Ухвала суду № 30750757, 17.04.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Пляшкова К. О.

Суддя-доповідач - Яковенко М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

.

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2013 року справа №812/2347/13-а

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя: Яковенко М.М.

судді: Ханова Р.Ф., Гайдар А.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Красний Луч Луганської області на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 11 березня 2013 року по адміністративній справі № 812/2347/13-а за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Красний Луч Луганської області до Державного підприємства «Донбасантрацит» про стягнення витрат на виплату та доставку пенсій за віком, -

ВСТАНОВИВ :

06 березня 2013 року УПФ України в м. Красному Лучі Луганської області звернулось до суду з позовом до державного підприємства «Донбасантрацит» про стягнення витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених за Списком № 2, за період з 01 жовтня 2012 року по 31 грудня 2012 року в сумі 14927,19 грн.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 11 березня 2013 року по адміністративній справі № 812/2347/13-а відмовлено у відкритті провадження. Судом у своєї ухвалі зазначено, що 28.01.2013 року господарським судом Луганської області порушено справу про банкрутство державного підприємства "Донбасантрацит" (відповідача по справі) за № 913/229/13-г. Відповідно до чого суд прийшов до висновку, що дану позовну заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки відповідно до ст.12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство. Виносячи ухвалу, суд посилався також на ч. 4 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", згідно якої суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, як незаконну та необґрунтовану, прийняту с порушенням норм матеріального та процесуального права та постановити нову ухвалу, якою направити справи до суду першої інстанції для подальшого розгляду (а.с.16-18).

Розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, з огляду на п.2 ч.1 ст.197 КАС України. Від відповідача надійшло письмове клопотання про розгляд справи у їх відсутність.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити з наступних підстав.

Згідно вимог норми статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України правосуддя в адміністративних справах здійснюється адміністративними судами. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до частини 1 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку із здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Пунктом 5 частини 3 статті 17 КАС України (в редакції Закону України від 22 грудня 2011 року № 4212-VІ «Про внесення змін до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», який набрав чинності з 18 січня 2013 року) визначено, що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, які належать вирішувати в порядку господарського судочинства.

Пунктом 7 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 06 грудня 2012 року № 5518-VІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо подальшого удосконалення адміністрування податків та зборів», який набрав чинності з 18 січня 2013 року) встановлено, що господарським судам підвідомчі справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Судом першої інстанції правильно зроблений висновок, що наведеною нормою встановлений вичерпний перелік справ у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, що не підпадають під підвідомчість господарським судам, а саме, спори пов'язані із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справи у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України. Тобто, в даному випадку при наявності перебування підприємства в стадії банкрутства, розгляд позовної заяви з відповідними вимогами не підлягав би розгляду в порядку адміністративного судочинства.

В той же час, на час вирішення питання про відмову у відкритті провадження по адміністративній справі, з підстав визначених п.1 ч.1 ст.109 КАС України, суд першої інстанції прийшов до передчасного висновку про те, що позовна заява не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Судом у повній мірі не встановлені обставини справи, що мають значення для правильного вирішення цього питання, висновки суду про обставини, які суд вважав встановленими, не можна вважати доведеним.

Приймаючи судове рішення, суд керувався Витягом з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в якому зазначено про наявність судового рішення - Господарського суду Луганської області від 28.01.2013 року по справі №913/229/13-г щодо порушення провадження у справі про банкрутство державного підприємства «Донбасантрацит». Судом у повній мірі не перевірено такі дані.

З огляду на доводи апеляційної скарги, судом апеляційної інстанції було витребувано відповідні дані по справі господарської юрисдикції що стосується банкрутства ДП «Донбасантрацит».

Як вбачається з наданої ДП «Донбасантрацит» копії ухвали Господарського суду Луганської області від 11.02.2013 року по справі №913/229/13-г, було відмовлено в порушенні провадження у справі про банкрутство ДП «Донбасантрацит».

Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, яка діє з 18.01.2013 р.) заява про порушення провадження у справі про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі. Відповідно до ч. 1 ст. 12 цього Закону у разі відсутності підстав для відмови у прийнятті або для повернення заяви про порушення справи про банкрутство господарський суд приймає заяву до розгляду, про що не пізніше п'яти днів з дня її надходження виносить ухвалу.

Статтею 16 Закону передбачено, що перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Законом. І тільки за наслідками розгляду заяви про порушення справи про банкрутство та відзиву боржника господарський суд виносить ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неправильно оцінив обставини по справі, оскільки ухвалою господарського суду Луганської області від 28.01.2013 № 913/229/13-г не було порушено провадження у справі про банкрутство відповідача, а було тільки прийнято до розгляду заяву кредитору та призначено її до розгляду у підготовчому засіданні, датою проведення якого було визначено 11.02.2013 року.

До того ж, 11.02.2013 року Господарським судом Луганської області за результатами підготовчого засідання було винесено ухвалу № 913/229/13-г про відмову в порушенні провадження у справі про банкрутство ДП "Донбасантрацит".

Тобто, на момент надання позову до Луганського окружного адміністративного суду (06.03.2013 року) в провадженні господарського суду Луганської області не перебувала справа про банкротство ДП "Донбасантрацит". Таким чином, у суду першої інстанції не було підстав відмовляти у відкритті провадження по справі.

На підставі викладеного, з урахуванням положень ст.204 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про скасування ухвали та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи, шляхом вирішення питання про відкриття провадження по справі.

Керуючись статтями 2, 11, 17, 159, 160, 167, 184, 195, 197, 198, 202, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Красний Луч Луганської області - задовольнити.

Ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 11 березня 2013 року по адміністративній справі № 812/2347/13-а - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя М.М. Яковенко

Судді Р.Ф. Ханова

А.В. Гайдар