін О.А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2013 року справа №805/320/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Нікуліна О.А.

суддів: Ханової Р.Ф., Попова В.В.

при секретарі судового засідання: Турко І.Б.

за участю:

представника позивача: Данішевої Л.С., Козир Н.М., Лещенко С.В.

представника відповідача : Колеснікової О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 березня 2013 року у справі за позовом Приватного підприємства «Галина» до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсними податкові повідомлення - рішення № 0000732241/3464 та № 0000722241/3463 від 27 серпня 2012 року,-

В С Т А Н О В И В :

У січні 2013 року позивач звернувся з адміністративним позовом до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсними податкові повідомлення - рішення № 0000732241/3464 та № 0000722241/3463 від 27 серпня 2012 року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14 березня 2013 року позов задоволено частково.

Суд першої інстанції скасував податкові повідомлення - рішення № 0000732241/3464 від 27 серпня 2012 року на суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств 12324 грн. та № 0000722241/3463 від 27 серпня 2012 року на суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість 10718 грн.

З постановою суду першої інстанції не погодився відповідач та звернувся з апеляційною скаргою на неї, в якій зазначено, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права внаслідок чого неправильно вирішив справу, вважає, що постанова підлягає скасуванню.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції правильно встановив правовідносини між сторонами по справі, застосував відповідні норми матеріального та процесуального права та виходив з наступного.

Приватне підприємство «Галина» згідно свідоцтва про державну реєстрацію, - є юридичною особою, дата проведення державної реєстрації 26 червня 1995 року, включено до ЄДРПОУ за № 23423163 та перебуває на обліку в Костянтинівській об'єднаній державній податковій інспекції Донецької області Державної податкової служби як платник податків.

Відповідач, - Костянтинівська об'єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби (далі за текстом - Костянтинівська ОДПІ Донецької області ДПС), у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, - є суб'єкт владних повноважень.

Костянтинівська ОДШ Донецької області ДПС проводила документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «Галина» з питань правильності обчислення та своєчасності сплати до державного бюджету податку на прибуток підприємства за 2 квартал 2011 року та податку на додану вартість за червень 2011 року по взаємовідносинам з ТОВ «Аверс-Торг», за результатами якої було складено акт № 530/22.1-23423163 від 08 серпня 2012 року.

З акту перевірки № 530/22.1-23423163 від 08 серпня 2012 року вбачається, що господарські операції відображені у податковій звітності, щодо придбання товару ПП «Галина» від ТОВ «Аверс-Торг» є нікчемними, і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. Крім того, відповідно до акту ДШ у Шевченківському районі м. Києва про неможливість проведення перевірки ТОВ «Аверс-Торг» з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинам з контрагентами, якими сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит у червні 2011 року від 29.03.2011 року № 15/22-40/37146550 встановлено, що на момент проведення перевірки первинні та інші документи по ТОВ «Аверс-Торг», не надано та посадові особи за адресою, вказаною в реєстраційних документах: 04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 12 не знаходиться.

Таким чином, в ході проведення перевірок було встановлено:

- неможливість фактичного здійснення ТОВ «Аверс-Торг» господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів.

На підставі вищевикладеного, податковим органом було зроблено висновок про те, що операції купівлі - продажу, укладені з ТОВ «Аверс-Торг» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними.

27 серпня 2012 року Костянтинівською ОДПІ Донецької області ДПС винесено податкові повідомлення-рішення ПП «Галина»:

- № 0000732241/3464 згідно з п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно п.6 підрозділу 10 Розділу II Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, на підставі акта перевірки № 530/22.1-23423163 від 08 серпня 2012 року за порушення п. 138.2 ст. 138, п.п.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 12324 грн., з яких за основним платежем 12324 грн. /а.с. 24/;

- № 0000722241/3463 згідно з п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно п. 123.1 ст. 123, п. 7 підрозділу 10 Розділу II Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, на підставі акта перевірки № 530/22.1-23423163 від 08 серпня 2012 року за порушення п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 10718 грн., з яких за основним платежем 10717 грн. та за штрафними санкціями (фінансовими) санкціями (штрафами) 1 грн. /а.с. 25/.

15 січня 2011 року між ТОВ «Аверс-Торг» («Продавець») та ПП «Галина» («Покупець») було укладено договір купівлі-продажу № 6, за умовами якого «Продавець» зобов'язується поставити «Покупцеві» у власність, а «Покупець» зобов'язується прийняти і сплатити за товар згідно рахунків - фактур та узгоджених обома сторонами специфікацій.

Фактичне виконання умов зазначеного договору (у періоді, що перевірявся податковим органом), підтверджується наступними документами:

- видатковими накладними № 4 від 01.06.2011 p., № 142 від 08.06.2011 p.;

- податковими накладними №4 від 01.06.2011 p., № 22 від 08.06.2011 p.;

- рахунками - фактурами № 142 від 08.06.2011 p., № 4 від 01.06.2011 p.;

- специфікаціями № 14 від 08.06.2011 p., № 13 від 01.06.2011 p.;

-товарно-транспортними накладними № 686/16 від 08.06.2011p., № 686/8 від 01.06.2011р.

Суми ПДВ згідно зазначених вище податкових накладних позивач відніс до складу податкового кредиту, що відобразив у податкових деклараціях з ПДВ за відповідні періоди. Копії зазначених декларацій наявні у матеріалах справи.

Суд вважав, що у даному випадку позивачем надано достатній об'єм документів, на підставі яких можливо зробити висновок про фактичне виконання обома сторонами договорів на постачання товару, що свідчить про спрямованість укладених договорів на настання реальних правових наслідків, а також підтверджує зв'язок придбаних позивачем товарів з його господарською діяльністю.

В ході перевірки податковим органом встановлено відсутність реальної можливості отримання та відвантаження товарів (робіт, послуг) підприємством ТОВ «Аверс-Торг», а саме: відсутність майна, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності. Таким чином, договір укладений між ПП «Галина» та ТОВ «Аверс-Торг» відповідно до п.п.1, 2 ст. 215, п.п. 1, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Суд дійшов правильного висновку, що питання про недійсність правочину має бути встановлене судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.

Відповідачем не доведено тих обставин, що укладений позивачем договір порушує публічний порядок, та відсутність підстав вважати його нікчемним. Доказів визнання спірного правочину недійсним у судовому порядку відповідачем не надано.

Отримані від ТОВ «Аверс-Торг» товарно-матеріальні цінності використано позивачем у власній господарській діяльності шляхом надання послуг постачання, що підтверджується укладеними договорами постачання:

- № 9 від 10.01.2011 року з ВАТ «Слов'янський механічний завод», виконання сторонами умов зазначеного договору підтверджується наявними в матеріалах справи податковими накладними № 96 від 03.06.2011 року, № 105 від 03.06.2011 року;

- № 14 від 17.01.2011 року з ВАТ «Азовзагальмаш», виконання сторонами умов зазначеного договору підтверджується наявними в матеріалах справи податковими накладними № 104 від 16.06.2011 року, № 107 від 09.06.2011 року, № 115 від 16.06.2011 року;

- № ТАН 707/8 від 11.01.2011 року з ПАТ «ТА «Норд», виконання сторонами умов зазначеного договору підтверджується наявними в матеріалах справи податковими накладними № 97 від 10.06.2011 року, № 99 від 10.06.2011 року, № 105 від 17.06.2011 року, № 106 від 17.06.2011 року, № 107 від 17.06.2011 року, № 106 від 08.06.2011 року, № 109 від 10.06.2011 року, № 116 від 17.06.2011 року, № 117 від 17.06.2011 року, № 118 від 17.06.2011 року;

- № 4 від 05.01.2011 року з ДП ЦКБМ «Донець», виконання сторонами умов зазначеного договору підтверджується наявними в матеріалах справи податковими накладними № 95 від 01.06.2011 року, № 103 від 17.06.2011 року, № 108 від 17.06.2011 року, № 109 від 21.06.2011 року, № 104 від 01.06.2011 року, № ПО від 10.06.2011 року, № 111 від 10.06.2011 року.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.2. ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

У відповідності до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Суд зазначав, що діюче податкове законодавство не містить у собі норми, яка б покладала відповідальність на платника податку - покупця товару (послуг), у разі відсутності можливості перевірки його контрагента, а також розбіжностей між податковими зобов'язаннями постачальника - ТОВ «Аверс-Торг» та податковим кредитом покупця - ПП «Галина».

Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту у разі, якщо останній має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Згідно ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено «документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції: посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується па рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Згідно частини 5 п.9 цього Закону господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

За приписами п. 2.1 Положення "Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України від 24.05.1995 року № 88. зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704 - первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації") для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата! місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу -одержувача тощо.

Аналіз господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Наданими позивачем первинними документами бухгалтерського та податкового обліку підтверджується факт того, що спірний правочин набув реального настання тих правових наслідків, на настання яких був спрямований.

Заявляючи вимогу про визнання недійсними спірних податкових повідомлень-рішень та, водночас, про їх скасування, позивачем не враховано, що відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання нечинним рішення суб'єкта владних повноважень або про його скасування. Наслідком висновку про недійсність рішення суб'єкта владних повноважень є його скасування. Отже вимога про визнання недійсним рішення суб'єкту владних повноважень виключає вимогу про скасування цього ж рішення, оскільки правові наслідки застосування обох згаданих вимог в даному випадку співпадають.

Приписами ст. 55 Податкового кодексу України передбачено можливість скасування податкових повідомлень-рішень податкового органу, з урахуванням приписів статті 11 КАС України, для повного захисту прав позивача, суд задовольнив позовні вимоги шляхом скасування податкових повідомлень-рішень № 0000732241/3464 та № 0000722241/3463 від 27 серпня 2012 року.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дотримався норм матеріального та процесуального права під час вирішення справи, тобто відсутні підстави для скасування або зміни судового рішення.

Керуючись ст. 198, 200, 205, 206 КАС суд ,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 березня 2013 року у справі за позовом Приватного підприємства «Галина» до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсними податкові повідомлення - рішення № 0000732241/3464 та № 0000722241/3463 від 27 серпня 2012 року - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 березня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого Адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення у повному обсязі.

Ухвала у повному обсязі складена 16 квітня 2013 року.

Колегія суддів О.А.Нікулін

Р.Ф.Ханова

В.В.Попов