Ухвала суду № 30751594, 18.04.2013, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2013 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Яремка В. В.

суддів: Перепелюк І.Б., Чупікової В.В.

секретар Балацька-Геряк О.П.

з участю позивачки ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 5 березня 2013 року,

встановила:

У лютому 2013 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

Зазначала, що з 14 лютого 2004 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, який розірвано 22 травня 2012 року.

Від шлюбу у них є неповнолітня донька - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає разом з нею та знаходяться на її утриманні.

Посилаючись на те, що відповідач є здоровим та працездатним, офіційно не працює, має мінливий дохід, добровільно матеріальної допомоги на дитину не надає, просила суд стягувати з відповідача на її користь на утримання доньки аліменти у розмірі 1210 гривень, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 5 березня 2013 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 у розмірі 550 гривень, щомісячно, починаючи з 11 лютого 2013 року до досягнення дитиною повноліття.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції змінити, ухвалити рішення, яким стягувати аліменти у розмірі 400 грн.

Посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

У справі встановлено, що позивачка з 14 лютого 2004 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, який розірвано 22 травня 2012 року (а. с. 5, 17).

Від шлюбу у них є неповнолітня донька - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає разом з нею.

Задовольняючи частково позовні вимоги про стягнення аліментів на утримання дитини у розмірі 550 гривень, щомісячно, суд першої інстанції виходив зі спроможності відповідача сплачувати аліменти у зазначеному розмірі.

Такий висновок суду першої інстанції є по суті правильним.

Відповідно до ч. 1 ст.184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Згідно ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Стягуючи з відповідача аліменти у розмірі 550 гривень, щомісячно, суд першої інстанції правильно виходив з матеріального стану платника аліментів, відсутності на його утриманні інших дітей, його можливості сплачувати аліменти саме у такому розмірі.

Згідно ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Апелянт посилається на неспроможність за своїм майновим станом сплачувати аліменти на утримання доньки в розмірі 550 гривень, а також на те, що на його утриманні перебувають батьки пенсійного віку.

Проте указані обставини апелянтом належними та допустимими доказами не доведено.

Сам апелянт стверджує, що спроможний сплачувати аліменти у розмірі 400 гривень, щомісячно.

У запереченнях на позовну заяву зазначав, що не він утримує батьків, а навпаки вони надають йому матеріальну допомогу.

Таким чином, у справі встановлено, що відповідач є працездатною особою, за своїм майновим станом та станом здоров'я спроможний сплачувати аліменти у визначеному судом першої інстанції розмірі.

Доводи апелянта про те, що з нього слід стягнути 1/4 частку його заробітку є необґрунтованими, оскільки у справі встановлено, що ОСОБА_2 має мінливий дохід, у тому числі за рахунок допомоги від родичів.

Апелянт посилається на захворювання батька, проте на докази надання ним допомоги батькові на лікування він не посилався.

Судом першої інстанції при визначенні розміру аліментів враховано наявність у відповідача непрацездатних батьків, які отримують пенсію.

Інших доводів, які б давали підстави для зміни рішення суду в частині визначення розміру аліментів, апеляційна скарга не містить.

На підставі наведеного та керуючись п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. 308 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 5 березня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді: